Рішенням господарського суду Донецької області від 12.12.2008р. у справі №14/202пд, частково задоволено позовні вимоги Державного підприємства "Науково-технічний центр проблем енергозбереження" (далі- позивач) Міністерства вугільної промисловості України, м. Донецьк до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (далі - відповідач-1) та Орендного підприємства "Квант" (далі- відповідач-2), м. Донецьк

Визнано недійсним з моменту укладання договору №1324 купівлі-продажу державного майна Орендного підприємства "Квант" від 12.12.1995р., укладений між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України та організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації та зобов’язано Орендне підприємство "Квант", м. Донецьк повернути до державної власності державне майно Орендного підприємства "Квант", яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр.Гурова, 2, включаючи другий поверх механічної ділянки, приміщення складу металів, будівлю майстерень, будівлю двоповерхову, підвальний, перший та другий поверхи з переходом корпусу №3.

Не погоджуючись з винесеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач-1, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та відповідач-2, Орендне підприємство "Квант" по справі, звернулися з апеляційними скаргами до Донецького апеляційного господарського суду, в яких просять суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2008р. по справі за № 14/202пд та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування своїх вимог відповідач-1 посилається на порушення судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції незаконне і необґрунтоване; що місцевим господарським судом не вірно зроблений висновок про те, що під час виникнення між сторонами правовідносин діяла норма закону, яка забороняла приватизацію спірного майна згідно Постанови ВР України "Про вдосконалення механізму приватизації в Україні і посилення контролю за її проведенням" від 29.07.1994р. № 149/94-ВР (149/94-ВР) . Спірні правовідносини між сторонами виникла раніше ніж було прийнято вищезазначену Постанову, а відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Крім того, видані в процесі приватизації орендованого майна спірні накази Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України №6868 від 30.11.1995р. та №6869 від 30.11.1995р. за своєю природою є внутрішніми документами регіонального відділення.

Відповідач-2 в апеляційній скарзі також вважає рішення місцевого господарського суду незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 1, 22, 35, 77 ГПК України, ст. 216 ЦК України, ст.ст. 257, 261, 267 ЦК України (в редакції 2003 року), ст. 71 ЦК України (в редакції 1963 року).

Скаржник вказує, що факти встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2008р. не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду від 29.12.2008р. виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2008р. та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008р. у справі №2-а-948/08, зупинено. Разом з тим, посилається на факти встановлені судовими рішеннями у справах, розглянутих господарським судом за участю тих самих сторін, що і у цій справі, вказуючи на Рішення Арбітражного суду Донецької області від 24.03.1998р. по справі №52/5-21, Рішення Арбітражного суду Донецької області від 04.06.1998р. по справі №11/3-13пд, Постанову про перевірку рішення в порядку нагляду Арбітражного суду Донецької області від 19-24.09.1996р. №52/5-21п/д.

20.01.2009р. відповідач 2 по справі, звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження у справі: у зв’язку з тим, що права позивача не були порушені при укладенні спірного договору.

20.01.2009 р. відповідач 2 по справі, звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження у справі про визнання спірного договору недійсним в частині приміщень 1, 2 поверхів з переходом і підвального приміщення корпусу №3 за адресою: м. Донецьк, пр.Гурова,2, у зв’язку з тим, що є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив спір між тими ж сторонами про правомірність укладення спірного договору.

20.01.2009 р. відповідачем 2 по справі також надано клопотання про припинення провадження у справі про визнання спірного договору недійсним в частині продажу другого поверху механічної ділянки, приміщення складу металів, будівлі майстерень, будівлі 2-х поверхової за адресою: м. Донецьк, пр.Гурова,2, оскільки на думку скаржника, позивачем не доведено яким саме чином порушено його права чи охоронювані законом інтереси в цій частині договору.

Також надав клопотання про витребування з архіву господарського суду Донецької області для огляду в судовому засіданні справи №11/3-13пд, №52/5-21 та клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, згідно додатку.

Крім того, відповідачем-2 надано до суду апеляційної інстанції клопотання про зупинення апеляційного провадження до розгляду справи №2-а-948/08 у Вищому адміністративному суді України.

Клопотання судом розглянуті та відхилені.

У відзиві, позивач заперечує проти апеляційних скарг відповідача 1 і 2 та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції прийнятого з дотриманням норм процесуального та матеріального права України, просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2008р. у справі №14/202пд, без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

За рішенням арбітражного суду Донецької області від 01.11.1993р. по справі №66/5-23пд договір про передачу в оренду цілісного майнового комплексу Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації між організацією орендарів цього заводу та Донецьким регіональним відділенням Фонду держмайна України на умовах проекту договору від 18.06.1993 р. вважається укладеним.

28.04.1994р. між Фондом державного майна України та організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації був підписано договір оренди, відповідно до умов якого Фонд державного майна України передає, а організація орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації приймає в оренду майно Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації: основні фонди, вартість яких складає –балансова вартість основних фондів 793223 тис. крб., залишкова вартість основних фондів (у тому числі вартість незакінчених капітальних вкладень 3960 тис. крб.) 444070 тис крб., запаси та затрати 188509 тис. крб., незакінчене виробництво 160040 тис. крб., оборотні засоби всього 35655 тис. крб., статутний фонд 441349 тис. крб., амортизаційний фонд 3627 тис. крб.; будівлі та споруди: два поверхи з переходом та підвальне приміщення корпусу №3, будівля майстерень та гаражу (виробничий бокс №4), двоповерхова будівля між лабораторним корпусом експериментального виробництва №3 та корпусом №2 інституту гірничої механіки ім. М.М.Федорова, другий поверх виробничого боксу №4, приміщення складу металів, будівлі та споруди на території шахти №20 шахтоуправління імені газети "Правда".

На підставі рішення арбітражного суду Донецької області від 01.11.1993р. по справі №66/5-23пд п.1.1 договору від 28.04.1994р. викладено в наступній редакції: будівлі та споруди: виробничий бокс №4, другий поверх виробничого боксу №4, гараж, двоповерхова будівля під переходом між корпусом №3 інституту "Інсистемшахт" та корпусом №2 інституту гірничої механіки ім.М.М.Федорова, будівлі та споруди на території шахти №20 шахтоуправління ім. газети "Правда".

Постановою арбітражного суду Донецької області від 20.01.1994р. про перегляд рішення в порядку нагляду рішення від 01.11.1993р. по справі №66/5-23пд було змінено: п.1.1 договору оренди від січня 1994р. в частині абзацу "Будівлі та споруди" викладено в наступній редакції: два поверхи з переходом та підвальне приміщення корпусу №3, будівля майстерень та гаража (виробничий бокс №4), двоповерхова будівля між лабораторним корпусом експериментального виробництва №3 та корпусом №2 інституту гірничої механіки ім. М.М.Федорова, другий поверх виробничого боксу №4, будівлі та споруди на території шахти №20 шахтоуправління ім.газети "Правда".

Постановою Вищого арбітражного суду України №04-1/Ду 66/5-23пд відмінено рішення арбітражного суду Донецької області від 01.11.1993р. та постанову арбітражного суду Донецької області від 20.01.1994р. по справі №66/5-23пд щодо віднесення до цілісного майнового комплексу частини приміщення корпусу №3, в цій частині справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Арбітражного суду Донецької області від 18.07.1995р. провадження по справі №66/5-23пд припинено у зв’язку з відмовою позивача від позову.

Наказом №6868 від 30.11.1995р. Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України затверджено акт оцінки вартості майна Орендного підприємства "Квант" в сумі 21536203 тис. крб.

30.11.1995р. Донецьке регіональне відділення Фонду державного майна України №6869 видає наказ про укладення договору купівлі-продажу державного майна Орендного підприємства "Квант" м.Донецьк у встановленому законом порядку.

12.12.1995р. між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України та організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації підписано договір №1324 купівлі-продажу державного майна Орендного підприємства "Квант", згідно умов якого Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України передано у власність організації орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації державне майно Орендного підприємства "Квант", що знаходиться за адресою: м.Донецьк, пр.Гурова, 2.

Відповідно до п.7.3 договору №1324 від 12.12.1995р. покупець виступає правонаступником відповідної частини прав та обов’язків Орендного підприємства "Квант" згідно балансу, а також відшкодовує борги, які можуть виникнути до переходу права власності на визначене у договорі майно.

23.02.1996р. між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України та організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації підписано акт приймання-передачі державного майна Орендного підприємства "Квант", за яким Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України було передане, а організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації прийнято державне майно Орендного підприємства "Квант", яке знаходиться за адресою: м.Донецьк, пр.Гурова, 2, вартістю 16197090 тис. крб., у тому числі: основні засоби за залишковою вартістю 15930967 тис. крб., включаючи другий поверх механічної ділянки, приміщення складу металів, будівлю майстерень, будівлю двоповерхову, підвальний, перший та другий поверхи з переходом корпусу №3, залишок засобів амортизаційного фонду орендодавця 266123 тис. крб.

За Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 28.10.1998р. №445 на базі колишнього інституту "Інсистемшахт" створено Державне підприємство "Науково-технічний центр енергозбереження".

При цьому, в п.3.3 статуту Державного підприємства "Науково-технічний центр проблем енергозбереження" зазначено, позивач, тобто Державне підприємство "Науково-технічний центр проблем енергозбереження", є правонаступником Інституту шахтних інформаційно-керуючих систем "Інсистемшахт".

При створенні Інституту шахтних інформаційно-керуючих систем "Інсистемшахт" останнім було отримано у повне господарське відання корпус №3 –п’ятиповерхову будівлю за адресою: м.Донецьк, пр.Гурова, 2. Реєстраційне посвідчення КП БТІ м.Донецьк від 23.11.1993р. №4428.

08.07.2008р. постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі №2-а-948/08 (далі- Постанова), яку ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008р. залишено без змін, визнано протиправними накази Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України від 30.11.1995р. №6868 про затвердження акту оцінки вартості майна Орендного підприємства "Квант" та № 6869 про укладення договору купівлі-продажу державного майна Орендного підприємства "Квант".

Виходячи зі змісту Постанови, Донецький окружний адміністративний суд при розгляді спору:

- дійшов висновку про те, що оскільки, договір оренди державного майна від 28.04.1994р. вважається укладеним на умовах, визначених рішенням арбітражного суду Донецької області від 01.11.1993р. та постанови цього ж суду 20.01.1994р. у справі №66/5-23пд, які були скасовані постановою Вищого арбітражного суду України від 16.08.1994р. в частині віднесення до цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Квант" підвального, першого та другого поверхів з переходом корпусу №3, то останні не увійшли до складу цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Квант" та не були предметом договору оренди державного майна від 28.04.1994р. Тобто, за висновками Донецького окружного адміністративного суду ці приміщення не можуть вважатися об’єктом оренди в розумінні ст. 28 Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій".

- встановив відсутність у Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України правових підстав для включення цього майна до складу відчужуваного цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Квант".

Як зазначено вище, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008р. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2008р. по справі №2-а-948/08 залишено без змін.

Згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. За таких обставин, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2008р. по справі №2-а-948/08 набрала законної сили.

В ст. 124 Конституції України та ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що всі судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Таким чином, враховуючи загальнообов’язковий статус судових актів, визначений ст.ст. 124, 129 Конституції України, факт неправомірної поведінки Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України під час підготовки до укладання договору купівлі-продажу від 12.12.1995р. №1324 з приводу винесення протиправних наказів №6868, 6869 від 30.11.1995р., підтверджується чинною постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2008р. по справі №2-а-948/08.

Донецький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що підвальний, перший та другий поверхи з переходом корпусу №3 було протиправно включено до складу цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Квант", яке підлягало приватизації шляхом викупу організацією орендарів, оскільки вказані приміщення є частиною будівлі №2 по пр.Гурова у м.Донецьку, яка на момент виникнення спірних правовідносин була зареєстрована за Інститутом шахтних інформаційних управляючих систем "Інсистемшахт".

