Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ревкової Г.О.

за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 22.01.2009 року:

позивача: Бакум Г.О.- предст., дов. від 27.06.2008 року

відповідача: Сакало П.А.- гол. спеціаліст-юрисконсульт, дов. № 53 від 22.09.2008 року

третьої особи: Королецька В.А.- заст.. нач. юр. відділу, дов. №137 від 23.06.2008 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2008р. у справі №27/215-08

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ІНТЕРТРАНССЕРВІС" (м. Дніпропетровськ)

до: регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ)

третя особа: відкрите акціонерне товариство "Український професійний банк" (м. Київ)

про: визнання частково недійсним договору купівлі-продажу

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2008 року (підписано 01.12.2008р.) по справі №27/215-08 (суддя Татарчук В.О.) задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ІНТЕРТРАНССЕРВІС" (м. Дніпропетровськ) до регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ), третя особа: відкрите акціонерне товариство "Український професійний банк" (м. Київ) про визнання недійсним п. 5.6 договору купівлі-продажу нежитлового вбудованого приміщення №45 першого поверху житлової будівлі (літ.А-4) загальною площею 197,3 кв.м, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, буд.6 прим.45 шляхом викупу від 20.04.2007р.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) – відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2008 року по справі №27/215-08 і прийняти нове рішення, яким відмовити у позовних вимогах. В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального права, яке вбачається у невірному застосуванні ст.27 Закону України Про приватизацію державного майна". Судом не враховано посилання регіонального відділення на той факт, що Державний орган приватизації зобов’язаний вимагати від нового власника виконання зобов’язань, визначених договором купівлі-продажу об’єкта приватизації і застосовувати до нього, у разі невиконання, санкцій згідно із законом. Скаржник наводить п. 5.4 примірного договору купівлі-продажу окремого індивідуально-визначеного майна, у тому числі будівлі (споруди, приміщення), що підлягають продажу шляхом викупу (затверджений Наказом Фонду державного майна України від 22.08.2005р. №2411 (z1045-05) ), за яким подальше відчуження та передача в заставу покупцем об’єкту приватизації в період чинності умов цього договору здійснюються за погодженням продавця із забезпеченням переходу до нового власника всіх зобов’язань, не виконаних покупцем на момент такого відчуження, відповідальності за їх невиконання, визначених законодавством та цим договором прав та обов’язків покупця з законодавством України. Крім того, судом не прийнято до уваги ст. 648 ЦК України, відповідно до якої зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов’язкового для сторін (сторони), має відповідати цьому акту.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми "ІНТЕРТРАНССЕРВІС" (м. Дніпропетровськ) –позивач –у відзиву на апеляційну скаргу і у судовому засіданні зазначив, що судом першої інстанції було зроблено обґрунтований висновок, що зобов’язання щодо отримання згоди державного органу приватизації передбачено законом виключно з метою збереження подальшої чинності для нового набувача майна зобов’язань, визначених договором купівлі-продажу. Щодо застереження примірного договору купівлі-продажу, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.08.2005р. №2411 (z1045-05) про обов’язкове включення зобов’язання про отримання згоди державного органу приватизації на відчуження об’єкту, позивач зазначає, що п.2 цього наказу визначено, що примірні договори купівлі-продажу об’єктів приватизації груп А, Д та Ж носять рекомендований характер та їх особливістю відповідно до ст. 179 ГК України є можливість змінювати та доповнювати такі договори на розсуд сторін.

Третя особа – відкрите акціонерне товариство "Український професійний банк"(м. Київ) –у відзиву на апеляційну скаргу і у судовому засіданні зазначила, що рішення суду повністю відповідає вимогам чинного законодавства і прийнято з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Частина 1 ст. 27 Закону України Про приватизацію державного майна" регулює питання оформлення купівлі-продажу майна державного підприємства як єдиного майнового комплексу і зазначені в ч.2 ст. 27 згаданого закону зобов’язання зберігають свою дію для осіб, які придбають об’єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов’язань. Майно, яке відчужується, повинно обтяжуватися зобов’язаннями. У даному випадку будь-які обтяження майна відсутні, тому згода органу приватизації не потрібна. Неправомірним є також посилання у скарзі на ст.ст. 628, 648 ЦК України, оскільки у даному випадку примірний договір є рекомендованим, а реалізація рекомендованих норм є правом, а не обов’язком сторін за договором.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 12.30 27 січня 2009 року.

Вислухавши представників сторін і третьої особи, переглянувши матеріали справи Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області і товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "ІНТЕРТРАНССЕРВІС" (м. Дніпропетровськ) 20.04.2007р. був укладений договір купівлі-продажу нежитлового вбудованого приміщення №45 першого поверху житлової будівлі (літ.А-4) загальною площею 197,3 кв.м, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, буд.6 прим.45 шляхом викупу, згідно з яким відповідач зобов’язався передати у власність позивачу індивідуально визначене майно (об’єкт приватизації) –нежитлове вбудоване приміщення №45 першого поверху житлової будівлі (літ.А-4) загальною площею 197,3 кв.м, що знаходиться на балансі Дніпропетровського регіонального відділу матеріально-технічного постачання ДП "Придніпровська залізниця" і орендується товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "ІнтерТрансСервіс" та є державною власністю, а позивач зобов’язався прийняти об’єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі, та пройти реєстрацію об’єкта приватизації у бюро технічної інвентаризації (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.2 Договору покупець зобов’язаний був внести 1693444,37 грн., у тому числі ПДВ –282240,73 грн. за придбаний об’єкт приватизації потягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору.

В силу п.1.2 Договору право власності на об’єкт приватизації переходить до покупця (позивача) з моменту сплати повної вартості придбаного об’єкта приватизації.

18.06.2007р. відповідач передав, а позивач прийняв у власність проданий шляхом викупу об’єкт приватизації і здійснив за нього оплату в повному обсязі., що підтверджується актом приймання-передавання, підписаним представниками сторін та розрахунковими квитанціями (а.с. 38, 40-41). 06.07.2007 року придбаний об’єкт приватизації зареєстрований на праві власності за позивачем, що підтверджується витягом КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 06.07.2007 року (а.с. 39).

Пунктом 5.6 Договору сторонами було узгоджено, що подальше відчуження та передача в заставу покупцем об’єкта приватизації на протязі 5 років від моменту підписання акта приймання-передавання здійснюються за погодженням органу приватизації із забезпеченням переходу до нового власника всіх зобов’язань, не виконаних покупцем на момент такого відчуження, відповідальності за їх невиконання, визначених законодавством та цим Договором, прав та обов’язків покупця згідно з законодавством України.

Позивач вважає, що даний пункт суперечить вимогам закону, а саме нормам ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", Порядку надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження та передачу в заставу об’єктів, обтяжених зобов’язаннями їх власників перед державою, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30.03.2001р. №500 (z0370-01) та ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 року (з наступними змінами та доповненнями) об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Об’єкт приватизації - нежитлове вбудоване приміщення №45 першого поверху житлової будівлі (літ.А-4) не наділений ознаками, що є характерними для цілісного майнового комплексу - підприємства, до складу якого, як єдиного майнового комплексу, входять всі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом, що дозволяє зробити висновок про належність зазначеного об’єкта до окремого індивідуально визначеного майна. Це також підтверджується наказом Фонду державного майна України №1798 від 30.11.2006 року, відповідно до якого даний об’єкт був включений до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації.

Оскільки предметом договору є нежитлове вбудоване приміщення №45 першого поверху житлової будівлі (літ.А-4) - окреме індивідуально визначене майно, яке віднесене до об’єктів державної власності групи А, то правовідносини між органом приватизації і покупцем державного майна регулюються саме Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) в силу ст.2 зазначеного закону.

Статтею 23 закону про малу приватизацію встановлені вимоги до договору об’єкту малої приватизації, у тому числі і взаємні зобов’язання покупця і продавця. Зазначеною статтею також визначено, що зобов'язання покупця, передбачені договором купівлі-продажу, зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов'язань. Таким чином, зазначений закон визначає можливість подальшого відчуження об’єкта приватизації і не встановлює вимогу щодо надання згоди на таке відчуження.

Статтею.27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) застосовується до договорів купівлі-продажу державного майна як цілісного майнового комплексу, що встановлено ч.1 зазначеної статті.

За наведених обставин до спірних правовідносин не можуть бути застосовані приписи ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", на які посилається відповідач, оскільки в силу ч.2 ст. 1 Закону України "Про приватизацію невеликих державним підприємств (малу приватизацію)" до відносин щодо приватизації невеликих державних підприємств, не врегульованих цим Законом, застосовується Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств" (2163-12) . Таким чином, для застосування до спірних правовідносин Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (2163-12) необхідно, щоб спірні відносини не були врегульовані законом про малу приватизацію. Оскільки ці правовідносини врегульовані зазначеним законом, приписи ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" до даний відносин застосовані бути не можуть.

Аналогічної точки зору дотримується і Вищий господарський суд України (постанова ВАСУ по справі №16/47).

Крім того, місцевим господарським судом правомірно зроблений висновок, що наявність примірного договору, затвердженого наказом Фонду від 22.08.05р. №2411, не свідчить про обов’язковість всіх положень такого примірного договору для сторін. До того ж можливість внесення додаткових умов до примірного договору передбачена п.3 вказаного наказу, а також ст. 179 ГК України.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду України прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування судового рішення відповідно до вищезазначеного.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103- 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2008 року у справі №27/215-08 залишити без змін.