Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді Хуторной В.М., Колодій Н.А., Кричмаржевський В.А.

при секретарі Пересаді О.В.

В присутності представників: позивача –Івахніна А.В., довіреність від 01.10.08 р.; від відповідача – не з’явився;

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Восток" на рішення господарського суду Запорізької області від 13.11.2008 р. по справі № 20/166/06

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Восток", м. Запоріжжя (далі ТОВ "Компанія Восток");

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково – виробнича фірма "Бізнес Комп’ютер Серівс", м. Запоріжжя (далі ТОВ НВФ "Бізнес Комп’ютер Сервіс");

про стягнення 10997,62 грн.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 163 від 02.02.2009 р. справу № 20/166/06 передано для розгляду колегії у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), суддів – Колодій Н.А., Кричмаржевський В.А., якою справа прийнята до свого провадження.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.11.2008 р. по справі № 20/166/06 (суддя Гандюкова Л.П.) в задоволені позову відмовлено.

Вказане рішення мотивовано тим, що позивач не був позбавлений права запропонувати відповідачу внести зі зміни в договір щодо визначення орендодавця шляхом укладання додаткової угоди, укласти новий договір чи обрати інший спосіб захисту порушеного чи оспорюваного права. Враховуючи предмет позовних вимог, позивачем не надано належних доказів в обґрунтування своїх вимог, а саме порушення його прав відповідачем, виникнення у останнього обов’язку сплачувати позивачеві орендну плату та наявність боргу. Таким чином, вимога про стягнення з відповідача суми 3865,6 грн. заборгованості з орендної плати та подвійної плати за несвоєчасне внесення платежу не підлягає задоволенню, оскільки позивачем неправильно визначена правова природа сум. Крім того, вимога про стягнення пені також не підлягає задоволенню, оскільки пеня у правовідносинах сторін не встановлена.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ТОВ "Компанія Восток", позивач по справі, звернулось з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій зазначає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, судом не з’ясовано обставини, що мають значення для справи. Так, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Запорізькій області та ТОВ "Компанія Восток" укладено договір купівлі – продажу державного майна шляхом викупу, за умовами якого позивачу передано у власність нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 19/вул. Патріотична, буд. 38. Вказане нежитлове приміщення було передано актом прийому – передачі від 12.04.2005 р. На момент набуття товариством права власності на вищевказане нежитлове приміщення ТОВ НВФ "Бізнес Комп’ютер Сервіс" займало 96,2 кв. м. цього приміщення на підставі договору оренди №103 від 20.10.1995 р., укладеного з АТ "Запоріжбуд", строк дії договору якого було продовжено до 01.11.2005 р. Відповідач листом № 8/6 від 08.06.2005 р. був повідомлений про зміну власника та листом №7 від 08.11.2005 р. відповідачу було запропоновано звільнити приміщення у зв’язку із закінченням дії договору оренди. Зазначені листи залишилися без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення з позовом до суду. Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.11.2005 р. та постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.02.2006 р. по справі № 1/100 позовні вимоги задоволено, ТОВ НВФ "Бізнес Комп’ютер Сервіс" виселено із займаних ним приміщень. Однак, за весь час користування приміщеннями відповідач не сплачував орендну плату, що змусило позивача звернутися із позовом до суду про стягнення неустойки на підставі ст. 785 ЦК України. Апелянт просить рішення господарського суду Запорізької області від 13.11.2008 р. по справі № 20/166/06 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

ТОВ "НВФ "Бізнес Комп’ютер Сервіс", відповідач по справі, відзиву на апеляційну скаргу не надав, своїм правом на участь в судовому процесі не скористався, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За клопотанням представника позивача судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами та за його згодою, в судовому засіданні 03.02.2009 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору.

20.10.1995 р. між АТ "Запоріжбуд" (орендодавець) та Науково – виробничою фірмою "Бізнес Комп’ютер Сервіс" (орендар, відповідач у справі) було укладено договір оренди № 103 (далі договір оренди № 103), згідно з яким відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення за адресою: вул. Сталеварів,19 (кімнати 32,33).

Додатковою угодою до договору від 01.04.1997 р. збільшено площу та загальний розмір орендної плати. Додатковою угодою №103-06 від 20.09.2000 р. строк дії договору оренди № 103 було продовжено до 01.11.2005 р.

В свою чергу, 11.04.2005 р. між ТОВ "Компанія Восток" (покупець, позивач у справі) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області було укладено договір купівлі – продажу № 946 державного майна шляхом викупу, відповідно до якого позивач придбав у власність нежитлові приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 19/вул. Патріотична, 38, в тому числі, орендовані відповідачем приміщення.

29.11.2005 р. господарським судом Запорізької області прийнято рішення у справі № 1/100 про задоволення позову ТОВ "Компанія Восток" до ТОВ "НВФ "Бізнес Комп’ютер Сервіс" про звільнення останнім орендованих приміщень. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.02.2006 р. рішення господарського суду Запорізької області від 29.11.2005 р. залишено без змін та зазначено про відсутність досягнення згоди сторін у договорі оренди № 103 щодо його істотних умов, що свідчить про його неукладеність. Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2006 р., якою залишена без змін постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 03.02.2006 р., вказано про правильність висновків судів попередніх інстанцій з приводу обґрунтованості позовних вимог щодо незаконності зайняття ТОВ "НВФ "Бізнес Комп’ютер Сервіс" спірного приміщення через припинення договору найму № 103 в результаті закінчення строку оренди, про неукладеність вказаного договору Вищим господарським судом не зазначено нічого.

Відповідач спірне приміщення своєчасно не звільнив та продовжував ним користуватися після набрання сили рішенням суду, не сплачуючи при цьому орендної плати.

Предметом розгляду в суді першої інстанції з урахуванням уточнених позовних вимог було стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати з 01.11.2005 р. по 02.04.2006 р. в сумі 3865,6 грн., подвійної плати за несвоєчасне внесення платежу з 01.11.2005 р. по 02.04.2006 р. у розмірі 3891,2 грн. інфляційних втрат з 03.04.2006 р. по 30.06.2006 р. в сумі 2277,28 грн., 3% процентів річних з 03.04.2006 р. по 08.10.2008 р. в сумі 291,99 грн. та пені з 03.04.2006 р. по 02.04.2007 р. в сумі 671,55 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.11.2008 р. в задоволені позову відмовлено, з чим не погодився позивач та оскаржує його в апеляційному порядку.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

На думку позивача, підставою для стягнення заявлених сум є невиконання зобов’язань відповідачем, що випливають з правовідносин оренди за договором оренди № 103, та відповідні законодавчі норми щодо відповідальності наймача.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.03.07 р. у справі № 22/285д-8/64д/07 в задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог відмовлено. Договір оренди № 103, укладений 20.10.1995 р. між ТОВ НВФ "Бізнес Комп’ютер Сервіс" та АТ "Запоріжбуд" визнано недійсним внаслідок нікчемності. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.06.07 р., залишена без змін постановою Вищого господарського суду від 22.08.07 р. рішення господарського суду Запорізької області від 01.03.2007 р. у справі № 22/285д-8/64д/07 залишено без змін, виключено з частини 3 резолютивної частини слова "внаслідок нікчемності".

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, договір оренди № 103 не створив будь-яких наслідків для сторін, правовідносини оренди між ТОВ НВФ "Бізнес Комп’ютер Сервіс" та АТ "Запоріжбуд" не виникли, як і не виникли вони відносно ТОВ "Компанія Восток", яка придбала спірні приміщення за договором купівлі – продажу № 946 державного майна шляхом викупу, і вважає себе, з моменту переходу права власності, орендодавцем за договором оренди № 103. Доказів наявності будь-яких інших підстав існування між ТОВ НВФ "Бізнес Комп’ютер Сервіс" та ТОВ "Компанія Восток" господарських зобов’язань щодо оренди майна сторонами не надано.

За обставин відсутності договірних зобов’язань оренди нерухомого майна між сторонами по справі, підстави для стягнення заборгованості з орендної плати, застосування неустойки згідно п. 2 ст. 785 ЦК України та стягнення пені з відповідача – відсутні.

Щодо 3% річних та втрат від інфляції, то факту наявності грошового зобов’язання ТОВ НВФ "Бізнес Комп’ютер Сервіс" перед ТОВ "Компанія Восток" згідно ст. 625 ЦК України колегією суддів не встановлено.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість змісту позовних вимог, не наведення доказів та норм матеріального права ТОВ "Компанія Восток", що підтверджують позов і апеляційну скаргу.

За своєю правовою природою, матеріально-правові вимоги позивача по даній справі не відносяться до наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 ЦК України, а базуються на виконанні та припиненні зобов’язань за договором оренди № 103, що жодних правових наслідків для сторін не створив.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Восток" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 13.11.2008 р. по справі № 20/166/06 – без змін.