У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
11.02.09 Справа №28/453/08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді Шевченко Т. М., Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А.
при секретарі Шерник О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача Зуєва О.В., довіреність №010-01/4703 від 26.08.2008р.,
від відповідача Данильчук А.Л., довіреність б/н від 25.07.2007р.,
від 3-ї особи Смирнова Ю.В., довіреність №27 від 08.12.2008 р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" ("Укрексімбанк") в м. Запоріжжі
на рішення господарського суду Запорізької області від 31.12.2008 р. у справі № 28/453/08
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" ("Укрексімбанк") в м. Запоріжжі,
до відповідача Торгівельно - промислової транснаціональної корпорації "Кераміст" (м. Запоріжжя),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія" (м. Запоріжжя)
про стягнення боргу за кредитним договором.
20.10.2008 року Відкрите акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" ("Укрексімбанк") в м. Запоріжжі звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст" заборгованості за кредитним договором у розмірі 6 272 114,72 грн. та 1 200 822,15 доларів США (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, станом на 09.12.2008 року, прийнятої господарським судом до розгляду (том 1а.с. 5, 136-138, 147).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.12.2008 р. у справі № 28/453/08 (суддя Яцун О.В.) в задоволенні позову відмовлено. Рішення вмотивовано встановленням факту припинення дії договору поруки, на який посилається позивач як на підставу заявлених вимог (том 2,а.с.41).
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" ("Укрексімбанк") в м. Запоріжжі звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Заявник просить рішення господарського суду Запорізької області від 31.12.2008 р. у справі № 28/453/08 скасувати, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (том 2 а.с.52).
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що господарським судом Запорізької області при прийнятті рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. Заявник вказує, що висновки суду, які покладені в основу рішення, не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на точному змісті пункту 8.5 договору, а саме: за переконанням позивача, договір поруки втрачає чинність з моменту укладення в майбутньому між банком і позичальником (3-ю особою) іпотечного договору, предметом якого буде іпотека нерухомості; такий договір не укладено, отже, договір поруки не припинив свою дію.
На думку позивача, додаткова угода від 31.10.2007 року до іпотечного договору №7506 Z 140 стосується лише зміни загальної вартості предмету іпотеки (право оренди земельної ділянки, на якій ведеться будівництво об’єкту нерухомості), а не реквізитів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, в умови договору іпотеки щодо предмету договору зміни сторонами не вносились. Отже, вважає заявник, оскільки скасувальна умова п.8.5 договору поруки не настала, судом безпідставно застосовані до правовідносин наслідки норми матеріального права – ст. 212 ЦК України.
Позивач також звертає увагу суду апеляційної інстанції на той факт, що під час судового засідання ним було подано заяву про збільшення суми позовних вимог, заяву судом прийнято, про що зазначено в ухвалі про відкладення судового засідання, але в рішенні суду ця обставина не знайшла свого повного відображення.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.01.2009 року апеляційна скарга ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" ("Укрексімбанк") в м. Запоріжжі прийнята до провадження та призначена до розгляду на 11.02.2009 р.
Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 240 від 10.02.2009 р. справу № 28/453/08 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Шевченко Т.М.(доповідач), судді Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А.
В письмових поясненнях до апеляційної скарги та в судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач у справі - Торгівельно-промислова транснаціональна корпорація "Кераміст" апеляційну скаргу позивача не визнає. Свою позицію виклала у письмових запереченнях. Вважає оскаржуване рішення обґрунтованим, прийнятим за результатами повного з’ясування обставин справи, підстав для його скасування не вбачає. Як вказує відповідач, додатковою угодою від 31.10.2007 року до іпотечного договору позивач та позичальник (третя особа) визначили вартість об’єкту фінансування в сумі 25 462 740,00 грн.; на момент укладення додаткової угоди цей об’єкт було збудовано, введено в експлуатацію; вартості збудованого об’єкту достатньо, аби забезпечити вимоги позивача за кредитним договором. Отже, стверджує відповідач, на момент укладення додаткової угоди від 31.10.2007 р. наступили всі суттєві складові скасувальної обставини: об’єкт збудовано, введено в експлуатацію, його вартість у два з половиною рази перевищує суму наданого кредиту, завершений будівництвом об’єкт стає предметом іпотеки згідно з п.1.3 іпотечного договору та ст. 16 Закону України "Про іпотеку", виходячи зі змісту яких після завершення будівництва будівлі залишаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору, тобто існуючого договору. Таким чином, стверджує позивач, за наведених вище обставин договір поруки втратив чинність відповідно до умов пункту 8.5 цього договору.
Відповідач зауважує, що позивач мав здійснити належні заходи щодо укладання договору про внесення змін до договору іпотеки та звільнити відповідача від відповідальності за договором поруки; нездійснення відповідних заходів, на думку відповідача, свідчить про зловживання позивачем своїми права, враховуюче те, що відповідач позбавлений можливості якимось чином впливати на відносини позивача та ТОВ "ЗІТК" (позичальника за кредитним договором, стороною іпотечного договору), зокрема, щодо укладання між ними відповідного договору.
Вважає, що ще однією підставою для відмови у позові є порушення позивачем приписів ст. 559 ЦК України, а саме – позивач змінив умови кредитного договору в частині збільшення відсоткової ставки за кредитом, не узгодивши це питання з поручителем, тобто відповідачем.
Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області – без змін.
Крім того, у письмовому клопотанні про залучення додаткових доказів до справи представник відповідача вказує на той факт, що 23.01.2009 р. відповідачем від головного офісу ВАТ "Укрексімбанк" отримано інформацію стосовно відкриття відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби м. Києва виконавчого провадження щодо виконавчого напису нотаріуса від 11.11.2008 року № 5920 про звернення стягнення з ТОВ "ЗІТК" на користь банку боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначене підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, що як зазначає відповідач, є беззаперечним доказом факту знаходження об’єкту фінансування в іпотеці та безпідставність позиції позивача стосовно необхідності укладання окремого іпотечного договору (клопотання та додані до нього документи залучено до справи).
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та письмовому клопотанні.
Представник позивача не заперечував проти наявності виконавчого провадження щодо звернення стягнення з ТОВ "ЗІТК" на користь банку боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Представник третьої особи у письмових поясненнях, наданих суду, зазначає, що апеляційна скарга є обґрунтованою, просить її задовольнити, скасувати рішення господарського суду від 31.12.2008 р. по даній справі. Вказує, що іпотечний договір не було укладено саме з причин заперечення проти цього одного з учасників ТОВ "ЗІТК" - відповідача у даній справі.
За клопотанням представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
За їх згодою в судовому засіданні 11.02.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
28.09.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" ("Укрексімбанк") в м. Запоріжжі (позивач у справі, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія" (3 особа у справі, Позичальник) укладено кредитний договір № 7506К45/52 (далі – Кредитний договір), відповідно до якого Банк відкриває Позичальникові невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання згідно з положеннями та умовами цього договору, з лімітом кредитної лінії 10 млн. гривень, з кінцевим терміном погашення – 31 серпня 2011 року (пункт 3.1 Кредитного договору в редакції додаткових угод).
Відповідно до пункту 3.2.4 Кредитного договору, цілі кредиту – сплата сировини, матеріалів, товарів, послуг для будівництва міні-готелю, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, Прибережна магістраль.
У пункті 6.1. Кредитного договору сторони узгодили перелік подій, що вважаються порушенням (невиконанням) зобов’язань за кредитним договором, серед яких визначили таке порушення, як "Позичальник не сплатив Банкові у строк платежі з погашення Кредиту чи будь-яку суму, належну до сплати згідно з цим Договором, або не виконав будь-які інші умови та/або зобов’язання за цим Договором (п.п.6.1.1)
Згідно з п. 6.2 Кредитного договору у разі невиконання Позичальником зобов’язань, обумовлених у Кредитному договорі, Банк вживає заходів щодо оздоровлення фінансового стану Позичальника та/або повідомляє Позичальника, що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню. Позичальник зобов’язаний сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати Банк набуває право здійснити договірне списання коштів з рахунків Позичальника та/або звернути стягнення на предмет забезпечення виконання зобов’язань Позичальника.
Додатковими угодами від 25.04.2007, від 16.08.2007, від 06.09.2007, від 18.10.2007, від 16.11.2007, від 29.02.2008, від 03.04.2008 від 14.04.2008 до Кредитного договору сторони за цим договором вносили зміни та доповнення, які стосувалися збільшення ліміту кредитування, надання кредиту у валюті - доларах США, зміну відсоткової ставки, узгодження нового графіку надання та погашення кредиту, тощо ( том 1,а.с.13-34).
Виконання Кредитного договору забезпечено рядом забезпечувальних договорів, в тому числі іпотечним договором, договором поруки тощо.
Так 28.09.2006 року між Банком та Позичальником укладено Іпотечний договір № 7506 Z 140, предметом якого є право оренди земельної ділянки загальною площею 0,8006 га (кадастровий № 2310200000:05:019:0082) на якій ведеться будівництво об’єкту нежитлової нерухомості – міні-готелю. Предмет іпотеки розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул. Прибрежна магістраль, в районі комплексу "Орбіта-люкс". Після завершення будівництва будівлі залишаються предметом іпотеки відповідно до цього договору (т.1 а.с.125).
06 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" ("Укрексімбанк") в м. Запоріжжі та Торгівельно-промислової транснаціональної корпорацією "Кераміст" (Поручитель) укладено договір поруки до Кредитного договору № 7506К45/52 від 28.09.2006, відповідно до ст. 3 якого Поручитель зобов’язався перед Банком солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Боржником основного зобов’язання, передбаченого Кредитним договором, а також відшкодовувати збитки, що виникатимуть внаслідок невиконання або неналежного виконання основного зобов’язання і в тому числі збитки, понесені Банком. У випадку невиконання Боржником основного зобов’язання, передбаченого Кредитним договором, Банк має право вимагати виконання цього зобов’язання Поручителем або звернути стягнення на належне йому майно чи грошові кошти відповідно до чинного законодавства України (далі – договір Поруки), том 1 а.с.35.
Господарським судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не заперечується сторонами, що Позичальник ( 3 особа у справі ) користувався відкритою позивачем кредитною лінією. На виконання умов Кредитного договору позивач здійснив виплату кредитних коштів у розмірі 4 999 998 грн.73коп., 990 099,00 доларів США згідно з графіками надання та погашення кредиту (виписки по рахунках, розрахунки додано до справи).
У пункті 3.5.1 Кредитного договору (у редакції додаткових угод від 16.08.2007 р., від 17.04.2008р) сторони закріпили, що Боржник має сплачувати щомісячно Банку проценти за користування кредитом з 1 по 7 число кожного місяця, при цьому проценти за квітень 2008 року підлягають сплаті до 15.05.2008 року (том 1 а.с.34)
Листом за вих. № 075-06/1854 від 12.05.2008 року філія ВАТ "Укрексімбанк" в м. Запоріжжя повідомила Боржника та Поручителя (третьої особи та відповідача у справі) про суму нарахованих процентів за квітень, комісії за управлення кредитом та запропонувала погасити вказану суму до 14.05.2008 року (том 1 а.с.68).
Боржником зобов’язання за кредитним договором щодо погашення процентів за користування кредитною лінією виконано не було.
У червні, та вдруге у вересні 2008 року Банк направив Поручителю (відповідачу у справі) вимогу щодо виконання ним основного зобов’язання, передбаченого Кредитним договором, згідно з умовами договору Поруки ( том 1 а.с.73-74).
Стягнення з Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст" (Поручителя) на користь Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" ("Укрексімбанк") в м. Запоріжжі, на підставі договору Поруки, заборгованості за Кредитним договором станом на 09.12.2008 року, в тому числі простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 4 999 998,73 грн., 990 099,00 доларів США, по відсотках за період з 01.04.2008 по 30.11.2008 – у гривнях 588304,95 грн., у доларах США – 81 199,11 доларів, простроченої комісії за управління кредитом за період з 01.04.2008 по 30.11.2008 – 16 000,00 грн., заборгованість по пені – 667 811,04 грн., 129 52404 доларів США, стало предметом судового розгляду у даній справі.
Колегія суддів, дослідивши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Аналізуючи положення глави 49 ЦК України (435-15) , колегія суддів відзначає, що поручительство є одним з видів забезпечення виконання зобов’язань, суть якого полягає у тому, що поручитель зобов’язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання останньою її зобов’язань повністю або в частині. Поручительство є договором, порядок укладення, зміни та розірвання якого регулюються загальними положеннями про договір, встановленими нормами цивільного та господарського кодексів України.
Виходячи зі змісту ст.ст. 179, 199 Господарського кодексу України, сторони при укладенні господарських договорів можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) .
Аналогічні приписи містяться у статтях Цивільного кодексу України (435-15) , а саме: як зазначено у ст.ст. 627, 628 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умовами про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання впиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, за договором Поруки (в редакції від 06 вересня 2007 року), укладеним між позивачем та відповідачем у письмовій формі, відповідач зобов’язався солідарно відповідати перед Банком за своєчасне та повне виконання Боржником (третьою особою у справі) обов’язків, що випливають з Кредитного договору.
Виходячи з тексту договору Поруки, сторони в договорі узгодили всі істотні умови, в тому числі за взаємною домовленістю ті, які, на їх думку, були необхідними для договору даного виду і випливали із суті правових взаємовідносин, що склалися між Банком (позивачем), відповідачем (Поручителем) та третьою особою (Позичальником, Боржником), з урахуванням існуючих між Банком і Позичальником угод, в тому числі інших угод щодо забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором (іпотечного договору).
Так, у пункті 8.5 договору Поруки сторони закріпили наступне: Цей договір втрачає чинність з моменту набуття чинності іпотечним договором, який буде укладено між Банком та Боржником після вводу в експлуатацію об’єкта фінансування за Кредитним договором, предметом іпотечного договору буде іпотека нерухомості (вищезазначеного об’єкту фінансування) на суму, достатню для забезпечення зобов’язань Боржника перед Банком. (том 1 а.с.35)
Отже, сторони за взаємною згодою припинення зобов’язань за договором Поруки поставили в залежність від настання певних обставин, що не суперечить законодавству України, узгоджується з приписами ч. 2 ст. 212 ЦК України, відповідно до якої особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). За таким правочином, як правило, права та обов’язки сторін настають при його вчиненні та існують до наступу скасувальної обставини.
Скасувальні обставини характеризуються такими ознаками: настання обставин повинно бути об’єктивно можливим; воно не повинно бути неминучим: сторони не повинні знати, наступить така обставина чи ні; обставина може настати в майбутньому; обставина не повинна суперечити актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.
Скасувальною обставиною, з якою сторонами було пов’язане припинення зобов’язань за договором Поруки, є набуття чинності договору іпотеки, укладеного між Банком та Боржником, предметом якого стане іпотека введеного до експлуатації об’єкту нерухомості (об’єкту фінансування), на суму, достатню для забезпечення зобов’язань Боржника ( ТОВ "ЗІТК) перед Банком.
Визначення у договорі Поруки наведених вище скасувальних обставин у повній мірі відповідає актам цивільного законодавства, ніяким чином не суперечить моральним засадам суспільства.
Також слід відзначити, що ці скасувальні обставини також не призводять до порушення одного з основних принципів кредитування - принципу забезпеченості кредиту, так як один з видів забезпечення кредиту (порука) буде замінено іншим - іпотекою введеного в експлуатацію об’єкту нерухомості на суму, достатню для погашення кредиту.
Настанння визначених у договорі Поруки скасувальних обставин, за яких припинилися у відповідача зобов’язання за договором Поруки, підтверджується наступним:
Матеріали справи свідчать, що в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, відповідно до пункту 3.9 названого договору, між Банком (позивачем) і Позичальником (3 особою, іпотекодавцем за договором) 28 вересня 2006 року укладено Іпотечний договір № 7506 Z 141.
Згідно з пунктом 1.3 Іпотечного договору, предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у Кредитному договорі зобов’язань Іпотекодавця, є право оренди земельної ділянки загальною площею 0,8006 га (кадастровий №2310200000:05:019:0082), на якій ведеться будівництво об’єкту нежитлової нерухомості – міні-готелю. Предмет іпотеки розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул. Прибрежна магістраль, в районі комплексу "Орбіта-люкс". Після завершення будівництва будівлі залишаються предметом іпотеки відповідно до цього договору.
Як зазначено в іпотечному договорі, право Іпотекодавця на передачу в іпотеку майна та майнових прав, що є предметом іпотеки за даним договором, підтверджується:
договором оренди землі від 19 вересня 2005 року, укладеним між Іпотекодавцем та Запорізькою міською радою;
договорами підряду;
довідкою Іпотекодавця від 28.09.2006 № 22 про врахування на балансі незавершеного будівництва станом на 28.09.2006 (т.1 а.с.125).
Балансова вартість предмета іпотеки, як закріплено в п. 1.3 іпотечного договору, згідно довідки іпотекодавця, складає 1 663 900,00 грн.
Відповідно до абзацу 6 пункту 1.3 іпотечного договору вартість предмета іпотеки, за домовленістю сторін, станом на дату укладення цього договору, складає 1 331 100,00 грн. Вартість предмета іпотеки, що визначена сторонами, може змінюватися з урахуванням положень п.п.2.1.8 п. 2.1 ст.2 цього договору.
Виходячи зі змісту підпункту 2.1.8 іпотечного договору, іпотекодержатель у міру необхідності проводить перегляд вартості предмету Іпотеки, визначеної цим договором. Визначена таким чином вартість оформляється сторонами додатковою угодою до цього Договору і є заставною вартістю предмету іпотеки з моменту укладання такої додаткової угоди.
Відповідно до п. 2.4.15 Іпотечного договору, іпотекодавець зобов’язався після вводу в експлуатацію та державної реєстрації незавершеного будівництвом об’єкту нерухомості, зазначеного у пункті 1.3 цього договору, надати іпотекодержателю відповідні документи та витяг з реєстру прав власності на зазначений об’єкт із обов’язковим зазначенням часток (стосовно власників) та укласти відповідний договір про внесення змін до цього договору щодо реквізитів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки.
Додатковою угодою від 31.10.2007 року сторони за іпотечним договором абзац 6 пункту 1.3 договору виклали в наступній редакції "За домовленістю сторін станом на дату укладання цього договору загальна вартість предмета іп отеки складає 25 462 740,00 грн.( том 1 а.с.127).
Господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що об’єкт кредитування (міні-готель) введено в експлуатацію в жовтні 2007 року, свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомості видано власнику – ТОВ "Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія" (Позичальнику за кредитним договором, 3 особі у справі) - виконавчим комітетом Запорізької міської ради на підставі рішення від 01.11.2007 року №454 (том 2 а.с.16). Вартість об’єкту нерухомості станом на 31.10.2007 року складає, згідно домовленості сторін, визначеної у додатковій угоді до іпотечного договору, 25 462 740,00 грн., що є достатньою для забезпечення вимог за Кредитним договором.
Відповідно до ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Оцінка предмету застави, як визначено у ст. 582 ЦК України, здійснюється у випадках, встановлених договором або законом, заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.
Виходячи зі змісту ст. 584 ЦК України, у договорі застави подається опис предмета застави, опис предмета застави може бути поданий у загальній формі, але за умови можливості його ідентифікувати.
Відповідно до приписів ст. 16 Закону України "Про іпотеку" передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на них.
Обтяження об'єкта незавершеного будівництва іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.
Отже, об’єкт нерухомості після завершення його будівництва залишається предметом договору іпотеки, законодавець не вимагає укладення у цьому випадку нового іпотечного договору.
Системний аналіз умов Іпотечного договору № 7506 Z 141 та додаткової угоди до договору від 31.10.2007 року, в контексті приписів наведених вище норм Цивільного кодексу України (435-15) , Закону України "Про іпотеку" (898-15) , встановлених обставин справи та поданих доказів дає підстави стверджувати, що іпотечний договір укладено з додержанням норм діючого законодавства, що предметом вказаного іпотечного договору після завершення будівництва об’єкта нежитлової нерухомості – міні-готелю стає збудований об’єкт нерухомості – міні-готель договірною вартістю 25 462 740,00 грн.
Крім того, слід зазначити, що ані пункт 8.5 договору Поруки, ані приписи наведених вище норм діючого законодавства не містять заборони щодо визначення предмету іпотеки шляхом укладення додаткової угоди до діючого іпотечного договору, якою і є додаткова угода від 31.10.2007 року.
