ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
10.02.09 Справа № П-20/61
|
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Марко Р.І.,
при секретарі Гунька О.,
з участю представників:
від прокурора - з"явився,
від позивача - не з"явився,
від відповідача-1 - з"явився,
від відповідача-2 - не з"явився,
розглянув апеляційне подання заступника прокурора м.Івано-Франківська, м.Івано-Франківськ
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2008 року, суддя Кобецька С.М., у справі № П-20/61,
за позовом заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ
до відповідача 1 державного комунального підприємства "Технічний центр "Сервіс-Авто", м.Івано-Франківськ
до відповідача 2 приватного підприємця ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ
про визнання недійсним договору про надання послуг №12 від 18.08.08,
ВСТАНОВИВ:
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2008 року в задоволенні позовних вимог заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради до державного комунального підприємства "Технічний центр "Сервіс-Авто"та приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання послуг №12 від 18.08.08 року відмовлено з підстав того, що позивачем не подано, а судом не встановлено наявність в спірному випадку підстав, встановлених ст. 203 ЦК України для визнання вказаного договору недійсним.
В апеляційному поданні заступник прокурора м.Івано-Франківська просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, в зв"язку з неповним з"ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що підставою для визнання оскаржуваного договору недійсним є укладення договору оренди земельної ділянки під видом договору про надання послуг з паркування. При цьому, апелянт покликається на ч.1 ст. 235 ЦК України, яким визначено удаваним правочин, що вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Скаржник вважає, що згідно умов спірного договору жодні послуги ОСОБА_1 не надавались, а фактично використовувалася земельна ділянка, що належить територіальній громаді м.Івано-Франківська без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог Земельного кодексу України (2768-14)
щодо порядку набуття права на користування земельною ділянкою та правових підстав для її використання.
В судове засідання представники позивача та відповідача-2 не з"явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому суд розцінює їх неявку як без поважних причин та вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов"язки сторін.
Суд, заслухавши пояснення представників прокурора та відповідача-1, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 18.08.2008 року між державним комунальним підприємством "Технічний центр "Сервіс-Авто"та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №12 про надання послуг, за умовами якого відповідач-1 зобов"ячався надати відповідачу-2 територію для паркування автомобілів в кількості 17 місць за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Галицька (навпроти "Галичанки").
Відповідно до п.2.1 договору відповідач-2 зобов"ячався здійснювати відповідачу-1 оплату з розрахунку 272 грн., в тому числі ПДВ, за один день.
Відповідно до п.5.1, п.5.6 договору угода набула чинності з 01.09.2008 року і діяла протягом двох місяців, тобто до 01.11.2008 року.
Підставою для визнання вказаного договору недійсним заступник прокурора вважає укладення спірного договору всупереч вимогам діючого законодавства, оскільки після його укладення відповідач-2 набув право користування земельною ділянкою без дотримання встановленого порядку набуття такого права, а також укладення спірного договору особою, у якої відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності, оскільки право на розпорядження спірною територією належить Івано-Франківській міській раді.
За приписами ст. 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочинів, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Правочин може бути визнаний недійсним з підстав передбачених законом.
В частині першій ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою упорядкування організації паркування автотранспортних засобів у визначених місцях, створення нових зон паркування в центральній частині міста, поповнення бюджету міста за рахунок частини коштів, отриманих від паркування виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради народних депутатів прийнято рішення №91 від 26.03.1997 року, яким надано дозвіл державному комунальному підприємству "Технічний центр "Сервіс-Авто"організовувати зони паркування автотранспорту на проїздній частині міської вулиці Галицької.
Рішенням виконкому Івано-Франківської міської ради народних депутатів за №386 від 25.09.2001 року затверджено схему організації дорожнього руху в центральній частині міста. Схема зони платного паркування на вулиці Галицькій погоджена начальником відділу ДАІ м.Івано-Франківська.
Рішенням виконкому Івано-Франківської міської ради народних депутатів за №354 від 24.07.2008 року ДКП "Технічний центр "Сервіс-Авто"уповноважено на укладення із суб"єктами підприємницької діяльності угод на виконання робіт (надання послуг) по паркуванню автотранспорту.
Доказів оскарження вищезазначених рішень органу місцевого самоврядування чи визнання їх в судовому порядку недійсними прокурором не подано, а судом не встановлено.
З наведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ДКП "Технічний центр "Сервіс-Авто"мало право на укладення спірного договору №12 від 18.08.2008 року, оскільки такі повноваження надано йому рішенням виконкому Івано-Франківської міської ради народних депутатів за №354 від 24.07.2008 року.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України "Про автомобільні дороги"вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю, право на користування та розпорядження якою належить органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що на час оскарження спірний договір припинив свою дію, оскільки укладений терміном до 01.11.2008 року, а зобов"язання щодо оплати наданих послуг відповідачем-2 виконано в повному обсязі, що сторонами договору не заперечується.
Таким чином, договір укладений повноважними представниками сторін, підписаний керівниками сторін та завірений печатками, правочин є реальним, спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені ним, не суперечить вимогам ст. 901 ЦК України чи іншим актам цивільного законодавства України, а також не суперечить моральним засадам суспільства, оскільки здійснений шляхом укладання договору на виконання вимог рішення органу місцевого самоврядування та з метою упорядкування організації паркування автотранспортних засобів у визначених місцях.
Покликання скаржника в апеляційній скарзі на те, що спірний договір є удаваним, судом до уваги не приймається, оскільки в спірному випадку позов заявлено про визнання спірного договору недійсним на підставі ст. 215 ЦК України.
Інших підстав для визнання договору №12 від 18.08.2008 року недійсним прокурором не доведено, а судом не встановлено.
З наведеного позовні вимоги заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради до державного комунального підприємства "Технічний центр "Сервіс-Авто"та приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання послуг №12 від 18.08.08 року є безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити, про що правильного висновку дійшов суд першої інстанції.
З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,
постановив:
рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2008 року в справі за номером П-20/61 - залишити без змін, а апеляційне подання заступника прокурора м.Івано-Франківська -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий -суддя:
Судді:
|
С.М.Бойко
Т.Б.Бонк
Р.І.Марко
|