Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.10.2008 р. у справі № 11/3783 позов задоволено частково. Витребувано у відповідача із зобов'язанням передачі позивачу автомобіля КРАЗ-256, 1986 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1залишковою вартістю 709,31 грн., екскаватораНОМЕР_2, 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3залишковою вартістю 4 931,80 грн. В решті позову відмовлено (а.с.60-61).

Не погодившись з даним рішенням, відповідач, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх № 2-04/3/607/2720 від 11.12.2008 року) на рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.2008 р. у справі № 11/3783, в якій просить скасувати вище вказане рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що вказане рішення винесене з порушенням норм матеріального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що не має спірного майна, що підставою для часткового задоволення позовних вимог є пояснення відповідача в судовому засідання 17.09.2008 року та акт прийому передачі, відповідно до якого позивач передав на зберігання відповідачу автомобіль КРАЗ 214Б д.н. НОМЕР_1, екскаватор НОМЕР_2д.н. -НОМЕР_3, асфальтозмішувач НОМЕР_4, бітумні насоси -2шт., пожежні резервуари 25 куб.м. -2 шт., сушильний барабан, мотокаток ДУ-50, проте такий висновок суду є безпідставним, оскільки у сторін відсутній акт прийому-передачі майна до договору застави № 4 від 22.04.2005 року, а пояснення відповідача не можуть прийматися судом до уваги, оскільки відповідач не володіє українською мовою, не міг розуміти питань, які йому ставилися.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.01.2009р. апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1на рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.2008 р. у справі № 11/3783 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Жук Г.А., судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.

Під час розгляду апеляційної скарги представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Асфальтний завод"(позивач у справі) проти задоволення апеляційної скарги заперечував, рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.2008 р. у справі № 11/3783 вважає законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Постановою господарського суду Черкаської області від 13.09.2007 року у справі № 10/4318 ТОВ "Асфальтний завод"визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором підприємства-банкрута призначено арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича (а.с.10). Керуючись нормами ст. ст. 25, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"ліквідатор в межах ліквідаційної процедури розпочав розшук майна боржника (банкрута), яке належить йому на праві власності з метою включення даного майна до складу ліквідаційної маси.

Згідно даних бухгалтерського обліку товариства з обмеженою відповідальністю "Асфальтний завод"на балансі боржника (банкрута) перебуває майно, в тому числі екскаватор НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3, заводський номер НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, 1985 року випуску, трактор колісний ЮМЗ-6Л, державний номер НОМЕР_7, заводський номер НОМЕР_8, номер двигуна б/н, 1972 року випуску, автогрейдер Д-710А, державний номер НОМЕР_9, заводський номер НОМЕР_10, номер двигуна НОМЕР_11, 1974 року випуску, причіп ПСЕ-Ф-12,5, державний номер НОМЕР_12, заводський номер НОМЕР_13, 1988 року випуску, автомобіль КРАЗ -256, 1986 року випуску, державний номер НОМЕР_14, ГАЗ-5204, 1979 року випуску, державний номер НОМЕР_15, автомобіль ГАЗ-93Б, 1979 року випуску, державний номер НОМЕР_16, автомобіль ЗІЛ-130, 1969 року випуску, державний номер НОМЕР_17, бордюрна установка УБ-1 та гідрокран 0,8 тн. Загальна залишкова вартість вказаних автомобілів та техніки спеціального призначення становить 8 962,24 грн.

В позовній заяві арбітражний керуючий стверджує, що при проведенні опису майна та складання акту арешту 20.09.2007 року, даної техніки на території асфальтного заводу не виявлено.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу державного реєстру обтяжень рухомого майна № 14406222 від 14.09.2007 року в реєстрі зареєстрована застава, предметом якої є відсутнє майно (техніка), а заставодержателями цього майна виступають громадяни ОСОБА_3та ОСОБА_1 (а.с.11-14).

Як стверджує позивач, та підтверджено матеріалами справи 22.04.2005 року між ТОВ "Асфальтний завод"(заставодавцем) та ОСОБА_1ем (заставодержателем), в забезпечується виконання заставодавцем зобов'язань перед заставодержателем, що випливають з договору позики від 31.03.2005 року, укладеного між заставодавцем та заставодержателем, за яким заставодавець одержав від заставодержателя позику у сумі 22 000,00 грн. було укладено договір застави рухомого майна № 4. Предметом застави за даним договором є належне заставодавцю (ТОВ "Асфальтний завод") на праві власності наступне майно: автомобіль КРАЗ-214Б, державний номер НОМЕР_1, екскаватор НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_18, асфальтозмішувач Д 597А, бітумні насоси -2 шт., пожежні резервуари V -25 м-3 -2 шт., сушильний барабан, мотокаток ДУ-50 (а.с.18-20).

30.10.2007 року арбітражний керуючий-ліквідатор товариства "Асфальтний завод"надіслав ОСОБА_1. лист № 923/10-4318 в якому повідомляє, що при проведені інвентаризації основних засобів ТОВ "Асфальтний завод"комісією не виявлено майна: автомобіль КРАЗ 214 Б, державний номер НОМЕР_1, екскаватор НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3, пожежний резервуар 25 м-3 -1 шт. та мотокаток ДУ-50, які перебувають у заставі відповідно до договору застави (а.с.28)

Відповідь про місцезнаходження та наявність вказаного майна заставодержатель не надав, що спричинило звернення позивача до суду з позовом про витребування даного майна з чужого незаконного володіння.

Суд першої інстанції посилаючись на ст. ст. 25, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"ст. ст. 387, 572, 576, 587 Цивільного кодексу України, відповідно до яких власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, задовольнило позовні вимоги позивача в частині витребування у відповідача автомобіля КРАЗ-256, 1986 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1залишковою вартістю 709,31 грн., екскаватораНОМЕР_2, 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3залишковою вартістю 4 931,80 грн. та зобов'язав останнього передати вказане майно позивачу. В рішенні суду наголошено на те, що в силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, і з огляду на те, що позивач обрав вірний спосіб захисту порушеного права щодо витребування свого майна задовольнив позовні вимоги в частині передачі позивачу автомобіля КРАЗ-256, вартістю 709,31 грн., екскаваторНОМЕР_2, вартістю 4 931,80 грн., посилаючись на пояснення ОСОБА_1та акт приймання передачі зазначеної техніки, та відмовив у задоволенні витребування решти майна, оскільки відсутні докази передачі відповідачу такого.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання які мають ознаки договору застави. В силу вимог ст. 572 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII (з наступними змінами та доповненнями) застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Згідно вимог ст. ст. 586, 587 ЦК України заставодавець має право користуватися предметом застави, передати заставлене майно заставодержателю або іншій особі, про що зазначається в договорі.

Як зазначено судом перший інстанції власник, відповідно до ст. 387 ЦК України, має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і задовольняючи позовні вимоги обґрунтував своє рішення тим, що автомобіль КРАЗ 256, державний номерний знак НОМЕР_1та екскаватор НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3є власністю позивача і знаходяться у відповідача. Посилаючись на пояснення ОСОБА_1та акт приймання передачі зазначеної техніки до договору застави № 4 від 22.04.2005 року від 17.07.2005 року (а.с.48).

Відповідач (скаржник у справі) стверджує, що акт прийому передачі майна до договору застави № 4 від 22.04.2005 року від 17.07.2005 року (а.с.48), на підставі якого суд першої інстанції дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог про витребовування автомобіля КРАЗ 214Б д.н. НОМЕР_1 та екскаватора НОМЕР_2 д.н. -НОМЕР_3, взагалі відсутній, а копія Акту на підставі якої суд прийняв рішення не може бути доказом у справі, оскільки не засвідчені належним чином.

Враховуючи заперечення відповідача щодо наявності Акту приймання передачі майна за договором застави № 4, який покладено судом в основу оскаржуваного рішення, з метою забезпечення правильного вирішення спору ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.02.2009 року зобов'язано сторони надати суду оригінали документів (для огляду) та належним чином засвідчені копії: Договору позики від 31.03.2005 року; Договору застави рухомого майна № 4 від 22.04.2005 року; Акту приймання-передачі від 17.07.2005 року до договору № 4 від 22.04.2005 року; Договір оренди обладнання від 29.07.2005 року; Акт приймання -передачі від 29.07.2005 року; Договір відповідального зберігання від 29.07.2005 року; Належним чином засвідчені копії документів на які сторони посилаються в обґрунтуваннях своїх вимог і заперечень та оригінали (для огляду).

В судовому засіданні, що відбулося 16.02.2009 року представник відповідача на виконання вимог ухвали суду від 02.02.2009 року надав Договір застави рухомого майна № 4 від 22.04.2005 року; Договір відповідального зберігання від 29.07.2005 року; Договір оренди обладнання від 29.07.2005 року; Акт приймання -передачі від 29.07.2005 року; Договір про спільну діяльність від 29.07.2005 року, Договір безпроцентної позики № 3 від 04.04.2005 року.

Акту приймання-передачі від 17.07.2005 року до договору № 4 від 22.04.2005 року ні представником відповідача, ні представником позивача не надано.

В наданих в судовому засіданні поясненнях арбітражний керуючий-ліквідатор ТОВ "Асфальтний завод"вказує, що оригінал акту приймання передачі від 17.07.2005 року до договору № 4 від 22.04.2005 року у нього відсутній, оскільки ні печатка підприємства, ні бухгалтерська та інша документація банкрута ліквідатору не передавалась.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З представлених доказів у справі вбачається, що копії договору оренди обладнання від 29.07.2005 року (а.с.44) та акту прийому-передачі майна до договору застави № 4 від 22.04.2005 року (а.с.48) в порушення вимог ч. 2 ст. 36 ГПК України не засвідчені належним чином.

За усталеною практикою копії документів, що подаються до господарського суду, посвідчуються печаткою підприємства, установи, організації.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів"(ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55 (v0055609-03) , відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Крім того, з протоколу судового засідання від 17.09.2008 року у справі № 11/3783 не вбачається яка саме із сторін надала до матеріалів справи вказані копії (а.с.56), супровідний лист про доручення копій документів також відсутній. Пояснення відповідача, на яке посилається суд, також не може визнати належним доказом у справі, оскільки дане не підписано відповідачем та заперечене його представником.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами факту перебування спірної техніки у володінні відповідача, тому визнає неправомірним та необґрунтованим рішення місцевого суду в частині витребування у відповідача і передачі позивачу наступного майно: автомобіль КРАЗ-256, 1986 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1залишковою вартістю 709,31 грн., екскаваторНОМЕР_2, 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3залишковою вартістю 4 931,80 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем позовних вимог щодо витребування у відповідача трактору колісний ЮМЗ-6Л, державний номер НОМЕР_7, заводський номер НОМЕР_8, номер двигуна б/н, 1972 року випуску, автогрейдер Д-710А, державний номер НОМЕР_9, заводський номер НОМЕР_10, номер двигуна НОМЕР_11, 1974 року випуску, причіп ПСЕ-Ф-12,5, державний номер НОМЕР_12, заводський номер НОМЕР_13, 1988 року випуску, ГАЗ-5204, 1979 року випуску, державний номер НОМЕР_15, автомобіль ЗІЛ-130, 1969 року випуску, державний номер НОМЕР_17, бордюрна установка УБ-1 та гідрокран 0,8 тн., оскільки позивачем не надано належних доказів передачі відповідачу вказаної техніки.

За даних обставин, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.2008 р. у справі № 11/3783 прийнято за неповним з'ясуванням обставин, що є підставою для часткового скасування рішення у справі в частині витребування у відповідача і передачі позивачу наступного майна: автомобіль КРАЗ-256, 1986 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1залишковою вартістю 709,31 грн., екскаваторНОМЕР_2, 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3залишковою вартістю 4 931,80 грн. В решта частині рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.2008 р. у справі № 11/3783 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, ГПК України (1798-12) , Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1на рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.2008 р. у справі № 11/3783 - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.2008 р. у справі № 11/3783 -скасувати частково.

3. В позові відмовити повністю.

4. Стягнути з позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Асфальтний завод"(20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Литвинова, 78) на користь відповідача, суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1) витрати по державному миту за розгляд апеляційної скарги у сумі 45,00 грн.