Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі – позивач-1), Національного космічного агентства України (далі – позивач-2) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі – відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько – Ізраїльське підприємство "Ток" (далі – відповідач-2) про визнання недійсним договору №1937 від 08.07.2005 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, площею 72,99 м2 корпусу №6, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько – Ізраїльське підприємство "Ток", шляхом припинення його дії на майбутнє; зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько – Ізраїльське підприємство "Ток" повернути державі в особі Національного космічного агентства України нерухоме майно, що належить державі, а саме: нежитлові приміщення площею 72,99 м2 корпусу №6, розташовані по вул. Московській, 8 у м. Києві, передані в оренду за актом приймання-передачі від 08.07.2005.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.11.2008 у справі №11/74 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що заступником прокурора не доведено та не надано належних доказів наявності підстав для визнання договору оренди недійсним та повернення майна. Зміст оскаржуваного договору оренди №1937 нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.07.2005, включає всі істотні умови, які відповідно до статті 284 Господарського кодексу України (далі – ГК України (436-15) ) та статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" мають містити договори такого виду. Вказаний договір повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , при його укладенні не було порушено вимоги абзацу 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а тому у суду відсутні правові підстави для визнання його недійсним.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просив рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2008 у справі №11/74 скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що спеціалізоване виробництво Державного підприємства "Завод "Арсенал" включено до Переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) . На думку апелянта, Державне підприємство "Завод "Арсенал", як об’єкт Національного космічного агентства України, не підлягає приватизації, а його майно не може бути передано в оренду. Таким чином, заборона на передачу в оренду поширюється і на основні фонди Державного підприємства "Завод "Арсенал".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 колегією суддів у складі: головуючий суддя – Смірнова Л.Г., судді – Алданова С.О., Шапран В.В., апеляційне подання у справі №11/74 було прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2008 та від 13.01.2009 розгляд апеляційного подання у даній справі відкладався на підставі статті 77 ГПК України.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду за №01-23/1/1 від 13.01.2009 у зв’язку з перебуванням судді Шапрана В.В. у відпустці розгляд апеляційного подання у справі №11/74 було доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя – Смірнова Л.Г., судді – Алданова С.О., Коротун О.М.

У судове засідання 10.02.2009 з’явилися представники прокуратури, відповідача-1 та третьої особи. Представники позивача-1, позивача-2 та відповідача-2 в судове засідання 10.02.2009 не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційного подання у даній справі, про що свідчать поштові повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції суду №9034289 від 16.01.2009 – позивачу-1, №9034319 від 19.01.2009 – позивачу-2 та реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції суду від 15.01.2009. Отже, позивачі та відповідач-2 знали про час і місце розгляду апеляційного подання у даній справі, але не надали доказів неможливості направлення в судове засідання повноважних представників. Враховуючи, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнавалася обов’язковою, а також, що заяв, клопотань позивачів та відповідача-2 про відкладення розгляду справи до суду не надходило, Київський апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційне подання у справі №11/74 за відсутності представників позивачів та відповідача-2.

20.01.2009 від представника позивача 2 через канцелярію суду надійшло пояснення, згідно якого Національне космічне агентство України просить суд відмовити у задоволенні апеляційного подання заступника прокурора міста Києва, рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2008 у справі №11/74 залишити без змін. При цьому, позивач-2 посилається на те, що Державне підприємство "Завод "Арсенал" не випускає продукцію, що має загальнодержавне значення, не є об’єктом, який здійснює збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей відповідно до статутних документів, не є об’єктом НКАУ, в розумінні Закону України "Про космічну діяльність" (502/96-ВР) . Також, позивач-2 зазначає, що Державне підприємство "Завод "Арсенал" не включене в перелік об’єктів, що не підлягають приватизації. У вказаний перелік включене тільки спеціальне виробництво Державного підприємства "Завод "Арсенал", яке розташоване тільки в двох цехах - №20 і №59. Крім того, позивач-2 зазначив, що процедура погодження договору оренди дотримана відповідно до законодавства.

