Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 27.01.2009р.

від позивача за первісним позовом : Лебедюк Ю.А., довіреність №194/10 від 26.12.2008р.;

від відповідача за первісним позовом: Ельчибекян І.М., довіреність №21/17-1 від 04.01.2009р.;

від третіх осіб: ТОВ "Компанія "Газінвест" –не з’явилися;

ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс" –не з’явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" та Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Одеської області

від 24 грудня 2008 року

по справі № 6-15/221-06-6119

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Одесагаз"

про стягнення 2558012,42 грн.

та за зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Одесагаз"

до відповідача: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про стягнення 1046407,26 грн.

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газінвест";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "УкрСпецБудСервіс"

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ст. 4- 4 Господарського процесуального Кодексу здійснювалась повна фіксація судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційних скарг

В С Т А

Н О В И В :

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.12.2008р. по справі №6-15/221-06-6119 (суддя Демешин О.А.) відмовлено у задоволенні позову ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" про стягнення 2558012,42 грн. та зустрічного позову ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про стягнення 1046407,26 грн., з посиланням на те, що: 1) ТОВ "Компанія "Газінвест", укладаючи від імені позивача договір поруки з ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс" з метою забезпечення виконання ВАТ "Одесагаз", вжило заходи по залученню додаткового боржника, який поряд з основним мав нести відповідальність перед кредитором (ДК "Газ України") за належне виконання зобов’язання відповідачем по первісному позову - ВАТ "Одесагаз", позивач вважає, що договір поруки товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "Газінвест" був укладений від імені ДК "Газ України" з перевищенням повноважень, оскільки умовами договору доручення № 14/04-1107 цьому товариству не надавалось право на укладення договору поруки, між тим, ці доводи не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2008р. по справі № 6\327 за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Компанія "Газінвест" і ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс" відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору поруки № 1 від 15.11.2004р. та з мотивувальної частини рішення господарського суду м. Києва від 22.11.2007р. по вказаній справі було виключено висновок про перевищення ТОВ "Компанія "Газінвест" повноважень визначених договором доручення при укладанні договору поруки; 2)15.11.2004р. між ТОВ "Компанія "Газінвест", що діяло від імені ДК "Газ України" на підставі договору доручення № 14\04-1107 від 29.10.2004р. та ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс" складено акт виконаних до договору поруки №1 від 15.11.2004р. про виконання поручителем своїх зобов’язань перед ДК "Газ України" за поставлений газ по договору № 06\03-3286ТЕ-23 в повному обсязі, у зв’язку з цим ДК "Газ України" в особі повіреного ТОВ "Компанія "Газінвест" надіслало на адресу відповідача - ВАТ "Одесагаз" лист з повідомленням про те, що у зв’язку з виконанням поручителем (ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс") своїх зобов’язань по договору поруки № 1 від 15.11.2004р. перед кредитором (ДК "Газ України") по погашенню заборгованості за одержаний ВАТ "Одесагаз" природній газ в сумі 1000000 грн. - до ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс", відповідно до ч.2 статті 556 Цивільного кодексу України, перейшли усі права кредитора у цьому зобов’язанні на 1000000 грн.; 3) судом не прийнято до уваги з посиланням на п. 1006, п. 3 ст. 1007 Цивільного кодексу України лист ДП "Газ України" від 22.03.2005р. №31/15-2349, направлений на адресу ВАТ "Одесагаз", про те, що ДК "Газ України" не затвердила звіт повіреного (ТОВ "Компанія "Газінвест") через невідповідність його умовам договору доручення № 14/04-1107 від 29.10.2004р. та неналежне виконання повіреним цього договору, оскільки відповідач по справі не є стороною цього договору доручення і правовідносини щодо його належного виконання існували виключно між ДП "Газ України" та ТОВ "Компанія "Газінвест", таким чином, свої зобов’язанні по погашенню заборгованості перед позивачем ВАТ "Одесагаз" виконало, сплативши поручителю за вказівкою позивача, від імені якого діяло ТОВ "Газінвест", суму погашеного останнім боргу перед ДК "Газ України" в особі ТОВ "Компанія "Газінвест", а отже у задоволенні позову слід відмовити, як в частині стягнення суми основного боргу, так і нарахованих на цю суму пені, інфляційних та 3% річних, оскільки прострочення виконання своїх зобов’язань відповідачем допущено не було; 4) що стосується зустрічних позовних вимог про стягнення з ДП "Газ України" на користь ВАТ "Одесагаз" безпідставно отриманих грошових коштів за договором № 06/03-3286ТЕ-23 від 30.12.2003р. та нарахованих на них інфляційних в сумі 339306,1 грн. і 3% річних в сумі 58384,5грн. - то у їх задоволені, також, слід відмовити, виходячи з того, що зобов’язання по поверненню ВАТ "Одесагаз" безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 648716,66грн. у позивача (ДК "Газ України") могли виникнути лише за умов отримання та безпідставного збереження у себе цих коштів за рахунок ВАТ "Одесагаз", між тим, матеріалами справи не підтверджено факту одержання ДК "Газ України" 1000000 грн. від свого повіреного - ТОВ "Компанія "Газінвест".

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз", в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2008р. в частині відмови у задоволенні зустрічного позову і прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити, мотивуючи це тим, що: 1) факт оплати з боку ВАТ "Одесагаз" 93810404,56 грн. з боку ДК "Газ України" не заперечується, але ДК "Газ України" безпідставно вважав, що ВАТ "Одесагаз" повинен сплатити на його користь ще 351283 грн., розбіжності в розрахунках виникли тому, що 29.10.2004р. між ДК "Газ України" та ТОВ "Компанія "Газінвест" укладений договір доручення №14/04-1107, а 15.11.2004р. між ТОВ "Компанія "Газінвест" та ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс" укладений договір поруки щодо погашення заборгованості ВАТ "Одесагаз" перед ДК "Газ України", проте в порушення вимог ст. 1005 Цивільного кодексу України ДК "Газ України" не прийняло належного виконання вищенаведених договорів, ВАТ "Одесагаз" не є суб’єктом правовідносин, що склалися між ДК "Газ України" та ТОВ "Компанія "Газінвест" за договором доручення, а тому не може вчинити дій, що порушують вимоги ст. 1005 Цивільного кодексу України; 2) ВАТ "Одесагаз" належним чином виконало свої зобов’язання перед ДК "Газ України" за договором на постачання газу №06/03-3286 ТЕ-23 від 30.12.2003р., проте приймаючи рішення господарський суд повинен був виходити з того, що ст. 1000 Цивільного кодексу України є імперативом та діючим законодавством не передбачена та не встановлена залежність наслідків угод, укладених повіреним на користь довірителя, від затвердження чи не затвердження довірителем звіту повіреного щодо цих угод; 3) через недоведеність факту отримання чи не отримання коштів від повіреного, на думку ВАТ "Одесагаз", ухвалюючи рішення по зустрічному позову, суд не звернув уваги і таким чином помилився у визначенні предмету спору –які грошові кошти слід вважати отриманими безпідставно, так як ВАТ "Одесагаз" вважає отриманими безпідставно грошові кошти, перераховані платіжними дорученнями №6223 від 05.09.2005р. (121392 грн.) та № 107 від 21.11.2005р. (575163,80 грн.).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.01.2009р. по справі №6-15/221-06-6119 апеляційна скарга ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" прийнята до провадження.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою також звернулася ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2008р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов про стягнення 2558012,42 грн., мотивуючи це тим, що: 1)до поручителя –ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс" права кредитора –ВАТ "Одесагаз" не переходили, оскільки жодного належного доказу про виконання поручителем зобов’язання перед кредитором, боржнику представлено не було, акт виконання робіт №1 до договору поруки між ТОВ "Компанія "Газінвест" та ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс" від 15.11.2004р., на який посилається господарський суд Одеської області як на доказ виконання поручителем зобов’язання, розцінюватися як належний доказ не може, оскільки єдиним належним доказом виконання грошового зобов’язання може бути лише платіжне доручення і жодним чином не акт виконаних робіт, крім того, ДК "Газ України" не затверджувала звіт повіреного –ТОВ "Компанія "Газінвест", про що в листах повідомила боржника –ВАТ "Одесагаз", та ДК "Газ України" не отримувало на підставі платіжного доручення №1229 від 16.11.2004р. грошових коштів у розмірі 1000000 грн. ані від ВАТ "Одесагаз", ані від ТОВ "Компанія "Газінвест", ані від ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс", а відповідно не мала жодних підстав для погашення заборгованості за поставлений природний газ згідно договору №06/03-3286 ТЕ-23 від 30.12.2003р.; 2) ВАТ "Одесагаз" неодноразово погоджувалось з тим фактом, що поручителем та повіреним зобов’язання ВАТ "Одесагаз" виконано не належним чином, про що свідчать підписані акти звірок розрахунків, в яких відповідач погоджувався з існуванням заборгованості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2009р. по справі №6-15/221-06-6119 апеляційна скарга ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" прийнята до провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2009р. по справі №6-15/221-06-6119 апеляційні скарги ВАТ по газопостачанню та газифікації України "Одесагаз" та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" об’єднані в єдине провадження.

21.01.2009р. до Одеського апеляційного господарського суду від ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", в якому відповідач за первісним позовом просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ДК "Газ України", виключити з рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2008р. по справі №6-15/221-06-6119 твердження "оскільки з матеріалів справи вбачається, до ДК "Газ України" не прийняло від свого повіреного –ТОВ "Компанія "Газінвест", а останнє - не передало позивачу всього одержаного по договору доручення, а саме –грошових коштів в сумі 1000000 грн., в іншій частині рішення господарського суду щодо відмови ДК "Газ України" у стягненні з ВАТ "Одесагаз" 2558012 грн. –залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційні скарги –без задоволення, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 30.12.2003р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ВАТ "Одесагаз" (покупець) укладено договір на постачання природного газу № 06/03-3286-ТЕ-23, відповідно до умов якого та додаткової угоди до нього від 15.04.2004р. на протязі січня-грудня 2004 року постачальник передав, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити природний газ загальним обсягом 492984,697 тис. куб.м на загальну суму 94161687,90 грн..

Відповідно до п.п.3.4,3.5 цього договору, кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються постачальником та покупцем, на підставі наданих покупцем розподільчих відомостей споживання газу споживачем.

Не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем, на підставі зведеного реєстру по споживанню газу споживачами, який надається постачальнику, покупець надає постачальнику підписані зі своєї сторони два примірники акту приймання-передачі газу, які являються підставою для розрахунків.

Згідно з наданими актами передачі-приймання природного газу в період з лютого 2004р. по грудень 2004р. (а.с.26-36 т. І) ДК "Газ України" свої зобов’язання по договору виконав повністю, природний газ поставив обсягом 492984,697 тис. куб.м на загальну суму 94161687,90 грн..

Як свідчать матеріали справи, ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" свої зобов’язання за договором виконував несвоєчасно, у зв’язку з чим 29.10.2004р. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (довіритель) доручила ТОВ "Компанія "Газінвест" (повіреному) за договором доручення № 14/04-1107 від імені довірителя проводити роботу по погашенню дебіторської заборгованості підприємств-боржників довірителя, надалі боржників, за поставлений довірителем природний газ (а.с.62-63 т. І).

Відповідно до вимог п.п.2.1.1, 2.1.2 договору, повірений зобов’язався виконати дане доручення шляхом стягнення дебіторської заборгованості грошовими коштами з боржників перед довірителем в порядку, обумовленому в розділі 3 даного договору доручення, передати довірителю грошові кошти, отримані в результаті виконання доручення відповідно до умов даного договору.

Крім того, між сторонами (ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Компанія "Газінвест") укладена додаткова угода від 15.11.2004р. № 1 до договору доручення від 29.10.2004 р. № 14/04-1107, згідно якої довіритель доручив повіреному проводити роботу по стягненню з ВАТ "Одесагаз" заборгованості за спожитий в 2004 році природний газ, яка виникла по договору на постачання природного газу від 30.12.2003р. № 06/03-3286 ТЕ-23 в сумі 1000000 грн. (а.с.65 т. І).

15.11.2004р. між ТОВ "Компанія "Газінвест" (від імені довірителя ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (кредитор)) та ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс" (поручитель) та ВАТ "Одесагаз" (боржник) укладений договір поруки від №1, предметом якого є зобов’язання поручителя –ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс" солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов’язань по договору № 06/03-3286 ТЕ-23 за спожитий природний газ на суму 1000000 грн., підставою для виникнення відповідальності поручителя перед кредитором є невиконання боржником зобов’язань, передбачених п.1.1 цього договору (а.с. 66-67 т. І).

Згідно з п.2.1 договору поруки поручитель зобов’язався належним чином виконати зобов’язання перед кредитором в порядку, передбаченому цим договором, а саме перерахувати грошові кошти на поточний рахунок кредитора на протязі 1 року з моменту підписання цього договору.

Зобов’язання щодо погашення заборгованості ВАТ "Одесагаз" в розмірі 1000000 грн. за договором поруки перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс" виконала, що підтверджується складеним 15.11.2004р. ТОВ "Компанія "Газінвест" і ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс" акт виконаних робіт (а.с. 68 т. І).

В свою чергу ВАТ "Одесагаз" платіжним дорученням від 16.11.2004р. № 12229 перерахувало на розрахунковий рахунок поручителя –ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс" 1000000 грн. (а.с. 75 т. І).

Однак, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" листами від 22.03.2005р. №31/15-2349, від 01.08.2005р. № 31/15-6936, від 07.09.2005р. № 31/15-8461 повідомило ВАТ "Одесагаз" про неприйняття виконання зобов’язань, здійснене його повіреним, так як вважає дії останнього по стягненню дебіторської заборгованості такими, що не відповідають умовам договору доручення від 15.11.2004р. № 14/04-1107 та додаткової угоди № 1 до нього, тому зазначало про існування заборгованості у розмірі 1000000 грн. (а.с.70,71,72 т. І).

ДК "Газ Україна" НАК "Нафтогаз" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" про стягнення боргу за поставлений газ в сумі 351283,34 грн., пені в сумі 16714,06 грн., інфляційних витрат у розмірі 1815887,56 грн., 3% річних в сумі 374127,46 грн., з посиланням на ст. ст. 258, 525, 526, 530, 546, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. 526 Цивільного кодексу України, за якою зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 623- 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов’язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, крім того боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Таким чином, відповідальність за порушення грошового зобов’язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу застосовується до боржників, які не виконали належним чином свої зобов’язання.

Враховуючи викладене, норми цивільного та господарського законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції цілком правомірно встановлено, що зобов’язання між позивачем та відповідачем виконані та у зв’язку цим припинені, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача як основного боргу так і штрафних санкцій є безпідставними.

Матеріали справи свідчать, що 15.11.2004р. між ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс", що діяло від імені ДК "Газ України" на підставі договору доручення № 14\04-1107 від 29.10.2004р., та ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс" складено акт виконаних робіт до договору поруки №1 від 15.11.2004р., в якому засвідчено виконання поручителем своїх зобов’язань перед ДК "Газ України" за поставлений газ по договору №06\03-3286 ТЕ-23 в повному обсязі.

У зв’язку з наведеним ДК "Газ України", в особі повіреного ТОВ "Компанія "Газінвест", надіслало на адресу відповідача - ВАТ "Одесагаз" лист з повідомленням про те, що у зв’язку з виконанням поручителем (ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс") зобов’язань по договору поруки № 1 від 15.11.2004р. перед кредитором (ДК "Газ України") по погашенню заборгованості за одержаний ВАТ "Одесагаз" природній газ в сумі 1000000 грн., до ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс", відповідно до ч.2 ст. 556 Цивільного кодексу України, перейшли усі права кредитора у цьому зобов’язанні у розмірі 1000000 грн..

Приймаючи до уваги надані повіреним ДК "Газ України" - ТОВ "Компанія "Газінвест" відомості про погашення поручителем боргу перед ДК "Газ України", ВАТ "Одесагаз" по платіжному дорученню № 12229 від 16.11.2004р. перерахувало особі, до якої перейшли права кредитора, а саме - ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс" 1000000 грн. з посиланням на договір поруки № 1 від 15.11.2004р., п. 3.1. якого встановлено, що в разі, якщо поручитель виконає зобов’язання перед кредитором, до нього переходять права кредитора по відношенню до боржника в розмірі виконаних зобов’язань.

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. правочин вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

За ст. 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належать вчиняти повіреному, котрі мають бути правомірними, конкретними та здійсненими.

Частиною 1 ст. 1004 Цивільного кодексу України визначено, що повірений зобов’язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення, повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит, у цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Згідно зі ст. 1005 Цивільного кодексу України повірений повинен виконати дане йому доручення особисто.

При цьому, не приймаються до уваги колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду доводи апеляційної скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" щодо недійсності договору поруки №1 від 15.11.2004р., укладеного між ТОВ "Компанія "Газінвест" і ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс", з мотивів відсутності письмової згоди на такі дії ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України", оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2008р. по справі № 6\327 за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Компанія "Газінвест" і ТОВ "Компанія "УкрСпецБудСервіс" відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору поруки № 1 від 15.11.2004р. та з мотивувальної частини рішення господарського суду м. Києва від 22.11,2007р. по вказаній справі було виключено висновок про перевищення ТОВ "Компанія "Газінвест" повноважень визначених договором доручення при укладанні договору поруки.

Також не приймається до уваги колегії суддів апеляційного господарського суду лист ДП "Газ України" від 22.03.2005р. № 31/15-2349, направлений на адресу ВАТ "Одесагаз", про те, що ДК "Газ України" не затвердила звіт повіреного (ТОВ "Компанія "Газінвест") через невідповідність його умовам договору доручення № 14\04-1107 від 29.10.2004р. та неналежне виконання повіреним цього договору, оскільки ВАТ "Одесагаз" не є стороною цього договору доручення, а правовідносини щодо належного виконання договору доручення існували виключно між ДП "Газ України" та ТОВ "Компанія "Газінвест".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1006 та ч. 3 ст. 1007 Цивільного кодексу України повірений зобов’язаний передати все одержане у зв’язку з виконанням доручення, а довіритель зобов’язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв’язку з виконаннями доручення.

Таким чином, господарським судом першої інстанції цілком вірно встановлено, що зобов’язання по погашенню заборгованості перед ДК "Газ України" ВАТ "Одесагаз" виконало, сплативши поручителю за вказівкою позивача, від імені якого діяло ТОВ "Газінвест", суму погашеного останнім боргу перед ДК "Газ України" в особі ТОВ "Компанія "Газінвест", і тому у задоволенні позову відмовлено, як в частині стягнення суми основного боргу, так і нарахованих на цю суму пені, інфляційних та 3%річних, оскільки прострочення виконання своїх зобов’язань відповідачем допущено не було.

Підтвердження відповідачем суми основного боргу в розмірі 351283,33грн. станом на 31.12.2005р., відповідно до наданої в судовому засіданні 24.12.2008р. копії акту звіряння розрахунків, не спростовує вищевикладених обставин щодо фактичного погашення відповідачем заборгованості за природний газ. Власне наявність вказаного боргу і є предметом спору по цій, порушеній за позовом, що надійшов до господарського 20.06.2006р., тобто - після складання вищезазначеного акту звіряння взаєморозрахунків. Крім того зазначений акт є документом бухгалтерського обліку, а спір вирішується за наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

Що стосується зустрічних позовних вимог про стягнення з ДП "Газ України" на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" безпідставно отриманих грошових коштів за договором № О6\03-3286ТЕ-23 від 30.12.2003р. та нарахованих на них інфляційних в сумі 339306,1грн. і 3% річних в сумі 58384,5грн., то господарським судом першої інстанції також правомірно відмовлено у задоволенні названих позовних вимог з огляду на наступне.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України, на яку посилається ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз", обґрунтовуючи свої зустрічні позовні вимоги, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно, особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення цієї глави (38 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави") застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події; положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2)витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, виходячи з вимог наведеної статті, зобов’язання по поверненню ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 648716,66грн. у позивача (ДП "Газ України") могли виникнути лише за умов отримання та безпідставного збереження у себе цих коштів за рахунок ВАТ "Одесагаз", між тим, як зазначалось вище, матеріалами справи не підтверджено факту одержання позивачем 1000000 грн. від свого повіреного - ТОВ "Компанія "Газінвест".

Виходячи з того, що по договору №06\03-3228ТЕ-23 від 30.12.2003р. ДК "Газ України" поставило ВАТ "Одесагаз" природний газ на суму 94161687,9грн., а в рахунок оплати ДК "Газ України" отримало 94810404,56грн. (відповідач вважає отриманими позивачем і грошові кошти в сумі 1000000грн. від повіреного - ТОВ "Компанія "Газінвест") ВАТ "Одесагаз" зазначає, що ДК "Газ України" безпідставно отримала 658716,66грн. у вигляді різниці між сумою, на яку був поставлений газ, та одержаною позивачем сумою.

Однак, приймаючи до уваги, що ДП "Газ України" грошових коштів в сумі 1000000грн. від повіреного не одержала, господарським судом першої інстанції правомірно зроблено висновок, що не можуть бути задоволені зустрічні позовні вимоги як про стягнення 658716,66 грн. як безпідставно отриманих грошових коштів, так і про стягнення нарахованих на цю суму інфляційних в розмірі 339306,10 грн. та 3% річних в розмірі 58384,5 грн., оскільки грошових зобов’язань по поверненню не одержаних грошових коштів у позивача не могло виникнути.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду першої інстанції цілком відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -