розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№2947Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 24 листопада 2008 року у справі №54/151-08

за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" в особі Харківської нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння, м. Харків

до Приватного підприємства "Служба безпеки установ "Бізон", м. Харків

про розірвання договору оренди,

Рішенням господарського суду Харківської області від 24 листопада 2008 року (суддя Хачатрян В.С.) позов задоволено. Розірвано договір оренди приміщень №АР-12/18 від 12 березня 2008 року, укладений між Харківською нафтогазорозвідувальною експедицією глибокого буріння ДП НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" та ПП "Служба Безпеки установ "Бізон", орендованою площею 301,9 кв. м., які розташовані на третьому поверсі адміністративного корпусу, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 261-А. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24 листопада 2008 року та припинити провадження у справі, мотивуючи недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими; невідповідністю висновків суду обставинам справи; порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на відсутність підстав для розірвання договору оренди приміщень, оскільки заборгованість по сплаті орендної плати складала менше ніж за два місяці. У договорі оренди міститься третейське застереження, відповідно до якого у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, він підлягає розгляду в Харківському обласному постійно діючому Третейському суді у відповідності до регламенту вказаного суду. У зв’язку з наявністю у договорі оренди третейського застереження, відповідач вважає, що провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України. Крім того, зазначив, що відповідач не був присутнім при розгляді справи у суді першої інстанції, про час та місце розгляду справи він не був повідомлений, що є порушенням норм процесуального права та підставою для скасування судового рішення.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти апеляційної скарги, а також доводів, викладених в ній, вважає її необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції таким, що відповідає діючому законодавству, а тому просить залишити його без змін. В обґрунтування заперечень посилався на те, що відповідач в порушення умов договору оренди не проводив оплату за користування орендованими приміщеннями з моменту укладення договору.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського кодексу України, заслухавши позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом про розірвання договору оренди № АР-12/18 від 12 березня 2008 року офісних та складських приміщень, які розташовані на третьому поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 261-А, укладеного між Харківською нафтогазорозвідувальної експедицією глибокого буріння ДП НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" та ПП "Служба Безпеки установ "Бізон".

Як вбачається із матеріалів справи, 12 березня 2008 року між Харківською НГРЕ ГБ ДП "Полтавнафтогазгеологія" (орендодавець) та ПП "Служба Безпеки установ "Бізон"(орендар) укладено договір № АР-12/18 оренди приміщень, загальною площею 301,9 кв.м, які розміщені на третьому поверсі адміністративного корпусу, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 261-А. Право власності на приміщення належить ДП НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія", а орендодавець розпоряджається ними на підставі довіреності № 20-4/24 від 03.03.2008 року.

Згідно акту приймання-передачі приміщень, що орендуються згідно з договором оренди приміщень № АР-12/18 від 12 березня 2008 року, відповідач прийняв у користування зазначені приміщення.

Відповідно до Положення про Харківською нафтогазорозвідувальну експедицію глибокого буріння Дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" (далі –НГРЕ), НГРЕ є відособленим підрозділом Дочірнього підприємства НАК "Надра України""Полтавнафтогазгеологія", не є юридичною особою, діє згідно з даним Положенням та за дорученням ДП "ПНГГ", яке видається на ім’я начальника НГРЕ. НГРЕ в своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) , законодавством України, нормативними актами НАК "Надра України", статутом ДП "ПНГГ"та Положенням.

Відкрите акціонерне товариство НАК "Надра України" утворено на виконання Указу Президента України про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр. Засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів. До складу НАК "Надра України", 100 відсотків акцій якої належить державі, входять підприємства, які за господарськими договорами проводять геологорозвідку, геофізичні дослідження та буріння.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Договір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Пунктом 6 статті 6 цього Закону передбачено, що Третейські суди не можуть розглядати справи, однієї із сторін в яких є державна установа чи організація.

Враховуючи, що засновником Національної акціонерної компанії "Надра України"є держава, якій належить 100 відсотків акцій, даний спір не підлягає вирішенню у Третейському суді.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Відповідно до ч. 3 ст.. 6 Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними.

Таким чином, посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що має місце третейське застереження, а саме в пункті 9 спірного договору сторонами передбачено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів він підлягає розгляду в Харківському обласному постійно діючому Третейському суді у відповідності до регламенту вказаного суду, і зазначена обставина є підставою для припинення провадження у справі, є необґрунтованими та спростовується вищенаведеними нормами діючого законодавства.

Місцевий господарський суду на законних підставах прийняв до розгляду позовну заяву у відповідності до територіальної підсудності та спеціалізації.

Умовами спірного договору оренди (пункти 3.2,3.3 договору) сторони передбачили, що загальна орендна плата за користування приміщеннями є фіксованою і складає 5132 грн. 30 коп. на місяць з урахуванням ПДВ. Орендна плата сплачується у безготівковій формі на банківський рахунок орендодавця.

Відповідачем сплачена орендна плата за період з 12 по 31 березня 2008 року, а також за квітень, травень, червень місяці 2008 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами.

Згідно пункту 3.3 спірного договору оплата здійснюється щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за завітним.

Таким чином, за липень та серпень місяці 2008 року оплата повинна була бути здійснена відповідачем,відповідно, до 10 серпня та 10 вересня 2008 року.

Разом з тим, господарський суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що внаслідок порушення обов’язків за спірним договором у відповідача станом на 01 вересня 2008 року утворилася заборгованість по орендній платі у сумі 5635,27 грн. за період більше двох місяців.

Судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності заборгованості по орендній платі за період більш ніж два місяці, виходячи з того, що строк сплати за другий місяць (серпень), а саме : 10 вересня 2008 року, ще не настав; сума заборгованості у розмірі 5635,27 грн. яка зазначена у рішенні суду, не може відповідати сумі заборгованості за два місяці, оскільки розмір орендної плати за один місяць, визначений умовами договору оренди, складає 5132 грн. 30 коп. на місяць.

Крім того, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у сторін були витребувані оригінали спірного договору .

Відповідно до умов договору, а саме в пункті 7.4 договору, який надав позивач, передбачено, що даний договір може бути розірвано на вимогу будь-якої сторони договору: 1) при затримці з оплатою за приміщення, що орендуються, на термін більше двох місяців; 2) у випадку повного або часткового руйнування приміщень, що орендуються; 3) інших підставах, передбачених законодавством України.

Редакція пункту 7.4 такого ж договору, наданого відповідачем, відсутнє посилання на затримку з оплатою за приміщення, що орендуються, на термін більше двох місяців, як на підставу для розірвання договору.

Враховуючи, що мають місце розбіжності у викладенні умов спірного договору в частині визначення підстав для розірвання договору, судова колегія керується загальними положеннями про найм (оренду), визначеними в главі 58 Цивільного кодексу України (435-15) .

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов"язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно ст.. 291 Господарського кодексу України (436-15) одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України (435-15) для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.

Зміна та розірвання господарських договорів, як зазначено у ст.. 188 Господарського кодексу України (436-15) , в односторонньому порядку не допускаються, а сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором. Сторона, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору чи неодержання відповіді в установлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В матеріалах справи наявним є лист № 01-570 від 21.08.2008 р., відповідно до якого позивач повідомляв відповідача про існуючу заборгованість по сплаті орендної плати та зазначено, що експедиція змушена в односторонньому порядку згідно п. 7.4 знеструмити з 1 вересня 2008 року орендовані офісні приміщення і розірвати даний договір.

Але матеріали справи не містять даних про отримання такого листа відповідачем.

Таким чином судова колегія дійшла висновку, що підстави для задоволення позовних вимог щодо розірвання спірного договору оренди нежитлових приміщень відсутні.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню; рішення господарського суду Харківської області від 24 листопада 2008 року у справі №54/151-08 підлягає скасуванню .