КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.2009 № 44/129
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs3599376) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - КожевніковВ.С.
від відповідача - ГолубВ.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю"Торговий дім"Пластмас-Прилуки" та Акціонерного комерційного банку"Альянс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 30.10.2008
у справі № 44/129
за позовом Акціонерного комерційного банку "Альянс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Пластмас-Прилуки"
про стягнення 13211,30 грн.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду звернулася з позовом Акціонерний комерційний банк"Альянс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю"Торговий дім"Пластмас-Прилуки" 13 211,30 грн. заборгованості.
Також, Акціонерним комерційним банком"Альянс" було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, про стягнути з відповідача 162 010,10 грн. заборгованості, з яких 98 865,21 грн. 29% річних за користування кредитними коштами, 26 591,35 грн. втраченої вигоди, 31 099,34 грн. інфляційних витрат та 5 454,20 грн. пені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2008 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю"Торговий дім"Пластмас-Прилуки" на користь Акціонерного комерційного банку"Альянс" 13 211,30грн. боргу, 132,11грн. державного мита та 9,62грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю"Торговий дім"Пластмас-Прилуки" (відповідач) та Акціонерно комерційний банк"Альянс" (позивач) подали апеляційні скарги до Київського апеляційного господарського суду.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, приймаючи таке рішення. Відповідач в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2008 змінити, задовольнивши вимоги позивача у сумі 6 310,88грн.
В свою чергу, позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення по справі було прийнято з порушенням норм матеріального права. За таких обставин відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю"Торговий дім"пластмас-Прилуки" на користь акціонерного комерційного банку"Альянс" 162 010,10грн.заборгованості.
Відповідач у заперечені на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Позивач відзив на апеляційну скаргу відповідача не надав.
Апеляційна інстанція переглядає справу відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, прийшов до наступного.
29.09.2000 між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 062/ЮК, відповідно до умов якого позивач надає відповідачеві кредит на проведення розрахунків з партнерами по контрактах, що додаються до даного кредитного договору, в сумі 285 000,00грн. строком на один рік з 29.09.2000 по 29.09.2001 із сплатою 16 % річних.
27.09.2002 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 062/ЮК. Відповідно до умов якої позивач зобов’язався продовжити строк дії договору № 062/ЮК до 26.09.2003 року (п. 2.1.1. додаткової угоди).
Відповідач зобов’язався виконати всі зобов’язання, що випливають з договору та додаткової угоди, в строк до 26.09.2003 включно (п. 2.2.1. додаткова угода).
Згідно п. 2.2.3. додаткової угоди, відповідач зобов’язався щомісяця в термін до 29 числа поточного місяця сплатити позивачеві відсотки за користування кредитними коштами, але не пізніше 29 числа наступного місяця. При цьому позивач залишає за собою право стягнути штрафні санкції за несплату відсотків з 30 числа поточного місяця, а також з цього моменту відповідач надає позивачу право списувати з поточних рахунків в національній та іноземній валюті, депозитних та інших рахунків суму заборгованості по відсотках, комісіях та штрафних санкціях відповідно до ст. 49 закону України"Про банки і банківську діяльність", без погодження з відповідачем.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2004 у зв’язку з не виконанням відповідачем умов кредитного договору № 062/ЮК від 29.09.2000 року Акціонерний комерційний банк"Альянс" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю"Торговий дім"Пластмас-Прилуки" заборгованості 247 993,72грн. за кредитним договором.
20.12.2004 рішенням Господарський суд міста Києва у справі № 18/362, яке було переглянуто постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2005 та змінено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю"Торговий дім"Пластмас-Прилуки" 185 879,47 грн.
27.04.2006 на виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 18/362 відповідачем було здійснено оплату останньої частини заборгованості перед позивачем за кредитним договором у розмірі 4 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою № 83 від 28.04.2006 та не заперечується позивачем.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи у справі № 18/362 до складу 185 879,47 грн. входять відсотки та пеня.
Позивач у даній справі нараховує 29 % річних, пеню, інфляційні витрати на всю суму – 185 879,47 грн., тобто в тому числі нараховує штрафні санкції на штрафні санкції, що суперечить положенням законодавства. Водночас, ні з рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2004, ні з постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2005 у справі № 18/362 не вбачається який розмір несплаченого кредиту, який розмір несплачених відсотків, який розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій.
А відтак, враховуючи, що невідома сума основного боргу відповідача без врахування штрафних санкцій за рішенням суду у справі № 18/362, неможливо вирахувати розмір 29 % річних за користування кредитними коштами, пені та інфляційних витрат, які просив стягнути позивач.
Також, позивачем на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2008 про зобов’язання позивача надати довідку про те за який період і коли нараховувались проценти по кредитному договору № -62/ЮК і чи відображались в податкової звітності і за який період, було надано таку довідку № 28 від 27.01.2009. Як вбачається з наданої позивачем довідки проценти по кредитному договору № 062/ЮК від 29.09.2000 нараховувались і відповідно відображались у податковій звітності у період з початку дії кредитного договору до подання позовної заяви про стягнення заборгованості по кредитному договору № 062/ЮК від 27.01.2009, а саме з 29.09.2000 року по 09.09.2004 року.
Враховуючи те, що з 09.09.2004 проценти по кредитному договору № 062/ЮК від 29.09.2000 року не нараховувались у встановленому порядку підстави для нарахування пені за порушення зобов’язань відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України упущена вигода входить до складу збитків і є доходами, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано у відповідності ст. 33 ГПК України жодних доказів того, що несвоєчасна сплата відповідачем платежів за кредитним договором призвела понесення позивачем збитків, вимоги про стягнення з відповідача упущеної вигоди є безпідставні.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2008 підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю"Торговий дім"Пластмас-Прилуки" частковому задоволенню, а Акціонерного комерційного банку"Альянс" - без задоволення.
Керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, ч. 1 п. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"Торговий дім"Пластмас-Прилуки" задовольнити частково, апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку"Альянс" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2008 скасувати частково. В частині стягнення 13 211,30грн. боргу - відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Матеріали справи № 44/129 повернути Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді