розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Енергоринок"на рішення господарського суду Київської області від 17.09.2008 року

у справі № 10/097-08/9 (головуючий суддя (Євграфова Є.П., судді: Щоткін О.В., Конюх О.В.),

за позовом державного підприємства "Енергоринок", м. Київ

до відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля", м. Вишгород

треті особи: 1. Міністерство вугільної промисловості України, м. Київ

2. Міністерство палива та енергетики України, м. Київ

3. Державне казначейство України, м. Київ

про стягнення 105309925, 98 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.09.2008 року по справі № 10/097-08/9 в задоволенні позову державного підприємства "Енергоринок"до відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля"та за участю третіх осіб –Міністерства вугільної промисловості України, Міністерства палива та енергетики України, Державного казначейства України про стягнення 105309925, 98 грн., відмовлено повністю (т. 2 а.с. 168 –172).

Не погодившись із прийнятим рішенням, державне підприємство "Енергоринок"подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення господарського суду Київської області від 17.09.2008 року по справі № 10/097-08/9 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (т.2а.с.180 –186).

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не в повному обсязі з’ясував усі обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.10.2008 року, згідно ст. 98 ГПК України, апеляційна скарга була прийнята до апеляційного провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін (т. 2 а.с. 173 –174).

Ухвалою заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.12.2008 року строк апеляційного провадженні по справі №10/097-08/9 був продовжений (т. 2 а.с. 233 –234).

Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.01.2009 року склад колегії суддів був змінений, головуючий суддя –Федорчук Р.В., судді: Ткаченко Б.О., Рудченко С.Г. (т. 2 а.с. 246).

Державне підприємство "Енергоринок"надіслало до канцелярії Київського міжобласного апеляційного господарського суду доповнення до апеляційної скарги №01/15-6907 від 21.11.2008 року, в яких просило скасувати п. 1 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 17.09.2008 року; провадженні у справі № 10/097-08/9 в частині стягнення 79335548, 89 грн. суми основного боргу – припинити; прийняти нове рішення, яким стягнути з ВАТ "Укренерговугілля"на користь ДП "Енергоринок"21688301, 15 грн. інфляційних нарахувань, 4286075,94 грн. 3% річних та стягнути понесені судові витрати (т. 2. а.с. 217 –218).

У судових засіданнях представник позивача надав пояснення суду та підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 17.09.2008 року таким, що підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судових засіданнях надав пояснення суду та заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 17.09.2008 року таким, що має бути залишеним без змін.

Треті особи не реалізували надане їм чинним законодавством процесуальне право на участь в судовому засіданні при розгляді справи, та документів, що підтверджують поважність причин такого нез’явлення до суду не подали, а також не скористалися наданим їм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, у зв’язку з чим апеляційний господарський суд визнав, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи без участі представників третіх осіб.

Крім того, відповідно до п 3.6. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 (v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) "у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 29.01.2009 року було оголошено ухвалу про відкладення справи у зв’язку з підготовкою повного тексту постанови.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як свідчать п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення учасників судового засідання, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом Київської області, 30.05.2003 між ДП "Енергоринок"(позивач) та Державним підприємством "Укренерговугілля", правонаступником прав та обов'язків якого відповідно до наказу № 395 "Про припинення юридичної особи"від 14.08.2007 року Міністерства палива та енергетики України є ВАТ "Укренерговугілля"(відповідач), було укладено Договір № 1534/01 від 30.05.2003 року.

Відповідно до п. 1.1. ст. 1 Договору позивач зобов'язується продавати, а відповідач зобов'язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору.

Пунктами 6.2.1. та 6.2 ст. 6 Договору передбачено, що відповідач зобов'язується купувати у позивача електроенергію відповідно до умов статті 3 цього Договору та здійснювати за неї своєчасні розрахунки відповідно до умов статті 5 цього Договору, а також виконувати інші умови цього Договору.

Згідно з п. 5.4 ст. 5 Договору остаточний розрахунок за куплену відповідачем в позивача електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється позивачем до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного рахунку із спеціальним режимом використання) рахунків відповідача. У цьому випадку відповідач зобов'язаний обов'язково вказати призначення платежу.

На виконання умов договору за період з 01.01.2006 року по 31.03.2006 року відповідачем придбано електроенергію в обсязі 1 681 447, 203 тис. кВт., на загальну суму 433 059 034, 33 грн., що підтверджується актами купівлі –продажу електроенергії, які підписані та скріплені печатками обох підприємств та виписаними рахунками –фактурами за вищевказаний період (т. 1 а.с. 23 –28).

У зв’язку з неналежним виконанням умов договору по сплаті купованої електроенергії у відповідача на час звернення до суду, виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 79 335548, 89 грн. за електроенергію продану (отриману) в період з 01.01.2006 року по 31.03.2006 року. Даний факт підтверджується довідкою про стан взаємних розрахунків між сторонами (т. 1 а.с. 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховано та заявлено до стягнення 21688301, 15 грн. –інфляційних нарахувань та 4286075, 94 грн. –3 % річних (т.1а.с. 30).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції послався на договір № 108/2 від 19.06.2008 року про організацію взаємних розрахунків, який на думку суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України є новацією.

Відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Новація –це угода про зміну первісного зобов’язання іншим між тими ж сторонами. Новація характеризується такими ознаками: наявність взаємної згоди сторін щодо припинення дії попереднього зобов’язання та щодо умов нового зобов’язання; наявність умови про припинення попереднього зобов’язання; припинення всіх додаткових зобов’язань; виникнення між тими ж особами нового зобов’язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання.

З таким визначенням та з такими ознаками новації погоджується Вищий господарський суд України в постанові № 6/173 від 07.09.2004 року.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду враховуючи викладене та дослідивши договір № 108/2 від 19.06.2008 року дійшла до висновку, що вказаний договір не містить ознак новації, а вказаний висновок суду першої інстанції є помилковим.

Висновок суду першої інстанції щодо наявності новації не ґрунтується на вимогах ст. 43 ГПК України щодо повного і всебічного з"ясування обставин, які мають суттєве значення для вирішення спору. Так, не було з"ясовано, чи дійсно воля сторін була спрямована саме на укладення правочину про припинення зобов"язань за первісним договором між позивачем та позивачем № 1534/01 від 30.05.2003року шляхом заміни їх новим забов"язанням, не була встановлена правова природа нового зобов"язання, що виникло в результаті новації та не було застосовано до нього відповідні правові норми.

З врахуванням зазначеного обґрунтованими є посилання скаржника в апеляційній скарзі на відсутність у новому зобов"язанні ознак, характерних для новації, на зміну суб"єктного складу учасників правовідносин за новим зобов"язанням, на відсутність у цьому зобов"язанні умов щодо припинення попереднього зобов"язання, спрямованість нового зобов"язання саме на організацію проведення взаєморозрахунку з погашення заборгованості за спожиту у минулих роках електроенергію.

Вказані обставини не було враховано при вирішенні спору судом першої інстанції, як і не було враховано, що Постанова КМ України № 108 від 27.02.2008року (108-2008-п) не є рішенням компетентного органу, яким вирішено господарський спір між сторонами.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду також враховує доповнення до апеляційної скарги № 01/15-6907, що надійшли до суду 27.11.2008 року (т. 2 а.с. 217 –218).

З вказаних доповнень вбачається, що після прийняття судом оскаржуваного рішення сторонами підписано акт звірки розрахунків від 25.09.2008 року № 01/3492 (т.2 а.с. 219 –220) за продану з ОРЕ електроенергію станом на 01 вересня 2008 року, в якому ВАТ "Укренерговугілля"підтверджує свою заборгованість перед ДП "Енергоринок"за спірний період в сумі 79 335548, 89 грн. в повному обсязі. Проте, 21.10.2008 між сторонами підписано акт звірки розрахунків № 01/3725 (т. 2 а.с. 221 –222) за продану з ОРЕ електроенергію станом на 01 жовтня 2008 року, в якому заборгованість відповідача перед позивачем за придбану електроенергію за період з 01.01.2006 року по 31.03.2006 року відсутня, у зв'язку з її погашенням.

Вказані обставини щодо часткового врегулювання спору самими сторонами в частині погашення основного боргу згідно пункту 1-1 ст. 80 ГПК України є підставою для припинення провадження у справі в частині зазначених вимог.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні витрати в сумі 21688301, 15 грн. та три відсотки річних в сумі 4286075, 94 грн. (т. 1 а.с. 30).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представником позивача в розумінні ст. 33 ГПК України належним чином доведені обставини справи які викладені в апеляційній скарзі, а відповідачем не спростовано та не доведено протилежне.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 17.09.2008 року прийняте за неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, за недоведеністю обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

На підставі викладеного, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 43, 99, 101 –105 ГПК України (1798-12) , апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Енергоринок"на рішення господарського суду Київської області від 17.09.2008 року у справі № 10/097-08/9 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 17.09.2008 року у справі №10/097-08/9 скасувати.

3. Прийняти по справі нове рішення, яким :

- припинити провадження у справі № 10/097-08/9 в частині стягнення боргу в сумі 79335548, 89 грн.;

- стягнути з відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля"(код ЄДРПОУ 32402870) на користь державного підприємства "Енергоринок"(код ЄДРПОУ 21515381) інфляційні нарахування в сумі 21688301, 15 грн. та три відсотки річних в сумі 4286075, 94 грн.

4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля"(код ЄДРПОУ 32402870) на користь державного підприємства "Енергоринок"(код ЄДРПОУ 21515381) 25500 грн. державного мита за подання позову, 118 грн. за інформаційно технічне забезпечення судового процесу та 12750 грн. в повернення державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Доручити господарському суду Київської області видати відповідні виконавчі документи.

6. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.

7. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.