розглянувши апеляційну скаргусуб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 19 грудня 2008 року у справі № 5020-5/500

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бар Встреча" (пл. Кролевецького, місто Севастополь,99002)

до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, місто Севастополь,99002)

за участю третіх осіб:

державного підприємства Міністерства оборони України "102 підприємство електричних мереж" (вул. 4-я Бастіонна, 32,місто Севастополь,99007)

відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, місто Севастополь,99040)

про спонукання до укладення договору

У вересні 2008 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Бар Встреча" (далі ТОВ "Бар Встреча"), звернувся з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, про спонукання до укладання договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Ухвалою суду від 6 листопада 2008 року до участі у якості третіх осіб, яки не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучені Державне підприємство Міністерства оборони України "102 підприємство електричних мереж"(ДП МОУ"102 ПЕМ") та Відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго"(далі ВАТ"ЕК "Севастопольенерго").

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перешкоджає позивачу отримувати електроенергію від постачальника електричної енергії, чим порушує Правила користування електричною енергією.

Відповідач позовні вимоги не визнав мотивуючі свої заперечення тим, що він не має права укладати спірний договір.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19 грудня 2008 року по справі № 5020-5/500 позов задоволено.

Зобов'язано суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 укласти з ТОВ "Бар Встреча" договір про спільне використання технологічних електричних мереж ВАТ"ЕК "Севастопольенерго". Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, посилаючись на пункти 1.13., 1.7., 1.8., 5.15. Правил користування електричної енергією, затверджених Постановою НКРЕ України № 28 від 31 липня 1996 року (z0417-96) , в редакції Постанови НКРЕ України № 910 від 17 жовтня 2005 року (z1399-05) (далі - Правила), виходив з того, що відповідач не може відмовити позивачу в укладанні договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним дослідженням обставин справи.

Так апелянт, посилаючись на статті 275 Господарського кодексу України, частину 1 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" стверджує, що суд безпідставно посилався на укладений між сторонами договір на передачу електричної енергії від 1 червня 2001 року, оскільки, як стверджує апелянт, він не має юридичної сили, оскільки відповідач не має ліцензії на поставку електричної енергії.

Також відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на пункт 1.8. Правил (z0417-96) , стверджує, що він не має законних підстав укладати з позивачем договір про спільне використання технологічних електричних мереж, так як він є субпідрядником військової частини 34305.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з отриманням технічних умов (далі - ТУ), виданих ДП МОУ "102 ПЕМ" та укладанням договору на передачу електроенергії від 1 червня 2001 року між позивачем та відповідачем, було прийнято рішення про будівництво нової кабельної мережі 0,4кВ довжиною 250 м., на виконання умов проекту № 6021/2000.

Пайову участь у будівництві приймало Закрите акціонерне товариство "Магазин № 74".

На будівництво електромережі та виконання ТУп.6 виданих ДП МОУ "102 ПЕМ" було виділене від відповідача грошових коштів на суму 536,00 грн. Це було відображено у додатку до вказаного договору на передачу електроенергії від 1 червня 2001 року, яка є його відокремленою частиною.

Крім того, був складений акт розмежування балансової належності та відповідальності за експлуатацію обладнання, електромережі між р/щ 380В та споживачем. Складана принципова схема ділянки мережі.

Зазначені договір, додаток та акт розмежування були підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Згідно з пункту 5.19 Правил (z0417-96) , договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача або технічне забезпечення електропостачання та зміни до нього узгоджуються з постачальником електричної енергії та електропередавальною організацією у частині режимів споживання та застосування обмеження постачання електричної енергії субспоживачу у разі заборгованості субспоживача за електричну енергію, дотримання показників якості електричної енергії, порядку розрахунку втрат електричної енергії та їх розподілу.

Вказаний договір відповідно до пункту 5.19 Правил (z0417-96) , був узгоджений з постачальником електроенергії в частині режимів споживання та застосування обмеження постачання електричної енергії субспоживачу, дотримання показників якості електричної енергії, порядку розрахунку втрат електричної енергії та їх розподілу.

Відповідно до пункту 1.2 вищевказаного договору кабельна лінія Кл-0.4В від РУ-0.4.В ТП-808ФЗ до РЩ-380В за спільною домовленістю прийнята на баланс відповідача згідно з актом розмежування балансової належності та відповідальності за експлуатацію обладнання між відповідачем та ДП МОУ "102 ПЕМ".

1 грудня 2004 року між ВАТ ЕК "Севастопольенерго" (постачальник), ТОВ "Бар Встреча" (споживач) укладений Договір № 3616а про постачання електричної енергії. Цей договір діє на даний час.

5 травня 2008 року та 29 травня 2008 року позивач звертався до відповідача з пропозицією укласти спірний договір, які були відхилені останнім, що явилось підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, за слухавши позивача і відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв'язку з наступним.

Правовідносини, які склалися між сторонами, підлягають регулюванню відповідними положеннями Господарського кодексу України (436-15) , Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) а також Правилами користування електричною енергією (z0417-96) .

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності з підпунктом 1.7 Правил (z0417-96) у разі використання технологічних електричних мереж основного споживача субспоживачем відносини між споживачем та субспоживачем, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж споживача, що укладається між ними на основі типового договору. Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, субспоживачам або постачальникам електричної енергії у разі дотримання ними вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договорів про спільне використання технологічних електричних мереж споживача або про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Згідно з підпунктом 1.8 Правил (z0417-96) договір про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії та субспоживачем або споживачем, електроустановки якого приєднані до мереж електропередавальної організації, має укладатись після укладення між субспоживачем та основним споживачем (електропередавальною організацією) договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача або договору про технічне забезпечення електропостачання субспоживача (споживача).

Пунктом 5.15 Правил (z0417-96) встановлено, що відносини сторін у разі передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами споживача регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання. Передача (транзит) електричної енергії без оформлення договору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання забороняється.

Відповідно до пункту 1.13 Правил (z0417-96) укладання договорів здійснюється у відповідності з діючим законодавством України.

Загальний порядок укладання господарських договорів передбачено статтею 181 Господарського кодексу України.

Як було зазначено, 5 травня 2008 року та 29 травня 2008 року позивач звертався до відповідача з пропозицією укласти спірний договір, які були відхилені останнім.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що позивачем не дотримано загальний порядок укладення договору, передбачений статтею 181 Господарського кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про відсутність юридичної сили договору про передачу електричної енергії від 1 червня 2001 року, яким в тому числі врегульовані питання розмежування балансової належності електричної мережі, судова колегія вважає безпідставними, оскільки відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним. Будь-які докази спростування презумпції правомірності зазначеного договору у матеріалах справи відсутні.

Апеляційна інстанція також вважає хибними доводи заявника апеляційної скарги щодо відсутності у нього права укладати спірний договір.

Так, відповідно до пункту 1.2. Правил (z0417-96) субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача; основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам.

Матеріалами справи підтверджено, що по відношенню до позивача відповідач виступає основним споживачем.

Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги не довів обґрунтованість своїх вимог, у зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.

За результатами повторного перегляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що місцевим господарським судом вирішено спір без порушень норм процесуального та матеріального права України, а також правильно встановлені всі обставини справи.