представника позивача: Корнілової Юлії Євгеніївни, довіреність б/н від 03.12.08, Закритого акціонерного товариства "Південна інвестиційна компанія";

представника відповідача: не з'явився, товариства з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин";

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин" на рішення господарського суду АР Крим (суддя Іщенко І.А.) від 2 грудня 2008 року по справі №2-15/8823-2008

за позовом Закритого акціонерного товариства "Південна інвестиційна компанія"

(вулиця Маршала Геловані, 32, місто Севастополь, 99040)

(вулиця Л.Первомайського, 11, місто Київ, 010232)

до товариства з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин"

(вулиця Суворова, 22-а, місто Севастополь, 99011)

(вулиця Леніна, 3, село Штормове, Сакський район, АРК, 96550)

про розірвання договору та стягнення 52170,45 грн.

Закрите акціонерне товариство "Південна інвестиційна компанія" (далі ЗАТ "Південна інвестиційна компанія") звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин" (далі ТОВ"СендІнтерМарин") про розірвання договору про спільну діяльність від 25 квітня 2008 року та стягнення 52170,45 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду АР Крим від 2 грудня 2008 року по справі № 2-15/8823-2008 позов задоволено частково. Розірвано договір про спільну діяльність від 25 квітня 2008 року та стягнуто з ТОВ "СендІнтерМарин" на користь ЗАТ "Південна інвестиційна компанія" 42170,45 грн., 607,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 10 000 грн. провадження у справі припинено.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "СендІнтерМарин" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 17 лютого 2009 року у зв’язку з відпусткою судді Котлярової О.Л. було здійснено її заміну на суддю Заплаву Л.М.

У судове засідання, призначене на 17 лютого 2009 року представник відповідача не з’явився, надав клопотання про відкладення слухання справи у зв’язку з хворобою.

Судова колегія вважає, що дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки належних доказів його відсутності суду не надано.

Відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Беручи до уваги той факт, що слухання справи відкладалося та матеріали справи в достатньої мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу по суті без представника відповідача.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

25 квітня 2008 року між ЗАТ "Південна інвестиційна компанія" та ТОВ "СендІнтерМарин" був укладений договір про спільну діяльність, предметом якого є спільна діяльність учасників на підставі об’єднання їх вкладів без створення юридичної особи для досягнення цілі спільної діяльності та отримання прибутку від добування морського піску на озері Донузлав на підставі ліцензії № 3058 від 16 липня 2003 року (пункт 1.1,1.2 договору).

Відповідно до підпунктів 3.6, 3.7 пункту 3 спірного договору учасник –2 (відповідач у справі) зобов’язаний виконувати роботи по добуванню піску у об’ємах не менш 40000 тонн у місяць та оплачувати учаснику –1 (позивачу у справі) ставку за кожну здобуту тонну піску в розмірі 1,00 грн. Але відповідач неодноразово порушував вказані пункти договору.

Крім того, відповідно до розділу 5 договору учасник -2 приймає на себе всі витрати, пов'язані з добуванням, перевезенням з місця видобування, перевалкою, відвантаженням та навантаженням піску на транспортні судна та автотранспорт, зберіганню та зважанням піску.

Учасник-2, на підставі щотижневих складених та підписаних представниками учасників у кожний поточний понеділок актів фактичного добування піску, здійснює платежі учаснику -1 відповідно до схеми, яка включає в себе оплату ставки за кожну тонну здобутого піску у розмірі 1,00 грн. за тонну - кожного тижня, у кожний поточний вівторок, плата за використання надр, збір на геологорозвідувальні роботи, збір на забруднення навколишнього середовища, плата за землю, збір на скидання взвесу та втрату кормової бази, оплата послуг ЮгНИРО у відповідності з графіком платежів.

Як свідчать матеріали справи відповідач, порушуючи пункт 3.6 договору, у період з 1 травня 2008 року по 30 липня 2008 року замість 120000 тонн піску, передбачених договором, здобув 30453,30 тонн, з яких 14375 тонн було добуто у травні 2008 року, 16078,3 тонн добуто у липні 2008 року, що підтверджується довідкою відповідача від 1 липня 2008 року та листом від 4 серпня 2008 року Євпаторійського морського торгівельного порту.

У червні 2008 року добування піску відповідачем взагалі не виконувалось.

Крім того, відповідач, у порушенні пунктів 5.3, 5.4 договору, не проводив у повному обсязі та своєчасно платежі.

Таким чином за відповідачем склалась заборгованість у розмірі 52170,45 грн. Позивачем на адресу відповідача був направлений лист від 20 червня 2008 року, у якому позивач повідомляв про порушення відповідачем обов'язкових пунктів договору, через що просить договір про спільну діяльність вважати розірваним з 20 червня .2008 року.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Матеріали справи свідчать, що позивач листом від 20 червня 2008 року повідомив відповідача про розірвання спірного договору, який відповідачем був залишений без розгляду.

Частинами 4 та 5 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У зв’язку з чим, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції, заслухавши представника позивача, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за період з 1 травня 2008 року по 30 липня 2008 року замість 120000 тонн піску було добуто лише 30453,30 тонн, що підтверджується довідкою ТОВ "СендІнтерМарин" про кількість добутого піску на місці родовища ЗАТ "Південна інвестиційна компанія" за ІІ квартал 2008 року.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать про недобросовісне виконання відповідачем умов укладеного договору. Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволені обґрунтовано.

Стосовно часткового задоволення позову, то судова колегія вважає правомірними доводи суду першої інстанції про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 10000 грн. на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, так як ця сума була перерахована на рахунок позивача до вирішення справи по суті.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 грудня 2008 року у справі №2-15/8823-2008 залишити без змін.