Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача – Костогриз О.В.,

від відповідача 1 – не з’явились,

від відповідача 2 – Бодрова С.В.,

від третьої особи 1 – не з’явились,

від третьої особи 2 – не з’явились,

від третьої особи 3 – не з’явились,

від третьої особи 4 – не з’явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця"

на рішення Господарського суду м.Києва від 02.12.2008

у справі № 7/403-33/364

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дрогобицький долотний завод"

до Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця"

Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця"

третя особа позивача ЗАТ "Волгоградський металургійний завод "Красний Октябрь" Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім металургійний завод "Красний Октябрь" Амвросіївська митниця Західна регіональна митниця

третя особа відповідача

про стягнення 18660,76 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.03.2008 залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.05.2008 задоволено позов ВАТ "Дрогобицький долотний завод" до ДТГО "Львівська залізниця" про стягнення 18660 грн.76 коп. вартості нестачі прокату чорних металів. Постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2008 вказані рішення першої інстанції та постанову апеляційної – скасовано. Справу направлено для розгляду до господарського суду міста Києва за місцезнаходженням "Укрзалізниці".

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.12.2008 (суддя Мудрий С.М.) задоволено позов ВАТ "Дрогобицький долотний завод" та стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" 18660грн. 76коп. вартості нестачі прокату чорних металів, 186грн.61коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до ст. ст. 22, 23 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення залізниця, прийнявши вантаж до перевозки, відповідальна за його перевезення на всьому шляху слідування вантажу до видачі на станції призначення; факт наявності недостачі підтверджено комерційним актом, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Заявник скарги зазначив, що позивачем не надано належних доказів того, що недостача сталась внаслідок вини відповідача.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

За умовами контрактів №0293/2006 від 20.12.2005 та №0293/2007 від 01.11.2006, укладеними між ВАТ "Дрогобицький долотний завод" та ТзОВ ТД "Красний Октябрь", останній зобов’язується передати ВАТ "Дрогобицький долотний завод" металопродукцію згідно специфікацій, які оформляються додатками та є невід’ємною частиною контрактів, а позивач зобов’язувався прийняти і оплатити поставлений товар на умовах, передбачених контрактами. Згідно п. 1.3 контрактів виготовлювачем, вантажовідправником та декларантом товару є ЗАТ"ВМЗ "Красний Октябрь".

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними у справі матеріалами на виконання вказаних контрактів ТзОВ ТД "Красний Октябрь" через вантажовідправника ЗАТ"ВМЗ "Красний Октябрь" на вагон № 60648730 було відвантажено 14 зв’язок прокату чорних металів вагою брутто 69560 кг., вагою нетто 69390 кг. вартістю 87051,85 доларів США, що підтверджується транспортною накладною №Э 425591 від 09.04.2007, сертифікатами якості №2644-7 від 09.04.2007, №2644-7А від 08.04.2007, №2644-7Б від 09.04.2007, дорожньою відомістю №Э 425591 та рахунками-інвойсами №006 від 09.04.2007, №009 від 09.04.2007.

При прибутті та видачі вантажу на станції призначення вантажоодержувачем – позивачем встановлено, що вантаж поступив в кількості 13 зв’язок вагою 66410 кг., тобто з недостачею однієї зв’язки вагою 2980 кг. на суму 3695,2 доларів США або 18660,76 грн., що підтверджено комерційним актом № Д 008702/4 від 18.04.2007, актом приймання продукції по кількості від 19.04.2007 та актом експертизи №2-7/1 від 20.04.2007.

Позивачем було заявлено претензію про сплату вартості нестачі 18660,76 грн. до Головного комерційного управління ДАЗТ "Укрзалізниця", яка розглянула її по суті та відхилила, посилаючись на відсутність своєї вини у недостачі прокату.

Ст. 4 ГПК України визначено, що якщо в міжнародних договорах України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно ст. 22 СМГС залізниця, яка прийняла вантаж до перевезення, несе відповідальність за виконання договору перевезення, а кожна наступна залізниця, що прийняла до перевезення вантаж разом із накладною, вступає в цей договір перевезення і приймає на себе обов’язки, що з цього виникають.

Пунктом 3 параграфу 4 ст. 23 СМГС встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за нестачу маси та кількості вантажу, якщо вантаж, відвантажений вантажовідправником в вагон, контейнер був виданий одержувачу без зовнішніх ознак доступу до вантажу, які могли стати причиною нестачі маси.

Як вбачається з матеріалів справи на вимогу вантажоотримувача було проведено комісійну перевірку піввагону №60648730 про що складено комерційний акт № Д 008702/4 від 18.04.2007 в якому встановлено, що дійсно зв’язок отримано 13 замість 14, як вказано в накладних, але при цьому зв’язки не порушені, з стандартними заводськими бірками, навантаження в вагоні рівномірне, нижче бортів вагону на 1700мм., без виїмок та слідів розкрадання. Вагон прибув в технічному і комерційному відношенні справним.

Отже, дійсно, під час прийняття вантажу за кількістю встановлена його недостача, але вантаж надійшов без ознак втрати під час перевезення, тому відповідно ст.23 СМГС підстав для відповідальності залізниці немає.

За змістом ст.12 СМГС відправник несе відповідальність за правильність відомостей вказаних в накладній. При цьому, саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.

Оскільки, вантаж прибув у справному вагоні, завантаження у вагоні рівномірне, без ознак втрати та викрадення вантажу при перевезенні, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки комерційному акту, що призвело до невірного висновку про задоволення позову та покладання відповідальності за недостачу на залізницю.

Щодо посилань позивача на той факт, що згідно ВМД тип ТР від 31.04.2007 із штампом Амвросіївської митниці "під митним контролем", на митну територію України було завезено 14 зв’язок товару, необхідно зазначити наступне.

Згідно ст. 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.

Отже, митницею проводиться саме огляд товару, перевірка документів, а не перевірка кількості та маси вантажу, тому посилання позивача в цій частині є необгрунтованими.

Враховуючи викладене апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції невірно оцінив фактичні обставини справи, помилково застосував відповідне законодавство, що і призвело до прийняття незаконного рішення.

Керуючись ст. ст. 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

1. Рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2008 у справі № 7/403-33/364 скасувати.

2. У позові Відкритого акціонерного товариства "Дрогобицький долотний завод" - відмовити.

3. Справу №7/403-33/364 повернути господарському суду міста Києва.