У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
10.02.09 Справа №2/5-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі Шерник О.В.
за участю представників:
від позивача, не з'явився;
від відповідача, Савчак С.П., довіреність № б/н від 29.07.2008 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Новодмитрівка Великоолександрівського району Херсонської області
на рішення господарського суду Херсонської області від 17.11.2008р. у справі № 2/5-06
за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Новодмитрівка Великоолександрівського району Херсонської області
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Білокриницький маслосирзавод", смт. Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області
про стягнення 142 968 грн. 02 коп.
та за зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства "Білокриницький маслосирзавод", смт. Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, с.Новодмитрівка Великоолександрівського району Херсонської області
про визнання недійсною угоди про поступку права вимоги
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 47 від 22.01.2009 року справа № 2/5-06 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - Яценко О.М., суддів -Колодій Н.А, Хуторной В.М..
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
У судовому засіданні 23.01.2009 року оголошено перерву до 10.02.2009 року для підготування постанови для оголошення у повному обсязі за клопотанням позивача за первісним позовом.
10.02.2009 року за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
17.11.2008 року господарським судом Херсонської області прийнято рішення по справі № 2/5-06 (суддя Задорожна Н.О.). Зазначеним рішенням у задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовлено. Провадження у справі по зустрічному позову припинено. Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог суд із посиланням на статтю 261 ЦК України зазначив про пропуск позивачем строку позовної давності. Припинено провадження у справі за зустрічним позовом із посиланням на п.6 статті 80 ГПК України, з огляду на відсутність сторони за оспорюваним договором - ТОВ "НОУ".
Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Херсонської області ПП ОСОБА_1, с. Новодмитрівка (позивач за первісним позовом) оскаржує його до апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі зазначає, що суд не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Звертає увагу, що перебіг строку позовної давності починається з 12.10.2005 року, що підтверджено постановою Запорізького апеляційного господарського суду по справі № 1/214-05. Суд неправильно застосував положення статті 216 ЦК України. Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Херсонської області від 17.11.2008р. по справі №2/5-06 - скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову, прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача 142968,02грн. основного боргу та всі судові витрати.
У поданому відзиві ВАТ. "Білокриницький маслосирзавод" (відповідач за первісним позовом) вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, посилаючись на те, що строк позовної давності в межах якого ПП ОСОБА_1 мав право подати позов про стягнення вартості цукру, борошна та неякісної молокосировини сплив у 2004році, в той час як позов поданий нам у грудні 2005року. Зазначає, що будь-які підстави для поновлення строку на подання позову у ПП ОСОБА_1 відсутні. Також відповідач звертає увагу на те, що угода про уступку права вимоги укладеної між позивачем та ТОВ "НОУ", якою обґрунтовує позивач свої вимоги, є недійсною, оскільки ТОВ "НОУ" на момент укладання цієї угоди не була юридичною особою. До того ж, угода про уступку права вимоги укладалась під час дії Указу Президента України №167/98 відповідно до якого встановлена заборона на здійснення уступки вимоги та переведення боргу. Відповідач також заперечує отримання від ТОВ "НОУ" цукру на суму 100450грн., право вимоги яких було передано ПП. ОСОБА_1. Вимоги позивача про стягнення 19429грн. відповідач не визнає, вказуючи на непідтвердженість цих вимог належними доказами. Просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Повноважні представники у судовому засіданні підтримали заперечення на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
Із посиланням на власні господарські правовідносини з ВАТ "Білокриницький маслосирзавод" та угоду про поступку права вимоги ПП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із позовними вимогами до ВАТ "Білокриницький маслосирзавод" про стягнення 142 968,02 грн. заборгованості. В свою чергу, ВАТ "Білокриницький маслосирзавод" звернулось із зустрічними позовними вимогами про визнання недійсною угоди про поступку права вимоги. Стягнення суми заборгованості за первісним позовом та визнання недійсною угоди за зустрічним позовом було предметом розгляду у суді першої інстанції.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:
З урахуванням обставин справи та характеру взаємовідносин сторін, колегія суддів вважає за доцільне спочатку переглянути рішення суду за зустрічним позовом.
Як свідчать матеріали справи, позивачем за первісним позовом, в якості підстав для звернення із позовними вимогами надано угоду про поступку права на вимогу від 25.06.2001 року підписану ТОВ "НОУ" та ПП ОСОБА_1.
Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
В силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами в належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.
Угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом.
Відповідно до абзацу 2 п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" N 02-5/111 від 12.03.99р. (v_111800-99) вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
У відповідності до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Стаття 215 ЦК України передбачає, що недодержання вимог статті 203 ЦК України є підставою для визнання угоди недійсною.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (стаття 207 ЦК України).
Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток.
В єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо прізвища, ім'я та по-батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків.
Положеннями статті 18 цього Закону визначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Як свідчать матеріали справи з наданого представником позивача за первісним позовом оригіналу угоди не вбачається посадової особи, яка її підписала зі сторони ТОВ "НОУ".
Колегія суддів наголошує, що у суду відсутні підстави стверджувати, що на момент підписання угоди ТОВ "НОУ" не існувало.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи позивача за зустрічним позовом, щодо неправомірності укладення спірної угоди, з огляду на наявність податкового боргу. ВАТ "Білокриницький маслосирзавод" не наділений повноваженнями щодо контролю за повнотою та своєчасністю сплати податків.
Враховуючи вказані обставини, відсутність реєстрації на даний час ТОВ "НОУ", що унеможлює його залучення до справи в якості відповідача-2 за зустрічним позовом, вимоги про визнання недійсною угоди про поступку права вимоги відхиляються.
Первісні позовні вимоги:
Колегія суддів при розгляді правомірності відмови у задоволенні первісного позову, враховує ту обставину, що не може бути підставою для стягнення суми заборгованості угода про поступку права на вимогу від 25.06.2001 року.
Згідно статті 198 Цивільного кодексу УРСР, який діяв в момент укладення угоди про поступку права вимоги, ТОВ "НОУ" зобов'язано передати новому кредитору всі документи, які свідчать про право вимоги. На запит апеляційної інстанції ПП ОСОБА_1 про надання таких документів пояснив, що оригінали накладних від 30.06.2001 року та від 06.09.2001 року були передані ВАТ "Білокриницький маслосирзавод".
Колегія суддів звертає увагу, що угода про поступку права вимоги ТОВ "НОУ" та ПП "ОСОБА_1" укладена 25.06.2001 року, в той час як поставка ТОВ "НОУ" товару здійснена 30.06.2001 року та від 06.09.2001 року, т.т. у ТОВ "НОУ" ще не існувало право вимоги стягнення вартості поставленого товару з ВАТ "Білокриницький маслосирзавод". На момент укладення угоди про поступку права вимоги діюче законодавство не передбачало уступку права майбутньої вимоги.
Крім того, звертаючись із первісними позовними вимогами, ПП ОСОБА_1 посилається як на укладені між позивачем та відповідачем договори від 01.11.2000р. та 01.11.2001р., так і на протокол погодження від 02.11.2001 р.
Виконуючи договірні зобов'язання, позивач у вересні-жовтні 2001р. здавав для переробки відповідачу давальницьку молокосировину, якість якої не відповідала встановленим нормам, в зв'язку з чим між сторонами було складено протокол погодження від 02.11.2001р., згідно з яким позивач і відповідач дійшли згоди не вважати здану молокосировину давальницькою та оцінили її за домовленістю з урахуванням транспортних витрат в сумі 19 429 грн. з віднесенням зазначеної суми на розрахунки з постачальником ОСОБА_1
Протокол погодження, який був підставою для визначення вартості неякісної молокосировини, складений між сторонами 02.11.2001р. з віднесенням зазначеної суми на розрахунки з постачальником.
В якості доказів поставки ВАТ "Білокриницький маслосирзавод" неякісної молокосировини на загальну суму 19 429,00 гривень, позивач за первісним позовом надає протокол погодження від 02.11.2001 року та копії накладних.
Надані документи колегія суддів не приймає в якості доказів первісних вимог, оскільки вони складені з порушенням діючого законодавства.
На жодній із накладних не міститься прізвища, ім"я та по-батькові особи, яка прийняла продукцію; на жодній із накладних не зазначено посади особи, яка провела аналіз продукції; лише на частині накладних міститься підпис особи, яка здала продукцію (від 04.09.2001 року; від 10.09.2001 року; від 24._?_? року; від 22.10.2001 року); накладні від: - 10.09.2001 року; - 04.09.2001 року; - 23.10.2001 року; -25.10.2001 року; 27.10.2001 року; 28.10.2001 року; 14.10.2001 року не містять найменування зданої продукції, незрозуміло, що за ними поставлено; накладна від 23.10.2001 року взагалі не підписана особою, яка прийняла продукцію.
Крім того, в рамках даної справи проведена судово-бухгалтерська експертиза. За висновком судово-економічної експертизи встановлено існування заборгованості ПП ОСОБА_1., перед ВАТ "Білокриницький маслосирзавод" станом на 01.01.2003 року у сумі 8940,74 гривні. Заборгованість ВАТ "Білокриницький маслосирзавод" перед ПП ОСОБА_1, відсутня. Зазначений висновок зроблено експертом з урахуванням протоколу погодження від 02.11.2001 року та угоди про поступку права на вимогу від 25.06.2001 року.
