СУДОВА ПАЛАТА З ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                            24.04.2002
 
 
                             (Витяг)
 
     Зміни в розмірі часток у спільній власності на жилий будинок,
що сталися у зв'язку з прибудовою,  перебудовою або надбудовою, не
тягнуть  за  собою  змін  установленого  порядку  користування  та
розпоряджання   земельною   ділянкою,   а   якщо  цей  порядок  не
визначався,  то  при  його визначенні суду слід виходити з розміру
часток  на  будинок,  які  були у сторін при первісному виникненні
права спільної часткової власності на будинок.
 
     У липні  1998  р.  Т.  звернулася  в  суд  із  позовом  до Л.
про визначення ідеальних часток співвласників будинку  та  порядку
користування земельною ділянкою.  Позивачка зазначала, що на праві
спільної часткової власності їм із відповідачкою належить  будинок
у м.  Ялті.  Відповідачка займає квартиру у цьому ж будинку,  і її
частка на час виникнення спільної  часткової  власності  становила
18/25  останньої.  За  час користування будинком вони,  поліпшуючи
свої  житлові  умови,  провели  його  реконструкцію  і   добудову,
внаслідок чого їхні частки змінились і становлять по 1/2 кожній. У
зв'язку з цим Т.  просила постановити рішення про зміну  ідеальних
часток  і  визнати  за нею та відповідачкою право власності на 1/2
будинку  за  кожною,  а  також  визначити   порядок   користування
земельною  ділянкою,  оскільки  відповідачка чинить їй перешкоди в
цьому.
 
     Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим
від 1 червня 2000 р.  позов задоволено.  Визначені ідеальні частки
співвласників будинку Т. і Л. - по 1/2 кожній, а також установлено
порядок користування земельною ділянкою шляхом виділення в спільне
користування обох співвласників 40 кв.  метрів двору, відповідачці
- земельної ділянки з двох частин загальною площею 570 кв. метрів,
позивачці - земельної ділянки такої ж площі.
 
     У касаційній скарзі Л.  просила  скасувати  зазначене  судове
рішення, посилаючись на те, що воно постановлене з порушенням норм
матеріального та процесуального права.
 
     Судова палата  з  цивільних  справ  Верховного  Суду  України
визнала,  що  при вирішенні вимог Т.  у частині визначення порядку
користування земельною ділянкою суд не врахував правила ст.  42 ЗК
( 561-12 ) (561-12)
         в редакції, яка діяла на час постановлення рішення.
 
     Відповідно до  зазначеної  норми користування і розпоряджання
земельною ділянкою,  що  належить  громадянам  на  праві  спільної
часткової  власності,  визначається  співвласниками цих об'єктів і
земельної  ділянки  пропорційно  до  розміру  часток  у   спільній
власності  на  цей  будинок,  будівлю,  споруду.  Наступні зміни в
розмірі  часток  у  спільній  власності   на   жилий   будинок   і
господарські   будівлі,   що   стались  у  зв'язку  з  прибудовою,
надбудовою  або   перебудовою,   не   тягнуть   за   собою   зміни
установленого  порядку  користування  та  розпоряджання  земельною
ділянкою.
 
     Вирішуючи спір,  суд не встановив,  чи визначали співвласники
будинку  -  Т.  і  Л.  -  порядок користування земельною ділянкою.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України,  даними  в
п. 21  постанови  від 25 грудня 1996 р.  N 13 ( v0013700-96 ) (v0013700-96)
         "Про
практику застосування судами земельного законодавства при розгляді
цивільних  справ",  суд  повинен враховувати,  що в разі,  коли до
вирішення   спору   між   співвласниками   будинку   про   порядок
користування  земельною ділянкою такий порядок ними не визначався,
слід виходити з розміру їх часток у спільній власності на  будинок
на час перетворення спільної сумісної власності у спільну часткову
або на час виникнення останньої.
 
     Визначивши з урахуванням проведених реконструкцій  і  добудов
ідеальні  частки співвласників будинку Т.  і Л по 1/2 кожній,  суд
встановив між ними порядок користування земельною власністю шляхом
виділення  кожній  по  570  кв.  метрів із залишенням у загальному
користуванні частини двору в 40  кв.  метрів.  При  цьому  суд  не
врахував, що   на   час  виникнення  первісно  спільної  часткової
власності на спірний будинок частки співвласників становили:  у Л.
- 7/25, у Т. - 18/25.
 
     Оскільки при  вирішенні  спору  суд  допустив  порушення норм
процесуального і матеріального права,  судова  палата з  цивільних
справ Верховного Суду України,  керуючись ст. 334 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
        ,
рішення Ялтинського міського суду від 1 червня 2000 р.  у  частині
визначення  порядку  користування земельною ділянкою скасувала і в
цій частині  направила  справу  на  новий  розгляд  у  суд  першої
інстанції.