Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: (доповідач по справі),

суддів:

Агрикової О.В.

Фаловської І.М.

судді-доповідача

при секретарі судового засідання: Єрмак Л.,

за участю представників сторін:

згідно з протоколом судового засідання від 11.02.2009 р.,

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства –фірма "Лубнитеплосервіс"

на рішення господарського суду Полтавської області від 30.10.2008р.

у справі № 14/361 (Суддя Іваницький О.Т.),

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ;

до відповідача: приватного підприємства фірми "Лубнитеплосервіс", м.Лубни, Полтавська область;

про: стягнення боргу у розмірі 822744 грн. 54 коп.,

11.08.2008 року Дочірня компанія "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі-позивач, ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України") звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до приватного підприємства фірми "Лубнитеплосервіс"(далі-відповідач, ПП"Лубнитеплосервіс") про стягнення 702681 грн. 89 коп. - боргу за поставлений природний газ, на підставі Договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/07-1240 ТЕ-24 від 01.10.2007 року, 56349 грн. 52 коп. - пені, 55498 грн. 36 коп. - інфляційних витрат, 8214 грн. 77 коп. - три відсотки річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.10.2008 року у справі № 14/361 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові в частині стягнення 351881 грн. 69 коп. боргу за поставлений природний газ та стягненні пені в сумі 56349 грн. 52 коп.

Позивач стверджує, що рішення місцевого господарського суду прийняте при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, та із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач зазначив, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що до прийняття рішення у справі, позивач здійснив часткову оплату боргу за спожитий природний газ на суму 313782 грн. 04 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: від 13.10.08р. № 799 на суму 100000 грн. 00 коп., від 14.10.08р. № 39 на суму 161760 грн. 00 коп., від 29.09.08р. № 34 на суму 52022 грн. 04 коп. Крім того, відповідач посилається на Договір № 664/440 від 22.10.08р. від 22.10.08р., відповідно до якого між сторонами була досягнута домовленість про погашення боргу на суму 37018 грн. 16 коп. Тобто, відповідач вважає, що борг за поставлений природний газ на момент прийняття рішення становив не 702681 грн. 89 коп. а 351881 грн. 69 коп.

04.02.2009 року, у судовому засіданні, представник відповідача звернулась до колегії суддів з клопотанням прийняти до розгляду уточнення та обгрунтування до апеляційної скарги вих.№42 від 02.02.2009 року.

У мотивувальній частині уточнень вказано, що у процесі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, відповідачем ще сплачено на користь позивача 163735 грн. 16 коп. боргу за поставлений природний газ на підставі Договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/07-1240 ТЕ-24 від 01.10.2007 року. З урахуванням вказаної додаткової проплати відповідач вважає, що борг за поставлений природний газ перед позивачем становить 188146 грн. 53 коп. Поряд з цим в резолютивній частині вказаних уточнень відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення місцевого господарського суду і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та уточненнях до апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги та доданих уточнень до апеляційної скарги заперечив повністю та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду –без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши та перевіривши юридичну оцінку суду першої інстанції фактичних обставин справи, повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

01.10.2007 року між ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України"(за договором-Постачальник) та ПП ""Лубнитеплосервіс"(за договором-Покупець) укладено Договір № 06/07-1240 ТЕ-24 від 01.10.2007 року на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, відповідно до умов якого Постачальник зобов’язався передати у власність Покупцю в 2007 році природний газ, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Пункт 1.3. Договору, газ, що постачається за даним договором, використовується Покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

Підпунктом 2.1. пункту 2 Договору визначено: Постачальник передає Покупцю в період з 01.10.2007 року по 31.10.2007 рік, газ в обсязі до 200 тис. куб.м.

Підпункт 3.3. пункт 3 Договору: Приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого та протранспортованого газу.

Відповідно до підпункту 6.1. пункту 6 Договору, оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Сторони підписали ряд Додаткових угод до Договору на постачання природного газу № 06/07-1240 ТЕ-24 від 01.10.2007 року, якими визначали додаткові періоди, обсяги поставленого газу та строк розрахунків. (а.с.14-17).

Актами передачі-приймання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення від 31.10.2007 року, 30.11.2007 року, 31.12.2007 року, 24.03.2008 року, 24.03.2008 року, 31.03.2008 року, 30.04.2008 року підтверджується, що позивач протягом жовтня –грудня 2007 року, березня –квітня 2008 року, здійснив поставку відповідачу природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення на суму 1133142 грн. 89 коп. (а.с.18-24)

Відповідач взяті на себе зобов’язання виконав частково, здійснив оплату поставленого природного газу на суму 430461 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов’язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до підпункту 7.2. пункту 7 Договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п.6.1. даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання по договору поставки газу та не надав доказів, що спростовують наявність боргу перед позивачем, то місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача борг на загальну суму 822744 грн. 54 коп., у тому числі: основний борг - 702681 грн. 89 коп., 56349 грн. 52 коп. - пеня, 55498 грн. 36 коп. - інфляційні витрати, 8214 грн. 77 коп. - три відсотки річних.

В апеляційній скарзі відповідач наполягає на тому, що господарський суд порушив норми процесуального права, а саме не створив для ПП "Лубнитеплосервіс"необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, тобто не взяв до уваги факт часткової оплати боргу відповідачем до прийняття рішення у справі. На підтвердження зазначеного відповідачем додано до апеляційної скарги копію Договору № 664/440 від 22.10.2008 року "Про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 року № 440 (440-2008-п) ", відповідно до умов якого, сторонами проведено взаєморозрахунок на суму 37018 грн. 16 коп., та копії платіжних доручень: № 34 від 29.09.2008 року, № 799 від 13.10.2008 року, № 39 від 14.10.2008 року. На підставі вказаних документів, на думку відповідача, борг з урахуванням взаєморозрахунку та часткової проплати становив 351881 грн. 69 коп.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

В обгрунтування неможливості своєчасного подання до місцевого господарського суду доказів часткової проплати, відповідач посилається на те, що з 25.10.2008 року по 25.11.2008 рік директор ПП "Лубнитеплосервіс"знаходився у відпустці, про що суд першої інстанції було повідомлено у письмовому клопотанні про відкладення розгляду справи від 30.10.2008 року.

Проте, на переконання колегії суддів, матеріали справи свідчать про те, що представник відповідача у призначені місцевим господарським судом судові засідання від 16.09.2008 року, 14.10.2008 року не з’являвся без поважних причин, витребувані судом документи не надавав, крім того, згідно з платіжними дорученнями доданими до апеляційної скарги вбачається, що проплати за газ здійснені відповідачем до 30.10.2008 року, тобто останній не був позбавлений можливості надіслати їх на розгляд місцевого господарського суду. Колегія суддів вважає, що відповідач також не довів, що він був позбавлений можливості своєчасно представити на розгляд господарського суду, укладений між сторонами Договір № 664/440 від 22.10.2008 року "Про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 року № 440 (440-2008-п) ", відповідно до умов якого, сторонами проведено взаєморозрахунок на суму 37018 грн. 16 коп.

Знаходження директора підприємства у відпустці, колегія суддів не вважає за поважну причину не виконання вимог ухвал господарському суду, в частині надання необхідних доказів для прийняття законного рішення у справі.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у розумінні ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд позбавлений процесуального права прийняти до уваги той факт, що відповідачем у процесі перегляду справи було додатково сплачено борг на користь позивача за поставлений природний газ.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, за оцінкою колегії суддів, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом у повному обсязі досліджено обставини справи та надана їм належна правова оцінка, підстав для зміни чи скасування рішення у справі не вбачає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства –фірма "Лубнитеплосервіс"на рішення господарського суду Полтавської області від 30.10.2008р. у господарській справі № 14/361 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 30.10.2008р. у господарській справі № 14/361 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 14/361 повернути до господарського суду Полтавської області.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.