донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
10.02.2009 р. справа №10/16
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs3753658) )
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:
не з"явився,
від відповідача:
Гербут Н.П. дов. б/н від 12.01.2009р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка в особі структурної одиниці Приазовські електричні мережі м.Маріуполь Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
20.11.2008 року
по справі
№10/16
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка в особі структурної одиниці Приазовські електричні мережі м.Маріуполь Донецької області
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Етна" м. Маріуполь Донецькоїобласті
про
стягнення 133581 грн. 92 коп
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго"в особі структурної одиниці Приазовські електричні мережі звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Етна"про стягнення 89472грн. 42коп., з яких 64077грн. 77коп. –борг за спожиту активну електричну енергію, 2119грн. 26коп. –борг за спожиту реактивну електричну енергію, 1791грн. 00коп. –інфляційні витрати, 369грн. 80коп. –3% річних, 21114грн. 59коп. –пеня.
Заявою № 2512 від 12.09.2008р. позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 133581грн. 92коп., з яких 64077грн. 77коп. –борг за спожиту активну електричну енергію, 2119грн. 26коп. –борг за спожиту реактивну електричну енергію, 7427грн. 31коп. –інфляційні витрати, 1173грн. 64коп. –3% річних, 58783грн. 94коп. –пеня.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 11/3531 від 13.11.2006р., та надав копії актів приймання-передачі за листопад-грудень 2007р., січень-березень 2008р., копії рахунків за листопад-грудень 2007р., січень-березень 2008р.
Господарський суд Донецької області рішенням від 20.11.2008р. у справі № 10/16 позов задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача 64077грн.77коп. –борг за спожиту активну електричну енергію, 2119грн.26коп. –борг за спожиту реактивну електричну енергію, 7427грн. 31коп. –інфляційні витрати, 1173грн. 64коп. –3% річних, 2161грн. 94коп. –пеню.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 56622грн. 00коп. господарський суд відмовив, посилаючись на те, що Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (543/96-ВР) розмір пені, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго", не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008р. у справі №10/16 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 2161грн. 94коп. та відмови у стягненні пені у сумі 56622грн. 00коп., та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення пені в сумі 58783грн. 94коп. в повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги вважає, що господарським судом при винесенні рішення порушені норми матеріального права, зокрема –ст.ст. 6, 525, 526, 546, 548, 551, 627, 629 ЦК України.
Заявник скарги вважає, що позовні вимоги про стягнення пені в сумі 58783грн. 94коп., нарахованої на підставі п. 4.2.1 договору у розмірі 0,5% за кожний день прострочення, є правомірними, оскільки у відповідності до приписів ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, сторони не позбавлені права збільшувати в договорі розмір штрафних санкцій, встановлений законом.
Представник заявника скарги до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення 22.12.08р. та 24.12.08р. уповноваженим особам юридичної особи та її підрозділу поштового відправлення з ухвалою суду від 16.12.08р. про порушення апеляційного провадження. Також, згідно повідомлення від 27.01.2009р., у судовому засіданні сторони були повідомлені про перенесення розгляду справи на 10.02.2009р.
Проте, заявник скарги про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №10/16, та наданих представником відповідача пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28- 29 Закону України "Про судоустрій" та ст. 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ч.4 ст. 9 Закону України "Про судоустрій в Україні", статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Між ВАТ "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж (Постачальник) та ТОВ "Етна"(Споживач) 13.11.2006р. укладено договір про постачання електричної енергії № 11/3531.
Пунктом 1.1 договору сторони передбачили, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику вартість купленої (використаної) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно пункту 2.2.3 договору Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами Додатку № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію" та № 6 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а також оплачувати рахунки за перевищення договірної величини потужності та електроспоживання.
У відповідності до п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
На виконання умов даного договору позивач поставив відповідачеві активну електричну енергію, факт поставки якої підтверджений актами приймання-передачі за листопад 2007р. –березень 2008р. (а.с. 17-19, том 1). Дані акти підписані представниками сторін без заперечень.
На оплату поставленої активної електроенергії позивач направив відповідачеві рахунки ЭЭ№ 11/3531 за періоди 17.10.07р.-16.11.07р., 17.11.07р.-16.12.07р., 17.12.07р.-16.01.08р., 02.2008, 03.2008р.
Відповідачем дані рахунки отримані 16.11.2007р., 18.12.2008р., 17.01.2008р., 18.02.2008р., 17.03.2008р., відповідно, про що свідчить підпис представника відповідача на рахунках.
На оплату реативної електроенергії позивач направив відповідачеві рахунки ЭЭ№ 11/3531 за періоди 17.10.07р.-16.11.07р., 17.11.07р.-16.12.07р., 01.08.2008р., 02.2008р., 03.2008р. Відповідачем дані рахунки отримані 16.11.2007р., 18.12.2008р., 17.01.2008р., 18.02.2008р., 17.03.2008р., відповідно, про що свідчить підпис представника відповідача на рахунках.
Пунктом 3 додатку № 5 Порядок розрахунків за електроенергію до договору про постачання електричної енергії від 13.11.2006р. № 11/3531 встановлено, що кінцевий розрахунок з Постачальником Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником електричної енергії рахунків у п’ятиденний термін з дня їх отримання.
Відповідачем виставлені рахунки не оплачені.
ВАТ "Донецькобленерго"22.09.2006р. була здійснена перевірка ТОВ "Етна", про що був складений акт № 022708 про порушення Правил користування електроенергією, яким зафіксовано самовільне підключення електроустановок до мережі електропостачальника та зазначено про відсутність договору на поставку електроенергії.
Протоколом № 28 від 28.09.2006р. нарахована відповідачу для сплати сума 96677грн.63коп. в якості недоврахованої електричної енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 23.04.07р. укладено Додаткову угоду № 3531 Про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до Договору про постачання електроенергії № 3531 від 13.11.06р., згідно якої відповідач визнав в повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 96677грн.63коп., яка виникла на підставі Акту № 022708 від 22.09.06р.
В подальшому відповідач перерахував позивачеві грошові кошти, зазначивши підставою такого перерахування –погашення заборгованості за Актом №022708, та які позивач зарахував на свій рахунок.
У 2007 році ТОВ "Етна", м.Маріуполь Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь Донецької області про визнання недійсним рішення комісії відповідача з розгляду актів про порушення Правил, оформлене протоколом №28 від 28.09.06р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.07р. по справі №20/288а було визнано недійсним рішення комісії Приазовських електричних мереж ВАТ "Донецькобленерго", оформлене протоколом №28 від 28.09.06р. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.07р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від України від 19.03.08р., рішення суду першої інстанції від 11.09.07р. залишено без змін, тобто визнано недійсним рішення позивача, яке стало підставою для нарахування відповідачу суми недоврахованої електроенергії у розмірі 96677грн.63коп. Таким чином, відпала підстава перерахування відповідачем грошових коштів у сумі 96677грн.63коп.
Листом №133 від 19.11.07р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Етна" м.Маріуполь Донецької області звернулося до Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь Донецької області з проханням здійснити повернення грошових коштів у розмірі 96677грн.63коп. за незаконно виписаний Акт № 022708 від 22.09.07р. Відповідач, листом № 2193 від 25.12.07р. відмовив позивачу у поверненні грошових коштів, в зв’язку з перерахуванням їх на рахунок оптового постачальника електроенергії зі спеціальним режимом використання.
Згідно даних акту звірки заборгованості № 2791 від 26.09.2007р. за договором поставки електроенергії № 3531 від 13.11.1996р., борг позивача перед ТОВ "Етна"склав 96677грн.63коп., позивач листом № 963 від 03.04.2008р. (а.с.61 т.1) повідомив про те, що повідомлення про припинення поставки електроенергії направлено помилково.
Відповідач листом № 129 від 26.09.2007р. пропонував позивачеві зарахувати суму 96677грн.63коп. в рахунок майбутніх платежів за поставку електроенергії, однак цього зроблено не було, а 18.01.2008р. було направлено лист про переплату за активну електроенергію.
Оскільки вимоги відповідача про зарахування 96677грн.63коп. не були виконані, ТОВ "Етна"направило в суд позов про повернення даної суми, даний позов судом задоволений.
Відповідно статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Враховуючи ті обставини, що позивач безпідставно відмовився від зарахування грошових коштів у сумі 96677грн.63коп. в рахунок погашення заборгованості у сумі 64077грн.77коп. за активну та реактивну електроенергію у сумі 2119грн.26коп., враховуючи відсутність вини відповідача у неоплаті рахунків за спірний період, та у зв’язку з тим, що 3% річних є платою за користування чужими грошовими коштами, чого відповідач не здійснював, слід визнати, що підстав для стягнення нарахованих позивачем 3% річних за період з 21.11.2007р. по 31.08.2008р. у сумі 1173,64грн. та пені у розмірі 2161,94грн. не вбачається.
Згідно частини 4 ст. 613 ЦК України боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.
Враховуючи наведене та те, що сума боргу відповідача перед позивачем підлягає стягненню у сумі 66197грн.03коп., слід визнати підлягаючими задоволенню позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат у сумі 7427грн.31коп., оскільки інфляційні є збільшенням суми основного боргу у зв’язку з девальвацією грошової одиниці України, про що господарський суд дійшов вірного висновку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008р. у справі №10/16 підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних та пені, позовні вимоги про стягнення 1173грн. 64коп. –3% річних, 58783грн. 94коп. –пені підлягають залишенню без задоволення, в іншій частині рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго"м. Горлівка Донецької області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008р. у справі №10/16 скасувати частково, в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 1173,64грн., пені у розмірі 2161,94грн.
Відкритому акціонерному товариству "Донецькобленерго"в особі структурної одиниці Приазовські електричні мережі у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Етна"1173грн. 64коп. –3% річних, 58783грн. 94коп. –пені відмовити.
В іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Етна" м. Маріуполь на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж м. Маріуполь заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 64077,77 грн., за реактивну електричну енергію у розмірі 2119,26грн., інфляційні витрати у сумі 7427грн.31коп., витрати по сплаті державного мита при зверненні з позовною заявою у сумі 736грн.24коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 65грн. 20коп.
Господарському суду Донецької області, згідно із ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .
Витрати по оплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою у сумі 368грн.12коп. віднести на заявника скарги, а 299грн.79коп. суму надмірно сплаченого державного мита повернути заявникові. Видати відповідну довідку.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС