Дочірня компанія "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"м. Київ (далі по тексту –ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України") звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"м. Донецьк (ОКП "Донецьктеплокомуненерго") про стягнення боргу в сумі 21451809грн. 82коп. за договором № 06/06-888 БО-6 від 29.12.06р. на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджету, а також інших суб’єктів; 2345540грн. 12коп. –суми пені, 6929356грн. 50коп. –суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 1020882грн. 64коп. –суми 3% річних.

20.11.08р. відповідач заявою № юр/4491 від 20.11.08р. повідомив суд, що станом на 20.11.08р. ОКП "Донецьктеплокомуненерго"сума основного боргу погашена у повному обсязі на суму 21451809грн. 83коп., що підтвердив платіжним дорученням № 17 від 07.11.08р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.11.08р. по справі №20/202 позовні вимоги ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України", до ОКП "Донецьктеплокомуненерго" задоволені частково.

Розмір стягуваної пені – зменшено до 50000грн.

З відповідача на користь позивача стягнуто пеню в сумі 50000грн., 6929356грн. 50коп. –суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 1020882грн. 64 коп. –суму 3% річних.

Провадження у справі щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 21451809грн. 82коп. - припинено.

Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи: договором на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджету, а також інших суб’єктів № 06/06-888 БО-6 від 29.12.06р. із додатковими угодами, актами прийому –передачі, втім під час розгляду справи відповідачем сплачена сума основного боргу у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 17 від 07.11.08р. на суму 21451809грн. 83коп., у зв’язку з чим припинено провадження по справі в цій частині, відповідно до п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмету спору.

Розмір стягуваної пені судом зменшено, на підставі п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, до 50 000грн. мотивуючи тим, що ОКП "Донецьктеплокомуненерго"є комунальним підприємством, що забезпечує потреби, зокрема, населення у теплоенергії є єдиним постачальником теплової енергії в області, приймаючи до уваги систематичні неплатежі населення за надані послуги та враховуючи заперечення й майнові інтереси позивача.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6929356грн. 50коп. –суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 1020882грн. 64 коп. –суми 3% річних судом визнані обґрунтованими, тому задоволені.

ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України"звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 25.11.08р. по справі №20/202 і просить скасувати оскаржуване рішення в частині зменшення суми пені, та прийняти нове рішення, яким вимоги ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України"в частині стягнення пені задовольнити у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення в частині зменшення пені судом першої інстанції не повно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права - ст.ст. 549 - 552 Цивільного кодексу України, ст.ст. 233 Господарського кодексу України, та процесуального права –ст. 43, 83 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для скасування рішення, відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

ОКП "Донецьктеплокомуненерго"у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду від 25.03.08р. по справі №20/357 без змін, та відмовити позивачу у задоволенні апеляційної скарги.

З доводами апеляційної скарги не погоджується і вважає, що суд першої інстанції, скориставшись правом, наданим п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтовано зменшив суму пені до 50 000грн., оскільки підприємство відповідача є комунальним підприємством, яке створене з метою забезпечення безперебійного надання послуг населенню та бюджетним установам. Відповідач просить прийняти до уваги систематичні неплатежі населення за надані послуги, борг перед підприємством бюджетів всіх рівнів, посилаючись на те, що відповідач має тяжке фінансове становище, що виникло не з вини відповідача і те, що під час розгляду справи відповідачем повністю сплачена заявлена позивачем сума боргу.

У відзиві також вказано, що відповідач відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" (486/96-ВР) №486 від 13.11.96р. позбавлений можливості нараховувати пеню на заборгованість споживачів за споживання теплової енергії.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.06р. між ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України"(Постачальник), та ОКП "Донецьктеплокомуненерго"(Покупець) був укладений договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджету, а також інших суб’єктів № 06/06-888 БО-6 (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач (Постачальник) зобов’язався передати у власність відповідача (Покупця) в 2007 році природний газ, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Згідно із п. 6.1 договору, оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 7.1, 7.2 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань по договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України. В разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п. 6.1 договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача в 2007 році природний газ, що підтверджується, наявними у матеріалах справи актами приймання – передачі природного газу.

Під час розгляду справи відповідач сплатив на користь позивача суму основного боргу у повному обсязі, що підтвердив платіжним дорученням № 17 від 07.11.08р. на суму 21451809грн. 83коп. (т. 5 арк. справи 45), у зв’язку з чим суд припинив провадження по справі в цій частині відповідно до п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що позивачем доказами матеріалів справи доведено наявність суми заборгованості за поставлений природний газ, яка станом на 25.07.08р. склала 21451809грн. 83коп., а також те, що ця сума заборгованості була сплачена відповідачем лише під час розгляду справи, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6929356грн. 50коп. –суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 1020882грн. 64коп. – суми 3% річних визнані судом обґрунтованими, тому задоволені.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (пені, штрафу), яка підлягає стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання.

Так, з приписів названих статей вбачається, що при зменшенні розміру санкцій повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні, не лише майнові, а й інші інтереси, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру підприємств та організацій України виданого Головним управлінням статистики у Донецькій області м. Донецьк, Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" є комунальним підприємством, основним видом діяльності якого є постачання пари та гарячої води (т.1 арк. справи 79).

Відповідно до п.4.1 Статуту ОКП "Донецьктеплокомуненерго", метою діяльності підприємства є виробництво та постачання теплової енергії у вигляді гарячої води та пари споживачам (т.1 арк. справи 71-78).

Позивач посилається на те, що 80% споживачів ОКП "Донецьктеплокомуненерго"- населення, дебіторська заборгованість якого складає 192604,5тис.грн. станом на 01.08.08р.

Відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" (486/96-ВР) №486 від 13.11.96р. відповідач на дану заборгованість не має права нараховувати пеню.

Згідно Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" (554-15) заборгованість фізичних осіб реструктуризується та сплачується частками на протязі тривалого (до 60 місяців) періоду часу.

Так, станом на 01.08.08р. відповідачем з населенням укладено 16452 договорів реструктуризації на загальну суму 23444,18тис.грн.

Заборгованість споживачів - юридичних осіб перед ОКП "Донецьктеплокомуненерго"за теплову енергію, станом на 01.08.08р. складає 8229,7тис.грн. (т. 1 арк. справи 66).

Відповідно п.4 ст. 2 Закону України "Про житлово - комунальні послуги"державна політика в сфері житлово –комунальних послуг базується на принципі регулювання цін /тарифів на ці послуги з урахуванням досягнутого рівня соціально –економічного розвитку, природних особливостей регіону і технічних можливостей.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання'якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.

Однак тарифи на теплову енергію встановлені нижче собівартості послуг, у зв’язку з чим не забезпечується належний рівень рентабельності.

Відповідно до балансу ОКП "Донецьктеплокомуненерго"(т.1 арк. справи 67) станом на 01.07.08р. має збитків на загальну суму 182453,6тис.грн. (гр. 4 рядка 350), дебіторську заборгованість у сумі 214389,0тис.грн. (гр. 4 рядка 160) та кредиторську заборгованість у сумі 281887,6тис.грн. (гр.4 рядка 530).

Згідно звіту ОКП "Донецьктеплокомуненерго"про фінансові результати за 1 півріччя 2008 року (форма №2) підприємство має збитків за 1 півріччя 2008 року на суму 19882,2тис.грн. (т.1 арк. справи 68).

Тобто, виходячи з викладеного, майновий стан боржника є незадовільним, має місце складне фінансове становище боржника, яке виникло не з його вини, внаслідок чого ОКП "Донецьктеплокомуненерго"не в змозі своєчасно розрахуватись за поставлений природний газ.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що господарським судом Донецької області правомірно зменшено розмір пені до 50 000грн., оскільки існують виключні обставини, а саме: відповідач є комунальним підприємством, який здійснює свою діяльність в інтересах держави та населення, заборгованість перед позивачем виникла не з його вини, а у зв'язку з неплатоспроможністю населення та відсутністю бюджетних коштів на місцевому рівні для оплати отриманого газу, даний випадок є винятковим та таким, що дає право на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, тому що судом першої інстанції враховані матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан і ступінь вини відповідача у виникненні спору.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 25.11.08р. у справі №20/202 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на заявника апеляційної скарги - ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України".

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"м. Київ залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 25.11.08р. по справі №20/202 залишити без змін.