Мелітопольський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Запорізької області в інтересах Мелітопольської міської ради з позовом до ТОВ "Преса" про зобов’язання відповідача привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку площею 18кв.м, яка розташована по пр.50-річчя Перемоги, 25, в м. Мелітополі та повернути її за належністю Мелітопольській міській раді, а також стягнення 81 грн. 16 коп. (а.с.2-4)

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.10.2008р. у справі № 10/320/08 (суддя Алейнікова Т.Г.) відмовлено у позові повністю (а.с.55-56).

Відмова суду у задоволенні позову в частині повернення самовільно зайнятої земельної ділянки вмотивована тим, що у лютому 2007р. ТОВ "Преса" скористалось своїм правом та подало заяву до міської ради про надання земельної ділянки, яка розташована по вказаній адресі. Крім того, місцевий господарський суд послався на рішення господарського суду Запорізької області по справі № 10/221/08, яким визнано недійсним рішення міськради від 08.11.2007р. № 1/6 про відмову ТОВ "Преса" в надані згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пр.50-річчя Перемоги, 25 у м. Мелітополі. Відмова у задоволені вимог про стягнення шкоди, з посиланням на ст. 207 ЗК України, обґрунтована відсутністю доказів стосовно погіршення якості землі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, Мелітопольська міська рада (позивач у справі) звернулась до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати прийняте господарським судом рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Мелітопольська міська рада (заявник скарги, позивач), з підстав, викладених в апеляційній скарзі, вважає рішення суду першої інстанції таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник не погоджується з висновком господарського суду про те, що факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки не підтверджується матеріалами справи. Заявник, посилаючись на ст. 12 ЗК України, вважає, що суд невірно ототожнив угоду про надання торгового місця з договором оренди земельної ділянки, вказавши на правомірність укладення такої угоди без дослідження повноважень на його укладення.

Разом з тим, заявник вказує, що факт самовільного зайняття земельної ділянки підтверджується матеріалами перевірки дотримання вимог земельного законодавства та матеріалами адміністративного провадження.

Також, заявник вважає незаконним посилання суду першої інстанції, як на один з доводів в обґрунтування задоволення позовних вимог, на рішення господарського суду у справі № 10/221/08, яке не набрало чинності станом на 16.10.2008 року. Крім того, за переконанням позивача, скасування рішення міськради про відмову в наданні згоди на розробку проекту землеустрою стосується виключно питання погодження проекту землевідведення, а тому не може підміняти відповідне рішення про передачу земельної ділянки в оренду та договір оренди, як підстави набуття права на оренду землі.

Стосовно відмови місцевого господарського суду у задоволенні вимог про стягнення шкоди з мотивів відсутності доказів погіршення якості землі та посиланням на ст. 207 ЗК України заявник зазначає, що суд не прийняв до уваги Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007р. №963 (963-2007-п) , згідно якої розраховується шкода, заподіяна територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.11.2008р. відновлено заявнику строк на апеляційне оскарження, апеляційна скарга Мелітопольської міської ради прийнята до розгляду, слухання справи призначено на 17.12.2008р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2390 від 16.12.2008р. справу передано на розгляд колегії суддів: Шевченко Т.М. (головуючий, доповідач), судді: Колодій Н.А., Яценко О.М.

Представник позивача та прокурор у судовому засіданні 17.12.2008р. підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача ТОВ "Преса" в судовому засіданні надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що орендні платежі, які відповідач сплачував, рада приймала, тим самим визнаючи законність його знаходження на спірній земельній ділянці. Представник також стверджує, рада своїми діями перешкоджає законній діяльності товариства. Посилається на рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2008р. по іншій справі, в якому встановлено незаконність прийнятного рішення ради про відмову у наданні відповідачу згоди на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що, за переконання відповідача, підтверджує законність перебування відповідача на спірній земельній ділянці. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а прийняте по справі рішення суду залишити без змін.

Крім того, представник відповідача зауважив, що займав земельну ділянку до 2006р. на підставі договорів із ТОВ "Взуття" про надання торгового місця (копії додано до справи).

Представник позивач проти існування відносин з ТОВ "Взуття" не заперечував, однак звернув увагу, що ТОВ "Взуття" займає іншу земельну ділянку, яка межує зі спірною, тому ці доводи відповідача не слід приймати до уваги.

Для всебічного, повного та об’єктивного встановлення всіх обставин справи в їх сукупності ухвалою від 17.12.2008р. до участі у справі було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Взуття" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а також для з’ясування обставин проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства та оформлення за її результатами документів, в судове засідання викликаний представника Мелітопольського міжрайонного відділу Управління з контролю за використанням та охороною земель у Запорізькій області для дачі пояснень, у зв’язку з чим судове засідання було відкладене на 30.01.2009р.

Третя особа, ТОВ "Взуття", письмово повідомила (№ 3 від 26.01.2009р.), що ТОВ "Взуття" припинило користуватись земельною ділянкою по пр.50-річчя Перемоги, 25, та передало її до комунальної власності м. Мелітополя.

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 143 від 30.01.2009р. справу передано колегії суддів: Шевченко (головуючий, доповідач), Хуторной В.М., Яценко О.М. Зазначеною колегією справа прийнята до свого провадження.

В судове засідання 30.01.2009р. представник відповідача та третьої особи не з’явились. Враховуючи наявність документальних доказів про своєчасне отримання сторонами ухвали апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача та третьої особи, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 30.01.2009р. представник Мелітопольського міжрайонного відділу Запорізької облержземінспекції надав письмові пояснення щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, в яких зазначено, що спірна земельна ділянка знаходиться на території м. Мелітополя та належить до комунальної власності. Стосовно відсутності в актах план-схеми вказано, що план-схема додавалась на окремому аркуші, а всі адміністративні матеріали були передані до Мелітопольського міського управління земельних ресурсів. Додатково повідомляє про проведення 28.01.2009р. перевірки, за результатами якої підтверджені обставини, встановлені в актах від 24.10.2007р. та від 03.12.2007р., правовстановлюючі документи на земельну ділянку до цього часу у ТОВ "Преса" відсутні (письмові пояснення додано до матеріалів справи).

За заявою представників сторін судові засідання проводились без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. За згодою прокурора та представника позивача, які були присутні в судовому засіданні, по закінченні судового засідання 30.01.2009р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2007р. за результатами проведення дотримання вимог земельного законодавства інспекторами Мелітопольського міжрайонного відділу Управління з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства б/н від 24.10.2007р. та акт обстеження земельної ділянки б/н від 24.10.2007р., в якому зазначено про самовільне встановлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Преса" на земельній ділянці площею 18кв.м по пр.50-річчя Перемоги, 25, в м. Мелітополі кіоску по продажу періодичних видань (а.с.7-8).

24.10.2007р. складено протокол про адміністративне правопорушення № 001059 відносно директора ТОВ "Преса" Проскурні Ірини Іванівни (а.с.10) та внесено припис № 002859 про звільнення земельної ділянки або оформлення документів на право користування земельною ділянкою (а.с.9).

Згідно постанови від 25.10.2007р. директора ТОВ "Преса" Проскурню І.І. визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 531 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.11).

Постановою № 167 від 08.11.2007р. директора ТОВ "Преса" Проскурню І.І. визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 531 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.12).

03.12.2007р. за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства було складено акт (а.с.13), в якому зазначено, що вищевказаний припис № 002859 від 24.10.2007р. директором ТОВ "Преса" не виконано, винесено припис № 000563 від 03.12.2007р. про звільнення земельної ділянки або оформлення документів на право користування земельною ділянкою (а.с.14). Також був складений протокол про адміністративне правопорушення № 001099 від 04.12.2007р. щодо встановлення на час перевірки факту невиконання припису № 002859 від 24.10.2007р. (а.с.15).

Постановою № 206 від 18.12.2007р. директора ТОВ "Преса" Проскурню І.І. визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 1885 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.16).

Предметом розгляду даної справи стали вимоги Мелітопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Мелітопольської міськради про зобов’язання ТОВ "Перса" привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку площею 18кв.м, яка розташована по пр.50-річчя Перемоги, 25, в м. Мелітополі та повернути її за належністю Мелітопольській міській раді, а також стягнути 81 грн. 16 коп. боргу в рахунок не отриманої орендної плати.

Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Державний контроль за використанням і охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельним ресурсам (ст. 188 ЗК України).

Відповідно до п.1.2 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого державним комітетом України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. №312 (z1223-03) (далі – Порядок №312), державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель (далі - Держземінспекція) та її територіальні органи.

Згідно з п. 4.1 Порядку №312 (z1223-03) державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

4.3. При виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор:

- з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства;

- установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства;

- установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину;

- обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.

Пунктами 5.1, 5.6 Порядку №312 (z1223-03) визначено, що при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, в акті, зокрема, наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки '…'.

Згідно з п.п.6.1-6.7 Порядку №312 (z1223-03) у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення.

З метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку.

Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису залишається у державного інспектора, другий – вручається або надсилається поштою керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які порушили земельне законодавство.

У разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення '…'.

При повторній відмові особи виконати припис (припинити порушення земельного законодавства чи усунути його наслідки) та при вжитті до неї усіх можливих заходів адміністративного впливу інспекційний орган Держкомзему інформує про це відповідний орган прокуратури, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Як встановлено матеріалами справи, контролюючим органом проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складені відповідні документи, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства б/н від 24.10.2007р. та акт обстеження земельної ділянки площею 18кв.м по пр.50-річчя Перемоги, 25, в м. Мелітополі б/н від 24.10.2007р. (а.с.7-8), а також акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03.12.2007р. (а.с.13).

У вказаних актах відсутня план-схема земельної ділянки, не конкретизовано її межі стосовно інших землекористувачів.

Наданий представником позивача в судовому засіданні акт перевірки від 27.01.2009р. не приймається судом до уваги, оскільки цей акт не був предметом дослідження в суді першої інстанції і складений вже на час розгляду справи в суді апеляційній інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (абзац шістнадцятий статті 1 у редакції Закону України від 15.04.2008 р. № 271-VI (271-17) ) самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З суб'єктивної сторони самовільне зайняття земель завжди є навмисним порушенням закону, спрямованим на заволодіння земельною ділянкою. Умовою для задоволення позову, згідно закону, є встановлення факту протиправних дій відповідача, які свідчать саме про самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу заявлених вимог або заперечень.

Однак, в матеріалах справи містяться договори про надання торгового місця для здійснення торгової діяльності від 01.10.2003р. та від 01.05.2005р. між ТОВ "Преса" та ТОВ "Взуття".

В свою чергу, відповідно до рішення Мелітопольської місткої ради № 1/23 від 02.06.2006р. ТОВ "Взуття" було припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,53га для розташування будинку побуту "Південний".

Згідно листа ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" Запорізької регіональної філії Мелітопольського міського відділу територія площею 0,5373га, яка раніше (до прийняття рішення Мелітопольської міської ради № 1/23 від 02.06.2006р.) перебувала у постійному користуванні ТОВ "Взуття", в тому числі й земельна ділянка площею 0,0018га.

Разом з тим, з огляду на ст. 35 ГПК України, слід звернути увагу на факт, встановлений в рішенні господарського суду Запорізької області по справі № 10/221/08 за позовом ТОВ "Преса" до Мелітопольської міської ради про визнання недійсним п.5 рішення 21 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області V скликання від 08.11.2007р. № 1/6 "Про погодження місця розташування та надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та відмову в даванні такої згоди" від 16.10.2008р., а саме: ТОВ "Преса" в лютому 2007р. зверталось до Мелітопольської міської ради з проханням відвести земельну ділянку площею 25кв.м по пр.50-річчя Перемоги, 25, м. Мелітополі (лист № 2 від 19.02.2007р.). За вказаним рішенням суду, яке на даний час набрало чинності, позовні вимоги ТОВ "Преса" задоволені, названий пункт рішення міськради визнано недійсним та зобов’язано її погодити місце розташування, надати дозвіл ТОВ "Преса" на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 20кв.м по вул. Кірова, 28, м. Мелітополь, та площею 25кв.м по пр.50-річчя Перемоги, 25, м. Мелітополь для розміщення торгівельних кіосків.

Проаналізувавши наведені вище обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що дії відповідача щодо знаходження його на спірній земельній ділянці не підпадають під ознаки поняття "самовільне зайняття земельної ділянки".

Отже, з огляду на викладене, відсутні правові підстави для застосування ст. 212 Земельного кодексу України та зобов’язання відповідача звільнити земельну ділянку, а також стягнення заявленої суми.

Колегія суддів погоджується з рішенням господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги – позивача у справі.

Крім того, з заявника слід стягнути до державного бюджету України 51 грн. державного мита за подання апеляційної скарги в частині майнової вимоги про стягнення 81 грн. 16 коп. в силу наступного.

Розмір ставок державного мита визначений в ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993р. Так, відповідно до п.п. "а", "б", "г" п. 2 ст. 3 Декрету держмито із заяв, що подаються до господарських судів сплачується наступним чином:

а) із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

б) із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами 5 неоподатковуваних до боржника після оголошення про мінімумів доходів громадян порушення справи про банкрутство.

г) із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Таким чином, при зверненні до суду апеляційної інстанції заявник (Мелітопольська міська рада) повинен був сплатити 93 грн. 50 коп. Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, заявник сплатив лише 42 грн. 50 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 577 від 23.10.2008р. (а.с.64). Відтак, з заявника на користь державного бюджету підлягає стягненню державне мито в сумі 51 грн.