ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.02.2009 року Справа № 6/140
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Парамонової Т.Ф.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача Волікова Н.П., дов. від 02.02.2009 № 123Д/09
Малиш Г.О., дов. від 02.02.2009 № 124Д/09
Пожидаєв О.А., дов. від 16.02.2009 № 04Д/09
від відповідача Вальчук Б.Н., дов. від 02.01.2009 № 13/5
Мурад'ян З.Р., дов. від 02.01.2009 № 13/3
від третьої особи повноважний представник не прибув
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Трест
"Луганськшахтопроходка", м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 24.12.2008
у справі № 6/140
(головуючий суддя –Василенко Т.А., суддя –
Яресько Б.В., суддя –Лісовицький Є.А.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Донбасшахтобуд", м. Макіївка
Донецької області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Трест
"Луганськшахтопроходка", м. Луганськ
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача Державне підприємство "Дирекція по
будівництву об’єктів", м. Червоноград
Львівської області
про стягнення 842 222 грн. 60 коп.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням голови суду від 13.01.2009
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Донбасшахтобуд" (далі –ВАТ "Донбасшахтобуд"), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Трест "Луганськшахтопроходка" (далі –ВАТ "Трест "Луганськшахтопроходка") 842222 грн. 60 коп., в тому числі:
- витрати на відрядження робітників на підставі п. 3.3 договору субпідряду № 5/06 в сумі 202394 грн. 40 коп.;
- витрати на відрядження інженерно-технічних робітників в сумі 71712 грн. 00 коп.;
- витрати із збереження заробітної плати під час знаходження робітників в дорозі в сумі 204952 грн. 80 коп.;
- компенсація із надання робітникам безкоштовного вугілля на підставі ст. 43 Гірничого Закону України в сумі 69164 грн. 00 коп.;
- витрати на відшкодування витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій в сумі 112057 грн. 20 коп.;
- орендна плата за користування комбайном в сумі 19069 грн. 00 коп.;
- витрати з вивезення з проммайданчику матеріалів і обладнання в сумі 89282 грн. 20 коп.;
- пеня на підставі п. 11.1 договору за несвоєчасну оплату виконаних робіт в сумі 15609 грн. 00 коп.;
- інфляційні втрати за січень 2008 року в сумі 53300 грн. 00 коп.;
- 3 % річних в сумі 4682 грн. 00 коп.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.08.2008 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача –Державне підприємство "Дирекція по будівництву об’єктів" (далі –ДП "Дирекція по будівництву об’єктів").
Рішенням місцевого господарського суду від 24.12.2008 позов задоволений частково; стягнуто з ВАТ "Трест "Луганськшахтопроходка" на користь ВАТ "Донбасшахтобуд" заборгованість в сумі 293175 грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2931 грн. 75 коп., витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 41 грн. 07 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Мотивоване вказане рішення положеннями ст.ст. 3, 526, 627, 629, 837, ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України, умовами укладеного сторонами договору субпідряду від 05.10.2006 № 5/06 (далі - договір субпідряду № 5/06) та контракту на виконання робіт при будівництві шахти № 10 "Нововолинська" від 25.08.1999, укладеного між ВАТ "Трест "Луганськшахтопроходка" та ДП "Дирекція по будівництву об’єктів" (далі –контракт від 25.08.1999) з наступними змінами та доповненнями.
Судом першої інстанції задоволені позовні вимоги в частині стягнення витрат на відрядження робітників в сумі 202394 грн. 40 коп. та витрат на відрядження інженерно-технічних робітників в сумі 71712 грн. 00 коп., оскільки відшкодування вказаних витрат передбачено умовами п. 3.3 договору субпідряду № 5/06.
У зв’язку з обґрунтованістю місцевим господарським судом задоволена також вимога позивача про стягнення з відповідача орендної плати за користування комбайном КСП –32 № 223 в сумі 19069 грн. 00 коп. та у зв’язку з оплатою вказаної суми "Замовником".
У задоволенні вимог щодо стягнення витрат по збереженню заробітної плати за період надходження працівників в дорозі у період з листопаду 2006 по лютий 2008 року в сумі 204952 грн. 80 коп., витрат, пов’язаних із наданням працівникам позивача безоплатного вугілля, в сумі 69164 грн. 00 коп., витрат, пов’язаних із виплатою і доставкою пільгових пенсій в сумі 112057 грн. 20 коп. та витрат, пов’язаних із вивезенням матеріалів і обладнання, в сумі 89282 грн. 20 коп. судом першої інстанції відмовлено за відсутністю угоди сторін про відшкодування вказаних витрат.
За недоведеністю позивачем наявності з боку відповідача заборгованості за договором субпідряду № 5/06 в сумі 1837945 грн. 00 коп. судом першої інстанції відмовлено також в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 15609 грн. 00 коп., інфляційних в сумі 53300 грн. 00 коп. та 3 % річних в сумі 73591 грн. 00 коп.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення в частині стягнення з ВАТ "Трест "Луганськшахтопроходка" витрат на відрядження в сумах 202 394 грн. 40 коп. та 71712 грн. 00 коп.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на неповне з’ясування обставин, які мають значення для справи, на положення ст. 9-1 Кодексу Законів про працю України, ст. 8 Закону України "Про оплату праці", наказу Міністерства статистики України від 09.10.1995 № 253 (v0253202-95) "Про затвердження типових форм первинного обліку", п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (за апеляційною скаргою скаржником помилково зазначено № 458), абз. 2 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордоном, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (z0218-98) (далі –Інструкція про службові відрядження), п. 2.1 Типових положень про виробничу бригаду, бригадира, раду бригади та раду бригадирів, затверджених постановою Держкомпраці УРСР та Секретаріату ВЦРПС від 31.12.1980 № 389/22-119 (далі –Типові положення).
З висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення витрат на відрядження в сумах 202 394 грн. 40 коп. та 71712 грн. 00 коп. скаржник не згоден з огляду на те, що працівники, які мешкають і працюють у м. Нововолинську, не можуть знаходитися у відрядженні у м. Нововолинську, оскільки не здійснюють поїздки до іншого населеного пункту.
Твердження позивача згідно позовної заяви про те, що службовим відрядженням вважається наказ чи розпорядження керівника про відрядження працівника на певний строк і в іншу місцевість, на думку відповідача, не відповідає положенням Інструкції про службові відрядження, згідно якої службовим відрядженням вважається поїздка за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту.
Як зазначає скаржник, якщо робітник проживає і працює в одному й тому ж населеному пункті, то він не може знаходиться у відрядженні у цьому же населеному пункті. З зазначених підстав скаржник вважає необґрунтованим і виплату робітникам і добових.
Виходячи з приписів п. 2.1 Типових положень, відповідач зазначає про неправомірність включення позивачем до складу виробничих бригад інженерно-технічних працівників, а саме: начальника управління, заступника начальника управління, заступника начальника по охороні праці, головних спеціалістів (маркшейдера, геолога, головного інженера, головного механіка). За твердженням скаржника, нарахування відрядних витрат вказаній категорії працівників можливо тільки за рахунок загальновиробничих витрат позивача, а не прямим розрахунком.
В обґрунтування неправомірності стягнення з нього витрат на відрядження інженерно-технічних працівників відповідач посилається також на відсутність компенсування цих витрат "Замовником".
Позивач доводи заявника скарги оспорює, просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 293175 грн. 40 коп. залишити без змін. В решті рішення позивач просить змінити та стягнути з ВАТ "Трест "Луганськшахтопроходка" на користь ВАТ "Донбасшахтобуд" 549047 грн. Обґрунтовані заперечення позивача правомірністю нарахування витрат з відрядження робітникам, які працювали на будівництві шахти № 10 "Нововолинська", оскільки їх постійним місцем роботи є Шахтарське шахтобудівельне управління ВАТ "Донбасшахтобуд", яке розташоване в м. Шахтарську Донецької області, наявністю відміток та печатки відповідача на посвідченнях про відрядження працівників. Ухилення відповідача від компенсації витрат по службовим відрядженням інженерно-технічного персоналу позивач вважає необґрунтованим та посилається на необхідність забезпечення безпечних умов праці відряджених працівників.
Доводи відповідача та третьої особи про відшкодування витрат з відрядження інженерно-технічних робітників у складі загальновиробничих витрат позивач оспорює.
Звільнення судом ВАТ "Трест "Луганськшахтопроходка" від відшкодування витрат по збереженню заробітної плати відряджених за період знаходження працівників в дорозі з листопада 2006 року по лютий 2008 року у сумі 204 952 грн. 80 коп., витрат в сумі 69 164 грн., що пов’язані з безоплатним наданням працівникам вугілля, та від відшкодування фактичних витрат, пов’язаних із виплатою і доставкою субпідрядником пільгових пенсій у сумі 112057 грн. 20 коп., позивач вважає таким, що протирічить ст. 121 Кодексу Законів про працю України, постанові Кабінету Міністрів України від 24.04.1999 № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордоном", Інструкції про службові відрядження, ст. 43 Гірничого Закону, вимогам ВБН.Д.1-10.1-2005, умовам договору субпідряду № 5/06.
Наприкінці судового засідання представником позивача було заявлено клопотання стосовно проведення експертизи для встановлення правомірності відшкодування ним витрат на відрядження працівникам, які мешкають за місцем проведення будівельно-монтажних робіт на шахті № 10 "Нововолинська". За відсутністю правових підстав вказане клопотання судовою колегією відхилено.
ДП "Дирекція по будівництву об’єктів" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача) у відзиві на апеляційну скаргу з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача витрат на відрядження у сумі 202394 грн. 40 коп. і 71712 грн. не згодне, посилається на безпідставність нарахування позивачем витрат на відрядження в сумі 84840 грн., які фактично не були понесені у зв’язку з тим, що на виконання робіт, передбачених субпідрядним договором залучалися працівники з числа місцевих жителів, де проводилися будівельно-монтажні роботи з будівництва шахти № 10 "Нововолинська". Як зазначає ДП "Дирекція по будівництву об’єктів", відшкодування добових витрат даній категорії працівників буде безпідставним і неправомірним витрачанням бюджетних коштів.
Підписання відповідачем відомостей про відрядження вказаним особам ДП "Дирекція по будівництву об’єктів" пояснює введенням його та відповідача в оману позивачем.
Витрати на відрядження у сумі 117 554 грн. 40 коп. за лютий 2008 року, за доводами ДП "Дирекція по будівництву об’єктів", не можуть бути компенсовані замовником за відсутністю підстав, оскільки у вказаному періоді роботи з будівництва шахти не виконувались та з врахуванням закінчення строку дії договору субпідряду № 5/06, який діяв лише до 31.12.2007.
Стосовно витрат на відрядження інженерно-технічних працівників у сумі 71712 грн. ДП "Дирекція по будівництву об’єктів" зазначає про відсутність підстав для їх додаткової компенсації, оскільки вони вже компенсовані замовником відповідно до актів виконаних підрядних робіт форми КБ-2в в частині "інші" загальновиробничі витрати.
Право на участь у судовому засіданні ДП "Дирекція по будівництву об’єктів" не використано, хоча про місце, дату та час проведення судового засідання воно повідомлено належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 05143095 та його відзивом на апеляційну скаргу.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників позивача та відповідача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до загальних положень про зобов’язання та підстав його виникнення згідно із ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи між ВАТ "Трест "Луганськшахтопроходка" ("Генпідрядник") та ВАТ ДХК "Донбасшахтобуд" ("Субпідрядник"), яке перейменоване у ВАТ "Донбасшахтобуд", 05.10.2006 укладено договір на виконання "Субпідрядником" за дорученням "Генпідрядника" відповідно до проектної документації гірничо-капітальних робіт із будівництва комплексу виробіток горизонту 355 м шахти № 10 "Нововолинська".
Фінансування будівництва шахти № 10 "Нововолинська" відповідно до п. 4.1 договору субпідряду № 5/06 здійснюється за кошти Державного бюджету України.
Пунктом 3.3 договору субпідряду № 5/06 передбачено обов’язок "Генпідрядника" відшкодувати витрати, пов’язані з відрядженням персоналу субпідрядника на будівельну площадку та зазначено перелік цих витрат, а саме: добові, проїзд з міста проживання до міста роботи, проживання.
Відшкодування позивачеві інших витрат, що заявлені до стягнення за позовом (по збереженню заробітної плати за період находження працівників в дорозі, що пов’язані із наданням працівникам позивача безоплатного вугілля та із виплатою і доставкою пільгових пенсій, із вивезенням матеріалів і обладнання), умовами договору субпідряду не передбачено, тому відмова суду першої інстанції у задоволенні позову у цієї частині є повністю обґрунтованою, відповідає обставинам справи та вимогам ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача сум на відшкодування витрат відряджених працівників на проїзд та проживання позивачем не доведені належним чином відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Документи у підтвердження фактичних витрат працівників, передбачених п. 1.12 Інструкції про службові відрядження позивачем не були надані суду першої інстанції та не надані на вимогу апеляційного господарського суду. Враховуючи положення вказаної інструкції, відсутність первинних документів на підтвердження фактичних витрат на проїзд та проживання (транспортні квитки, на наймання житлового приміщення тощо), копії засвідчень про відрядження, копії авансових звітів, бухгалтерські довідки, на які посилається позивач, не є належними доказами витрат з відрядження та їх розміру.
До того ж строк дії договору субпідряду № 5/06 закінчився 30.01.2008 (п. 14.1 договору). Отже, пред’явлення позивачем вимог про відшкодування витрат з відрядження за лютий 2008 року є безпідставним.
За будь-яких обставин умовою відшкодування витрат, пов’язаних із відрядженням працівників позивача згідно п. 3.3 договору субпідряду є оплата цих витрат "Замовником", яким згідно матеріалів справи є ДП "Дирекція по будівництву об’єктів" на підставі контракту від 25.08.1999, з наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до матеріалів справи оплата витрат на відрядження працівників позивача у сумі 202394 грн. 40 коп. "Замовником" - ДП "Дирекція по будівництву об’єктів" не проводилась.
Витрати на відрядження інженерно-технічних робітників в сумі 71172 грн., що були оплачені Генпідряднику Замовником (ДП "Дирекція по будівництву об’єктів"), компенсовані відповідачем субпідряднику (позивачу) у складі загальновиробничих витрат. Доводи позивача про те, що витрати на відрядження інженерно-технічних робітників не входять до загальновиробничих витрат, спростовуються положеннями п.п. 1,2 додатку № 19 до ДБНД.1.1-2000, які у переліку працівників посилання на начальника управління, заступника начальника управління та інших, що зазначені позивачем, не містять.
Судом першої інстанції при прийнятті рішення вищевказані обставини не з’ясовані та не враховані.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено при перегляді справи, "Замовником" оплачені витрати, пов’язані з орендою комбайна КСП –32 № 233, тому є обґрунтованим стягнення судом з відповідача суми 19069 грн., яка входить до загальної суми заборгованості, про стягнення якої зазначено у резолютивній частині рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Відмова суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог в частині стягнення сум пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних є повністю обґрунтованою та відповідає фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача витрат на відрядження робітників в сумі 202394 грн. 40 коп. та витрат на відрядження інженерно-технічних робітників в сумі 71712 грн. як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи.
В решті рішення місцевого господарського суду залишається без змін, тобто з відповідача підлягає стягненню сума витрат, що пов’язані з використанням комбайна КСП –32 № 233, та судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на позивача відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За апеляційною скаргою підлягає сплаті держмито в розмірі 1370 грн. 53 коп. Скаржником за платіжним дорученням від 05.01.2009 № 1 перераховане держмито в сумі 4 211 грн. 11 коп. Зайве сплачене мито в розмірі 2840 грн. 58 коп. підлягає поверненню відповідачу з Державного бюджету України згідно із п.1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Трест "Луганськшахтопроходка" на рішення господарського суду Луганської області від 24.12.2008 по справі № 6/140 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 24.12.2008 по справі № 6/140 скасувати в частині стягнення витрат на відрядження робітників у сумі 202394 грн. 40 коп. та витрат на відрядження інженерно-технічних робітників у сумі 71712 грн.
3. В частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Трест "Луганськшахтопроходка" на користь Відкритого акціонерного товариства "Донбасшахтобуд" 19069 грн. витрат, пов’язаних з користуванням комбайна, та відмови у задоволенні решти позовних вимог рішення господарського суду Луганської області від 24.12.2008 по справі № 6/140 залишити без змін.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариство "Трест "Луганськшахтопроходка", м. Луганськ, вул. Новоселова, 2А, ідентифікаційний код № 00181668 на користь Відкритого акціонерного товариства "Донбасшахтобуд", м. Макіївка Донецької області, вул. Леніна, 54, ідентифікаційний код № 00180634, судові витрати по сплаті держмита за подання позову у сумі 190 грн. 69 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 2 грн. 67 коп.
5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Донбасшахтобуд", м. Макіївка Донецької області, вул. Леніна, 54, ідентифікаційний код № 00180634 на користь Відкритого акціонерного товариство "Трест "Луганськшахтопроходка", м. Луганськ, вул. Новоселова, 2А, ідентифікаційний код № 00181668, судові витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги у сумі 1370 грн. 53 коп.
6. Повернути Відкритому акціонерному товариству "Трест "Луганськшахтопроходка", м. Луганськ, вул. Новоселова, 2А, ідентифікаційний код № 00181668, з Державного бюджету України 2840 грн. 58 коп. держмита, що зайве сплачено при зверненні з апеляційною скаргою за платіжним дорученням від 05.01.2009 № 1, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
Доручити господарському суду Луганської області надати відповідний наказ.
Повернення витрат по сплаті держмита здійснюється на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.М. Баннова Суддя Т.Ф.Парамонова Суддя І.В.Семендяєва