за позовом Волинського природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області, м. Луцьк

до Державного підприємства "Любомильське лісове господарство", м. Любомль

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Згоранська сільська рада, с. Згорани

про стягнення 6 982, 69 грн. шкоди,

за участю представників

прокуратури: не з’явились;

від позивача: Ліщук В.І. –представник;

від відповідача: Моісеєнко О.О. –представник;

від третьої особи: Бондар В.М. –представник.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 30.10.2008 р. у справі № 8/107-38 позов Волинського природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області задоволено. З рахунку Державного підприємства "Любомильське лісове господарство"на користь позивача у справі стягнуто 6 982, 69 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, ДП "Любомильське лісове господарство"звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якому просить рішення Господарського суду Волинської області від 30.10.2008 року у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Волинського природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області відмовити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2008р. апеляційну скаргу ДП "Любомильське лісове господарство"було прийнято до провадження. Прокуратуру було зобов’язано подати суду матеріали прокурорської перевірки, позивача – відзив на апеляційну скаргу.

З метою з’ясування погодження сільською радою передачі спірної земельної ділянки відповідачу для заліснення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ухвалою суду від 10.12.2008р. залучено Згоранську сільську раду. Крім того, даною ухвалою суду Волинську природоохоронну міжрайонну прокуратуру було повторно зобов’язано подати суду матеріали прокурорської перевірки та документально обґрунтувати наявність в діях відповідача шкоди, заподіяної державі; позивача - матеріали обстежень земельної ділянки, на підставі яких визначено, що самовільно зайнята відповідачем площа становить 9,5 га.

Прокуратурою на розгляд суду 21.01.2009р. подано матеріали прокурорської перевірки, в іншій частині ухвала суду прокуратурою не виконана. В дане судове засідання прокуратура участі представника не забезпечила.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу та матеріали обстежень земельної ділянки, на підставі яких визначено, що самовільно зайнята відповідачем площа становить 9,5 га, не подав. В судовому засіданні 21.01.2009р. представник позивача пояснив суду, що єдиним документом, який свідчить про те, що самовільно зайнята відповідачем площа становить 9,5 га, є наявний в матеріалах справи акт обстеження земельної ділянки від 02.04.2008р. № 013 (а.с.9), складений ст.держземінспектором обласної державної земельної інспекції. В даному судовому засіданні представник позивача просить суд у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Залучена до участі у справі третя особа - Згоранська сільська рада подала на розгляд суду заяву, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог –відмовити. Крім того, зазначила, що відповідач залісненням спірної земельної ділянки не завдав шкоди державі, оскільки ця земельна ділянка є малопродуктивною, не використовувалась для сільськогосподарських робіт та частково заліснена самонасівом. Представник третьої особи підтримав доводи, викладені в даній заяві.

Представник скаржника просить рішення Господарського суду Волинської області від 30.10.2008 року у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, судовою колегією встановлено наступне.

3 жовтня 2008 року Волинський природоохоронний міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до ДП "Любомильське лісове господарство" про стягнення шкоди, заподіяної відповідачем державі порушенням земельного законодавства (самовільне зайняття земельної ділянки) в розмірі 6 982, 69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач самовільно зайняв (заліснив) земельну ділянку площею 9,5га, що відноситься до земель запасу Згоранської сільської ради Любомильського району (землі сільськогосподарського призначення (рілля)), які перебувають у постійному користуванні громадян Згоранської сільської ради згідно рішення останньої № 14/29 від 29.09.2000р. Даними діями відповідач заподіяв державі шкоду в розмірі ціни позову, яка підлягає стягненню на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідач не визнав позовні вимоги, посилаючись на те, що Згоранська сільська рада не заперечувала проти заліснення зайнятої ДП "Любомильське лісове господарство" земельної ділянки.

Суд, задовольняючи позов, мотивував своє рішення доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог та наявністю передбачених законодавством підстав для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Оцінивши зібрані докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Волинської області від 30.10.2008 р. слід скасувати, у задоволенні позовних вимог Волинського природоохоронного міжрайонного прокурора –відмовити з огляду на наступне.

2 квітня 2008р. гол.держземінспектором обласної державної земельної інспекції та заступником начальника земельних ресурсів складено акт обстеження земельної ділянки № 013, згідно якого площа самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки для заліснення становить 9,5 га, при цьому зазначено, що частина земельної ділянки вкрита деревами хвойних порід, частина самозаліснена, а частина самозалужена. Даний акт підписаний гол.держземінспектором обласної державної земельної інспекції, підпис начальника земельних ресурсів – відсутній.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02.04.2008р., складеним гол.держземінспектором обласної державної земельної інспекції, за участю представників прокуратури та управління земресурсів, встановлено, що лісничим ДП "Любомльський лісгосп" на землях запасу Згоранської сільської ради в урочищі "Кратиха"(землі сільгосппризначення (рілля)), які перебувають у постійному користуванні громадян Згоранської сільради згідно рішення № 14/29 від 29.09.2000р. (відсутнє в матеріалах справи), на земельній ділянці площею 9,5 га самовільно розпочато роботи по посадці лісу. Посадку саджанців лісових культур проведено на площі 6,5 га, на 3,0 га проведені роботи по підготовці під посадку лісу. Посадка лісу проводилась учнями Гупалівської школи.

Водночас, як вбачається з наявних в матеріалах справи актів заліку площ від 01.04.2007р. та від 01.04.2008р., використаних відповідачем під посадку лісових культур та матеріалів прокурорської перевірки, 01.04.2007р.та 01.04.2008р. учнями Гупалівської ЗОШ І-ІІ ступенів в урочищі "Кратиха"проведено посадку 3,9 га лісу. Згідно акта заміру площі під посадку лісових культур, складеного інженером лісового господарства та інженером охорони і захисту лісу ДП "Любомльський лісгосп"заліснена відповідачем площа земельної ділянки складає 3,9га, до створених лісових культур безпосередньо примикає ділянка з самонасівом сосни площею 2,0 га (план наявний в матеріалах справи).

На підставі складеного Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02.04.2008р. управлінням земресурсів було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно лісничого ДП "Любомльський лісгосп"(самовільне зайняття земельної ділянки). Постановою Любомильського районного суду Волинської області від 04.08.2008р. накладений на лісничого Моісеєнка штраф у розмірі 935 грн. зменшено до 260 грн.

На підставі цього ж акта Волинський природоохоронний міжрайонний прокурор звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області до ДП "Любомильське лісове господарство"про стягнення шкоди, заподіяної відповідачем державі порушенням земельного законодавства (самовільне зайняття земельної ділянки)

При проведенні розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки позивач керувався Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963 (963-2007-п) .

Пунктом 4 даної Методики встановлено формулу, за якою визначається розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки: Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1), де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783 (783-2000-п) .

Як було зазначено вище, рішенням Згоранської сільської ради №27/16 від 24.01.2006 року погоджено передачу земельної ділянки площею 20 га, непридатної для ведення сільськогосподарських робіт у склад земель ДП "Любомльський лісгосп"для заліснення.

З метою з’ясування функціонального призначення земельної ділянки площею 9, 5 га, суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав розгляд справи. Згоранську сільську раду, залучену до участі у справі в якості третьої особи, було зобов’язано подати суду докази, які свідчать про те, що площа спірної земельної ділянки є землями сільськогосподарського призначення та використовується для ведення сільгоспробіт.

Третя особа вимоги суду апеляційної інстанції не виконала, витребуваних судом доказів не подала.

Таким чином, наявні в матеріалах справи рішення Згоранської сільської ради №27/16 від 24.01.2006 року та довідка останньої № 617 від 25.04.2008р. свідчать про те, що земельна ділянка в урочищі "Кратиха"є непридатною для ведення сільськогосподарських робіт та не використовується за призначенням близько 15 років, частково заліснена самонасівом. Зворотнього позивачем у справі не доведено.

Вищенаведене свідчить про те, що управлінням земресурсів при проведенні розрахунку завданої відповідачем шкоди неправомірно взято формулу, за якою визначається розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, оскільки в даній формулі значення "Нп"- це середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням. Як було зазначено вище, дані землі не використовуються за призначенням близько 15 років.

Відповідно до вимог ст. 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (від 19.06.2003, № 963-IV) державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Прокуратура, при зверненні до суду з даним позовом, просила стягнути з відповідача шкоду заподіяну державі в розмірі ціни позову на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України.

У відповідності до вимог п.3 ч.2 ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Відшкодування шкоди може полягати в відшкодуванні заподіяних збитків.

Згідно загальних положень про відшкодування шкоди, передбачених Цивільним кодексом України (435-15) у главі 82, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Правовою підставою відшкодування шкоди є склад цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причиновий зв’язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Однак, відшкодуванню підлягає тільки та шкода, яка спричинила певні негативні наслідки. Позивач має довести існування шкоди, оскільки за відсутності шкоди не виникає і зобов’язань з її відшкодування.

Оскільки, предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, то предмет позову кореспондується зі способами захисту права.

У спірному випадку спосіб захисту права є відшкодування майнової шкоди. Підстава позову - це фактичні обставини з посиланням на конкретну норму матеріального права, на яких ґрунтується вимога позивача.

Ухвалами суду апеляційної інстанції від 10.12.2008р. та від 21.01.2009р. Волинську природоохоронну міжрайонну прокуратуру було зобов’язано документально обґрунтувати наявність в діях відповідача шкоди, заподіяної державі. Прокуратурою вимоги ухвал суду не виконано.

Згідно ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) питання регулювання земельних відносин вирішуються на пленарному засіданні ради - сесії з винесенням рішення.

Судова колегія вважає, що місцевим господарським судом не встановлено обставин прийняття сільською радою рішення про відведення землі відповідачу.

Так, суд першої інстанції, дійшовши висновку про самовільне зайняття земельної ділянки площею 9,5 га на підставі актів перевірок дотримання вимог земельного законодавства не дав належної правової оцінки і залишив поза увагою рішення Згоранської сільської ради №27/16 від 24.01.2006 року та довідку останньої № 617 від 25.04.2008р., які свідчать про те, що земельна ділянка в урочищі "Кратиха"є непридатною для ведення сільськогосподарських робіт та не використовується за призначенням близько 15 років, частково заліснена самонасівом. При цьому, як було зазначено вище, проведений позивачем розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, містить складову середньорічного доходу, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, застосування якого в даному випадку, є безпідставним.

У відповідності до вимог ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про рішення Господарського суду Волинської області від 30.10.2008 р. у справі № 8/107-38 слід скасувати, у задоволенні позовних вимог Волинського природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області про стягнення з рахунку Державного підприємства "Любомильське лісове господарство"шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки –відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105, 107 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

1. Апеляційну скаргу –задоволити.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 30.10.2008 р. у справі № 8/107-38 скасувати. Прийняти нове судове рішення.

3. У задоволенні позовних вимог Волинського природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області про стягнення з рахунку Державного підприємства "Любомильське лісове господарство"шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки –відмовити.