Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів: Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційне подання першого заступника прокурора Закарпатської області № 05/651вих.08 від 24.12.2008 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 08.12.2008 року

у справі № 2/118

за позовом: Державного авіаційного підприємства "Карпати-Авіа"МНС України, м. Ужгород

до відповідача: Приватного малого підприємства "Гелі-Пет", м. Ужгород

про розірвання договору від 14.08.2007 року оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності –вертольоту МІ-8Т № 14080701 та стягнення 136774,19 грн. заборгованості по орендній платі,

За участю представників:

від прокуратури: Рогожнікова Н.Б. –прокурор відділу (посвідчення № 148 від 30.11.2007 року);

від позивача: Гарагонич Г.О. –генеральний директор;

від відповідача: Студеняк О.С. –адвокат (довіреність від 10.11.2008 року),

Рішенням господарського суду Закарпатської області (суддя Ремецькі О.Ф.) від 08.12.2008 року у справі № 2/118 у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору від 14.08.2007 року оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності –вертольоту МІ-8Т № 14080701 відмовлено, а провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми 136774,19 грн. заборгованості по орендній платі припинено.

Прокурор Закарпатської області з постановленим рішенням не погодився, вніс апеляційне подання, в якому просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки вважає дане рішення незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. При цьому, не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що орендар до моменту отримання експертного сертифікату льотної придатності не набув статусу експлуатанта, тобто не вправі здійснювати будь-які дії, пов’язані з використанням орендованого майна, в тому числі застрахувати його. Покликається на грубе порушення відповідачем умов договору оренди в частині страхування орендованого майна та надання орендодавцю інформації про фактичний наліт вертольоту, що згідно вимог ст. 610 ЦК України є неналежним виконанням зобов’язання. Зазначає, що в ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем надано суду докази сплати суми заявленої заборгованості по орендній платі, що, на думку скаржника, підтверджує фактичне використання предмету оренди та необхідність виконання умов договору оренди.

Відповідач –Приватне мале підприємство "Гелі-Пет"вимоги ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 19.01.2009 року не виконало, відзиву на апеляційне подання у відповідності до вимог ст. 96 ГПК України не подало, але його представник в судовому засіданні проти доводів апеляційного подання заперечив, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційне подання –без задоволення.

Розглянувши апеляційне подання, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційного подання слід відмовити, а рішення господарського суду Закарпатської області від 08.12.2008 року у справі № 2/118 –залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією встановлено, що 14.08.2007 року між Державним авіаційним підприємством "Карпати-Авіа"МНС України (Орендодавець) та Приватним малим підприємством "Гелі-Пет"(Орендар) було укладено договір оренди № 14080701 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, згідно умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування вертоліт МІ-8Т заводський № 98233100 (повітряне судно) з метою виконання авіаційних робіт.

Пунктами 2.1, 2.2, 3.3, 3.5 даного договору передбачено, що Орендар вступає в строкове платне користування повітряним судном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами акту прийому-передачі. Передача повітряного судна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це повітряне судно. Власником повітряного судна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди. Нарахування орендної плати починається з дати: 60 календарних днів з моменту отримання експортного сертифікату льотної придатності. Орендар сплачує орендну плату щомісячно, до 20 числа місяця, що йде за звітним.

Пунктом 11.1 договору сторони обумовили його строк, який становить один рік, а згідно додаткової угоди від 10.12.2007 року до договору оренди № 14080701 від 14.08.2007 року дію договору було пролонговано до 31.12.2008 року.

09.07.2008 року між сторонами у даній справі було підписано приймально-здавальний акт вертольоту МІ-8Т № 98233100.

З’ясуванням доказів у справі колегією встановлено, що Позивач, звертаючись з позовом до господарського суду Тернопільської області у даній справі, покликався на порушення відповідачем істотних умов договору оренди, у зв’язку з ухиленням Орендаря від обов’язкового страхування орендованого майна та надання Орендодавцю копії страхового полісу, ненаданням інформації про фактичний наліт вертольоту, а також у зв’язку із несвоєчасною сплатою орендних платежів в розмірі 2000,00 грн. за годину нальоту, що призвело до виникнення заборгованості перед Орендодавцем в сумі 136774,19 грн.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що в процесі розгляду даної справи в суді першої інстанції відповідачем подано докази сплати ним орендних платежів за липень, серпень та вересень 2008 року в сумі 220974,15 грн., у зв’язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача 136774,19 грн. заборгованості по орендній платі було припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. З таким висновком місцевого господарського суду погоджується і колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду. Крім того, в судовому засіданні представником позивача подано довідку, в якій повідомляється, що станом на 10.02.2009 року за ПМП "Гелі-Пет"заборгованості по сплаті орендної плати за період з 09.07.2008 року по 31.12.2008 року згідно договору оренди № 14080701 від 14.08.2007 року немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 Повітряного кодексу України повітряний перевізник і виконавець повітряних робіт зобов'язані страхувати членів екіпажу і авіаційного персоналу, які перебувають на борту повітряного судна, власні, орендовані та передані їм в експлуатацію повітряні судна, а також свою відповідальність щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу, прийнятим для перевезення; іншим користувачам повітряного транспорту, а усі експлуатанти –третім особам, не нижче за рівень, встановлений Урядом України.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"істотною умовою договору оренди є страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Пунктом 5.5 договору оренди № 14080701 від 14.08.2007 року передбачено, що Орендар зобов’язаний протягом 14 календарних днів після укладення цього договору в порядку, визначеному законодавством, виконати види обов’язкового страхування: КАСКО (повної втрати) на суму не менше, ніж його балансова вартість, відповідальності перед третіми особами, авіаційного персоналу, а завірені копії страхових полісів передати Орендодавцю у семиденний строк після укладення договорів страхування.

Водночас, статтею 5 Повітряного кодексу України встановлено, що будь-яка юридична чи фізична особа, яка займається діяльністю, пов'язаною з розробкою, виробництвом, ремонтом і експлуатацією цивільної авіаційної техніки, повинна одержати від державного органу з питань сертифікації і реєстрації сертифікат, що підтверджує відповідність рівня технічної підготовки вказаної особи вимогам відповідних авіаційних правил України. Експлуатант –особа, організація або підприємство, що експлуатує повітряні судна або пропонує свої послуги в цій галузі.

Згідно ст. 25 цього Кодексу цивільні повітряні судна підлягають обов'язковій реєстрації і можуть бути зареєстровані тільки в одній державі. Цивільному повітряному судну, занесеному до державного реєстру повітряних суден України, видається реєстраційне посвідчення, що є фактом визнання його національної належності. Цивільні повітряні судна підлягають перереєстрації у державному реєстрі цивільних повітряних суден України у разі зміни власника повітряного судна, а також в інших випадках, передбачених правилами реєстрації цивільних повітряних суден України.

Пунктом 4.1 Правил реєстрації цивільних повітряних суден в Україні, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 31 січня 2006 року N 67 (z0146-06) , передбачено, що повітряне судно виключається з державного реєстру цивільних повітряних суден України, якщо: а) повітряне судно передано іншій державі, іноземній юридичній або фізичній особі; б) повітряне судно переведено до категорії державних; в) на повітряне судно, що знаходиться на території України, протягом двадцяти чотирьох місяців не видавався сертифікат льотної придатності повітряного судна або дозвіл на виконання польотів; г) повітряне судно знято з експлуатації; ґ) закінчився строк дії реєстраційного посвідчення повітряного судна, якщо протягом тридцяти днів не були надані документи на продовження строку реєстрації. При виключенні повітряного судна з відповідного державного реєстру повітряних суден України реєстраційне посвідчення втрачає силу.

Водночас, відповідно до п. п. 2.7 та 3.1.4 цих Правил державне повітряне судно може бути зареєстровано в державному реєстрі цивільних повітряних суден України, якщо воно орендується юридичною або фізичною особою України у відповідних міністерств та на період оренди переводиться до категорії цивільних повітряних суден. Реєстрація повітряного судна в державному реєстрі цивільних повітряних суден України не є свідченням права власності на повітряне судно конкретної юридичної або фізичної особи.

Згідно ст. 27 Повітряного кодексу України цивільне повітряне судно, яке має сертифікат типу (документ, що видається Державіаадміністрацією і засвідчує відповідність зразка авіаційної техніки вимогам Сертифікаційного базису), допускається до експлуатації, якщо воно зареєстровано у державному реєстрі цивільних повітряних суден України і має посвідчення про придатність до польотів, видане державним органом з питань сертифікації і реєстрації повітряних суден України або іншої держави, якщо вимоги, на підставі яких було видано це посвідчення, відповідають вимогам, встановленим в Україні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у встановленому законом порядку звертався до Державної авіаційної адміністрації з вимогою виключити повітряне судно МІ-8Т № 98233100 з Державного реєстру цивільних повітряних суден України та видати Свідоцтво про виключення повітряного судна (лист № 244 від 18.07.2008 року –а. с. 35). Однак, з матеріалів справи вбачається і не заперечується представником позивача в судовому засіданні, що на момент розгляду даної справи в судах першої та апеляційної інстанцій вказане повітряне судно не було знято з попередньої реєстрації (не перереєстровано).

Враховуючи вищенаведене, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач до моменту реєстрації орендованого повітряного судна у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України, отримання сертифікату льотної придатності, а відтак, і до моменту отримання позивачем Свідоцтва про виключення повітряного судна з Державного реєстру цивільних повітряних суден України, не набув статусу експлуатанта, тобто не вправі здійснювати будь-які дії, що пов’язані з використанням орендованого майна, в тому числі страхувати це майно.

Пунктами 11.3 та 11.6 договору оренди № 14080701 від 14.08.2007 року передбачено, що зміни, доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін, однак, взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

Згідно вимог ч 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін, однак на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Статтею 783 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Поряд з цим, скаржником не враховано вимоги, встановлені ст. 614 Цивільного кодексу України, у відповідності до яких особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, відсутність його вини за невиконання покладеного на нього договором оренди обов’язку по страхуванню орендованого повітряного судна, колегія вважає вірним висновок місцевого господарського суду про відсутність встановлених чинним законодавством підстав для розірвання в судовому порядку договору оренди № 14080701 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 14.08.2007 року, укладеного між сторонами у даній справі.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 08.12.2008 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційному поданні інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

1. В задоволенні апеляційного подання першого заступника прокурора Закарпатської області № 05/651вих.08 від 24.12.2008 року –відмовити.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 08.12.2008 року у справі № 2/118 залишити без змін.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Закарпатської області.