Крім того, колегія суддів наголошує, що статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтями 71 ЦК УРСР та ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) правила глави 19 застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності ЦК (435-15) .
З фактичних матеріалів справи встановлено, що угоду уступки права вимоги укладено 25 червня 2001р, протокол погодження - 02.11.2001 року. Позов подано 14 грудня 2005р., тобто за межами встановленого законодавством строку позовної давності, який сплинув для стягнення боргу по уступленій вимозі відповідно 26.06.2004р. та для стягнення вартості узгодженої протоколом погодження від 02.11.2001р. неякісної продукції - 03.11.2004р.
З вимогою про виконання зобов'язань за договором уступки права вимоги та договорами на переробку давальницької сировини згідно наданої в матеріали справи заяви, позивач звернувся 02.11.2005р. (лист №1 від 02.11.2005р.), тобто знов такиж за межами встановленого для захисту порушеного права строку позовної давності.
Суд зауважує на помилковості та безпідставності висновків позивача, які грунтуються на тому, що перебіг строку позовної давності починається після спливу строку, встановленого для виконання зобов'язання у пред'явленій вимозі, оскільки частина 1 ст.261 ЦК містить загальне правило, відповідно до якого перебіг позовної давності починається з дня виникнення права на позов у матеріальному розумінні з урахуванням об'єктивних та суб'єктивних передумов, зокрема постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 12.10.2005 року у справі № 1/214-05. Наведена правова норма пов'язує початок перебігу строку позовної давності лише з обізнанністю тієї особи, якій належить порушене право "презумпції", що позивачеві відомий момент, в який він повинен узнати про порушене право.
В постанові Запорізького апеляційного господарського суду від 12.10.2005 року у справі № 1/214-05 ніяким чином не оговорюється початок строку позовної давності. Прагнення ПП ОСОБА_1. зарахувати заборгованість ВАТ "Білокриницький маслочсирзавод" в сумі 100450 грн. за договором про поступку права вимоги від 25.06.2001 року в його заборгованості перед ВАТ "Білокриницький маслосиорзавод" за поставку йому масла селянського є одностороннім рішенням ПП ОСОБА_1. До того ж, при розгляді справи № 1/214-05 судом не надавалась правова оцінка угоді про поступку права вимоги від 25.06.2001 року та протоколу погодження від 02.11.2001 взагалі або в контексті правомірності вимог ПП ОСОБА_1 за цими угодами.
В зв'язку з тим, що сторонами не встановлений строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про його виконання, а не з факту її пред'явлення, як помилково вважає позивач. У позивача право на пред'явлення вимоги виникло відповідно 26.06.2001р. за договором уступки права вимоги та 03 листопада 2001р. за протоколом погодження.
До моменту винесення рішення по суті заявлених вимог відповідачем подано заяву про застосування позовної давності.
Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Разом з цим, представником позивача або самим позивачем не заявлено клопотання про поновлення строку на звернення за захистом свого порушеного права, тобто про незастосування строку позовної давності, хоча представник позивача за первісним позовом був присутнім в судовому засіданні суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно дослідив ті обставини, що згідно
наданих в матеріали справи відомостей ТОВ "НОУ", код 41583260, по базі даних ДПА в м. Києві не значиться, на податковому обліку не перебуває (листи ДПА у м.Києві №6452/7 вх/26-3515 від 04.02.2001р. та №1841/9/29-308 від 19.09.2007р.), інформація щодо суб'єкту з назвою ТОВ "НОУ" станом на 01.09.2007р. до ЄДРПОУ не надходила, код 41583260 не є ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ (лист головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №12/1-7/2330 від 14.09.2007р.).
Разом з цим, суд неправомірно припинив провадження на підставі п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України через об'єктивну неможливість подальшого судочинства, зазначивши при цьому, що зазначений суб'єкт не володіє процесуальною правоздатністю і не може бути стороною у господарському процесі.
Згідно п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України провадження у справі припиняється якщо, підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано. Як свідчать матеріали справи ТОВ "НОУ" до участі у справі не залучено, а відтак припинення провадження із посиланням на п.6 статті 80 ГПК України є неправомірним. У задоволенні позовних вимог слід відмовити.
За таких підстав рішення суду підлягає частковому скасуванню в частині припинення провадження у справі.
Судові витрати, в тому числі за апеляційне провадження, віднести на позивачів за первісним та зустрічним позовам.
Керуючись ст.ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, с.Новодмитрівка Великоолександрівського району Херсонської області на рішення господарського суду Херсонської області від 17.11.2008р. у справі № 2/5-06 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 17.11.2008р. у справі № 2/5-06 скасувати частково в частині припинення провадження по справі за зустрічним позовом та прийняти нове рішення наступного змісту:
"В задоволенні первісних позовних вимог відмовити.
В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити."