Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.12.2008 року, що прийнятау справі № 28/246-б за заявою ПП "Промтехтранссервіс" (надалі – Ініціюючий кредитор) до ПП "Електрон-К" (надалі - Боржник) затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та ліквідовано банкрута, як юридичну особу у зв’язку з банкрутством, провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ДПІ у Печерському районі м. Києва (надалі - Інспекція) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвали, а справу передати до місцевого суду на новий розгляд на стадію здійснення ліквідаційної процедури. Вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України та ст.ст. 7, 14, 23, 32, 40, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"( далі Закон). В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що Ініціюючим кредитором при зверненні до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі ст. 52 Закону не було надано достатньо доказів на підтвердження відсутності платоспроможності боржника.

Представник ДПІ у Печерському районі м. Києва в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник Ініціюючого кредитору надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує вимоги апеляційної скарги та просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу від 02.12.2008 р. - без змін.

Боржник відзиви на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання апеляційної інстанції свого представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив.

Враховуючи те, що сторони про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та за відсутності представника Боржника.

Апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються апеляційні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановила, що апеляційну скаргу необхідно задовільнити частково із наступних мотивів:

Київським апеляційним господарським судом за результатами дослідження матеріалів справи встановлено такі обставини, що мають значення для справи.

14.07.2008 р. до господарського суду м. Києва звернувся Ініціюючий кредитор зі скаргою про порушення провадження справи про банкрутство ПП "Електрон-К" з застосуванням ст. 52 Закону, якою передбачені особливості банкрутства відсутнього боржника (а.с. 6-35).

Постановою господарського суду м. Києва від 05.08.2008 р. було визнано Боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута Ініціюючого кредитора, якого зобов’язано надати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс (а.с. 52-55).

02.12.2008 р. місцевим господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу, якою затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та ліквідовано банкрута, як юридичну особу у зв’язку з банкрутством, провадження у справі припинено.

Однак, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала від 02.12.2008 р. місцевим господарським судом була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з’ясуванні обставин справи та помилковому визнанні встановленими обставинами, які не були доведені належним чином та мають значення для справи.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з частиною 1 вище зазначеної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов’язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Звертаючись з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону, Ініціюючий кредитор посилався на те, що керівні органи боржника відсутні за його юридичною адресою.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Статтею 18 цього Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

У зв’язку з чим, при встановлені факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 06.06.2006 р. у справі № Б48/12-05.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ №280654, відповідно до якого статус відомостей про юридичну особу - ПП "Електрон-К" – не підтверджено.

Між тим, згідно пункту 5.5 розділу 5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.10.2005 р. №97 (z1294-05) , зареєстрованим Міністерством юстиції України 28.10.2005 р. за №1294/11574 (z1294-05) , статус відомостей про юридичну особу може набувати значення: "виявлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням".

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що наявний в матеріалах справи витяг не може розглядатися в якості належного доказу, який свідчить на користь того, що Боржник відсутній за своїм місцезнаходженням.

Місцевий господарський суд при прийнятті ухвали від 02.12.2008 р., вищенаведеного не врахував й натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, помилково визнав їх достатніми для встановлення факту відсутності боржника.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва підлягає частковому задоволенню, оскаржувана ухвала від 02.12.2008 р. та постанова від 05.08.2008 р. підлягають скасуванню, оскільки ознаки, необхідні для порушення провадження у справі про банкрутство Боржника в порядку статті 52 Закону, не підтверджені належними доказами у справі, тому місцевий господарський суд не мав достатніх правових підстав для визнання Боржника банкрутом.

Виходячи з наведеного, провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю ознак, необхідних для порушення та продовження провадження у справі про банкрутство в порядку статті 52 Закону.

Керуючись статями 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника, Київський апеляційний господарський суд –

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду міста Києва від 05.08.2008р. у справі № 28/246-б скасувати.

3. Ухвалу господарського суду міста Києва від 02.12.2008р. у справі № 28/246-б скасувати.

4. Провадження у справі №28/246-б припинити.

5. Справу № 28/246-б повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.