В судовому засіданні представник прокуратури просив суд апеляційне подання задовольнити з підстав, викладених у апеляційному поданні, рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2008 у справі №11/74 скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача-1 просив суд відмовити у задоволенні апеляційного подання, рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2008 у справі №11/74 залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційне подання. Зокрема, відповідач-1 посилається на те, що Національне космічне агентство України на момент укладення спірного договору та на даний момент відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" (8-92) покладено функції щодо управління майном, в тому числі по здійсненню контролю за ефективністю використання та збереження закріпленого за підприємствами державного майна. Зважаючи на те, що Національне космічне агентство України, як уповноважений управляти відповідним державним майном, листом №1924/10-4 від 06.05.2005 та Державне підприємство "Завод "Арсенал", як балансоутримувач майна, листом №76/308 від 04.04.2004 надали позитивні висновки щодо оренди майна, Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву відповідно до чинного законодавства уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько – Ізраїльське підприємство "Ток" договір оренди №1937 від 08.07.2005.

В судовому засіданні представник третьої особи просив суд відмовити у задоволенні апеляційного подання, рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2008 у справі №11/74 залишити без змін з підстав, викладених у поясненнях. Зокрема, третя особа посилається на те, що відповідно до Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) , приватизації не підлягає спеціальне виробництво Державного підприємства "Завод "Арсенал", яке розташоване в цехах №20 і №59, що знаходяться в корпусах №45 і № 65. Заборона приватизації не розповсюджується на майно, передане в оренду згідно договору №1937 від 08.07.2005.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури, відповідача-1 та третьої особи, Київський апеляційний господарський суд, -

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Завод "Арсенал", розглянувши лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Ізраїльське підприємство "Ток" щодо передачі в оренду службового приміщення загальною площею 72,99 м2, яке знаходиться на балансі третьої особи та розташоване по вул. Московська, 8, корпус №6 у місті Києві, листом №76/308 від 04.04.2005 повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, що не заперечує проти укладання договору оренди між відповідачем-1 та відповідачем-2.

Розглянувши лист від 04.04.2005 №76/308 відповідача-1, Національне космічне агентство України листом №1924/10-4 від 06.05.2005 повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, що оскільки службове приміщення загальною площею 72,99 м2, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Московська, буд. 8, корп. №6 не підпадає під критерії заборони до приватизації, визначені частиною 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", Національне космічне агентство України не заперечує проти передачі в оренду зазначеного службового приміщення терміном на 1 рік.

Відповідно до положень статті 287 ГК України орендодавцями щодо державного майна є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю.

Після отримання позитивних висновків на передачу в оренду нерухомого державного майна, 08.07.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько - Ізраїльське підприємство "Ток" було укладено договір оренди №1937 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір).

За умовами договору відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 72,99 м2 розміщене за адресою: місто Київ, вул. Московська, буд. 8, корпус 6, що знаходиться на балансі Державного підприємства завод "Арсенал".

На виконання умов договору відповідач-1 передав відповідачу-2 обумовлене договором приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 08.07.2005, підписаним представниками відповідачів.

Договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 08.07.2005 по 08.06.2006.

Відповідно до пункту 10.5 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується доводами апеляційного подання, листами №30-04/4395 від 25.05.2006 та №30-04/4853 від 25.06.2007 відповідач-1 повідомив відповідача-2 та третю особу, що не заперечує проти продовження терміну дії договору оренди на наступний термін, залишаючи незмінним всі його умови.

Відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", а також об'єкти, включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) , які випускають підакцизну продукцію, крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну продукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 29.06.2004 (1905-15) .

Згідно з пунктом "б" абзацу 2 частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" загальнодержавне значення мають об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, зокрема об'єкти Національного космічного агентства України.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Завод "Арсенал" не є об'єктом Національного космічного агентства України, який забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, оскільки згідно з пунктом 2.1 статті 2 статуту Державного підприємства завод "Арсенал" підприємство створене з метою досягнення необхідного рівня прибутку (доходу) для фінансового розвитку підприємства, забезпечення ефективної виробничої, фінансово-господарської та соціального розвитку і захисту трудового колективу. Діяльність Державного підприємства завод "Арсенал" спрямована на отримання прибутку.

До переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) включено Спеціальне виробництво Державного підприємства "Завод "Арсенал".

Вищевикладене також підтверджується позивачем 2 та третьою особою, які також зазначили, що приміщення, передане відповідачу-2 згідно спірного договору оренди, не знаходиться на території цехів спеціального виробництва.

Крім того, наявною в матеріалах довідкою ДПІ у Печерському районі міста Києва від 22.08.2008 №11483/9/15-109 підтверджується, що Державне підприємство "Завод "Арсенал" не є платником акцизного збору.

З огляду на вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи заступника прокурора міста Києва, що спеціалізоване виробництво Державного підприємства "Завод "Арсенал" включено до Переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) .

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Чинним законодавством України чітко визначено, що об'єктом, який має загальнодержавне значення, є цілісний майновий комплекс підприємства.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" під об'єктами, що мають загальнодержавне значення, розуміються саме майнові комплекси підприємств (їх структурних підрозділів), основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення, а не окреме індивідуально-визначене майно, яке входить до складу таких майнових комплексів. Приміщення, будівлі, споруди та інше індивідуально визначене майно є самостійними об'єктами державної власності, приватизація яких регулюється Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) і на ці об'єкти не поширюється дія Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) .

Відповідно до статті 191 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ) підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, за своєю правовою природою майновий комплекс підприємства є складною подільною річчю, яка включає в себе інші речі, які є її складовими частинами та приналежностями. Виділення окремої індивідуально-визначеної речі зі складу майнового комплексу можливе лише у разі, якщо внаслідок цього не відбувається пошкодження, знецінення або втрата цільового призначення головною річчю (статті 183, 186, 187, 188 ЦК України).

Заступником прокурора міста Києва та позивачами ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано суду доказів того, що виділення спірних приміщень зі складу єдиного майнового комплексу підприємства призвело до його пошкодження, знецінення або втрати ним цільового призначення.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 ЦК України містить вичерпний перелік вимог, додержання яких необхідно для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, недійсність правочину виникає через те, що дія схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

З матеріалів справи вбачається, що при укладенні оскаржуваного договору оренди №1937 нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.07.2005 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Ізраїльське підприємство "Ток" було дотримано вимоги Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) щодо дотримання процедури укладення договорів оренди майна державних підприємств.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зазначений договір був укладений особами, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та мали намір досягти реального настання правових наслідків, що обумовлені ним, зокрема, від імені держави спірний договір був укладений Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву як особою, яка уповноважена виступати орендодавцем державного нерухомого майна відповідно до статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частини 1 статті 287 Господарського кодексу України.

Зміст оскаржуваного договору оренди №1937 нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.07.2005, включає всі істотні умови, які відповідно до статті 284 ГК України та статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" мають містити договори такого виду, а права та обв'язки сторін оскаржуваного Договору визначені у відповідності до вимог статті 285 ГК України, глави 58 ЦК України (435-15) та положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Враховуючи викладене, господарський суд міста Києва дійшов правомірного висновку, з яким погоджується Київський апеляційний господарський суд, що договір оренди №1937 нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.07.2005, повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , при його укладенні не було порушено вимоги абзацу 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а тому у суду відсутні правові підстави для визнання його недійсним.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів, які могли б служити підставою визнання договору недійсним, а саме наявності дефектів його елементів, заступником прокурора міста Києва суду не надано.

Що стосується позовної вимоги прокуратури про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Ізраїльське підприємство "Ток" повернути державі в особі Національного космічного агентства України нерухоме майно, що належить державі, а саме: нежитлові приміщення площею 72,99 м2 корпусу № 6, розташовані по вул. Московській, 8 у м. Києві, передані в оренду за актом приймання-передачі від 08.07.2005, то суд першої інстанції також дійшов правомірного висновку, що вона не підлягає задоволенню, оскільки договір, на підставі якого зазначені приміщення були передані Товариству з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Ізраїльське підприємство "Ток", є чинним.

За таких обставин, господарський суд міста Києва дійшов правомірного висновку, з яким погоджується Київський апеляційний господарський суд, що позовні вимоги заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного космічного агентства України є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.