Донецьке регіональне відділення Фонду державного майна України, неправомірно включило до складу цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Квант" майно, яке було на законних підставах закріплене за інститутом, а створена комісія для оцінки майна, що підлягало приватизації, порушила порядок оцінки такого майна та неправильно встановивши перелік майна –не правильно визначила і дійсну вартість майна, яке підлягало приватизації. Внаслідок чого протиправно винесла накази від 30.11.1995р. за №6868, №6869, якими затвердило акт оцінки вартості майна Орендного підприємства "Квант" в сумі 21536203 тис. крб., а на підставі акту оцінки вартості майна і проведеної інвентаризації, вирішило укласти договір купівлі-продажу державного майна Орендного підприємства "Квант".

Таким чином, окружним адміністративним судом було встановлено невідповідність дій Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України вимогам Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" (2269-12) (статті 28), Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) (статті 12), Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) , постанови Верхової Ради України №149/94-ВС від 29.07.1994р. "Про вдосконалення механізмів приватизації в Україні та посилення контролю за її проведенням", постанови Верховної Ради України "Про перелік об’єктів, які не підлягають приватизації у зв’язку з їх загальнодержавним значенням" №88/95-ВР від 03.03.1995р. (88/95-ВР)

На підставі вказаних вище наказів ( №6868 від 30.11.1995р. про затвердження акту оцінки вартості майна Орендного підприємства "Квант" в сумі 21536203 тис. крб. та №6869 про укладення договору купівлі-продажу державного майна Орендного підприємства "Квант" м.Донецьк) 12.12.1995р. між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України та організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації підписано договір №1324 купівлі-продажу державного майна Орендного підриємства "Квант" (Договір).

Згідно умов Договору Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України передано у власність організації орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації державне майно Орендного підприємства "Квант", яке знаходиться за адресою: м.Донецьк, пр.Гурова, 2 (п.1Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору право власності на відчужене майно, зазначене в акті оцінки вартості об’єкта приватизації по договору купівлі-продажу переходе до організації орендарів з моменту п ідписання акту приймання-передачі. Майно підприємства включає до себе активи та пасиви, приміщення, обладнання і інше майно згідно акту інвентаризації та акту оцінки цілісного майнового комплексу.

Згідно п.1.4. договору, актом оцінки цілісного майнового комплексу затвердженого начальником Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України від 30.11.1995р. №6868 вартість відчуженого майна складає 21536203 тис. крб.

23.02.1996р. між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України та організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації був підписано акт приймання-передачі державного майна Орендного підприємства "Квант", за яким Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України було передано, а організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації прийнято державне майно Орендного підприємства "Квант", що знаходиться за адресою: м.Донецьк, пр.Гурова, 2, вартістю 16197090 тис. крб., у тому числі: основні засоби за залишковою вартістю 15930967 тис. крб., включаючи другий поверх механічної ділянки, приміщення складу металів, будівлю майстерень, будівлю двоповерхову, підвальний, перший та другий поверхи з переходом корпусу №3, залишок засобів амортизаційного фонду орендодавця вартістю 266123 тис. крб.

Відповідно до ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Таким чином, необхідною умовою для звернення до суду з вимогою про визнання правочину недійсним, відповідно до закону, необхідно, щоб такий заявник був заінтересованою особою.

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 28.10.1998р. №445 було створене на базі колишнього інституту "Інсистемшахт" Державне підприємство "Науково-технічний центр енергозбереження".

В п.3.3 статуту Державного підприємства "Науково-технічний центр проблем енергозбереження" зазначено, що позивач є правонаступником Інституту шахтних інформаційно-керуючих систем "Інсистемшахт".

При створенні Інституту шахтних інформаційно-керуючих систем "Інсистемшахт" останнім було отримано у повне господарське відання корпус №3 –п’ятиповерхову будівлю за адресою: м.Донецьк, пр.Гурова, 2 та отримано реєстраційне посвідчення КП БТІ м.Донецьк від 23.11.1993р. №4428.

Виходячи з викладеного, місцевий господарський суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що спірний договір укладено між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України та організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації відносно майна, яке на праві повного господарського відання належало Інституту шахтних інформаційно-керуючих систем "Інсистемшахт" та, як наслідок, його правонаступнику - позивачу.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про власність" (який діяв на момент створення позивача) власність в Україні виступала в таких формах: приватна, колективна, державна.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про власність" до державної власності належали загально-державна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць.

При цьому, відповідно до ст. 32 Закону України "Про власність" суб'єктом права загальнодержавної власності була держава в особі Верховної Ради України.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про власність" майно, яке є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України.

Враховуючи вищенаведене, підвальний, перший та другий поверхи з переходом корпусу №3 були протиправно включені до складу цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Квант", приватизованого шляхом викупу організацією орендарів. Одночасно, вказані приміщення є частиною будівлі №2 по пр.Гурова у м.Донецьку, яка на момент виникнення спірних правовідносин була зареєстрована за Інститутом шахтних інформаційних управляючих систем "Інсистемшахт", згідно Реєстраційного посвідчення КП БТІ м.Донецьк від 23.11.1993р. №4428.

Таким чином, наказ №6869 від 30.11.1995р. містив розпорядження Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України про укладання договору купівлі-продажу, враховуючи ціну відчужуваного майна, яка була визначена з порушенням порядку оцінки майна, що підлягає приватизації, а вартість майна була визначена на підставі акту оцінки майна, затвердженого наказом №6868 від 30.11.1995р., який не відображав дійсної вартості майна Орендного підприємства "Квант", оскільки враховував склад і вартість майна, закріпленого за інститутом.

За наказом Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України від 30.11.1995р. №6869, приватизація цілісного майнового комплексу відбувалась відповідно до правил приватизації невеликих державних підприємств (малої приватизації), а механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця, одним актом купівлі-продажу, передбачений Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992р. (2171-12)

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, що діяла на момент укладання договору купівлі-продажу), органи приватизації організують проведення інвентаризації майна об'єктів малої приватизації, в ході якої визначається відновна вартість наявних основних фондів і оборотних коштів з урахуванням кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства. Акти інвентаризації та оцінки майна об'єкта приватизації підписуються особою, яка відповідає за проведення інвентаризації та здійснення оцінки його майна та затверджуються керівником органу приватизації.

Статею ст. 25 вищеназваного закону передбачено, що право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації. Договір купівлі-продажу, крім іншого, включає остаточний розмір викупу.

Враховуючи викладене та відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) (в редакції, що діяла на момент укладання договору купівлі-продажу), право власності на державне майно виникає на підставі договору купівлі-продажу, до істотних умов якого належать, склад та вартість приватизованого майна.

Виходячи з того, що спірне майно, було безпідставно включене до складу об"єкту приватизації, організацією орендарів, а Донецьке регіональне відділення Фонду державного майна України, протиправно затвердило наказом №6868 від 30.11.1995р., акт оцінки вартості майна, який визначив вартість Орендного підприємства "Квант", врахувавши і вартість майна закріпленого за Інститутом шахтних інформаційних управляючих систем "Інсистемшахт", за таких обставин укладений договір купівлі-продажу державного майна від 12.12.1995р., не відповідав вимогам Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) (в редакції, що діяла на момент укладання договору купівлі-продажу).

Крім того, видавши наказ №6869 від 30.11.1995р. про укладення договору купівлі-продажу державного майна Орендного підприємства "Квант", Донецьке регіональне відділення Фонду державного майна України порушило вимоги ч.3 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" ( в редакції, що діяла на момент підписання договору купівлі-продажу).

Згідно ч.3 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" ( в редакції, що діяла на момент підписання договору купівлі-продажу) відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем відповідно до статті 8 цього Закону; законодавством встановлено обмеження на приватизацію цього підприємства; майно у встановленому порядку включено до переліку об'єктів (групи об'єктів), що не підлягають приватизації.

Відповідно до постанови Верховної Ради України "Про вдосконалення механізму приватизації в Україні і посилення контролю за її проведенням" (149/94-ВР) № 149/94-ВС від 29.07.1994р., пунктом 2 якої призупинено укладання угод щодо викупу орендованого майна до затвердження Верховною Радою України переліку об’єктів, які не підлягають приватизації. Постановою Верховної Ради України "Про перелік об’єктів, які не підлягають приватизації у зв’язку з їх загальнодержавним значенням" №88/95-ВР від 03.03.1995р. (88/95-ВР) Інститут шахтних інформаційних управляючих систем "Інсистемшахт" (340055, м.Донецьк, пр.Гурова,2), було включено до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації.

Відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу УРСР (чинного на момент укладання договору купівлі-продажу), недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, враховуючи приписи ст. 48 Цивільного кодексу УРСР (чинного на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу об’єкту приватизації), суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна Орендного підприємства "Квант" від 12.12.1995р., на підставі п.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 59 Цивільного кодексу УРСР угода, яка визнана судом недійсною, вважається недійсною з моменту її вчинення.

Враховуючи те, що правовідносини між сторонами продовжують існувати після набрання чинності Цивільного кодексу України (435-15) від 16.01.2003р., тому згідно ст.216 відповідного кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків (крім тих, що пов'язані з його недійсністю). У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як зазначено раніше, на виконання договору купівлі-продажу №1324 від 12.12.1995р. 23.02.1996р. між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України та організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації був підписано акт приймання-передачі державного майна Орендного підприємства "Квант", за яким Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України передано, а організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації прийнято державне майно Орендного підприємства "Квант", що знаходиться за адресою: м.Донецьк, пр.Гурова, 2, вартістю 16197090 тис. крб., у тому числі: основні засоби за залишковою вартістю 15930967 тис. крб., включаючи другий поверх механічної ділянки, приміщення складу металів, будівлю майстерень, будівлю двоповерхову, підвальний, перший та другий поверхи з переходом корпусу №3, залишок засобів амортизаційного фонду орендодавця 266123 тис. крб.

Враховуючи те, що договір купівлі-продажу №1324 від 12.12.1995р. визнано недійсним відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України, державне майно Орендного підприємства "Квант", яке знаходиться за адресою: м.Донецьк, пр.Гурова, 2, включаючи другий поверх механічної ділянки, приміщення складу металів, будівлю майстерень, будівлю двоповерхову, підвальний, перший та другий поверхи з переходом корпусу №3 підлягає поверненню до державної власності.

Разом з тим, враховуючи те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідачем 2 не надано доказів перерахування грошових коштів за придбане майно, суд обґрунтовано застосував односторонню реституцію.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов’язок доказування при цьому покладається на сторони.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

При цьому, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Враховуючи те, що відповідач-2 був присутнім в судовому засіданні при розгляді справи в суді першої інстанції та мав можливість подавати всі необхідні документи, судовою колегією Донецького апеляційного господарського суду відмовлено в задоволенні клопотань заявника скарги про долучення до матеріалів справи нових доказів.

Не підлягає задоволенню і клопотання заявника апеляційної скарги про припинення провадження по справі у зв’язку з тим, що є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив спір між тими ж сторонами про правомірність укладення спірного договору.

Відповідно до п.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Судом апеляційної інстанції також відмовлено в задоволенні клопотання відповідача -2 щодо припинення провадження по справі у зв’язку з тим, що позивачем не доведено порушення його прав чи законних інтересів укладенням спірного договору. Недоведеність позивачем порушення права чи законного інтересу є підставою для відмови у задоволенні позову, а не підставою для припинення провадження по справі відповідно до вимог ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Колегією суддів також відхилено клопотання про зупинення апеляційного провадження до розгляду справи №2-а-948/08 у Вищому адміністративному суді України. На момент розгляду спору в суді першої інстанції та на стадії апеляційного провадження, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2008р. по справі №2-а-948/08 є такою, що набрала законної сили.

Посилання заявника скарги на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та позбавлено можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України є безпідставним.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи документів, сторони по справі були повідомлені про дату та час розгляду справи своєчасно та належним чином. У зв’язку з неявкою відповідача-2 та ненаданням суду витребуваних документів розгляд справи було відкладено. Відповідач-2 в жодне судове засідання не з’явився, доказів наявності поважних причин свого нез’явлення суду не представив. При цьому, сторони не позбавлені права надсилати на адресу суду письмові пояснення та докази.