13.01.2009 року до господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс" до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "А-Дієз" з позовом про стягнення суми боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач надав відповідачеві борг 500000 грн., і не повернув його до 28 грудня 2008 року.

У клопотанні про забезпечення позову позивач зазначив, що відповідач здійснює заходи щодо виведення грошових коштів з рахунків і продажу майна, що належить підприємству для унеможливлення погашення заборгованості перед позивачем. Це в майбутньому може призвести до неможливості виконати рішення суду, а тому позивач просив накласти арешт на розрахунковий рахунок відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2009 року у справі № 12/24-09 (суддя Жукова Л.В. ) задоволено клопотання, вжиті заходи забезпечення позову, накладено арешт на грошові кошти відповідача.

Ухвала мотивована тим, що клопотання позивача є обґрунтованим.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що:

- позивачу було відмовлено в порушенні кримінальної справи;

- відсутні докази виведення грошових коштів з рахунків і продажу майна;

- накладання арешту на грошові кошти суттєво утруднює здійснення законної господарської діяльності: унеможливлює розрахунки з контрагентами. Просив скасувати ухвалу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.02.2009 року колегією суддів у складі: головуючого судді Білецької Л.М. (доповідача), суддів Голяшкіна О.В., Науменка І.М., прийнято до розгляду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "А-Дієз" м. Дніпропетровськ на 12.02.2009 року.

У судовому засіданні відповідач підтримав доводи по апеляційної скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2009 року залишити без змін, скаргу – без задоволення.

Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду має бути скасовано з таких підстав.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог є вимога позивача стягнути з відповідача заборгованість за договором безвідсоткової позики від 30.08.2006 року на суму 500000 грн.

У клопотанні про забезпечення позову (а.с.5) позивач посилався на те, що відповідач здійснює заходи щодо виведення грошових коштів з рахунків і продажу майна, а також на те, що у разі нездійснення заходів по забезпеченню позову рішення суду щодо стягнення заборгованості виконати буде неможливо.

Ці ж доводи судом першої інстанції покладені в основу ухвали.

Проте згідно ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Цей обов"язок доказування поширюється і на дослідження підставності вжиття заходів забезпечення позову. Всупереч цим вимогам закону суд першої інстанції не дав оцінки тій обставині, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Лист в. о. начальника управління ДСБЄЗ УМВС України в Дніпропетровській області Зубчика А.В. не підтверджує вжиття заходів забезпечення позову, щодо його звернення вирішено відмовити в порушенні кримінальної справи.

Доказів виведення грошових коштів і продажу майна не надано.

За таких обставин, вжиті заходи щодо забезпечення позову не можна вважати обґрунтованими, а ухвалу суду такою, що винесена законно.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "А-Дієз" м. Дніпропетровськ –задовольнити

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2009 року у справі № 12/24-09 –скасувати.

Справу направити до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.