донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.02.2009 р. справа №37/217
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs5034019) )
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Мирошниченка С.В.
суддів
Колядко Т.М., Скакуна О.А.
за участю представників сторін:
від позивача:
не з"явився,
від відповідача:
не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром"
м.Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
06.01.2009 року
по справі
№37/217 (Попков Д.О.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий
дім" м.Львів
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром"
м.Донецьк
про
стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів в сумі
550454,10грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" м.Донецьк подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 06.01.2009р. по справі №37/217.
Цим рішенням господарський суд Донецької області (суддя Попков Д.О.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" м.Донецьк про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів в сумі 550454,10 грн. задовольнив у повному обсягу. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" м.Львів заборгованість зі сплати лізингових платежів в сумі 550454,10 грн. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" м.Львів відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 5504,54 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.
Відповідач наполягає на скасуванні рішення, в зв"язку з тим, що воно суперечить вимогам закону.
Розглянувши апеляційну скаргу, апеляційний суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" м.Львів звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" м.Донецьк про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів в сумі 550454,10грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №347/1007 фінансового лізингу (оренди) від 11.10.2007р., додатки №1 від 10.10.2007р., №3 від 10.10.2007р. до договору фінансового лізингу №347/1007 від 11.10.2007р., акт прийому-передачі від 01.11.2007р. (додаток №2), додаткову угоду №1 від 05.02.2008р. до договору фінансового лізингу №347/1007 від 11.10.2007р., додаток №3/1 від 05.02.2008р. до договору фінансового лізингу №347/1007 від 11.10.2007р., додаткову угоду №2 від 30.04.2008р. до договору фінансового лізингу №347/1007 від 11.10.2007р., додаток №3/2 від 30.04.2008р. до договору фінансового лізингу №347/1007 від 11.10.2007р., розрахунок боргу між ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" та ТОВ "Донспецпром" станом на 27.11.2008р.
Відповідачем не був наданий відзив на позовну заяву. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що рішення господарського суду Донецької області від 06.01.2009р. було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки рішення господарського суду було винесено за відсутністю відповідача.
11.10.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" був укладений договір №347/1007 фінансового лізингу (оренди), відповідно до п.1.1. якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, а саме: 3 (три) нових автомобілів марки Мерседес-Бенц, виробництва Концерну "ДаймлерКрайслер"АГ, модель Actros 3541 К.
У відповідності до п.п. 2.4., 2.5., 2.6. договору фінансового лізингу, майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Відповідачу, про що сторонами був складений відповідний акт приймання-передачі від 01.11.2007р., який є додатком №2 до Договору ( а.с.10).
Відповідно до п.4.1. договору Лізингоодержувач за користування майном вносить періодичні лізингові платежі. Згідно з п.4.2. договору лізингові платежі включають:-суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна; -платіж як винагороду Лізингодавцю за отримане у лізинг майно; - інші витрати Лізингодавця, передбачені договором лізингу. Пункт 4.3. договору передбачає, що розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються у графіку платежів, викладеному у Додатку №3 до цього договору, який з моменту підписання обома сторонами стає його невід"ємною частиною. Відповідно до п.4.4. договору сплата лізингових платежів здійснюється Лізингоодержувачем шляхом перерахування належних до сплати сум на розрахунковий рахунок Лізингодавця.
Додатком №3 (а.с.9а,10а) визначені розміри, спосіб, форма та строки внесення лізингових платежів, згідно якого, після внесення першого лізингового платежу до 19.10.2007р., Лізингоодержувач повинен сплачувати до 15 числа поточного місяця лізингові платежі відповідно до графіку лізингових платежів.
Додатковою угодою №1 від 05.02.2008р. (а.с. 11) сторони домовилися вважати діючим Додаток №3/1 від 05.02.2008р., а Додаток №3 до Договору таким, що втратив чинність.
Додатковою угодою №2 від 30.04.2008р. (а.с.12а) сторони домовилися вважати діючим додаток №3/2 від 30.04.2008р. (а.с.13,13а), а додаток №3/1 до договору таким, що втратив чинність.
Як вбачається із графіку платежів за додатками №3/1, №3/2 сторони змінили суми платежів, залишивши незмінними строки їх внесення.
Виходячи із розрахунку боргу (а.с.14), у відповідача утворилася заборгованість зі сплати лізингових платежів у загальному розмірі 550454,10грн.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" Лізингоодержувач зобов"язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Згідно зі ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов"язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч.1 ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг-це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов"язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 27.11.2008р. за договором фінансового лізингу №347/1007 від 11.10.2007р. становить 550454,10грн.
Відповідно до ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд прийняв вірне рішення, яким позовні вимоги задовольнив повністю та стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 550454,10грн.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що рішення господарського суду Донецької області від 06.01.2009р. було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки рішення господарського суду було винесено за відсутністю відповідача.
Ці доводи відповідача не можуть бути враховані, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дати, час та місце слухання справи, що підтверджується матеріалами справи (а.с.21). В судове засідання господарського суду Донецької області 23.12.2008р. відповідач не з"явився, в зв"язку з чим, розгляд справи був відкладений на 06.01.2009р. 06.01.2009р. відповідач в судове засідання знову не з"явився. Таким чином, відповідач не скористався своїми процесуальними правами.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.01.2009р. розгляд справи був призначений на 04.02.2009р. Відповідач отримав ухвалу суду, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.55, 58), які були підписані "уповноваженим Ємельяновим". 04.02.2009р. відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв"язку з тим, що представник ТОВ "Донспецпром" знаходиться у відрядженні за межами Донецької області (а.с.57). Судова колегія відхилила це клопотання, оскільки до клопотання не було додано доказів, які би підтверджували знаходження представника відповідача у відрядженні. Крім того, апеляційний господарський суд не викликав в судове засідання конкретного представника. Тобто, в апеляційній інстанції, відповідач знову не скористався своїми процесуальним правами.
Керуючись ст. ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 06.01.2009р. по справі №37/217 залишити без змін.
Головуючий
Судді:
С.В. Мирошниченко
Т.М. Колядко
О.А. Скакун
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1 у справу
1 ДАГС
1.госп.суду