Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінатім. Ілліча" (надалі – позивач, апелянт) у липні 2006 звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Донецької обласної державної адміністрації (надалі – відповідач) про відшкодування збитків у сумі 788 537,10 грн. за перевезення в 2005 році пільгових категорій пасажирів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.11.2006 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2006 у справі № 14/443 у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 рішення Господарського суду м. Києва від 19.12.2006 у справі № 14/443 скасовано, позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з Донецької обласної державної адміністрації на користь ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" 788 537,10 грн. збитків, 7 885,40 грн. державного мита за подання позову, 3 942,70 грн. державного мита за подання апеляційної скарги, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2008 постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 та рішенням Господарського суду м. Києва від 19.12.2006 у справі № 14/443 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва в іншому складі суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.09.2008 справі № 14/443 присвоєно новий номер - № 14/443-9/182.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.09.2008р. у справі № 14/443-9/182 у позові відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване наступним: обсяг компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян встановлюється в межах затверджених субвенцій; фактично сума, що стягується (788 573,10 грн.), визначена позивачем як різниця між загальною сумою здійснення пільгового перевезення пасажирів в 2005 році згідно розрахунку позивача (925 037,10 грн.) та частковою оплатою відповідачем такого перевезення (136 500,00 грн.); визначена позивачем сума оплати за спірне пільгове перевезення на підставі договору не відповідає жодним ознакам збитків, визначеним у приписах ст. 22 ЦК України, а відтак, у суду відсутні підстави вважати, що у позивача наявні збитки на суму 788 573,10 грн.

Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 09/1-3-4 від 01.10.2008, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2008р. у справі №14/443-9/182 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого суду є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки судом неповно з’ясовано обставин, що мають значення для справи, та рішення прийнято за невідповідності висновків наявним обставинам справи, а також з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2008 до участі у справі № 14/443-9/182 судом було залучено в якості відповідача-2 Головне управління Державного казначейства у Донецькій області.

Від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва – без змін.

Від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу № 14-13/76-289 від 16.01.2009, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва – без змін як законне та обгрунтоване, так як згідно з рішенням сесії у бюджеті Новоазовського району Донецької області на 2005 рік було заплановано та виконано на зазначені цілі 136 500,00 грн. (які повністю перераховані позивачу), а, оскільки на підставі статей 51, 78 Бюджетного кодексу України взяття бюджетних зобов’язань та проведення видатків розпорядниками та одержувачами коштів місцевих бюджетів можливе виключно в межах бюджетних асигнувань, то будь-які інші зобов’язання юридичних осіб за коштами місцевих бюджетів не вважаються бюджетними зобов’язаннями і видатки на покриття таких зобов’язань не можуть здійснюватись за рахунок бюджетних коштів.

Від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва – без змін.

У судовому засіданні 20.01.2009 судом на підставі ч.3 ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 10.02.2009.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/96 від 10.02.2009 було змінено склад колегії суддів.

З огляду на вказану обставину розгляд справи в судовому засіданні 10.02.2009 було розпочато спочатку.

Представники апелянта (позивача) в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Від відповідача-2 надійшло клопотання № 1413/76-289 від 16.01.2009 про розгляд справи за його відсутності.

Від третьої особи також надійшло клопотання № 09-67 від 16.01.2009 про розгляд справи без участі представника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем – Відкритим акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (як перевізником) та відповідачем – Донецькою обласною державною адміністрацією (як замовником) було укладено договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом № 122-20/8144 від 05.10.2004 (копія договору – т.1, а.с.12-13).

Пунктами 1.1-1.2 названого договору передбачено:

- замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування Новоазовськ (АС) – Маріуполь (АС) у звичайному режимі, кожного дня, рейсом (ах) № 8609, 8610, 8611, 8612, 8613, 8614 з 05.10.04 по 05.10.07, вартість однієї поїздки коштує 3,00 грн., з урахуванням ПДВ без станційного збору;

- перевізник забезпечує перевезення пасажирів на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пунктів 2.1.4, 2.1.5 договору замовник, зокрема, зобов’язаний:

- контролювати виконання умов даного договору, а також дотримання законодавства про автомобільний транспорт,

- сприяти щодо компенсації збитків від перевезень пільгової категорії населення в порядку, встановленому законодавством України.

Згідно пункту 2.4.4 договору перевізник, зокрема, має право одержувати компенсацію, передбачену за перевезення пільгових категорій громадян.

Статтею 13 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що організаційне, науково-технічне та методичне забезпечення, державне регулювання та контроль на автомобільному транспорті фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та з інших джерел, не заборонених законодавством України.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про автомобільний транспорт" відносини пасажирського перевізника з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором на перевезення пасажирів за автобусним маршрутом загального користування, в якому визначається державне замовлення на соціально значущі послуги автомобільного транспорту загального користування.

За змістом статті 40 названого Закону збитки пасажирського перевізника від пільгових перевезень та від перевезень за регульованими збитковими тарифами компенсуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Крім того, відповідно до приписів статей 89, 102 Бюджетного кодексу України видатки на надання компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюються з бюджетів міст обласного значення та районних бюджетів і фінансуються за рахунок субвенцій з державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із статтями 51, 78 Бюджетного кодексу України взяття бюджетних зобов’язань та проведення видатків розпорядниками коштів місцевих бюджетів можливе виключно в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь-які зобов’язання фізичних та юридичних осіб за коштами бюджету без відповідних бюджетних асигнувань не вважаються бюджетними зобов’язаннями. Витрати місцевого бюджету на покриття таких зобов’язань не можуть здійснюватися.

Відповідно до ч.5 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Згідно з п.2 ч.1 ст.97 названого Кодексу до трансфертів, які надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам, входять, зокрема, субвенції на здійснення програм соціального захисту, у тому числі на компенсацію виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

У відповідності до ч.6 ст. 51 Бюджетного кодексу України будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Відповідно до ст.102 названого Кодексу видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу (до яких також включено компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян), фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (256-2002-п) управління праці та соціального захисту населення є головним розпорядником тільки тих коштів, які передбачені в районному бюджеті на виконання соціальних програм.

Цей порядок визначає механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених в обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують дані про нараховані суми щодо пільг, зокрема, щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами – постачальниками відповідних соціальних послуг і направляють їх до фінансових органів районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 15 числа місяця, що настає за звітним, які, в свою чергу, на підставі отриманих актів звіряння щомісяця готують реєстри нарахованих сум щодо пільг ветеранам війни і праці, допомоги сім’ям з дітьми, додаткових виплат населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян та направляють їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій до 20 числа місяця, що настає за звітним.

Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що отримані місцевими бюджетами суми субвенції перераховуються протягом одного операційного на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків.

Головні розпорядники коштів у п’ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг та ведуть облік за видами пільг ветеранам війни і праці, допомоги сім’ям з дітьми, додаткових виплат населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, а також персоніфікований облік їх отримувачів. Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) було передбачено надання Донецькій області субвенцій на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, в тому числі й компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, у розмірі 76 175 400 грн.

Як встановлено з пояснень відповідачів та не заперечується представниками позивача, згідно з додатком № 4 рішення Донецької обласної ради № 4/24-555 від 28.12.2004 "Про обласний бюджет на 2005 рік" (зі змінами та доповненнями) зазначений обсяг субвенції розподілений між бюджетами міст та районів області, в тому числі на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян міським та приміським авто- та електротранспортом передбачено 71 688,7 тис. грн., в тому числі по Новоазовському району – 136,5 тис. грн., які профінансовані в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи загальну кількість перевізників з усіх видів транспорту по містах і районах області, кількість окремих громадян пільгової категорії та фактичні видатки за попередній бюджетний рік, які склалися за розрахунками, проведеними згідно із встановленим порядком, у бюджеті Новоазовського району Донецької області на 2005 рік на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян було передбачено лише 136,5 тис. грн. Вказані кошти в повному обсязі перераховані позивачу.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з Донецької обласної державної адміністрації на користь позивача 788 537,10 грн. за перевезення в 2005 році пільгових категорій пасажирів, оскільки Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) не було передбачено надання Донецькій області субвенцій на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення в розмірі, достатньому для проведення в повному обсязі усіх компенсаційних виплат (в тому числі й за пільговий проїзд окремих категорій громадян). Відповідно, в бюджеті Донецької області на 2005 рік не було передбачено асигнувань у розмірі, достатньому для проведення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян в повному обсязі, а тому у відповідності до положень статей 51, 78 Бюджетного кодексу України вказані зобов’язання не вважаються бюджетними зобов’язаннями та витрати місцевого бюджету на покриття таких зобов’язань здійснюватись не можуть.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2008 по справі № 14/443-9/182 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2008р. по справі № 14/443-9/182 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" до Донецької обласної державної адміністрації – без змін.