Факт наявності у Банка в іпотеці міні-готелю (об’єкта фінансування з Кредитним договором) підтверджується також наданими відповідачем та дослідженими колегією суддів доказами – копія витягу з "Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень" стосовно відкриття відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби м. Києва виконавчого провадження щодо виконавчого напису нотаріуса від 11.11.2008 року № 5920 про звернення стягнення з ТОВ "ЗІТК" на користь Банку (позивача) боргу у розмірі 6 050 840,19 грн. та 1 163 171,25 доларів США за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Проти існування вказаних документів позивач не заперечує.
Таким чином, господарський суд дійшов вірного висновку щодо припинення зобов’язань відповідача з договором Поруки на дату звернення позивача із позовною заявою про стягнення з Поручителя заборгованості за Кредитним договором.
Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами.
Також є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи твердження третьої особи про те, що у кредитному договорі не йдеться про об’єкт фінансування. Так, кошти за Кредитним договором, виходячи з його умов, надавалися для фінансування будівництва міні – готелю. Саме в пункті 3.2.4 Кредитного договору вказано про фінансування будівництва міні-готелю.
Разом з тим, слід зазначити, що колегія суддів також не погоджується і з доводами відповідача стосовно наявності правових підстав для застосування до спірних відносин приписів ст. 559 ЦК України – припинення поруки при зміні зобов’язань без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, з огляду на наступне.
Як встановлено господарським судом, підтверджується поясненнями відповідача (а.с.117 т.1) та позивача, між ними 28.09.2006 року був укладений договір поруки б/н, згідно якого ТПТК (відповідач) зобов’язався нести солідарну відповідальність за виконання ТОВ "ЗВТК" (третьою особою) зобов’язань за Кредитним договором; в подальшому договір поруки переукладався декілька разів з тим самим змістом, у зв’язку зі змінами умов кредитування; останній договір Поруки був укладений 06.09.2007 р.
Відповідно до умов договору Поруки від 06.09.2007 року, відповідач (Поручитель) зобов’язався солідарно відповідати перед банком за повне виконання боржником зобов’язань за Кредитним договором.
Кредитний договір, виходячи зі змісту ст. 1 Договору Поруки, являє собою Кредитний договір №7506К45/52 від 28.09.2006 року з усіма чинними додатками та додатковими угодами до нього, укладеними між банком та боржником, що передбачає надання банком боржнику кредиту на суму 10 000 000,00 грн.
Додатковою угодою від 06.09.2007 року до Кредитного договору збільшено і ліміт кредитування, і відсоткова ставка.
Отже, господарський суд дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що на час підписання договору Поруки відповідач був обізнаний про існування вказаної додаткової угоди та визначених в ній умов, тому твердження відповідача про зміну (підвищення) відсоткової ставки без згоди поручителя є хибним, спростовується вищенаведеним, а слід, відсутні правові підстави для застосування приписів ч. 1 ст. 559 ЦК України при розгляді даної справи.
Крім того, не погоджуючись з доводами представника відповідача стосовно підписання генеральним директором ТПТК "Кераміст" договору Поруки від 06.09.2007 року напередодні, тобто 05.09.2007 року, колегія суддів відмічає, що ці твердження засновані лише на припущеннях відповідача, та не підтверджені переконливими доказами. Так, в договорі Поруки у графі "ПІДПИСИ СТОРІН" ані представником Поручителя (відповідача), ані представником Банку (позивача) не зазначена дата підписання договору.
Факт знаходження генерального директора ТПТК "Кераміст" з вечора 05.09.2007 р. по вечір 07.09.2007 р. у відрядженні в м. Києві не свідчить про підписання ним договору Поруки напередодні, тобто 05.09.2007 року.
З такою самою долею вірогідності можна говорити, що договір Поруки був підписаний генеральним директором ТПТНК "Кераміст" в будь який день після повернення його з відрядження, починаючи з 08.09.2007 р.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого у справі рішення.
Помилкове не зазначення у вступній частині рішення про одну із складових сум позовної вимоги (16 000,00 грн. простроченої комісії) не є визначеною законом правовою підставою для скасування рішення суду, враховуючи, що ця описка не вплинула на законність прийнятого рішення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" ("Укрексімбанк") в м. Запоріжжі на рішення господарського суду Запорізької області від 31.12.2008 р. у справі № 28/453/08 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Запорізької області від 31.12.2008 р. у справі № 28/453/08 залишити без змін.
Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді Шевченко Т. М. Зубкова Т.П. Кричмаржевський В.А.