Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Л.В. Поліщук

Суддів: Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання –Н.А. Павленко,

за участю представників сторін:

від позивача –М.В. Прокопов

від відповідача –В.В. Хоменко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ЗАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА"

на рішення господарського суду Одеської області від 13.03.2009р.

у справі № 22/14-09-346

за позовом ВАТ Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" в особі, якою є Одеська обласна дирекція ВАТ Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"

до ЗАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА" в особі, якою є Одеська філія ЗАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА"

про стягнення 18381,52грн.,

ВАТ Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" в особі, якою є Одеська обласна дирекція ВАТ Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА", звернулося до господарського суду з позовом до ЗАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА" в особі, якою є Одеська філія ЗАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА", про стягнення 18381,52грн., що складають суму виплаченого страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.03.2009р. (суддя Л.О. Торчинська) позов задоволено. Рішення мотивовано тим, що відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

ЗАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА", не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки страхове відшкодування повинно розраховуватися виключно на підставі експертизи, проведеної належним суб’єктом оціночної діяльності, але докази проведення такої експертизи відсутні в матеріалах справи. Крім того скаржником зазначено, що ним було надано до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неотриманням копії позовної заяви, яке не взято судом до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення за відсутністю представника відповідача, чим позбавило останнього можливості взяти участь у судовому засіданні, надати свої пояснення, заперечення та відзив на позов.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

14.09.2007р. між ВАТ Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" в особі, якою є Одеська обласна дирекція ВАТ Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА", та страхувальником –громадянином Сапон А.Д. укладено договір добровільного страхування транспортних засобів №2007/27/378 з терміном дії з 16.09.2007р. до 15.09.2008р. Страхова сума (дійсна вартість) складає 65650,0грн., безумовна франшиза за ризиком ДТП 1%, що складає 656,50грн. Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника Сапон А.Д., що не суперечать чинному законодавству, пов'язанні з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом, марки FORD FIESTA 2006 року випуску, державний реєстраційний помер ВН 7130 АТ. Згідно п. 1.2.1 договору, страховим випадком вважаються події, які виникають внаслідок настання страхових ризиків, яким серед інших є дорожньо - транспортна пригода.

09.04.2008р. громадянин Левін Є.М., керуючи автомобілем Тойота, державний номер ВН 2385ВТ, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та можливостей транспортного засобу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем FORD FIESTA, державний номер ВН 7130ВТ під керуванням водія Сапон Д.А. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 08.05.2008р. Левіна Євгена Миколайовича, 01.08.1985 року народження, визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та підвергнуто його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 40 гривень в доход держави.

10.04.2008 року громадянин Сапон А.Д. завернувся до ВАТ НАСК "ОРАНТА" з заявою про страхову виплату, яка реєстрована за номером №8/727.

15.04.2008 року за участю страхувальника та спеціаліста страхової компанії ВАТ НАСК "ОРАНТА" був проведений огляд пошкодженого транспортного засобу марки FORD FIESTA, 2006 року випуску, реєстраційний номер ВН 7130 АТ, про що складено протокол огляду.

28.05.2008р. аварійним комісаром центру врегулювання збитків ООД НАСК "Оранта" Козловим В.В., який має вищу технічну освіту і кваліфікацію аварійного комісара, свідоцтво №774 від 03.06.2008р. Українського центру післяаварійного захисту "Експерт-сервіс", за результатами огляду пошкодженого автомобіля марки FORD FIESTA було встановлено, що внаслідок аварійного пошкодження застрахованого транспортного засобу, його власнику було завдано матеріальної шкоди у розмірі 19548,02 грн.

При розрахунку розміру страхового відшкодування бралися до уваги результати проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, а також положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 (z1074-03) від 24.11.2003 року. При здійсненні розрахунку також використовувалися ціни на запасні частини та матеріали на території України, визначені для відповідної моделі транспортного засобу за даними довідкової літератури, зокрема, довідника "Бюлетень автотоварознавця" трудомісткості робіт відповідно довідника "Трудомісткості робіт по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів", а також вимоги до порядку та технології ремонту, встановлені заводом-виробником даної марки/моделі транспортного засобу. Всі ці відомості містяться в комп'ютерній програмі для складання ремонтних калькуляцій "Аudatex" (Німеччина), яка враховує всі нормативи заводу-виробника, постійно оновлюється та використовується для визначення вартості відновлювального ремонту транспортних засобів багатьма експертними організаціями в Європі.

