Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді Хуторной В.М., Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А.

при секретарі Лола Н.О.

В присутності представників: від позивача -не з'явився; від відповідача - Вєтрова М.В., довіреність від 01.07.08 р.

Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Запорізької області від 24.12.2008 р. по справі № 28/478д/08

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя (далі ФОП ОСОБА_1);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-СІЧ", м. Запоріжжя, (далі ТОВ "ФОЗЗІ-СІЧ");

про визнання недійсним договору суборенди нежилого приміщення № 65-08X від 19.04.2008 р., укладеного між ТОВ "ФОЗЗІ-СІЧ" та ФОП ОСОБА_1, та про визнання відсутності права у ТОВ "ФОЗЗІ-СІЧ" отримувати у ФОП ОСОБА_1 платежі за договором суборенди нежилого приміщення № 65-08X від 19.04.2008 р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 228 від 09.02.2009 р. справу № 28/478д/08 передано для розгляду колегії суддів у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А., якою справа прийнята до свого провадження.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.12.2008 р. по справі № 28/478д/08 (суддя Яцун О.В.) в задоволені позову відмовлено.

Вказане рішення мотивовано тим, що факт укладення договору суборенди між сторонами встановлено при розгляді справи № 10/443/08, що не потребує додаткового доказування згідно ст. 35 ГПК України. Також постановою Запорізького апеляційного господарського суду справи по справі № 10/443/08 було визначено відсутність перешкод з боку ТОВ "ФОЗЗІ-СІЧ" щодо користування суборендарем спірним приміщенням.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ФОП ОСОБА_1, позивач у справі, звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій вказує, що господарським судом не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню. Зокрема: ч. 1 ст. 284 ГК України, якою визначено, що істотною умовою договору оренди є склад і вартість орендованого майна, ч. 3 ст. 774 ЦК України, відповідно до якої, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму (оренди), ч. 8 ст. 181 ГК України про відсутність згоди сторін щодо всіх істотних умов договору. Також не звернуто увагу на ч. 6 ст. 762 ЦК України, згідно якої наймач звільняється від сплати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

ФОП ОСОБА_1, надав заяву від 10..02.09 р., в якій просить відкласти слухання справи у зв'язку з участю компетентного представника в розгляді кримінальної справи Пологівським районним судом. Вказане клопотання колегією суддів відхилено через необґрунтованість та достатність матеріалів справи для розгляду спору по суті в даному судовому засіданні.

ТОВ "ФОЗЗІ-СІЧ", відповідач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на законність та обґрунтованість судового рішення. Просить рішення господарського суду по даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти доводів, викладених в апеляційній скарзі.

За клопотанням представника відповідача судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за її згодою у судовому засіданні 10.02.2009 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору:

19 квітня 2008 р. ФОП ОСОБА_1 (суборендар) та ТОВ "ФОЗЗІ-СІЧ" (орендар) підписано договір суборенди частини нежилого приміщення № 65-08Х (далі договір суборенди).

Згідно пунктів 1.1, 2.1 договору суборенди орендар передав, а суборендар прийняв у тимчасове оплатне користування частину приміщення загальною площею 24 кв. м. у нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення видів діяльності, перелік яких зазначений у додатку № 2 до договору (продаж компакт-дисків).

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 договору суборенди, він вступає у дію з моменту його підписання сторонами і продовжує свою дію протягом двох календарних місяців, після закінчення строку дії договору, вказаного в пункті 4.1, при цьому загальний строк дії договору не може перевищувати 11 календарних місяців.

Пунктом 5.3 договору суборенди визначено місячну плату за суборенду за весь об'єкт в розмірі 7272 грн.

За п. 1.2 договору суборенди, об'єкт суборенди знаходиться у користуванні орендаря і орендар має дозвіл власника нежитлового приміщення на передачу об'єкта в суборенду.

Згідно акту приймання-передачі від 19.04.08 р. нежилого приміщення до договору суборенди ТОВ "Фоззі-Січ" (орендар) передав, а ФОП ОСОБА_1 (суборендар) прийняв у тимчасове оплатне користування частину нежилого приміщення загальною площею 24 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Претензією від 02.06.08 р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Фоззі-Січ" (вручено 04.06.08 р.) з проханням вважати договір суборенди таким, що не набрав сили, оскільки станом на 30.05.08 р. ФОП ОСОБА_1 не отримано екземпляру договору суборенди, що робить неможливим отримання необхідних дозвільних документів для початку роботи на законних підставах, здійснення комерційної діяльності не є можливим на суборендованій території, яка станом на 01.05.08 р. позивачем не займається, та в подальшому займатися не буде.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріально права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводиться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

03.09.2008 р. господарським судом Запорізької області було розглянуто позов ТОВ "ФОЗЗІ-СІЧ" до ПП ОСОБА_1 про стягнення 14544 грн. основного боргу за договором суборенди № 65-08Х від 19.04.2008 р., 189 грн. 07 грн. втрат від інфляції та 71,12 грн. 3% річних. Позовні вимоги були задоволені, з відповідача на користь ТОВ "ФОЗЗІ-СІЧ" було стягнуто основний борг за договором суборенди, інфляційні втрати та 3% річних.

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що заборгованість відповідача виникла саме на підставі договору суборенди № 65-08Х від 19.04.2008 р.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.10.2008 р. було встановлено, що стягнення з відповідача 14544 грн. основного боргу, 189,07 грн. втрат від інфляції та 71,12 грн. 3% річних судом першої інстанції здійснено правомірно та відповідає матеріалам справи. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.10.2008 р. встановлено: "як пояснив у судовому засіданні позивач, ним відповідачу було запропоновано для підписання проект договору, розроблений ТОВ "ФОЗЗІ-СІЧ". Проект договору був наданий у двох примірниках, підписаних з боку позивача повноважною особою і скріплених печаткою підприємства. У зв'язку із відсутностю заперечень з боку відповідача щодо запропонованих умов договору, обидва його примірника були підписані ПП ОСОБА_1, скріплені його печаткою та один примірник був повернутий позивачу. В даному випадку, відповідь про прийняття пропозиції та досягнення згоди з усіх істотних умов підтверджується фактом підписання договору з боку відповідача без заперечень. Крім того, ПП ОСОБА_1 вчинено дію, яка свідчить про його бажання укласти договір та прийняття пропозиції позивача, а саме: прийнято приміщення у користування, що підтверджується Актом приймання-передачі від 19.04.2008 р., який підписано сторонами та скріплено їх печатками".

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що при розгляді справи № 10/443/08, як судом першої інстанції так і апеляційною інстанцією було встановлено обґрунтованість підстав для стягнення орендної плати, відповідно і факт укладання договору суборенди між сторонами, тому додаткового доказування досягнення згоди щодо всіх істотних умов при укладенні договору суборенди не вимагається процесуальним Законом.

Щодо посилань апелянта на положення ч. 6 ст. 762 ЦК України, відповідно до якої, наймач звільняється від сплати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Колегія суддів вважає дані доводи необґрунтованими, оскільки неможливість використання майна через обставини, за які наймач не відповідає, в даному випадку позивачем не доведена. Листом (№ 604 від 02.09.08 р., а. с. 19) Управління розвитку та підприємництва, торгівлі та послуг Запорізької області відмовлено ФОП ОСОБА_1 у видачі дозволу на розміщення об'єкту торгівлі в магазині "Сільпо" по вул. Хортицьке шосе, роз'яснено порядок видачі дозволів на розміщення об'єкту торгівлі, перелічено необхідні документи, та вказано про недотримання вказаного порядку позивачем, що і стало підставою для відмови у наданні такого дозволу. Доказів несвоєчасного надання позивачеві належним чином оформленого примірника договору суборенди або вчинення будь-яких перешкод у користуванні спірним об'єктом з боку ТОВ "ФОЗЗІ-СІЧ", ФОП ОСОБА_1 не надано. Факт неотримання дозволу на розміщення об'єкту торгівлі не входить до кола обставин, за які позивач не відповідає та не є підтвердженням обставин передбачених ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Відповідно до п. 14.9 договору суборенди, з метою запобігання заміни аркушів, сторони мають проставити підписи та печатки на кожному аркуші кожного екземпляру договору суборенди.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Договір суборенди, його сторонами, підписано, відсутність підпису, орендаря на кожній сторінці, що передує останній, не визначено нормами Закону в якості підстави для визнання його недійсним, та на вимогу однієї із сторін відсутність підписів орендаря могла би бути усунута для досягнення мети визначеної у п. 14.9 договору суборенди, все це стосується лише форми договору, а не його істотних умов.

Відсутність в договорі суборенди вартості орендованого майна пояснюється відсутністю методики для визначення вартості 1 кв. м. орендованого приміщення, визначити його вартість можливо лише умовно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 24.12.2008 р. по справі № 28/478д/08 - без змін.