розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.10.2008

у справі № 37/354 (Кондратова І.Д.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз"

до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.02.2008 р. № 31/19-2015

Відкрите акціонерне товариство "Мелітопольгаз" (далі – ВАТ "Мелітопольгаз") звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі – ДК "Газ України") про визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.02.2008 року № 31/19-2015.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.09.2008 порушено провадження у справі № 37/354 за позовом ВАТ "Мелітопольгаз" до ДК "Газ України" про визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.02.2008 року № 31/19-2015.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.10.2008 позов задоволено повністю. Суд визнав недійсним правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог ДК "Газ України" № 31/19-2015 від 29.02.2008 року.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 21.10.2008 ДК "Газ України" подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду м. Києва скасувати та прийняти нове, яким відмовити ВАТ "Мелітопольгаз" в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права.

ВАТ "Мелітопольгаз" проти доводів наведених в апеляційній скарзі заперечувало та просило рішення господарського суду м. Києва залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між ДК "Газ України" та ВАТ "Мелітопольгаз" 24.12.2008 було укладено договір № 06/03-3053 на постачання природного газу, за умовами якого ДК "Газ України" зобов’язалася передати у власність ВАТ "Мелітопольгаз" в 2004 році природний газ для потреб населення, з урахуванням можливих втрат, а ВАТ "Мелітопольгаз" зобов’язалось прийняти та оплатити газ.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.10.2006 по справі № 25/141/06 позов ДК "Газ України" до ВАТ "Мелітопольгаз" задоволено частково. Суд стягнув з ВАТ "Мелітопольгаз" на користь ДК "Газ України" суму основного боргу 2011259, 77 грн., 3 % річних 122437, 86 грн., збитки від інфляції 359291, 78 грн. за договором № 06/03-3053 на постачання природного газу. У частині суми пені 375872, 27 суд відмовив.

Постановою державного виконавця державної виконавчої служби у м. Мелітополь та Мелітопольському районі Запорізької області № 459/6 від 21.11.2006 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 25/141/06 від 25.10.2006, а також встановлено термін для добровільного виконання наказу ВАТ "Мелітопольгаз" до 28.11.2006.

Постановою державного виконавця державної виконавчої служби у м. Мелітополь та Мелітопольському районі Запорізької області № 459/6 від 22.11.2006 було зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 25/141/06 виданого 25.10.2006 господарським судом Запорізької області у зв’язку з тим, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.08.2003 по справі № 25/55 порушено справу про банкрутство ВАТ "Мелітопольгаз" і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Між ВАТ "Мелітопольгаз" та ДК "Газ України" 12.01.2007 було укладено договір № 06/07-104 про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 році.

Відповідно до п.1.1. договору ДК "Газ України" зобов’язалась передати в 2007 році в систему газопроводів, що знаходяться на балансі ВАТ "Мелітопольгаз", природний газ, а ВАТ "Мелітопольгаз" зобов’язалось здійснити його транспортування для підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень промислових підприємств, зокрема блочних (модульних) котелень, які виробляють теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також інших суб’єктів.

Згідно даного договору ДК "Газ України" має заборгованість перед ВАТ "Мелітопольгаз" в розмірі 1534737,71, що не оспорюється сторонами.

ДК "Газ України" 29.02.2008 надіслала ВАТ "Мелітопольгаз" заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникли у ВАТ "Мелітопольгаз" на підставі договору № 06/07-104 про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 році у розмірі 1534737, 71 грн., а у ДК "Газ України" на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2006 по справі № 25/141/06 у розмірі 2513826, 36 грн.

Згідно з даною заявою ДК "Газ України" зменшила дебіторську заборгованість ВАТ "Мелітопольгаз" на суму 1534737, 71 грн. за договором № 06/03-3053 від 24.12.2003 та відобразила в бухгалтерському обліку цю суму як зменшення кредиторської заборгованості перед ВАТ "Мелітопольгаз" за договором № 06/07-104 від 12.01.2007. Зобов’язання ДК "Газ України" та ВАТ "Мелітопольгаз" на суму 1534737, 71 грн. було припинено зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 202 ЦК України).

Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами ( ч. 3 ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, виходячи із змісту ст. 601 ЦК України припинення зобов’язання зарахуванням зустрічної вимоги – це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін і вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом ( ст. 602 ЦК України).

Заборгованість ВАТ "Мелітопольгаз" перед ДК "Газ України" за договором № 06/03-3053 від 24.12.2003 була стягнута з товариства в судовому порядку згідно з рішенням господарського суду Запорізької області від 04.10.2006 по справі № 25/141/06.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Згідно із ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому Закон України "Про виконавче провадження" (606-14) не містить заборони щодо можливості проведення зарахування зустрічних вимог на стадії виконання судового рішення.

Отже, зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що зарахування зустрічних однорідних вимог між ДК "Газ України" та ВАТ "Мелітопольгаз", які виникли у ВАТ "Мелітопольгаз" на підставі договору № 06/07-104 про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 році у розмірі 1534737, 71 грн., а у ДК "Газ України" на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2006 по справі № 25/141/06 у розмірі 2513826, 36 грн., проведено ДК "Газ України" на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № 31/19-2015 від 29.02.2008 за наявності умов, передбачених ст. 601 ЦК України і тому відсутні підстави для визнання недійсним правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог ДК "Газ України" № 31/19-2015 від 29.02.2008.

Посилання ВАТ "Мелітопольгаз" у відзиві на апеляційну скаргу на ст. ст. 34, 36 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 5, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" колегія суддів до уваги не приймає з огляду на те, що зазначеними нормами права не встановлено заборони щодо проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії примусового виконання рішення суду.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 21.10.2008 необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд, -

1. Рішення господарського суду м. Києва від 21.10.2008 у справі № 37/354 скасувати та прийняти нове рішення.

2. У позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" (72318, Запорізька обл., м. Мелітополь вул. Чкалова, 47-А, код ЄДРПОУ 05535349) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 код ЄДРПОУ 31301827) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду м. Києва на виконання даної постанови видати наказ в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .