Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу ПП "Волинський новобуд", м. Нововолинськ Волинської області № 87-А від 03.10.08

на рішення господарського суду Волинської області від 27.10.08

у справі № 6/116-38

за позовом: ТзОВ "ІНТЕРЛІС-КОВЕЛЬ", м. Київ

до відповідача: ПП "Волинський новобуд", м. Нововолинськ Волинської області

про стягнення 272 683,18 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Логвінська І.М. –представник (довіреність № 271 від 27.10.08);

Права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, роз’яснено.

Відводів складу суду не поступило.

Рішенням господарського суду Волинської області від 27.10.08 у справі № 6/116-38 (суддя В. Пахолюк) позов ТзОВ "ІНТЕРЛІС-КОВЕЛЬ"до ПП "Волинський новобуд"задоволено повністю: стягнено з ПП "Волинський новобуд"на користь ТзОВ "ІНТЕРЛІС-КОВЕЛЬ"272 683, 18 грн., в тому числі:

- за договором № 7-05/04 від 26.05.04 –217 004, 75 грн. основного боргу, 17 261, 50 грн. пені, 2 116, 61 грн. індексу інфляції, 2 150, 00 грн. –3 % річних;

- за договором № 40-08/ПГ від 28.12.07 –32 160, 07 грн. основного боргу, 1 990, 25 грн. пені;

- 2 726, 83 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З даним рішенням не погоджується відповідач у справі - ПП "Волинський новобуд", подав апеляційну скаргу № 87-А від 03.10.08 та доповнення № 715 від 26.11.08 до неї з підстав неправильного застосування господарським судом Волинської області при його винесенні норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", ст.ст. 208 ЦК України, ст. 180 ГК України, ст.ст. 33, 34, 46, 49, 75, 79 ГПК України. Щодо порушення судом норм процесуального права, скаржник, зокрема, наголошує на незадоволенні судом першої інстанції його належним чином обґрунтованої заяви про зупинення провадження у справі, а також посилається на те, що платіжне доручення № 959 від 20.08.08, долучене позивачем до позову в першій інстанції не відповідає п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (z0050-93) , затвердженої ДПА України. Зазначає скаржник і про те, що суд першої інстанції не забезпечив принцип змагальності, не відклавши розгляду справи за клопотанням відповідача та не надавши йому можливості надати свої заперечення на позов. Щодо порушення норм матеріального права, відповідач зазначає про невідповідність Актів приймання-передачі газу за квітень, травень 2008 року, вимогам щодо їх належності як доказів, оскільки такі акти не є первинними документами, передбаченими Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (996-14) . Зазначає скаржник і про ненадання позивачем жодного документального підтвердження факту неналежного виконання зобов’язання відповідачем, а отже, на думку скаржника, підстави для нарахування пені відсутні. Наводить скаржник і інші мотиви, на підставі яких просить рішення господарського суду Волинської області від 27.10.08 у справі № 6/116-38 скасувати, прийняти нове яким в позові відмовити повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.08 подані скаржниками матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 26.11.08.

В судовому засіданні 26.11.08 оголошувалась перерва до 03.12.08.

Розгляд справи відкладався на 12.01.09 та 09.02.09 з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду відповідно від 03.12.08 та 12.01.09.

Позивач - ТзОВ "ІНТЕРЛІС-КОВЕЛЬ"- проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, а також поясненні на доповнення до апеляційної скарги. Позивач рішення господарського суду Волинської області від 27.10.08 у справі № 6/116-38 вважає законним та обґрунтованим, апеляційну скаргу –безпідставною, просить залишити її без задоволення, оскаржуване рішення –без змін. В судових засіданнях представник позивача підтримав доводи та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та поясненні на доповнення до апеляційної скарги.

25.12.08 скаржником також подано письмові пояснення, в яких скаржник наголосив на безпідставності позовних вимог в частині стягнення пені.

В судовому засіданні 09.02.09 скаржником, на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 03.12.08, подано акт звірки взаєморозрахунків, а також копії листів № 62 від 06.02.09 та № 63 від 06.02.09.

В судове засідання 09.02.09 позивач явки повноважного представника не забезпечив, хоча про час та місце засідання суду був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення № 3808486), а відтак, беручи до уваги п.п. 3, 4 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.09, апеляційна скарга розглядається за його відсутності.

В судових засіданнях представник скаржника підтримав вимоги та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, доповнені до неї та письмових поясненнях.

Розглянувши апеляційну скаргу, доповнення до апеляційної скарги, письмові пояснення скаржника, відзив на апеляційну скаргу та поясненні на доповнення до апеляційної скарги, подані позивачем, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Волинської області від 27.10.08 у справі № 6/116-38 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вірно встановлено господарським судом Волинської області, у відповідності до п. 1.1 укладеного між сторонами у справі 26.05.04 Договору № 7-05/04 на постачання природного газу споживачу, позивач (постачальник) зобов'язався постачати відповідачу у 2004 році природний газ, в обсягах, згідно з Додатковою угодою (що є невід'ємною частиною цього Договору), а відповідач (споживач), в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах договору, згідно п. 2.2. якого, ціна газу та обсяги оговорюються у додатковій угоді № 23 до даного договору, укладеній 31.03.08. Згідно додаткової угоди № 23 відповідач зобов'язався з квітня 2008 року оплачувати газ по ціні 1 211,38 грн.

Належним чином оцінено місцевим господарським судом п. 3.2 Договору № 7-05/04 від 26.05.04, яким сторони погодили, що приймання і передача газу оформлюється актами приймання-передачі газу. На виконання вказаного договірного положення 30.04.08 сторонами складено та підписано акт прийому-передачі від 30.04.08, з якого вбачається, що в квітні 2008 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 210,050 тис. м. куб. на загальну суму 254 450,36 грн.

Як вірно зазначено господарським судом Волинської області в оскаржуваному рішенні, порядок оплати газу встановлений сторонами у п. 4.1.2 Договору № 7-05/04 від 26.05.04, яким сторони погодили здійснення споживачем оплати за газ за наступним графіком:

- 50 % вартості замовленого обсягу газу до 05 числа місяця постачання;

- 100% вартості фактично спожитого газу до 30 числа місяця постачання.

На підставі наведеного договірного положення суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що кінцевим терміном для проведення відповідачем остаточного розрахунку за газ, отриманий за договором у квітні 2008 року, є 30.04.08. На підставі належних документальних доказів, які містяться в матеріалах справи (рахунок-фактура № СФ-191 від 30.04.08, платіжні доручення № 311 від 03.06.08, 312 від 03.06.08, № 340 від 13.06.08, № 343 від 19.06.08, № 350 від 27.06.08, № 363 від 04.07.08, № 366 від 09.07.08, № 367 від 10.07.08, № 370 від 11.07.08), господарським судом першої інстанції вірно встановлено факт порушення відповідачем вказаного терміну, що призвело до виникнення у нього заборгованості перед позивачем за газ, отриманий у квітні 2008 року, у розмірі 99 450,36 грн.

У відповідності до п. 3.2 Договору № 7-05/04 від 26.05.04, 31.05.08 сторонами складено та підписано акт прийому-передачі від 31.05.08, з якого вбачається, що в травні 2008 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 146, 572 тис. м. куб. на загальну суму 177 554, 38 грн. Вказані обсяги отриманого у травні 2008 року газу відповідачем оплачено частково, а саме на суму 60 000, 00 грн., що документально підтверджено рахунком-фактурою № СФ-218 від 31.05.08, платіжними дорученнями № 411 від 05.08.08, № 412 від 05.08.08, № 414 від 06.08.08, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за газ, отриманий у травні 2008 року склала 117 554, 39 грн.

На підставі наведеного господарський суд дійшов вірного висновку про те, що станом на момент звернення позивача з позовом до господарського суду, заборгованість відповідача за за газ, отриманий у квітні-травні 2008 року склала 217 004, 75 грн.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з застосуванням судом першої інстанції до спірних правовідносин норм ст. 144 ГК України, ст. 11 ЦК України щодо підстав виникнення обов’язків суб'єктів господарювання, ст. 712 ЦК України щодо законодавчого визначення договору поставки, ст. 526 ЦК України щодо обов’язку належного виконання зобов’язань сторонами. Крім того, господарським судом вірно застосовано ст.ст. 546, 548 ЦК України, якими передбачено забезпечення виконання зобов'язань неустойкою, якщо це встановлено договором або законом, а також ст. 550 ЦК України, згідно норм якої право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Сплата неустойки за порушення умов проведення розрахунків, або невчасне проведення розрахунків згідно терміну, встановленого договором, погоджена сторонами у п. 5.2 договору, яким передбачено сплату споживачем постачальнику пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення розрахунку.

Беручи до уваги наведене, а також норми ст. 625 ЦК України, якою передбачено обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, зважаючи на достовірно встановлений місцевим господарським судом розмір основного боргу відповідача за договором № 7-05/04 на постачання природного газу споживачу в сумі 217 004, 75 грн., суд першої інстанції, на думку колегії, дійшов вірного висновку про законність та обгрунтованість позовних вимог ТзОВ "ІНТЕРЛІС-КОВЕЛЬ"до ПП "Волинський новобуд"в частині стягнення 217 004, 75 грн. заборгованості, 17 261, 50 грн. пені, 2 116, 61 грн. інфляційних нарахувань та 2 150, 00 - 3% річних.

Крім того, при розгляді спору встановлено також факт укладення між сторонами 28.12.07 договору № 40-08/ПГ на виконання послуг по забезпеченню постачання природного газу, за яким виконавець (позивач у справі) зобов'язується надати замовнику (відповідачу у справі) в 2008 році послуги по забезпеченню постачання природного газу, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані послуги на умовах договору (в розмірі 25, 00 грн. за постачання 1 000, 00 м. куб. природного газу, крім того ПДВ 20% - 5, 00 грн. Разом ціна становить 30, 00 грн.). З 30.04.08 на підставі додаткової угоди № 1 від 30.04.08 до договору на виконання послуг ціна за послуги становить 134, 94 грн. Проаналізовано судом при розгляді спору п. 3.3 договору № 40-08/ПГ, яким встановлено обов’язок замовника здійснювати оплату за послуги виконавцю в 100% обсязі не пізніше 7-го числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Встановлено місцевим господарським судом на підставі належних документальних доказів, які містяться в матеріалах справи (акт № 1 виконаних послуг від 31.01.08, акт № 2 виконаних послуг від 29.02.08, акт № 3 виконаних послуг від 31.03.08, акт № 4 виконаних послуг від 30.04.08, акт № 5 виконаних послуг від 31.05.08, рахунок-фактура № СФ -61 від 31.01.08, рахунок-фактура № СФ - ПО від 29.02.08, рахунок—фактура № СФ - 158 від 31.03.08, рахунок-фактура № СФ - 192 від 30.04.08), факт надання позивачем відповідачу в період з 01.01.08 по 31.05.08 послуг за договором № 40-08/ПГ на суму 35 185, 63 грн. Вказані послуги відповідачем, в порушення вимог п. 2.2, 3.3 договору, оплачено частково, сума боргу станом на момент звернення позивача до господарського суду склала 32 160, 07 грн.

Господарським судом вірно застосовано норми ч. 1 ст. 903 ЦК України, згідно якої якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відтак, місцевий господарський суд вірно встановив, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 32 160, 07 грн. основного боргу за договором № 40-08/ПГ від 28.12.07, підлягають задоволенню, як такі, що грунтуються на нормах чинного законодавства та підтверджені документально. Крім того, у відповідності до договірних положень, закріплених сторонами у п. 4.4 договору № 40-08/ПГ від 28.12.07, господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги і в частині пені у розмірі 1 990, 25 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 40-08/ПГ.

Щодо посилань скаржника на порушення господарським судом Волинської області при розгляді спору між сторонами норм процесуального права, то колегія суддів зазначає наступне. Посилання скаржника на невідповідність платіжного доручення № 959 від 20.08.08, долученого позивачем до позову в першій інстанції, п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (z0050-93) , затвердженої ДПА України, на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються матеріалами справи (арк. 82). Щодо заяви відповідача про зупинення провадження у справі, відхиленої судом першої інстанції, то колегія суддів вважає, що, відмовляючи у її задоволенні, місцевим господарським судом вірно встановлено, що останнє не вплине на розгляд даної справи.

Щодо акту звірки взаєморозрахунків, наданого скаржником на вимогу суду апеляційної інстанції, то колегія Львівського апеляційного господарського суду наголошує, що вказаний акт висновків суду першої інстанції не спростовує.

оїї задоволенні, місцевим господарським судом вірно встановлено прави ()ті при розгляді спору між сторонтально.

Інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, також є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ПП "Волинський новобуд"на рішення господарського суду Волинської області від 27.10.08 у справі № 6/116-38, оскільки місцевим господарським судом правильно встановлено обставини справи, рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 27.10.08 у справі № 6/116-38 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, належним чином досліджені судом першої інстанції, висновків господарського суду Волинської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

1. Рішення господарського суду Волинської області від 27.10.08 у справі № 6/116-38 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Волинської області.