Рішенням господарського суду м. Києва від 29.10.2008 року у справі № 54/9 за позовом Консорціуму "ЄДАПС" (далі – позивач) до Закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" (далі – відповідач, ЗАТ "ХК "Бліц-Інформ") про захист ділової репутації, визнання розповсюджуваної інформації недостовірною та її спростування, в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, Консорціум "ЄДАПС" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що при прийнятті спірного рішення судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не враховано положення ст. 277 Цивільного кодексу України, відповідно до якого негативна інформація вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежне.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 року апеляційну скаргу Консорціуму "ЄДАПС" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11 год. 20 хв. 27.01.2009 року.

ЗАТ "ХК "Бліц-Інформ" надало письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому спростовує наведені в ній доводи та просить залишити апеляційну скаргу Консорціуму "ЄДАПС" без задоволення, а спірне рішення від 29.10.2008 року – без змін.

Розпорядженням В. о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 року змінено склад колегії суддів та призначено до розгляду у наступному складі: головуючий суддя – Андрієнко В.В., судді Вербицька О.В., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 року, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 05.02.2009 року.

Розпорядженням В. о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2009 року змінено склад колегії суддів та призначено до розгляду у наступному складі: головуючий суддя – Андрієнко В.В., судді Вербицька О.В., Буравльов С.І.

05.02.2009 року в судове засідання в апеляційній інстанції з’явились представники сторін. Представник позивача в судовому засіданні усно підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених в ній підстав та просив її задовольнити: скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити; представник відповідача усно просив апеляційну скаргу Консорціуму "ЄДАПС" відхилити, а спірне рішення залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмового відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України (1798-12) ) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2008 року ЗАТ "ХК "Бліц-Інформ" направило на адресу ВАТ "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" лист № 135/17, в якому було зазначено щодо вжиття ЗАТ "ХК "Бліц-Інформ" додаткових заходів по охороні території промислового майданчика, забезпечення безпеки і збереження майна, у зв’язку із необхідністю запобігти можливому рейдерському захопленню території промислового майданчика по вул. Кіото, 25 через загострення протистояння між відповідачем та позивачем після публікації ЗАТ "ХК "Бліц-Інформ" матеріалів журналістських розслідувань про діяльність Консорціуму "ЄДАПС".

"Під час цих журналістських розслідувань", - як значиться у листі, - "журналістами відповідача були виявлені факти щодо діяльності Консорціуму "ЄДАПС", які можуть бути кваліфіковані як грубе порушення чинного законодавства України. У розпорядженні газети "БІЗНЕС" є інформація, яка може свідчити про те, що високопосадовцями і приватним консорціумом "ЄДАПС" за попередньою змовою була реалізована шахрайська схема по впровадженню і виробництву паспортів для виїзду громадян України за кордон".

27.03.2008 року на підставі інформації, отриманої із наведеного листа № 135/19 від 19.03.2008 р., ВАТ "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" направило Консорціуму "ЄДАПС" лист № 208а/1-02, в якому просило підтвердити або спростувати наміри Консорціуму "ЄДАПС" щодо можливого рейдерського захоплення території промислового майданчика по вул. Кіото, 25.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що предметом позову в даній справі є визнання недостовірною інформації, а саме фрази, викладеної у листі № 135/17 від 19.03.2008 р.: "[...] У розпорядженні газети "Бізнес" с інформація, яка може свідчити про те, що високопосадовцями і приватним консорціумом "ЄДАПС" за попередньою змовою була реалізована шахрайська схема по впровадженню і виробництву паспортів для виїзду громадян України за кордон [...]".

Частиною 1 ст. 200 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ) визначено, що інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Згідно ст. 1 Закону України "Про інформацію" (далі – Закон), під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Відповідно до ст. 14 Закону, основними видами інформаційної діяльності є одержання, використання, поширення та зберігання інформації. Одержання інформації - це набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою. Використання інформації - це задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. Поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Зберігання інформації - це забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв. Одержання, використання, поширення та зберігання документованої або публічно оголошуваної інформації здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом та іншими законодавчими актами в галузі інформації.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що поширенням інформації є доведення її до відома третьої особи у будь-який спосіб.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 28.09.1990 року "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" (v0007700-90) передбачено, що при розгляді даної категорії справ суди повинні з'ясувати, чи поширені відомості, про спростування яких пред'явлений позов, порочать вони честь, гідність і ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності. При цьому на позивача покладається обов'язок довести лише факт поширення відомостей, які його порочать, особою, до якої пред'явлений позов. Тоді як відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності. Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.

Відповідно до матеріалів справи, лист, що містить інформацію, про спростування якої заявлено позивачем, був направлений на адресу ВАТ "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" КП ДАК "Укрвидавполіграфія", та отриманий останнім, про що свідчить направлення листа на адресу Консорціуму "ЄДАПС". Отже, дана інформація була поширена.

Згідно ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Отже, юридична особа також має право на спростування недостовірної інформації.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України, поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Таким чином, відповідачем у даній справі є сама юридична особа – ЗАТ "ХК "Бліц-Інформ".

Щодо визначення достовірності поширеної у листі від 19.03.2008 року інформації, відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відтак, обов'язок доказування достовірності інформації покладається на відповідача.

Разом з тим, як визначено у ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що інформація, яка міститься в листі від 19.03.2008 року та яку просить визнати такою, що не відповідає дійсності, позивач, є оцінкою відповідачем діяльності Консорціуму "ЄДАПС". Джерелом такої оцінки є інформація, яка опублікована у газеті "Бізнес" ("Бізнес", № 40 від 01.10.2007 р., № 43 від 22.10.2007 р., № 46 від 12.11.2007 р.), тобто була поширена раніше, про що також зазначено в листі.

При цьому, як вірно зауважив місцевий господарський суд, у самому листі від 19.03.2008 року ЗАТ "ХК "Бліц-Інформ" не зазначено жодних обставин фактичного характеру, які дають підстави вважати, що позивачем вчинено суспільно-небезпечне діяння. Оспорюваний вислів є викладом оціночних суджень відповідача.

Згідно ст. 47-1 Закону, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, інформація, яка міститься в листі ЗАТ "ХК "Бліц-Інформ" від 19.03.2008 року, є лише оціночними судженнями відповідача, виразом суб'єктивної думки та поглядів відповідача, а відтак, не може бути перевірена на предмет відповідності такої інформації дійсності та не може бути спростована. Крім того, за поширення такої інформації ЗАТ "ХК "Бліц-Інформ" не може бути притягнутий до відповідальності.

Судова колегія також вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що перевірено може бути лише достовірність фактів, викладених у газеті "Бізнес", на які посилається ЗАТ "ХК "Бліц-Інформ" у своєму листі до ВАТ "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" КП ДАК "Укрвидавполіграфія", однак, дослідження достовірності фактів, викладених у газеті "Бізнес" не є предметом спору у справі № 54/9.

Слід також звернути увагу, що оскільки у листі від 27.03.2008 року, адресованому Консорціуму "ЄДАПС", ВАТ "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" просить позивача підтвердити або спростувати інформацію, викладену ЗАТ "ХК "Бліц-Інформ" в листі від 19.03.2008 року, то даний факт підтверджує, що оспорювана інформація є лише оціночними судженнями відповідача. Крім того, ВАТ "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" у своєму листі звертає увагу лише на інформацію щодо можливого рейдерського захоплення території промислового майданчика.

За таких обставин, позовні вимоги Консорціуму "ЄДАПС" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції Консорціумом "ЄДАПС" не доведено свої позовні вимоги в повному обсязі ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції, а тому вони не підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України (1798-12) , Київський апеляційний господарський суд,-

1. Рішення господарського суду м. Києва від 29.10.2008 року по справі № 54/9 за позовом Консорціуму "ЄДАПС" до Закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" про захист ділової репутації, визнання розповсюджуваної інформації недостовірною та її спростування залишити без змін, а апеляційну скаргу Консорціуму "ЄДАПС" – без задоволення.

2. Справу № 54/9 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.