КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.01.2009 № 25/558
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs4032106) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря судового засідання
представників сторін:
позивача: Буланова О.М. (дов. від 05.01.09 б/н);
Донченко К.Ю. (дов. від 12.02.08 б/н),
відповідача: повідомлений належним чином, але не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБА-РЕГІЯ"
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2008
у справі № 25/558
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБА-РЕГІЯ"
про стягнення 5041568, 88 грн.,
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2008 у справі № 25/558 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБА-РЕГІЯ" про стягнення 5 041 568,88 грн. задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2008, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬБА-РЕГІЯ" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, в якому зменшити стягнену суму на 30 400 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 порушено апеляційне провадження у справі та призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБА-РЕГІЯ" на 19.03.2008.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2008 у справі № 25/558 зупинено апеляційне провадження до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБА-РЕГІЯ" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2008.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.04.2008 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛЬБА-РЕГІЯ" у прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2008, в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2008 у справі № 25/558 касаційну скаргу повернуто скаржнику.
Ухвалою Верховного Суду України від 19.06.2008 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 21.04.2008 у справі № 25/558.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.09.2008 відмовлено Закритому акціонерному товариству "Єврорезерв" у прийнятті касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2008 у справі № 25/558.
Ухвалою Верховного Суду України від 30.10.2008 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 17.092008 у справі № 25/228.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2008 поновлено апеляційне провадження у справі № 25/558, розгляд апеляційної скарги ТОВ "Альба-Регія" призначено на 12.01.2009.
Від ТОВ "Фінкоштпром" через канцелярію суду 09.01.2009 надійшло клопотання про зупинення розгляду справи № 25/558, яке мотивоване тим, що товариством до Вищого господарського суду України через Господарський суд міста Києва 11.12.2008 подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2008 у даній справі, а тому апеляційне провадження підлягає зупиненню до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги заявника у даній справі.
Також, 09.01.2009 ТОВ "Фінкоштпром" через канцелярію суду подано заяву про прискорення передачі касаційної скарги разом зі справою № 25/558 до Вищого господарського суду України.
Колегія суддів, розглянувши клопотання ТОВ "Фінкоштпром" про зупинення розгляду справи № 25/558 до вирішення Вищим господарським судом України касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2008 у даній справі, дійшла висновку про його відхилення, оскільки на даний час здійснюється перегляд рішення місцевого господарського суду від 05.02.2008 в апеляційному порядку, а в разі надходження до суду першої інстанції касаційної скарги на рішення суду, яке вже переглядається в апеляційній інстанції, місцевий господарський суд має надіслати касаційну скаргу касаційній інстанції і одночасно письмово повідомити її про зазначені обставини. Дану правову позицію також підтримує Вищий господарський суд України (п. 3 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/366 (v_366600-02) "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського кодексу України (436-15) ").
Як наслідок, задоволенню не підлягає і заява ТОВ "Фінкоштпром" про прискорення передачі касаційної скарги разом зі справою № 25/558 до Вищого господарського суду України.
Від представника ТОВ "Альба-Регія" 12.01.2009 через канцелярію суду надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Господарським судом міста Києва позову товариства до ЗАТ "СК"Єврорезерв" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" (далі – ТОВ "Русь Інтернешнл") про визнання недійсним договору поруки від 01.11.2005 № 01/10/05.
Колегія суддів заявлене клопотання відхилила, оскільки представником товариства в обґрунтування своїх вимог не надано доказів прийняття місцевим господарським судом вищезазначеного позову до провадження та винесення з цього приводу відповідної ухвали.
Представником ТОВ "Альба-Регія" 12.01.2009 через канцелярію суду подано два клопотання про надання представнику товариства для ознайомлення з матеріалами справи № 25/558 та зазначення уточненої адреси для направлення судом процесуальних документів, які судова колегія задовольнила, надавши представнику можливість ознайомитися з матеріалами даної справи.
Також, представником ТОВ "Альба-Регія" 12.01.2009 через канцелярію суду подано клопотання про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія""Єврорезерв", оскільки дана юридична особа є стороною договору, виконання якого є предметом спору у даній справі і, можливе рішення по справі вплине на його права, обов’язки та інтереси.
Заявлене клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія""Єврорезерв", колегія суддів відхилила з огляду на те, що правовідносини у даній справі щодо стягнення грошової суми за договором поруки від 01.11.2005 № 01/10/05 стосуються позивача та відповідача, в яких відповідач є боржником.
Крім того, в засіданні суду 12.01.2009 представником ТОВ "Альба-Регія" подано клопотання про витребування доказів.
Згідно ч. 1 ст. 38 ГПК України господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, у разі, якщо подані сторонами докази є недостатніми.
Заявлене представником товариства клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає, оскільки, на думку судової колегії, матеріали справи містять достатньо документів і матеріалів, які необхідні для правильного вирішення спору.
Від представника ТОВ "Альба-Регія" 28.01.2009 через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що представник з поважних причин – через участь у кримінальному процесі у якості захисника, не має можливості взяти участь у судовому засіданні 28.01.2009. При цьому, доказів того, що представник товариства приймає участь у кримінальному процесі у якості захисника саме у той проміжок часу 28.01.2009, на який призначено слухання даної справи у суді апеляційної інстанції, ним не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (ч. 3 ст. 28 ГПК України).
Розглянувши подане представником товариства клопотання про відкладення розгляду справи суд відзначає, що зайнятість представника в іншому судовому процесі не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 ГПК України, оскільки у даному випадку відповідач має можливість скористатись правилами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.
Через канцелярію суду 28.01.2009 представником ТОВ "Альба-Регія" подано клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі до розгляду Господарським судом міста Києва позовної заяви товариства про визнання недійсним договору поруки від 01.11.2005 № 01/10/05 (ухвала суду від 27.01.2009 у справі № 34/72), яке колегія суддів не задовольняє, оскільки ТОВ "Альба-Регія" в залежності від результатів розгляду місцевим господарським судом справи № 34/72 не позбавлено права звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про перегляд даної постанови за нововиявленими обставинами в разі їх наявності.
В судовому засіданні 28.01.2009 о 12:15 год. відповідно до ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 15:00 год. 28.01.2009, оскільки від ТОВ "Альба-Регія" через канцелярію суду 28.01.2009 об 11:46 год. надійшла заява про відвід колегії суддів Григоровича О.М., Гольцової Л.А. та Рябухи В.І., яка ухвалою В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2009 залишена без задоволення.
До того ж, згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд вважає, що нез’явлення в засідання суду та подання заяви про відвід судової колегії у даній справі без об’єктивних та обґрунтованих на те підстав, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Вищезазначені дії відповідача, розцінюються господарським судом апеляційної інстанції, як зловживання процесуальними правами.
Скаргу мотивовано тим, що при розгляді справи судом першої інстанції не визначено з якого терміну слід вважати зобов’язання відповідача простроченими. В апеляційній скарзі скаржник послався на те, що він не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 101 ГПК України передбачено, що в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.11.05 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" (далі-позивач, поручитель), Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬБА-РЕГІЯ" (далі-відповідач, покупець) та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія"Єврорезерв" (продавець) укладено договір поруки № 01/10/05.
Згідно з п. 1.1. договору поруки від 01.11.05 № 01/10/05 поручитель зобов’язується відповідати перед продавцем за виконання зобов’язань покупцем за договором купівлі-продажу цінних паперів № К-4/179/3927 від 01 листопада 2005 року (далі-основний договір), укладеному між продавцем і покупцем, у випадку невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов’язань.
Пунктом 1.2. вказаного вище договору передбачено, що предметом основного договору є купівля-продажу цінних паперів, а саме: простих іменних акцій, емітентом яких є Відкрите акціонерне товариство "Готель Славутич", номінальною вартістю 39787, 75 грн., загальною кількістю 159151 шт. та загальною вартістю 3884646 грн.
Передбачене цим договором зобов’язання поручителя перед продавцем складає 3884646 грн. (п. 2.1. договору поруки від 01.11.05 № 01/10/05).
Відповідно до п. 2.2. договору поруки від 01.11.05 № 01/10/05 поручитель також відповідає перед продавцем за сплату неустойки та відшкодування збитків.
В матеріалах справи знаходиться платіжне доручення від 02.11.05 № 49 з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" виконало свої зобов’язання перед Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія"Єврорезерв" шляхом сплати 3884646, 00 грн.
Згідно з п. 3.2. договору поруки від 01.11.05 № 01/10/05 у поручителя, що виконав зобов’язання, виникає право вимоги до покупця в повному обсязі виконаного поручителем за покупця зобов’язання. Покупець виконує зобов’язання, що виникло перед поручителем протягом одного для з моменту виконання поручителем своїх зобов’язань перед продавцем.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) (ч. 2 ст. 175 ГК України).
Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України).
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем відповідно до п. 3.2 договору поруки від 01.11.05.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
В частині 2 ст. 625 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наданого позивачем розрахунку розмір 3% річних становить 233717, 33 грн., а інфляційних втрат - 923205, 55 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.07 у справі № 25/558 відповідача було зобов’язано надати контррозрахунок суми заявленої до стягнення. Проте, вимоги суду відповідачем виконані не були.
Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає доводи скаржника про неповідомлення його судом про час та місце засідання суду необґрунтованими з таких підстав.
Згідно п. 3.6 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 (v_289800-97) від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) " особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Дана правова позиція викладена у п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" (v_123600-07) .
Відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (v0075600-02) на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Отже, у випадках, передбачених ст. 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до Господарського суду міста Києва було зазначено адресу ТОВ "Альба-Регія": м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 21.11.2007 у справі № 25/558, якою засідання суду було призначено на 24.12.2007, була надіслана на адресу сторін 21.11.2007, про що свідчить відмітка на звороті ухвали.
У зв’язку з неявкою представника ТОВ "Альба-Регія" ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2007 розгляд справи було відкладено на 05.02.2008. Зазначена ухвала була надіслана на адресу сторін 26.12.2007, про що свідчить також відмітка на звороті ухвали.
Отже, ТОВ "Альба-Регія" було належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.
При цьому в матеріалах справи відсутні дані про те, що кореспонденція, яка надсилалась Господарським судом міста Києва на адресу ТОВ "Альба-Регія", поверталась на адресу суду.
Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.
За таких умов рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.08 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.08 у справі №25/558 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
2. Матеріали справи №25/558 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
02.02.09 (відправлено)