Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства "Вігда" про стягнення 62297, 78 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, посилаючись на невиконання відповідачем додаткової угоди про реструктуризацію боргу від 20.03.2006 до договору споживання електричної енергії № 873 від 17.06.2004.

Підставами позовних вимог визначені правові положення статей 193, 275 –277 Господарського кодексу України (436-15) , статті 526 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.12.2008 у справі №2-15/15875-2007 позов задоволено.

Стягнуто з приватного підприємства "Вігда" на користь відкритого акціонерного товариства "Крименерго" 62 297, 78 грн заборгованості за спожиту електроенергію, 622, 98 грн державного мита та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення умов додаткової угоди про реструктуризацію боргу від 20.03.2006 до договору № 873 від 17.06.2004 не виконав свої зобов’язання щодо повного та своєчасного розрахунку за спожиту електричну енергію, а тому заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, прийняти нове, яким у позові відмовити.

Приватне підприємство "Вігда" оскаржує рішення місцевого господарського суду у зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи. В апеляційній скарзі відповідач зазначає на те, що додаткова угода про реструктуризацію боргу від 20.03.2006 до договору № 873 від 17.06.2004 є недійсною відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України, так як підписана засновником приватного підприємства "Вігда" Орловою І.М., яка не мала не це повноважень.

Під час розгляду справи відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення позову приватного підприємства "Вігда" до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про визнання додаткової угоди від 20.03.2006 недійсною.

Розпорядженням в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.02.2009 суддю Волкова К.В. замінено на суддю Плута В.М.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

На підставі рішення 15-ої сесії 24-го скликання Красномакської сільської ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим від 27.04.2004 про підсумки проведення концесійного конкурсу і передачу об'єктів права комунальної власності в концесію (а. с. 24) між Красномакською сільською радою та відповідачем укладено концесійний договір від 20.05.2004 (а. с. 25), відповідно до умов якого в концесію приватного підприємства "Вігда" передано право управління та експлуатації Управлінням комунального господарства с. Красний Мак. Красномакською сільською радою Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим було прийнято рішення від 02.06.2004 про ліквідацію Управління комунального господарства с. Красний Мак з 03.06.2004, правонаступником кредиторської та дебіторської заборгованості управління визначено приватне підприємство "Вігда" (а. с. 20).

17.06.2004 між відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (постачальник) та приватним підприємством "Вігда" (споживач) укладений договір № 873 про постачання електричної енергії, відповідно до пункту 1 якого постачальник постачає електричну енергією споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення Правил користування електричною енергією) згідно з умовами цього договору та додатків до нього, які є його невід’ємними частинами (а. с.11-15).

У зв’язку з виникненням заборгованості приватне підприємство "Вігда" надіслало позивачу лист № 79 від 27.02.2006 з пропозицією скласти графік погашення заборгованості з травня 2006 року (а. с. 115).

20.03.2006 сторонами укладено додаткову угоду про реструктуризацію та погашення боргу, наявного на 01.03.2006 за договором № 873 від 17.06.2004 (а. с. 8).

Відповідно до зазначеної додаткової угоди відповідач взяв на себе зобов’язання виплатити позивачу заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 68058, 95 грн за наступним графіком: у травні 2006 року –1058, 95 грн, з червня по грудень 2006 року –щомісячно по 1000 грн, у січні 2007 року –60000 грн. При цьому заборгованість перераховується до 20 числа кожного місяця на розрахунковий рахунок отримувача –Бахчисарайського РЕС.

Вказана додаткова угода згідно з її положеннями є невід’ємною частиною договору про споживання електричної енергії № 873 від 17.06.2004.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.05.2007 у справі № 2-21/4624-2007А пункт 2 рішення 17-ої сесії 24-го скликання Красномакської сільської ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим від 02.06.2004 визнано недійсним (а. с. 61). У зв'язку з прийняттям такого судового рішення відповідач звернувся до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" з пропозицією про розірвання додаткової угоди (а. с. 63).

Позивачем надані платіжне доручення № 116 від 27.06.2006 та виписки банку (а. с. 46-53), з яких вбачається, що загальна сума оплати за додатковою угодою № 2/1202 від 20.03.2006 за 2006 рік складала 5701, 74 грн (а. с. 45).

Стверджуючи, що інша сума заборгованості за вказаною додатковою угодою відповідачем не погашена згідно з встановленим графіком, відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернулося до господарського суду з позовними вимогами про стягнення 62297, 78 грн боргу (68058, 95 грн - 5701, 74 грн).

Відповідач доказів погашення не надав. Крім того, наявним у матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків за додатковою угодою, який підписаний обома сторонами, підтверджується, що станом на 26.06.2007 заборгованість приватного підприємства "Вігда" становить 62 297, 78 грн (а. с. 116).

Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що підстав для задоволення вимог апеляційної скарги немає, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 6.5 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) , у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. При цьому оформлюється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору.

20.03.2006 сторонами укладено відповідну додаткову угоду № 2/1202, згідно з умовами якої відповідач взяв на себе зобов’язання виплатити заборгованість за договором № 873 від 17.06.2004 у сумі 68058, 95 грн. Строк внесення останнього платежу –січень 2007 року. Наявність заборгованості підтверджується відповідачем у листі (а. с. 115).

Доказів погашення заборгованості в сумі 62297, 78, яку просить стягнути відкрите акціонерне товариство "Крименерго", відповідач суду не надав.

Згідно з статтями 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладені норми та, враховуючи відсутність доказів погашення заборгованості, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність позовних вимог та стягнення з приватного підприємства "Вігда" 62297, 78 грн заборгованості за додатковою угодою до договору споживання електричної енергії № 873 від 17.06.2004.

Доводи відповідача про недійсність додаткової угоди про реструктуризацію боргу від 20.03.2006 є помилковими, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України передбачається, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. На порушення цієї вимоги при укладенні додаткової угоди про реструктуризацію боргу від 20.03.2006 посилається відповідач, зазначаючи, що угода підписана засновником приватного підприємства "Вігда" Орловою І.М., яка не мала не це повноважень.

Проте, відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсність правочину, укладеного особою, що не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності на його укладення, прямо законом не встановлена. Відсутня така норма і в статті 91 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач.

Таким чином, правочин, укладений особою, що не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду на підставі частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України. Відповідач судових рішень про визнання додаткової угоди про реструктуризацію боргу від 20.03.2006 недійсною не надав.

Позивачем у судовому засіданні наданий гарантійний лист приватного підприємства "Вігда" (а. с. 117), в якому підприємство уповноважує на підписання договору свого засновника Орлову І.М. Зазначений гарантійний лист відповідає вимогам правочину щодо надання повноважень на представництво. У названому листі чітко виражена воля на надання такого повноваження. Цей лист за формою відповідає вимогам, що встановлені для правочинів, зокрема, для довіреності. Гарантійний лист підписаний керівником, що має повноваження органу юридичної особи та скріплений печаткою, як того вимагає частина 2 статті 207 Цивільного кодексу України. Отже, засновник Орлова І.М. отримала повноваження на підписання додаткової угоди.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Діями, що свідчать про виконання додаткової угоди, є сплата відповідачем грошової суми за правочином, яка підтверджується довідкою про оплату за додатковою угодою № 2/1202 від 20.03.2006 до договору постачання електричної енергії № 873 від 17.06.2004 (а. с. 45) та платіжними документами (а. с. 46 –53). Тобто, відбулося його наступне схвалення.

За цих обставин суд першої інстанції правомірно виходив з презумпції правомірності правочину, встановленої статтею 204 Цивільного кодексу України, а саме: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення позову приватного підприємства "Вігда" до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про визнання додаткової угоди від 20.03.2006 недійсною не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано доказів, що відповідна позовна заява (а. с. 104) прийнята судом до розгляду. Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Оскільки відповідачем не надано доказів, що за зазначеною позовною заявою порушено провадження у справі, то підстав для висновку про наявність у провадженні іншого суду відповідної справи та застосування частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України немає.

Крім того, відповідно до наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.09.2008 у справі № 2-7/2986-2008 (а. с. 77) вбачається, що позов приватного підприємства "Вігда" до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про розірвання додаткової угоди від 20.03.2006 залишено без розгляду. Отже, вказана додаткова угода є чинною та підлягає виконанню.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.