розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Труд", с. Маринське Горностаївського району Херсонської області, в особі ліквідатора Глоби Костянтина Миколайовича, м. Херсон,

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 13.11.2008 р. у справі № 15/141

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СІТ-релайн", м. Херсон,

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Труд", с. Маринське Горностаївського району Херсонської області,

про спонукання укласти договір, стягнення 247763 грн. 49 коп.,

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 04.02.2009 р. № 199 справу № 15/141 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий – Федоров І.О. (доповідач), судді: Колодій Н.А., Яценко О.М.

Колегія суддів прийняла справу до провадження.

За клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася, за їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.11.2008 р. у справі № 15/141 (суддя Клепай З.В.) залишено без задоволення заяву відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Херсонської області від 08.04.2004 р. в даній справі, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 08.04.2004 р., якою затверджено мирову угоду між позивачем та відповідачем, залишено без змін.

Ухвалу мотивовано тим, що вирок Горностаївського районного суду Херсонської області винесений 29.06.2005 р. та ніким не оскаржувався. Про наявність цього вироку було відомо відповідачу, оскільки за цим вироком засуджений його працівник за скоєння злочину при виконанні службових обов’язків. З дня набрання чинності вироком минуло 3 роки. За цей час відповідач звертався до господарського суд із заявою про уточнення ухвали господарського суду у 2007 році, яка була господарським судом задоволена. Той факт, що ліквідатор дізнався про наявність фактів, на які він посилається як на нововиявлені лише після його призначення, не є поважною причиною пропуску строку на подання заяви про перегляд ухвали за новоявленими обставинами.

Відповідач з даною ухвалою суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити заяву про перегляд ухвали за новоявленими обставинами.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. Зауважив, що висновок суду про те, що юридичні особій ПСП "Труд" було відомо про існування вироку суду не ґрунтується на відповідних доказах. Зазначає, що у справі відсутні докази того, що на момент винесення вироку суду особа, що підписала мирову угоду, продовжувала працювати на посаді директора ПСП "Труд" і була його представником та мала повноваження на звернення до суду з заявою про перегляд ухвали, а також відсутні докази того, що наступним керівникам ПСП "Труд" та його представникам було відомо про існування вироку суду. Зауважив, що ліквідатору ПСП "Труд" стало відомо про цю обставину лише 09.09.2008 р. із звернень громадян.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

В судовому засіданні представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу – без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.04.2004 р. у справі № 14/141 затверджено мирову угоду, укладену 08.04.2004 р. ТОВ "СІТ-релайн" та ПСП "Труд" та припинено провадження у справі на підставі п. 7 ст. 80 ГПК України (том 1 а.с 51).

Додатковою ухвалою господарського суду Херсонської області від 02.04.2007 р. у справі № 15/141 доповнено п. 1 ухвали від 08.04.2004 р. текстом наступного змісту: "В строк до 10.04.2004 р. в рахунок часткового погашення боргу по договору № 15-15/Н від 15.05.2003 р. та додаткових угод до нього № 1, № 15: основного боргу в сумі 10439,74 грн. та штрафних санкцій в сумі 61551,20 грн. ПСП "Труд" передає у власність ТОВ "Компанії "СІТ-релайн" майно зернокомплекса, розташованого на земельній ділянці 2,7 га та складу ПММ, розташованого на земельній ділянці 1 га на суму 163990,94 грн., що знаходиться в с. Маріїнському Горностаївського району Херсонської області (наведено перелік об’єктів).

Пунктом 2 ухвали визначено, що залишок заборгованості у сумі 83772,55 грн., у тому числі: по основному боргу – в сумі 78334,83 грн., по сплаті штрафних санкцій – в сумі 5437,72 грн., а також витрати, понесені компанією "СІТ-релайн" по даній справі в сумі 1818 грн., а всього суму 85580,55 грн. ПСП "Труд" сплачує ТОВ "СІТ-релайн" шляхом перерахування грошових коштів або передачі майна в строк до 31.05.2004 р." (том 1 а.с. 59).

17.10.2008 р. ліквідатор ПСП "Труд" Глоба К.С. звернувся до господарського суду Херсонської області із заявою про перегляд ухвали від 08.04.2004 р. у справі № 15/141 за нововиявленими обставинами, посилаючись на вирок Горностаївського районного суду Херсонської області від 29.06.2005 р., яким встановлено, що директор ПСП "Труд" Каращук Л.Г., діючи навмисно, явно перевищуючи свої службові повноваження, уклав з ТОВ компанією "СІТ-релайн" мирову угоду про передачу в рахунок боргу майна, яке не належало ПСП "Труд", за що його притягнуто до кримінальної відповідальності. Крім того, заявив клопотання про поновлення строку на перегляд ухвали за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Як зазначено у абз. 3 п. 1.2 Роз'яснення Вищого господарського суду від 21.05.2002 р. № 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (v_563600-02) , якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішенням суду, які покладено в основу відповідного судового акта, або день коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили вироком чи рішенням.

У якості підстави для поновлення строку ліквідатор посилається на те, що про вирок суду йому стало відомо тільки 09.09.2008 р. із скарг власників майнових паїв спілки "Маринське", майно яких було передано за мировою угодою.

Так, в матеріалах справи містяться скарги власників майнових паїв, адресовані ліквідатору ПСП "Труд", які датовані 02.09.2008 р. (том 2 а.с. 5-9).

Із заявою про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами ліквідатор звернувся до суду 17.10.2008 р., тобто в межах 2-х місячного строку з дня виявлення зазначених обставин.

Колегія суддів також враховує, що директор ПСП "Труд" Каращук Л.Г. був власником та засновником ПСП "Труд", який при передачі майна діяв у власних інтересах. Згідно наказу № 01-05-05/К Каращука Л.Г. звільнено з посади з 01.05.2005 р. за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП (а.с. 61). За рішенням засновників ПСП "Труд" (Каращука Л.Г. та Горишного С.М.) від 11.02.2005 р. перейшло до заступника директора Бурак В.О. (а.с. 92). А з 21.12.2005 р. відносно підприємства порушено процедуру банкрутства (а.с. 24). Таким чином, підприємство не мало постійного керівництва, зацікавленого у захисті інтересів ПСП "Труд".

Зазначені обставини колегія суддів визнала поважними причинами для відновлення строку на перегляд даної ухвали за нововиявленими обставинами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали від 08.04.2004 р. за нововиявленими обставинами, виходячи з наступного.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 80 ГПК України ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.

Як встановлено колегією суддів, господарський суд першої інстанції при затвердженні мирової угоди не перевірив права ПСП "Труд" на розпорядження майном, що передавалося за мировою угодою, що призвело до порушення прав інших осіб – власників майна.

Так, в матеріалах справи відсутні докази того, що майно, передане відповідачем в рахунок погашення боргу, є власністю відповідача. Натомість вироком Горностаївського районного суду Херсонської області від 29.06.2005 р. встановлено, що директор ПСП "Труд" Каращук Л.Г., умисно діючи в інтересах ПСП "Труд", уклав з директором ТОВ компанії "СІТ-релайн" мирову угоду, затверджену господарським судом Херсонської області, до якої вніс завідомо неправдиві відомості про передачу ПСП "Труд" у власність ТОВ "Компанії "СІТ-релайн" в рахунок часткового погашення заборгованості майна зернокомплексу, загальна вартість якого складає 286576 грн., достовірно знаючи, що вказане майно належить спілці співвласників "Маринське" та знаходиться в оренді ПСП "Труд". Даним вироком засуджено Каращук Л.Г. за ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 365 КК України з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків (том 1 а.с. 16-20).

Вироком встановлено, що своїми умисними діями Каращук Л.Г. заподіяв істотну шкоду членам спілки співвласників "Маринське" у вигляді порушення їх конституційного права володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю та спричинив тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків на загальну суму 286576 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

У зв’язку з цим колегія суддів визнала встановленим факт незаконної передачі майна за мировою угодою, укладеною 08.04.2004 р. ПСП "Труд" та ТОВ компанією "СІТ-релайн", та факт заподіяння шкоди власникам майнових паїв.

В матеріалах справи наявні свідоцтва на право власності на майновий пай членів КСП "Труд", а також акт прийому-передачі майна спілці співвласників "Маринське" від ПСП "Труд" згідно зборів пайщиків від 21.02.2003 р. (том 2 а.с. 10-14, 40-43), якими також підтверджується, що право власності на майно, передане за мировою угодою, належало спілці співвласників "Маринське". Зазначені особи не приймали участі у справі та їх права порушені зазначеною мировою угодою.

Таким чином, рішення про передачу майна за мировою угодою прийнято неправомочною особою, а умови мирової угоди суперечать діючому законодавству та порушують права інших осіб.

При цьому колегія суддів враховує, що наявність мирової угоди, затвердженої ухвалою, яка набрала законної сили, позбавить законних власників майна правової можливості відновити порушені права та витребувати майно з чужого незаконного володіння.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що при затвердженні мирової угоди господарський суд першої інстанції порушив норми процесуального права та неправомірно припинив провадження у справі. У зв’язку з цим ухвала від 08.04.2004 р. про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі підлягає скасуванню.

При винесенні ухвали від 13.11.2008 р. місцевий господарський суд неправильно застосував норми ст. ст. 112- 114 ГПК України, необґрунтовано відмовив у поновленні строку на подачу заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами та не визнав вказані заявником факти нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для вирішення спору. У зв’язку з цим ухвала місцевого господарського суду від 13.11.2008 р. підлягає скасуванню.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Труд", с. Маринське Горностаївського району Херсонської області, в особі ліквідатора Глоби Костянтина Миколайовича, м. Херсон, задовольнити.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 13.11.2008 р. у справі № 15/141 скасувати.

Заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Труд", с. Маринське Горностаївського району Херсонської області, в особі ліквідатора Глоби Костянтина Миколайовича, м. Херсон, про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Херсонської області від 08.04.2004 р. у справі № 15/141 задовольнити.