За результатами розгляду страхового випадку було складено розрахунок страхового відшкодування, який підлягає виплаті страхувальнику, розмір якого складає 18 891,52грн. Страхова компанія ВАТ НАСК "ОРАНТА" виплатила страхувальнику суму страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 2360 від 04.06.2008р.

Левін Євген Миколайович відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961-ІV від 01.07.2004р. (1961-15) застрахував у ЗАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА" свою цивільно-правову відповідальність, яка могла виникнути в результаті використання транспортного засобу Тойота, державний номер ВН2385ВТ, з лімітом відповідальності 25500,0грн., та встановленою франшизою у розмірі 510,0гривень., що підтверджено полісом № ВВ/7586652 від 27.03.2008р.,

Отже, на момент скоєння вищезазначеної ДТП цивільна-правова відповідальність водія Левіна Євгена Миколайовича була застрахована відповідачем.

Згідно прибуткового касового ордеру № 3253 від 28.08.2008 року Левін Є.М. сплатив суму франшизи у розмірі 510 грн. до бухгалтерії Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК "ОРАНТА".

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961-ІV від 01.07.2004р. зі змінами (далі –Закон № 1961) передбачено, що при настанні страхового випадку (визначення якого міститься у ст. 6 цього Закону) страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із пунктом 35.1 ст. 35 Закону № 1961 для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву. Відповідно до п.п. 37.1, 37.2 ст. 37 вказаного закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 цього Закону документів.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2008р. ВАТ Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" в особі, якою є Одеська обласна дирекція ВАТ Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" в порядку, визначеному Законом № 1961, звернулося до ЗАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА" із регресною вимогою № 12-03/1864 про виплату страхового відшкодування і всіма необхідними для цього документами, які одержані останнім 12.09.2008р. Однак ЗАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА" в порушення вказаних норм закону не здійснило протягом місяця виплати страхового відшкодування та письмово не повідомило про результати розгляду заяви ВАТ Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" в особі, якою є Одеська обласна дирекція ВАТ Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"

Отже, ЗАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА" зобов'язано провести виплату страхового відшкодування на користь ВАТ Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" в особі, якою є Одеська обласна дирекція ВАТ Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" в розмірі 18891,52грн.

Заперечення скаржника стосовно того, що розмір збитків, які виникли при пошкодженні автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може встановлювати лише експерт згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) , а не аварійний комісар, апеляційна інстанція відхиляє, оскільки згідно із ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик не може відмовити страхувальнику в проведенні розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара з усіма обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріальні докази та документи.

Також у відповідності із п.п. 34.1, 34.2 ст. 34 Закону № 1961 страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи. Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) не передбачає обов’язкового проведення експертизи для визначення збитків внаслідок пошкодження майна при дорожньо-транспортних пригодах (ст.7 вказаного закону).

Отже, спеціальне законодавство ( Закон України "Про страхування" (85/96-ВР) і Закон №1961), яке регулює спірні правовідносини, передбачає, що для визначення розміру збитків при страховому випадку можуть бути залучені аварійні комісари або експерти.

Таким чином, встановлення розміру збитків при настанні страхового випадку (ДТП) аварійним комісаром, який має відповідне свідоцтво і кваліфікацію, є правомірним.

Також не заслуговує на увагу посилання скаржника на те, що суд не врахував його доводи стосовно неотримання ним копії позовної заяви і прийняв рішення без його участі, так як із матеріалів справи вбачається, що копія позовної заяви йому була відправлена позивачем, відповідач був повідомлений про судовий розгляд справи і відповідно до ст. 22 ГПК України мав право ознайомитись з матеріалами справи і зняти з них копії, в тому числі із позовної заяви, та прийняти участь у судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

Рішення господарського суду Одеської області від 13.03.2009р. у справі №22/14-09-346 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.