КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2009 № 05-5-33/6648-33/335
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs4032231) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Авдєєва П.В.
Коршун Н.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Лішунова Н.В. (за довір.),
від відповідача - Рагуліна О.В. (за довір.),
від третьої особи: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державноїадміністрації залізничного транспорту України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.11.2008
у справі № 05-5-33/6648-33/335 (Мудрий С.М.)
за позовом Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
до Державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України"
третя особа позивача
третя особа відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торекс"
про стягнення 318103,78 грн.
ВСТАНОВИВ:
В червні 2008 р. позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача збитків в сумі 265086,48 грн., отриманих в зв’язку із невідвантаженням продукції за договором поставки № ЦХП-04-04505-03 від 14.06.2005 та нарахованих штрафних санкцій в сумі 53017,30 грн. на підставі ст.ст. 224- 226 ГК України, п. п.8.1. договору.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.11.2008 р. у справі №05-5-33/6648-33/335 позов задоволено повністю.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю, посилаючись на порушення норм матеріального й процесуального права під час прийняття рішення, у справі просить прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на помилковість висновків господарського суду щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог. Стверджує, що відповідач не укладав з позивачем договір на поставку продукції № ЦХП-04-04505-03 від 14.06.2005. Спірні правовідносини щодо постачання продукції позивачу виникли не з відповідачем, а з ДП "Придніпровська залізниця" та Новомосковського ШПЗ, який мав здійснювати від імені юридичної особи як структурний підрозділ функції виконавця.
Згідно наказу Мінтрансу та зв’язку України від 13.11.2006 р. №1085 зі складу залізниць України було виділено відокремлені структурні підрозділи та приєднано їх до відповідача. Однак, як стверджує відповідач, відповідно до складеного Розподільчого балансу між ДП "Придніпровська залізниця" та відповідачем, заборгованість Новомосковського ШПЗ ДП "Придніпровська залізниця" перед позивачем є відсутньою, і відповідно вона йому не передавалася.
Оскільки відповідач є правонаступником прав та обов’язків ДП "Придніпровська залізниця" виключно в межах, визначених наказом Мінтрасзв’язку України від 13.11.2006 р. №1085 та розподільчими балансами між відповідачем та конкретною залізницею, відповідач вважає, що ним не порушувалися права позивача, а відповідно позовні вимоги заявлено безпідставно.
Позивач у відзиві проти заявлених доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими, а тому просить залишити їх без задоволення. Оскаржуване рішення господарського суду вважає законним, а тому просить залишити його без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків та обґрунтовано задовольнив позов, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання укладеного між ДП "Укрзалізничпостач" (позивач) та ДП "Придніпровська залізниця" (правонаступником якого є відповідач - ДП "УПП ДАЗТ України") Договору поставки від 14.06.2005 року № ЦХП-04-04505-03.
Згідно з ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як вбачається з матеріалів справи, даний спір між ДП "Укрзалізничпостач" та ДП "Придніпровська залізниця" вже розглядався господарськими судами першої та апеляційної інстанцій.
За результатами нового розгляду спору у справі №9/20/348(11/299)-07 за позовом ДП "Укрзалізничпостач" до ДП "Придніпровська залізниця", треті особи – 1) ТОВ "Торекс", 2) ДП "УПП ДАЗТ України" в особі Новомосковського шпалопросочувального заводу, 3) СПД Каменєва В.В, про стягнення збитків в сумі 318103,78 грн., рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2008 р. в позові було відмовлено (т.1, а.с.23-28).
Підставою для відмови в позові було встановлення судом факту, що з 01.01.2007 внаслідок проведеної реорганізації державних підприємств усі зобов’язання, що виникли у ДП "Придніпровська залізниця" за договором № ЦХП-04-04505-03 від 14.06.2005, в тому числі щодо повернення належного позивачу (ДП "Укрзалізничпостач") майна, що було передано на переробку, та відшкодування збитків внаслідок його втрати, перейшли до третьої особи-2 (ДП "УПП ДАЗТ України"). В зв’язку з відсутністю клопотань про заміну відповідача у справі та встановленням судом вищевказаних обставин, ДП "Придніпровська залізниця" було визнано неналежним відповідачем у справі та відмовлено у стягненні з цієї особи вказаних збитків.
Як було встановлено Господарським судом Дніпропетровської області під час розгляду справи №9/20/348(11/299)-07, на виконання умов Договору № ЦХП-04-04505-03 від 14.06.2005, замовник (ДП "Укрзалізничпостач" - позивач) передав виконавцю (ДП "Придніпровська залізниця") розмитнені шпали дерев'яні не просочені та/або некріплені, а виконавець їх прийняв, та зобов’язувався провести їх сортування, просочити їх антисептиком, закріпити металевими шпильками та відпустити замовнику.
В Розділі 5 Договору сторони визначили, що замовник ДП "Укрзалізничпостач" здійснює поставку лісопродукції на умовах СРТ - пункт призначення Новомосковський ШПЗ відповідно до "Інкотермс,, (в редакції 2000р.); після проведення просочення та кріплення шпали відвантажуються згідно із рознарядкою замовника - ДП "Укрзалізничпостач".
Пунктами 11.7-11.8 Договору передбачено, що термін дії договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2005р. - в частині виконання робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 червня 2005 р, до підписання вказаного договору № ЦХП-04-04505-03 від 14.06.2005, ТОВ "Торекс" та виконавцем підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого ТОВ "Торекс" передало виконавцю 10 000 шпал 2 типу дерев'яних, непросочених. Акт підписано без зауважень щодо кількості та якості поставленої продукції.
Судова колегія погоджується із висновком господарського суду, та вважає, що під час укладання трьохстороннього акту від 10.06.2005 р. сторони фактично виконували єдиний укладений між позивачем та виконавцем договір; про що свідчить й факт укладення двох додаткових угод, специфікацій №1 та № 2 та факт часткового виконання зобов'язань в частині обробки 6 188 штук шпал. Посилання на інший договір, зроблене в акті, є помилковим.
Під час розгляду спору господарським судом було встановлено, що фактичним виконавцем умов договору № ЦХП-04-04505-03 був Новомосковський шпалопросочувальний завод, який був структурним підрозділом виконавця. Надходження на Новомосковський шпалопросочувальний завод шпал 2 типу в кількості 10 000 штук від ТОВ "Торекс", їх облік та подальше відвантаження підтверджується відповідними щоденними довідками, які надходили від Новомосковського шпалопросочувального заводу за підписами керівників заводу.
Новомосковський шпалопросочувальний завод частково виконав рознарядки позивача, здійснивши обробку шпал та повернувши їх залізницям України в кількості 6 188 штук шпал.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про порушення виконавцем п. 5.3 розділу 5 договору № ЦХП-04-04505-03, оскільки станом на 11.06.2008 продукція в кількості 3 812 шпал не була відвантажена, хоча позивачем були повністю оплачені послуги постачальника - ТОВ "Торекс".
Після закінчення строку, протягом якого зобов'язання по обробці та відвантаженню шпал мали бути виконані, інтерес у позивача до виконання цих зобов'язань в натурі був втрачений. На запитання судової колегії представник позивача пояснив, що шпали, які знаходяться з 2005 р. на Новомосковському шпалопросочувальному заводі, не можна використовувати, оскільки через строки давності зберігання вони втратили свої якісні характеристики.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт повідомлення відповідачем позивача про необхідність відвантаження шпал, їх отримання.
До матеріалів справи залучені відгук від 15.10.2008 р. (т. 1, а.с.85) та відзив відповідача на позовну заяву від 17.10.2008 р. (т.1, а.с.97), які виготовлені на бланку Новомосковського шпалопросочувального заводу та підписані представниками ДП "УПП ДАЗТ України". В наданих відзивах відповідач від імені Новомосковського шпалопросочувального заводу зазначає про ненадходження від позивача (постачальника ТОВ "Торекс") на завод шпал. Шпали, що знаходилися на території Новомосковського заводу, рахувалися на балансі ПП Каменєва в меншій кількості та не відповідали за якістю ГОСТу 78-89, який просив передати ці шпали на баланс ТОВ "Торекс". Однак, враховуючи відсутність на заводі шпал в необхідній кількості та якості, які рахувалися б на балансі ПП Каменєва, передача шпал станом на час складання акту 10.06.2005 р., як стверджує відповідач, була неможливою та не відбувалася.
Надаючи правову оцінку, колегія вважає ці доводи необґрунтованими та до уваги їх не приймає, оскільки зазначене спростовується актом приймання-передачі від 10.06.2005 р., в якому вказано про передачу структурному підрозділу Придніпровської залізниці - Новомосковському шпалопросочувальному заводу 10000 шпал ІІ типу, придбаних у ТОВ "Торекс". Акт підписувався сторонами без будь-яких зауважень щодо якості поставлених шпал. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про повідомлення Придніпровською залізницею, Новомосковським шпалопросочувальним заводом, позивача про неякість поставлених шпал чи неможливість виконання робіт з їх просочення та кріплення металевими шпильками.
Враховуючи преюдиційність висновків Господарського суду Дніпропетровської області в рішенні від 12.05.2008 р у справі №9/20/348(11/299)-07 щодо встановлених обставин, та з огляду на те, що позивач, будучи власником 10 000 шт. шпал, передав для обробки їх ДП "Придніпровська залізниця" (правонаступником якого є ДП "УПП ДАЗТ України"), але отримав від останнього лише 6188 шт. шпал, із простроченням строків виконання робіт втратив інтерес оскільки належні йому на праві власності шпали втратили свої якісні властивості, колегія погоджується із висновком господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення отриманих позивачем збитків 265086,48 грн. – вартості не отриманих шпал у відповідності до положень укладеного договору поставки та ст.ст. 22, 525, 612 ЦК України, ст.ст. 224- 226 ГК України.
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем договірних зобов’язань, колегія приходить до висновку про обгрунтованість заявлених до стягнення штрафних санкцій в сумі 53017,30 грн., нарахованих позивачем згідно п.8.1. договору поставки.
З приводу заявлених відповідачем доводів апеляційної скарги щодо відсутності перед позивачем будь-яких зобов’язань з відшкодування збитків, завданих невиконанням умов договору ДП "Придніпровська залізниця", оскільки ця заборгованість не передавалася згідно розподільчого балансу за результатами реорганізації відповідачу, колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Наказом Мінтрансзв'язку України від 13.11.2006р. № 1085 "Про виділення структурних підрозділів залізниць України" та наказом ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" від від 17.01.2007р. № 4/06 зі складу Придніпровської залізниці було виділено відокремлений структурний підрозділ -Новомосковський шпалопросочувальний завод та приєднано його до ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" (відповідача).
За даними розподільчого балансу ДП "Придніпровська залізниця" разом із активами ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" була передана дебіторська і кредиторська заборгованість відокремлених структурних підрозділів, які виділялись зі складу залізниці.
Внаслідок реорганізації державних підприємств, з 01.01.2007 р. усі зобов'язання, які виникли у ДП "Придніпровська залізниця" перед ДП "Укрзалізничпостач" за договором від 14.06.05р. № ЦХП-04-04505-03, у тому числі з повернення належного ДП "Укрзалізничпостач" майна, що було передано на переробку або відшкодування збитків внаслідок втрати, перейшли до ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України".
На запитання судової колегії представник відповідача відповів про відсутність в нього доказів щодо передачі спірного боргу іншій юридичній особі згідно проведеної реорганізації.
Враховуючи вищевикладене, колегія не погоджується з доводами відповідача та до уваги їх не приймає, оскільки судом було встановлено, що внаслідок вказаної реорганізації державних підприємств зобов’язання ДП "Придніпровська залізниця" з повернення належного позивачу майна перейшли до відповідача.
За таких обставин колегія приходить до висновку про обґрунтованість та відповідність висновків господарського суду фактичним обставинам та зібраним у справі доказам, а відтак відсутність підстав для скасування чи зміни рішення суду. Оскільки у відповідності до вимог ст.ст. 33- 34 ГПК України відповідачем доводів позовної заяви не спростовано, доказів на підтвердження власної позиції не надано, подана апеляційна скарга визнається необгрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 17.11.2008 р. у справі №05-5-33/6648-33/335 залишити без змін.
3. Матеріали справи №05-5-33/6648-33/335 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Корсак В.А.
Судді Авдєєв П.В.
Коршун Н.М.