КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.06.2009 № 39/90
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Євдокимова О.В.
при секретарі: Семеник Т.В.
За участю представників:
від позивача - не з’явився,
від відповідача - Костогризова Г.С. – дов. №8-01-16/53 від 17.01.2009р.,
від третьої особи - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національна телекомпанія України
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.04.2009
у справі № 39/90 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Концерн радіомовлення, радіозв"язку та телебачення в особі Вінницької філії Концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення
до Національна телекомпанія України
третя особа позивача
третя особа відповідача Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення України
про стягнення 433514,74 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.04.2009р. у справі №39/90 позов задоволено повністю, стягнуто з НТК України на користь Концерну РРТ в особі Вінницької філії Концерну РРТ 433514,74 грн. основного боргу, 4335,15 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, НТК України подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати на підставі Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб" (493/95-ВР) , Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (3759-12) , ст.ст. 237- 239, 617 ЦК України, ч.2 ст. 51 Бюджетного кодексу України.
У відзивах на апеляційну скаргу Концерн РРТ в особі Вінницької філії Концерну РРТ і Держкомтелерадіо України просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
12.03.2007р. між Держкомтелерадіо України (третя особа) та НТК України (відповідач) було укладено Договір доручення №167-08, згідно умов якого відповідач (повірений) зобов'язався від імені і за рахунок третьої особи (довірителя) укласти державний контракт на закупівлю послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році, обсягом - 4008,3 годин телемовлення на суму 23 000 000 грн.; строк дії названого договору з 01.01.2007р. по 21.09.2007р., а у разі належного бюджетного фінансування зазначених послуг вартістю 31360683 грн. з обсягом телемовлення - 5535,5 годин договір діє до 31.12.2007р. (т.1 а.с.97-99).
26.03.2007р. між Державним підприємством "Вінницький обласний радіотелевізійний передавальним центр" (виконавець) та НТК України (замовник) було укладено Державний контракт №176-42 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 рік (т.1 а.с. 9-13, далі - Державний контракт).
Згідно наказу (т.1 а.с.32-34) Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.07.2006р. №751 "Про реорганізацію підприємств, що входять до складу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення" Державне підприємство "Вінницький обласний радіотелевізійний передавальним центр" було реорганізоване шляхом приєднання в якості відокремленого підрозділу (філії) до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Згідно п.2 зазначеного наказу правонаступником Державного підприємства "Вінницький обласний радіотелевізійний передавальним центр" є Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Вінницької філії (позивач, як правонаступник).
Відповідно до наказу Концерну РРТ від 30.10.2006р. №139 було створено Вінницьку філію Концерну РРТ.
Відповідно до п.1.2 Державного контракту позивач, як виконавець, за допомогою технічних засобів, що зазначені у Додатку №1 до Державного контракту (т.1 а.с.14-15) зобов'язався надати відповідачу, як замовнику, телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб в межах плану асигнувань із загального фонду Державного бюджету України на 2007 рік за програмою 1701150 "Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб".
Відповідач за умовами Державного контракту зобов'язується прийняти та своєчасно сплачувати вартість наданих послуг на умовах викладених в Державному контракті.
Відповідно до п.3.1 Державного контракту ціна послуг становить 1011775,08 грн. у тому числі ПДВ в розмірі 168629,18 грн., що відповідає вартості трансляції 4008,3 годин мовлення та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно чинного законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Державного контракту, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною Державного контракту.
Відповідно до п.3.2 Державного контракту у разі належного бюджетного фінансування ціна Державного контракту становить 1397270,90 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 232878,48 грн., що відповідає вартості трансляції 5535,5 годин мовлення, та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною цього Контракту.
Оплата та порядок розрахунків передбачені п.п.4.1-4.7 Державного контракту №176-42 від 26.03.2007р. (т.1 а.с.11).
З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Державного контракту надавав відповідачу за період з 01.09.2007р. по 31.12.2009р. телекомунікаційні послуги на загальну суму 434389,85 грн. (т.1 а.с.16-23, 28-31). 26.12.2007р. відповідач оплатив 875,11 грн. за надані позивачем телекомунікаційні послуги за вересень 2007 року
Заперечення та зауваження по Актах, які передбачені п.4.4 Державного контракту, в матеріалах справи відсутні, тобто вони не надходили позивачу. Проте, підписані Акти з боку відповідача позивач також не отримував.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 17.06.1997р., № 996-ХІУ, вищевказані акти здавання - приймання наданих послуг є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій та є підставою для бухгалтерського обліку. Складання їх, в силу названого Закону України, повинно бути здійснено під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. За умовами Державного контракту Акти виконання складаються за фактично відпрацьований час та фактично задіяні технічні засоби.
З огляду на викладене, на відповідача умовами Державного контракту та положеннями чинного законодавства було покладено обов'язок підписати наступні Акти виконання за надані послуги за розповсюдження (трансляції) телепрограм НТК України згідно державного контракту №176-42 від 26.03.2007 р. на загальну суму 434389,85 грн.
Невиконання вимог щодо складання актів здавання - приймання наданих послуг унеможливлює, в свою чергу, відображення господарської операції в облікових регістрах того звітного періоду, в якому вони були здійснені, що є порушенням п.5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", що впливає на визначення податкових зобов'язань позивача.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно письмових пояснень третьої особи (б/н від 23.03.2009р.) у зв'язку зі зменшенням бюджетного фінансування, передбаченого Державним бюджетом на 2007 рік за бюджетною програмою 1701150 "Трансляція телепрограм, на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб" було зменшено ціну послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, а саме: обсяг послуг - 3690,77 годин телемовлення на суму 20 950 000 грн., про що 02.10.2007р. було укладено між третьою особою та відповідачем Додаткову угоду №1 до Договору-доручення №167-08 від 12.03.2007р. Крім того, відповідно до п.3 вищезазначеної додаткової угоди відповідач зобов'язався укласти з позивачем додаткову угоду про зміну ціни Державного контракту №176-42 від 26.03.2007р. та відповідний додаток до зазначеного Державного контракту.
Матеріали справи містять доказ направлення відповідачем позивачу супровідного листа №8-02-42/3616 від 13.12.2007р. (т.1 а.с.133) з доданою до нього для укладення Додаткової угоди №2 (т.1 а.с.134) до Державного контракту №176-42 від 26.03.2007р., яка підписана відповідачем. Згідно реєстраційного штампу позивача даний лист та Додаткова угода №2 були отримані позивачем 19.12.2007р. за вхідним № 719.
З листа позивача №01-1-515 від 25.12.2007р. на адресу відповідача вбачається, що телекомунікаційні послуги згідно умов Державного контракту станом на час надходження Додаткової угоди №2 для підписання вже були надані відповідачу в повному обсязі (т.1 а.с.135).
Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у встановленому законодавством порядку між позивачем та відповідачем не було укладено Додаткової угоди №2 до Державного контракту №176-42 від 26.03.2007р. щодо зміни ціни Державного контракту.
Статтею 63 Закону України від 18.11.2003р. "Про телекомунікації" №1280-ІУ (далі - Закон України) врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ; наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
Статтею 33 Закону України встановлений обов'язок споживача своєчасно сплачувати за отримані телекомунікаційні послуги.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, відповідач належним чином не виконав зобов'язання за Державним контрактом, оскільки за надані позивачем послуги сплатив лише частково, і на день розгляду справи за ним обліковується заборгованість у розмірі 433514,74 грн.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу НТК України залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 13.04.2009р. у справі №39/90 – без змін.
Справу №39/90 повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя Іваненко Я.Л. Судді Пантелієнко В.О. Євдокимов О.В.
26.06.09 (відправлено)