Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.10.2008 р. усправі №21/4581 (оформлене згідно із ст. 84 Господарського процесуального кодексу 03.11.2008 р.) у позові Прокурора Кам'янець-Подільського району в інтересах держави в особі Державного підприємства "Нігинський кар'єр", с.Сахкамінь Кам'янець-Подільського району до Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром", с.Сахкамінь Кам'янець-Подільського району та Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації, м.Кам'янець-Подільський про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення повністю та прийняти новий судовий акт, яким позов прокурора залишити без розгляду.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що, враховуючи вимоги рішення Конституційного Суду України від 1999.04.08 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, прокурор не мав законних повноважень звертатися з позовом в інтересах держави в особі Державного підприємства "Нігинський кар'єр", так як державне підприємство може самостійно захистити свої права шляхом відповідного позову.

На думку позивача, позовна заява прокурора в даному випадку повинна була бути повернута без розгляду на підставі п.1 ст. 63 ГПК України. А оскільки місцевий господарський суд порушив провадження у даній справі, то відповідно до вимог п.1 та п.5 ст. 81 ГПК України позов необхідно залишити без розгляду.

Зазначає, що справа була розглянута без участі представника позивача, чим було порушено його права на змагальність та рівність учасників судового процесу, не була надана можливість надати свої докази.

В засідання суду не з'явилися представники позивача та відповідачів.

08.12.2008р. на адресу Житомирського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу (а.с.84,85), з якого вбачається, що Приватне підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" заперечує проти апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

На адресу апеляційного господарського суду 11.02.2009р. від Державного підприємства "Нігинський кар'єр" надійшло клопотання про розгляд скарги без участі їх представника, а також 12.02.2009р. від Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги.

Дане клопотання розглянуто судовою колегією та відхилено, оскільки: по-перше, підприємцем не надано доказів на підтвердження вказаних у клопотанні обставин, по-друге, з врахуванням приписів ст. 28 ГПК України, підприємець не позбавлений можливості направити для участі у справі свого представника згідно довіреності. Крім того, слід зазначити, що розгляд апеляційної скарги вже відкладався.

Прокурор в судовому засіданні не заперечує проти розгляду скарги за відсутності представників позивача та відповідачів.

Зважаючи на те, що про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, а також, враховуючи положення ст. 101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представників позивача та відповідачів не перешкоджає переглядові справи за наявними в ній матеріалами.

Прокурор стосовно поданої позивачем апеляційної скарги пояснила, що не може погодитись з правовою позицією позивача щодо відсутності у прокурора повноважень для подання позову в інтересах держави в особі державного підприємства. З рішенням місцевого суду прокурор погоджується, оскільки апеляційного подання прокурором Кам'янець-Подільського району не внесено.

Заслухавши пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Проведеною прокуратурою Кам'янець-Подільського району перевіркою встановлено, що розпорядженням Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області №282/2006р від 22.03.2006 року ПП ВКП "Нігинсахкампром" було надано в оренду земельну ділянку із земель запасу Нігинської сільської ради загальною площею 0,4050 га для виробничих потреб (обслуговування приміщення депо і гаражу), що розташована за межами населеного пункту, строком на 5 років з укладенням договору оренди (а.с.6).

05.04.2006 року на підставі вказаного розпорядження між ПП ВКП "Нігинсахкампром" та Кам'янець-Подільською районною державною адміністрацією Хмельницької області був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого остання передала в оренду земельну ділянку загальною площею 0,4050 га, в тому числі: 0,0964 га під будівлями та спорудами, 0,3086 га під дворами, для виробничих потреб (для обслуговування приміщення депо і гаражу) строком на 5 років.

Прокурор, вважаючи, що даним договором порушуються інтереси держави звернувся до суду із позовом про визнання його недійсним на підставі ст. 215 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що приміщення пожежного депо і гаражу не належить на праві власності орендарю, а тому він не має можливості здійснювати діяльність відповідно до мети, визначеної у договорі оренди, а також спірний договір оренди земельної ділянки унеможливлює здійснення права власника нерухомого майна - ДП "Нігинський кар'єр"-, використовувати за призначенням майно, що знаходиться на спірній земельній ділянці.

Посилається на положення ч.5 ст. 203 ЦК України та ст.120 ЗК України, вважаючи, що оскільки до відповідача не перейшло право власності на об'єкти нерухомого майна, розміщені на земельній ділянці, він не може здійснювати їх обслуговування, як було передбачено договором про оренду земельної ділянки.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив із того, що прокурор та позивач не довели суду наявності по справі обставин, з якими за загальним правилом закон пов'язує визнання угод недійсними (невідповідність змісту угоди вимогам закону, недодержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою тощо), не надали суду жодних доказів на підтвердження права власності ДП "Нігинсахкампром" на нерухоме майно, що знаходиться на спірній земельній ділянці.

Судова колегія апеляційного господарського суду, переглядаючи справу, зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ст.203 Кодексу встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Колегія суддів апеляційного суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обставин, зазначених вище, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 1 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття відповідачем розпорядження) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, спірна земельна ділянка була надана відповідачу-1 в оренду розпорядженням Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області №282/2006р від 22.03.2006 року (а.с.6).

Доказів щодо скасування або визнання нечинним у встановленому порядку вказаного розпорядження в матеріалах справи відсутні.

Посилання прокурора на положення ч.5 ст. 203 ЦК України жодним чином не обґрунтовані, оскільки п.1 договору оренди земельної ділянки визначено, що орендар приймає у користування земельну ділянку для виробничих потреб (для обслуговування приміщень депо і гаражу).

Відсутні будь-які посилання прокурора на докази, якими було би підтверджено, що орендар, уклавши зазначений договір, не мав на меті здійснювати виробничу діяльність на орендованій земельній ділянці.

Крім того слід зазначити, що посилання прокурора на неможливість орендаря здійснювати діяльність, указану у п.1 в договору оренди земельної ділянки, є питанням про виконання договору, що ніяк не пов'язано з його укладенням.

Щодо питання про право власності на майно, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, слід зазначити наступне.

Із змісту позовної заяви вбачається, що будівлі, а саме: приміщення депо і гаражу, які знаходяться на спірній земельній ділянці знаходяться у власності ДП "Нігинський кар'єр", проте докази в обґрунтування цього твердження у справі відсутні.

Разом з тим, відзив відповідача-1 та додані до нього документи містять відомості про належність указаного майна відповідачу -1.

Питання про право власності на майно, що перебуває на орендованій земельній ділянці, виходить за межи заявлених вимог позивача та, відповідно, не являється предметом дослідження у цій справі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Ст. 34 вказаного Кодексу передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стосовно доводів позивача про те, що прокурор не мав законних повноважень звертатися з позовом в інтересах держави в особі Державного підприємства "Нігинський кар'єр" колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 6 частини другої ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Абзац третій частини першої та частина третя ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. (v003p710-99) у справі №1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор Кам'янець-Подільського району у позовній заяві обґрунтував своє звернення до господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави та необхідність захисту цих інтересів з посиланням на положення ст. 14 Конституції України, ст. 3 Земельного кодексу України.

Крім цього, не знаходять підтвердження доводи відповідача про порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскарженого рішення положення ст. 77 ГПК України, оскільки як свідчать матеріали справи, розгляд справи вже відкладався за клопотанням відповідача від 24.09.2008р. (а.с.35), а також відповідач свого представника в судове засідання, яке відбулося 12.08.2008р., 03.09.2008р., 25.09.2008р., 16.10.2008р. та 30.10.2008р. не направив, відповідних доказів не надав, незважаючи на обізнаність про час і місце розгляду справи.

Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 30.10.2008р. у справі №21/4581 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 30 жовтня 2008 року у справі №21/4581 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Нігинський кар'єр", с.Сахкамінь Кам'янець-Подільського району - без задоволення.