за позовом Прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та в особі Відкритого акціонерного товариства "Одеський завод "Центроліт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський ливарний завод"

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ПЛЮС"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Виконавчого комітету Одеської міської ради

про визнання недійсним договору купівлі-продажу, свідоцтва про право власності та витребування майна.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.10.2008р. (суддя Торчинська Л.О.) в позові Прокурору Суворовського району м. Одеси в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та в особі Відкритого акціонерного товариства "Одеський завод "Центроліт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський ливарний завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ПЛЮС", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу, свідоцтва про право власності та витребування майна –відмовлено з підстав спливу строку позовної давності.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, В.о. прокурора Суворовського району м. Одеси звернувся з апеляційним поданням, в якому просить, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

ТОВ "ВЕГА ПЛЮС" у відзиві на апеляційне подання з доводами викладеними в апеляційному поданні не погоджується, вважає їх необґрунтованими та просить рішення господарського суду Одеської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість прийнятого господарським судом рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційне подання В.о. прокурора Суворовського району м. Одеси підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Виконуючий обов'язки прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17.02.2003р., укладеного між ТОВ "Одеський ливарний завод" та ТОВ "ВЕГА ПЛЮС", згідно якого останнє купило у ТОВ "Одеський ливарний завод" будівлі та споруди ремонтно-будівельного цеху, розташованого за адресою: м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги, 15, загальною площею 1812,3 м 2 .

Крім цього, позивач просив визнати недійсним свідоцтво про право власності ТОВ "ВЕГА ПЛЮС" на нежилі будівлі та споруди розташовані у м. Одесі по 21 км. Старокиївської дороги, 15 серії САА №10014 від 11.05.2004р., видане виконавчим комітетом Одеської міської ради, а також зобов'язати ТОВ "ВЕГА ПЛЮС" передати ВАТ "Одеський завод "Центроліт" зазначені нежилі будівлі та споруди, а ТОВ "Одеський ливарний завод" повернути ТОВ "ВЕГА ПЛЮС" грошові кошти, отримані по договору купівлі-продажу від 17.02.2003р. у сумі 199 850 грн.

При цьому, позивач зазначив, що підставою для звернення прокурора до господарського суду з позовом є виявлені в ході проведення у липні-серпні 2008р. перевірки порушення майнових інтересів держави, яка має основну частку в статутному фонді ВАТ "Одеський завод "Центроліт". А оскільки будівлі та споруди ремонтно-будівельного цеху відчужені за договором купівлі-продажу від 17.02.2003р., входили до складу цілісного майнового комплексу, який за рішенням господарського суду Одеської області від 11.03.2005р. по справі № 15/61-05-1835 підлягає поверненню ВАТ "Одеський завод "Центроліт", зазначена угода фактично позбавила державу та ВАТ "Одеський завод "Центроліт" права власності на належне їм майно.

Крім цього, скаржник зазначив, що йому стало відомо про існування спірної угоди у липні-серпні 2008р. у ході перевірки за зверненням заступника голови ФДМ України, РВ ФДМ України по Одеській області та ФДМ України також довідалися про існування спірної угоди з листа КП "Одеське МБТІ та РОН" №2840-11/251 від 03.04.2008р.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 12.02.2003р. ТОВ "Одеський ливарний завод" продало, а ТОВ "ВЕГА ПЛЮС" купило будівлі та споруди ремонтно-будівельного цеху, розташованого за адресою: м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги, 15, загальною площею 1812,30 м 2 .

11.05.2004р. виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі розпорядження Суворовської райадміністрації Одеської міської ради від 21.01.2004р. №66р ТОВ "ВЕГА ПЛЮС" видано свідоцтво про право власності на нежилі будівлі та споруди, що складаються з основного корпусу літ. А цехів, літ.А1;А2, складу літ. Б, прохідної літ. В, трансформаторної підстанції літ. Г, загальною площею 1812,30 м 2, розташовану у м. Одесі по 21 км. Старокиївської дороги, 15.

Згідно з п.1.2 спірного договору продавець підтвердив, що об'єкти продажу належать йому на праві власності у складі цілісного майнового комплексу ТОВ "Одеський ливарний завод", що підтверджується рішенням господарського суду від 17.09.2002р. у справі №17-6-40/02-7276.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.03.2005р. у справі №17-6-40/02-7276, залишеною без змін Верховним судом України, встановлено незаконність набуття права власності ТОВ "Одеський ливарний завод" на цілісний майновий комплекс, розташований у м. Одеса по 21 км. Старокиївської дороги до складу якого входили споруди та будівлі ремонтно-будівельного цеху та скасовано рішення господарського суду від 17.09.2002р.

Отже, ТОВ "Одеський ливарний завод" не набув права власності на майно ВАТ "Одеський завод "Центроліт" до складу якого входили спірні об'єкти, а тому не мав права виступати продавцем майна за спірним договором.

Відповідно до ст. 225 Цивільного кодексу УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу належить власникові.

Згідно зі ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам Закону.

Таким чином, судова колегія вважає, що договір купівлі-продажу, укладений 17.02.2003р між ТОВ "Одеський ливарний завод" та ТОВ "ВЕГА ПЛЮС", відповідно до якого ТОВ "Одеський ливарний завод" продало, а ТОВ "ВЕГА ПЛЮС" купило будівлі та споруди ремонтно-будівельного цеху, розташованого за адресою: м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги, 15, загальною площею 1812,30 м 2 необхідно визнати недійсним.

Стосовно вимоги ТОВ "ВЕГА ПЛЮС" передати ВАТ "Одеський завод "Центроліт" будівлі та споруди ремонтно-будівельного цеху, судова колегія вважаючи такою що не підлягає задоволенню зазначає, що оспорюваний договір від 17.02.2003р. був укладений між ТОВ "Одеський ливарний завод" та ТОВ "ВЕГА ПЛЮС", отже права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто із застосуванням правового механізму встановленого ч. 2 ст. 48 Цивільного кодексу УРСР, незалежно від того чи відповідає спірна угода закону. Захист прав такої особи можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову, якщо є підстави встановлені ст. 145 Цивільного кодексу.

Відносно позовної вимоги щодо зобов'язання ТОВ "Одеський ливарний завод" повернути ТОВ "ВЕГА ПЛЮС" грошові кошти, отримані по договору купівлі-продажу від 17.02.2003р. судова колегія зазначає, що відповідно до оспорюваного договору сторони узгодили ціну спірного майна у розмірі 199 850 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведеної прокуратурою Суворовського району м. Одеси перевірки ТОВ "Одеський ливарний завод" та ТОВ "ВЕГА ПЛЮС" не надало будь-яких фінансових документів, що підтверджують факт передачі грошових коштів по договору від 17.02.2003р.

Приймаючи до уваги, що прокурором, факт передачі грошових коштів ТОВ "Одеський ливарний завод" ТОВ "ВЕГА ПЛЮС" за договором від 17.02.2003р. документально не підтверджено, судова колегія вважає, що вимога щодо повернення ТОВ "Одеський ливарний завод" грошових коштів отриманих за договором підлягає залишенню без розгляду на підставі ст. 81 ГПК України.

Судова колегія вважає, що позовна вимога Прокурора Суворовського району м. Одеси стосовно визнання недійсним свідоцтва про право власності ТОВ "ВЕГА ПЛЮС" на нежилі будівлі та споруди, розташовані у м. Одесі по 21 км. Старокиївської дороги, 15 серія САА №101014 від 11.05.2004р. видане виконавчим комітетом Одеської міської ради не підлягає задоволенню, оскільки зазначене свідоцтво не є актом державного чи іншого органу у розумінні ст. 12 ГПК України.

Щодо висновку суду першої інстанції відносно спливу строку позовної давності, то судова колегія вважає такий висновок помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 83 Цивільного кодексу УРСР, позовна давність не поширюється на вимоги державних організацій про повернення державного майна з незаконного володіння колгоспів та інших кооперативних та громадських організацій.

Крім того, відповідно до ст. 76 Цивільного кодексу УРСР, перебіг позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Згідно з п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) про позовну давність застосовується до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні про факт відчуження будівель та споруд ремонтно-будівельного цеху, які входили до складу цілісного майнового комплексу ВАТ "Одеський завод "Центроліт" позивач та Фонд Державного майна України довідалися лише в 2008р. з листа комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" від 03.04.2008р. №2840-11/251.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду від 07.10.2008р. у справі №22/153-08-3606 підлягає скасуванню як прийняте з порушенням норм матеріального права, а позов прокурора Суворовського району м. Одеси частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

Апеляційне подання В.о. прокурора Суворовського району м. Одеси задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 07.10.2008р. у справі №22/153-08-3606 скасувати.

Позов прокурора Суворовського району м. Одеси задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу будівель та споруди ремонтно-будівельного цеху, розташованого за адресою: м. Одеса, 21 кілометр Старокиївської дороги, 15, загальною площею 1812,30 м 2 укладений між ТОВ "Одеський ливарний завод" та ТОВ "ВЕГА ПЛЮС".

В задоволені позову в частині визнання недійсним свідоцтва на право власності ТОВ "ВЕГА ПЛЮС" на нежилі будівлі та споруди розташовані у м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги, 15 серія САА №101014 від 11.05.2004р. видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради —відмовити.

Позов в частині зобов'язання ТОВ "ВЕГА ПЛЮС" передати ВАТ "Одеський завод "Центроліт" нежилі будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги, 15 та зобов'язання ТОВ "Одеський ливарний завод" повернути ТОВ "ВЕГА ПЛЮС" грошові кошти у сумі 199 850 грн. отримані за договором купівлі-продажу від 17.02.2003р. залишити без розгляду.