У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.02.09 Справа №22ц-416/14/284-пн-08
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs5290202) )
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Акімової Т.М.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: не з'явився;
від відповідача-4: не з'явився;
від відповідача-5: не з'явився;
від відповідача-6: не з'явився;
від відповідача-7: не з'явився;
від відповідача-8: не з'явився;
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна", с. Пам'ятне Голопристанського району Херсонської області
на рішення господарського суду Херсонської області від 13.10.2008 року по справі № 22ц-416/14/284-ПН-08
за позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна", с. Пам'ятне Голопристанського району Херсонської області
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Скіф", с. Пам'ятне Голопристанського району Херсонської області
до відповідача-2: Закритого акціонерного товариства "ПО Техсировина", м. Донецьк
до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Берда", с. Карла Маркса Бердянського району Запорізької області
до відповідача-4: ОСОБА_1, м. Горловка
до відповідача-5: ОСОБА_2, м. Донецьк
до відповідача-6: ОСОБА_3, м. Донецьк
до відповідача-7: ОСОБА_4, м. Горловка
до відповідача-8: Державного реєстратора Голопристанської районної державної адміністрації, м. Гола Пристань Херсонської області
про визнання недійсним доповнення до статуту відповідача та скасування державної адміністрації
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 280 від 17.02.2009р. справа № 22ц-416/14/284-ПН-08 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий: Яценко О.М.; суддів: Коробка Н.Д., Кричмаржевський В.А.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.10.2008 року по справі № 22ц-416/14/284-ПН-08 (суддя Гридасов Ю.В.) позовні вимоги щодо відповідача-1 задоволені частково. Визнано недійсним п.2 Доповнень до Статуту ТОВ Агрофірма "Скіф" від 03.05.2000р., та п. 2 Додаткової угоди до Установчого договору ТОВ Агрофірма "Скіф" від 03.05.2000р. В задоволенні іншої частини позову щодо відповідача-1 відмовити. В задоволенні позовних вимог щодо відповідачів-2-8 відмовлено. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про відміну (скасування) державної реєстрації доповнень до Статуту та додаткової угоди до установчого договору відповідача-1.
Рішення господарського суду мотивоване нормами Цивільного кодексу (1540-06) УРС, Законів України "Про підприємства в Україні" (698-12) та "Про господарські товариства" (1576-12) , доповненнями до Статуту товариства "Скіф" та додатковій угоді до установчого договору товариства "Скіф", постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.04.2006 року у справі № 1/118-ПД-05.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, приватне сільськогосподарське підприємства "Україна" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення у справі, яким визнати недійсним доповнення до Статуту ТОВ "Агрофірма "Скіф" та скасувати державну реєстрацію доповнень до Статуту ТОВ "Агрофірма "Скіф". При цьому заявник апеляційної скарги посилається на наступні обставини: рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права. В доповненнях до Статуту та додатковій угоді до установчого договору ТОВ "Агрофірма "Скіф" вказано про факт правонаступництва КСП "Україна" цим товариством на підставі договору № 1-АП від 01.04.2000 року, який визнано в судовому порядку неукладеним. ТОВ "Агрофірма "Скіф" на протязі більше 5 років господарську діяльність не здійснює, за юридичною адресою не знаходиться, ухвали суду повертаються. Судом не застосовані Закони України "Про підприємства в Україні" (698-12) , "Про підприємництво" (698-12) та "Про господарські товариства" (1576-12) . Рішення суду не відповідає постанові Пленуму Верховного Суду України №11 від 29.12.1976 "Про судове рішення" (v0011700-76) .
Листом від 12.02.2009 року № 11 заявник апеляційної скарги підтримав її доводи, просив судове засідання провести без його участі. Додатково пояснив, що ТОВ "Агрофірма "Скіф" не має договорів оренди землі, серед членів товариства не має і ніколи не було ні одного бувшого члена КСП "Україна".
Відповідачі 1-7 відзиву на апеляційну скаргу не надіслали, своїх представників в судове засідання не направили.
Відповідач-8 (державний реєстратор) листом від 05.02.2009 року № 09-5/29 просив судове засідання провести без участі державного реєстратора Голопристанської районної державної адміністрації.
Матеріали справи дозволяють провести судове засідання по розгляду апеляційної скарги ПСП "Україна" на рішення господарського суду Херсонської області від 13.10.2009 року у справі № 22ц-416/14/284-ПН-08 без участі представників сторін.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Підприємство обґрунтовувало тим, що Доповнення до статуту Товариства "Скіф" та Додаткова угода до установчого договору Товариства "Скіф", які були прийняті Товариством "Скіф", Закритим акціонерним товариством "ПО Техсировина", Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Берда", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та зареєстровані Адміністрацією, суперечать ст. 37 Цивільного кодексу Української РСР, ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні", ст. ст. 16 та 22 Закону України "Про господарські товариства" та іншим законодавчим актам України.
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.11.2003 р. в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовлено (а. с. 340 -342 Т.1).
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 02.03.2004 р. рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.11.2003 р. залишено без змін (а. с. 366 -369 Т.1).
Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 29.08.2006 р. рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.11.2003 р. скасовано за нововиявленими обставинами (а. с. 398 Т.1).
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 29.09.2006 р. (суддя Матюшко О.І.) позовні вимоги Підприємства задоволено.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 06.02.2007 р. рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 29.09.2006 р. залишено без змін.
Вказані рішення та ухвала мотивовані тим, що у Доповненнях до статуту Товариства "Скіф" та Додатковій угоді до установчого договору Товариства "Скіф" зазначено, що Товариство "Скіф" є правонаступником Коллективного сільськогосподарського підприємства "Україна" на підставі договору 1-АП від 01.04.2000 р., проте постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.04.2006 р. та рішенням господарського суду Херсонської області від 09.02.2006 р. у справі № 1/118-ПД-05 встановлено, що договір 1-АП від 01.04.2000 р. є неукладеним, а тому не створював для його сторін будь-яких прав та обов'язків.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2008 року, який у відповідності до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (483-16) розглядав касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Скіф" на ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 06.02.2007 року, скасовані ухвала апеляційного суду Херсонської області від 06.02.2007 року та рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 29.09.2006 року, справа передана на новий розгляд до господарського суду Херсонської області - а.с.105-108 т.2.
При новому розгляді господарським судом Херсонської області позовні вимоги до відповідача-1 задоволені частково, стосовно відповідачів 2-8 в позові відмовлено, припинено провадження у справі в частині позовних вимог про відміну (скасування) державної реєстрації доповнень до статуту та додаткової угоди до установчого договору відповідача-1. Рішення господарського суду Херсонської області від 13.10.2008 року є предметом апеляційної скарги позивача, яка розглядається апеляційною інстанцією.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги з наступних підстав:
22 березня 2000 року позивач та відповідачі 2-7 уклали установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Скіф" - а.с.197-214 т.1. Вказаний установчий договір був зареєстрований Голопристанською районною державною адміністрацією 29.03.200 року.
В цей же день Голопристанською районною адміністрацією за реєстраційним № 04060051Ю0010437 був зареєстрований Статут відповідача-1.
30 березня 2000 року на зборах засновників відповідача-1 розглядалось питання правонаступництва та реєстрації змін в установчих документах - а.с.215 т.1. На зборах одноголосно вирішили внести зміни в установчі документи товариства в частині правонаступництва КСП "Україна".
На наступний день 01.04.200 року знову були проведені збори засновників відповідача-1, на яких також одноголосно вирішили провести реформування КСП "Україна" шляхом придбання за плату валових активів та пасивів КСП "Україна" - а.с.216 т.1. Для цієї мети уповноважили голову відповідача-3 ОСОБА_5. підписати договір купівлі-продажу активів та пасивів з КСП "Україна".
01.04.200 року відповідач-1 та КСП "Україна" підписали договір № 1-АП, згідно якого КСП "Україна" шляхом продажу та компенсації активів та пасивів відповідачу-1 реорганізується на підставі Указу Президента "України" "Про невідкладні заходи з прискорення реформування аграрного сектора економіки" (1529/99) , а до відповідача-1 переходять права та обов'язки КСП "Україна" як правонаступника - а.с.218 т.1.
03 травня 2000 року засновники відповідача-1 уклали додаткову угоду до установчого договору та внесли доповнення до Статуту в частині визнання створення товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Скіф" в процесі реорганізації КСП "Україна" та визнання товариства правонаступником останнього. Далі в пункті 2 додаткової угоди та доповнення засновники вказали, що правонаступництво КСП "Україна" виникло на підставі договору № 1-АП від 01.04.2000 року - а.с.202, 210 т.1.
Вказані додаткова угода до установчого договору та доповнення до Статуту були зареєстровані державним реєстратором Голопристанської районної державної адміністрації.
В подальшому рішенням господарського суду Херсонської області від 09.02.2006р. залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.04.2006р., встановлено факт, що договір № 1-АП від 01.04.2000р. між КСП "Україна" та ТОВ "Агрофірмою "Скіф" вважається неукладеним та не підлягає виконанню сторонами і не тягне за собою юридичних наслідків та не пошкоджує у сторін взаємних прав і обов'язків, що з нього випливають.- а.с.373-376 т.1
Таким чином, господарський суд при новому розгляді правомірно встановив, що визнання договору № 1-АП від 01.04.2000 року є підставою для визнання недійсним додаткової угоди до установчого договору та доповнення до статуту відповідача-1. Але господарським судом неповністю вивчені фактичні обставини справи, які підтверджені матеріалами справи.
Як свідчать матеріали справи, правонаступником КСП "Україна" товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Скіф" стало саме на підставі договору № 1-АП від 01.04.2000 року. Про це свідчить як сам договір № 1-АП, так і укладена додаткова угода до установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Скіф" та внесені доповнення до статуту товариства.
На виконання постанови Вищого господарського суду України від 09.04.2008 року колегія суддів всебічно вивчили додаткову угоду та доповнення, які є предметом оскарження позивачем та встановила, що пункти 1 вказаних документів по суті є пунктом 2, тобто правонаступництво КСП "Україна" у відповідача-1 виникло не у зв'язку з рішенням членів КСП "Україна", а саме на підставі оплатного договору від 01.04.2000 року № 1-АП.
По-перше, в матеріалах справи міститься протокол зборів членів КСП "Україна" - а.с.19 т.1. Із нього вбачається, що збори членів КСП "Україна" спочатку визнали правонаступником приватне сільськогосподарське підприємство "Україна" прав і боргових зобов'язань КСП "Україна", а потім вже на підставі договору № 1/АП - визнали правонаступників прав і боргових зобов'язань КСП "Україна" відповідача-1.
По-друге, згідно установчого договору засновників та Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Скіф" засновниками товариства були юридичні та фізичні особи. Потім на підставі договору № 1/АП товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Скіф" стало правонаступником КСП "Україна".
Колегія суддів не може погодитися з господарським судом стосовно задоволення позовних вимог про визнання недійсними додаткової угоди до установчого договору та доповнень до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Скіф" частково за рахунок відповідача-1 та припинення провадження у справі в частині скасування державної реєстрації вказаних документів з наступних підстав:
Відповідно до вимог статей 88, 143, 154 ЦК, статей 57, 82 ГК, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону "Про господарські товариства", статей 27, 30 Закону "Про державну реєстрацію" суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов:
- на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;
- порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;
- відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.
Положення установчих документів господарських товариств, які не відповідають вимогам законодавства, не застосовуються.
Як зазначено в постанові Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008р. (v0013700-08) , при вирішенні спорів про визнання установчих документів господарського товариства недійсними господарським судам необхідно розмежовувати правову природу статуту та установчого (засновницького) договору товариства.
Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.
Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю у - голосів акціонерів чи простою більшістю голосів учасників товариства (статті 42, 59 Закону про господарські товариства).
У зв'язку з цим при вирішенні спорів щодо визнання статуту недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів.
У справах про визнання недійсним статуту відповідачем є господарське товариство. У справах щодо визнання недійсним установчого (засновницького) договору відповідачами є всі учасники (засновники) товариства як сторонни договору.
У разі якщо предметом спору є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства, а вимога до суб'єкта владних повноважень є похідною (зокрема, про державну реєстрацію припинення юридичної особи), такий спір є підвідомчим (підсудним) господарським судам.
Тому визнання судом недійсною додаткову угоду до установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Скіф" за рахунок відповідача-1 є неправомірним.
В постанові Вищого господарського суду України від 09.04.2008 року вказано про необхідність з"ясування судом при новому розгляді питання пропущення позовної давності. Колегія суддів дослідили вказане питання та установила, що позов подано 02.10.2001 року, тобто в межах 3-річного строку позовної давності, встановленою статтею 71 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент укладення додаткової угоди до установчого договору та внесення доповнень до Статуту відповідача-1. Строк позовної давності позивачем не було пропущено.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Матеріали справи свідчать, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, правонаступництво товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Скіф" виникло тільки на підставі договору від 01.04.2000 року, який в судовому порядку визнаний неукладеним.
Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи не міститься позовні вимоги стосовно стягнення штрафу в розмірі 1605 грн. 00 коп., в задоволенні яких господарський суд відмовив. В описовій частині рішення господарського суду також не вказано про таку позовну вимогу. Тому колегія суддів не розглядає законність та обґрунтованість позовних вимог стосовно стягнення штрафу в розмірі 1605 грн. 00 коп.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду. Позовна вимога про визнання недійсною додаткової угоди до установчого договору засновників ТОВ "Агрофірма "Скіф" від 03.05.2000 року підлягає задоволенню за рахунок відповідачів 2-7, позовна вимога про визнання недійсним доповнень до Статуту ТОВ "Агрофірма "Скіф" задовольняється за рахунок відповідача-1, позовні вимоги про скасування державної реєстрації вказаних Доповнень до Статуту ТОВ "Агрофірма "Скіф" та додаткової угоди до установчого договору засновників ТОВ "Агрофірма "Скіф" від 03.05.2000 року задовольняються за рахунок відповідача - 8.
Судові витрати, в тому числі за апеляційні та касаційну скарги, подання заяви про перегляд рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.11.2003 року за нововиявленими обставинами покласти на позивача. Колегія суддів вважає, що спір доведений до суду з його вини: представник ПСП "Україна" приймав участь в укладенні вказаних доповнень до Статуту та додатковій угоді до установчого договору, договір № 1-АП від 01.04.2000 року визнаний неукладеним в судовому порядку тільки в квітні 2006 року.
Керуючись ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" с. Пам'ятне Голопристанського району Херсонської області на рішення господарського суду Херсонської області від 13.10.2008 року у справі № 22ц-416/14/284-ПН-08 задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 13.10.2008 року у справі № 22ц-416/14/284-ПН-08 скасувати та прийняти нове рішення наступного змісту:
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стосовно відповідача - 1 визнати недійсним Доповнень від 03.05.2000 року до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Скіф".
Стосовно відповідачів 2-7 визнати недійсною додаткову угоду від 03.05.2000 року до установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Скіф".
Стосовно відповідача - 8 скасувати державну реєстрацію доповнень до Статуту та додаткової угоди до установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф", які зареєстровані Голопристанською районною державною адміністрацією 20.06.2000 року за реєстраційним № 04060051100010437.