розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.09 р. у справі №8/229-08

позовом Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг

до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, м. Кривий Ріг

про стягнення 73 471, 15 грн.

В жовтні 2008 року, Відкрите акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, м. Кривий Ріг про стягнення 73 471, 15 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2009 року у справі № 8/229-08 ( суддя -Дубінін І.Ю.) позов задоволено; присуджено до стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 -15 632,16 грн. основного боргу, 57 838,99 грн. пені, 734,71 грн. державного мита, 118,00 грн. судових витрат.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач по справі фізична особа -підприємець ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою і посилаючись на неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.09 р. по справі № 8/229-08, в позові Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" відмовити.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" заперечує проти задоволення апеляційної скарги з огляду на невідповідність дійсності доводів викладених в апеляційній скарзі матеріалам та обставинам справи. Просить апеляційну скаргу відповідача по справі залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.09 р. залишити без змін.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з огляду на наступне:

01.04.08 р. між сторонами по справі укладений договір НОМЕР_1 на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. вказаного договору, відповідач зобов'язався відшкодовувати позивачу витрати, пов'язані з утриманням земельної ділянки площею 3018 кв.м. з 22.10.07 р. і до моменту отримання позивачем від Криворізької міської ради рішення про припинення права користування на вказану земельну ділянку під комплексом будівель і споруд ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташовану за адресоюАДРЕСА_1 Ціна 1 кв.м. землі у 2008 р. становить 642,69 грн., а ставка земельного податку -1%.

Пунктом 2.1. цього договору передбачено, що сума відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням земельної ділянки за період з 22.10.07 р. по 31.12.07 р. складає 4 382,22 грн. з урахуванням ПДВ, з розрахунку: 1 886,79 грн. на місяць. Сума відшкодування за жовтень, листопад та грудень 2007 р. складає 4 382,22 грн.

В п. 2.3. договору визначено, що щомісячна сума відшкодування плати за землю на 2008 р. складає 1 939,64 з урахуванням ПДВ.

Згідно п.п. 3.1. - 3.2. договору НОМЕР_1 від 01.04.08 р., відповідач відшкодовує позивачу витрати, пов'язані з утриманням земельної ділянки, що виникли за період з 22.10.07 р. по 29.02.08 р. в сумі 8 261,50 грн., протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання даного договору. В подальшому відповідач щомісячно перераховує позивачу суму 1939,64 грн. відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням земельної ділянки, протягом 5-ти календарних днів з моменту надання рахунку, але не пізніше 15-го числа місяця, наступної за місяцем нарахування витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до вказаних умов договору, позивачем були виставлені відповідачу наступні рахунки-фактури:

№ НОМЕР_1. на суму 12 140,80 грн.;

№НОМЕР_1 на суму 1 939,64 грн.;

№ НОМЕР_1 1 939,64 грн. Всього: на загальну суму 16 020,08 грн.

Станом на 05.09.08 р вказані рахунки-фактури відповідачем оплачені не були.

Враховуючи те, що 25.06.08 р. Криворізькою міською радою було прийнято рішення № 2613 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками по вулицях АДРЕСА_1, згідно п. 1.1. укладеного між сторонами договору, позивач здійснив перерахунок заборгованості відповідача за червень 2008 р., згідно якому сума заборгованості відповідача за червень склала 1 551,72 грн.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача за договором складає 15 632,16 грн.

Станом на момент розгляду справи у господарського суду Дніпропетровської області та Дніпропетровському апеляційному господарському суді, відповідач доказів погашення заборгованості в сумі 15632,16 грн. суду не надав.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумах: витрат, пов'язаних з утриманням земельної ділянки - 15 632,16 грн. та штрафу -57 838,99 грн., всього - 73 471,15 грн.

Станом на момент розгляду справи сторонами доказів зміни або розірвання укладеного ними договору НОМЕР_1 на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням земельної ділянки, від 01.04.08 р. або визнання його недійсним повністю чи частково суду не надано.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подiю, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов'язання, передбачені п.п. 1.1. -3.2., 4.1, 4.2., 5.1. вищевказаного договору, відповідачем були порушені, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в сумі 15 632,16 грн.

Колегія суддів вважає, що наданий позивачем розрахунок вказаної заборгованості повністю відповідає умовам укладеного між сторонами договору, що є підставою для стягнення з відповідача вказаної суми основного боргу - 15 632,16 грн.

Крім того, згідно п. 6.1. договору НОМЕР_1 від 01.04.08 р., за порушення погоджених строків оплат відповідач сплачує штраф у розмірі 5% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочки, але не менше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорi.

Як вбачається з п. 6.1. договору НОМЕР_1 від 01.04.08 р., сторони назвали визначену цим пунктом неустойку як штраф.

Разом з тим, за змістом п. 6.1. договору, фактично ця неустойка є пенею, оскільки обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, що повністю відповідає визначенню пені, встановленому ст. 549 ЦК України.

До того ж, ст. 551 ЦК України визначає, що розмiр неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорi, що і було зроблено сторонами в п. 6.1. договору.

Позивачем також нарахована відповідачу пеня в сумі 57 838,99 грн.

Розрахунок пені судом перевірений, відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам п. 6.1. укладеного між сторонами договору, що є підставою для стягнення пені в сумі 57 838,99 грн. з відповідача.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що правові підстави для скасування рішення господарського суду відсутні. Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи і при його прийнятті судом не порушено норми матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст. 101 - 105 ГПК України, суд -

Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.09 р. у справі № 8/229-08 залишити без задоволення.