Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Верховця А.А.

Тищенко А.І.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Дроботенко Ю.О. - юрист

від відповідача - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Виробниче об"єднання "Київприлад"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.10.2008

у справі № 15/383-06-10324-3/238 (Сівакова В.В.)

за позовом Державне підприємство "Виробниче об"єднання "Київприлад"

до Приватне підприємство "Торговий дім "Каштан"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про зобов"язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.10.2008р. посправі № 15/383-06-10324-3/238 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційним поданням, просить рішення скасувати, оскільки вважає, що прийняте рішення не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що він є законним володільцем спірної земельної ділянки на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 366 від 09.03.1981р. Позивачу за рішенням Київської міської ради було передано в оренду земельну ділянку площею 0,25 га, а фактично ним було зайнято 0,46 га та побудовано торговельно-побутовий комплекс. Таким чином позивач приходить до висновку, що частина торговельно-побутового комплексу займає земельну ділянку площею 0, 21 га, яка належить позивачу.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що на час підписання листа № 35ОКС від 13.07.00р. та листа № 71 від 17.01.02р. заступник генерального директора з капітального будівництва і соціально-побутовим питанням Петрушенко П.М. не мав повноважень на погодження відчуження спірної земельної ділянки, оскільки такі повноваження має лише Генеральний директор підприємства.

В судове засідання представник відповідача не з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті спору.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача колегія встановила наступне.

Відповідно до ст. 16 Земельного кодексу Української РСР ( який був чинний на момент виникнення правовідносин) відведення земельних ділянок проводилось на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад депутатів трудящихся в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу Української РСР земля є виключно державною власністю і надається лише в користування.

Відповідно до ст. 10 Земельного кодексу Української РСР міські Ради депутатів трудящих, їх виконавчі комітети в межах міста надають в користування, а також вилучають земельні ділянки для державних або громадських потреб відповідно до статей 16, 37, 38 цього Кодексу.

Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 366 від 09.03.1981 підприємству п/с В-2793, правонаступником якого є ДП "Виробниче об'єднання "Київприлад", було відведено земельну ділянку площею близько 3,0 га під будівництво житлових будинків по вул. Польовій, 56 в Жовтневому районі.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Рішенням Київської міської ради від 21.12.2000р. № 121/1098 (ra_121023-00) "Про проведення земельного аукціону з продажу права оренди земельних ділянок" було вилучено з користування Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київприлад" (лист-згода від 13.07.2000 № 35/ОКС) частину земельної ділянки площею 0,25 га, відведеної відповідно до рішень Київської міської ради народних депутатів № 366 від 09.03.1981 "Про відведення земельної ділянки підприємству п/с В-2793 під будівництво житлових будинків" та № 460/6 від 21.05.1984 "Про відведення додаткової земельної ділянки підприємству п/с В-2793 для будівництва жилих будинків по вул. Грибоєдова та Гаражній в Жовтневому районі".

25 грудня 2001 року між Київською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Торговий дім "Каштан" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Київська міська рада на підставі вищевказаного рішення від 21.12.2000р. № 121/1098 передала в оренду відповідачу строком на 15 років земельну ділянку по вул. Індустріальна, 46-Б у Солом'янському районі м. Києва розміром 0,25 га для будівництва та експлуатації торговельно-побутового комплексу.

Спір у справі виник на підставі того, що позивач вважає, що відповідач самовільно займає частинну земельної ділянки, яка належить позивачу площею 0, 21 га та на якій відповідачем побудовано торговельно-побутовий комплекс.

Статтею ст. 20 Земельного кодексу Української РСР встановлено, що відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі.

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу Української РСР видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів.

Згідно ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам, яке здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості) одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не надав суду докази, що підтверджують право постійного користування спірною земельною ділянкою або право власності.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вище викладене, колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія не приймає до уваги доводи апелянта щодо відсутності повноважень на погодження відчуження спірної земельної ділянки у заступника генерального директора з капітального будівництва і соціально-побутовим питанням Петрушенко П.М. (лист № 35ОКС від 13.07.00р. та листа № 71 від 17.01.02р.).

Відповідно до ч.3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів чи закону виступає від її імені, зобов"язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, проте у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Тобто обов’язок доведення цієї обставини згідно ст. 33 ГПК України лежить на позивачеві, який не надав суду жодних доказів, що відповідачу було відомо про наявні обмеження.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається, в зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Виробниче об"єднання "Київприлад" на рішення Господарського суду м.Києва від 30.10.08р. № 15/383-06-10324-3/238 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 30.10.2008 р. по справі № 15/383-06-10324-3/238 залишити без змін.

Матеріали справи повернути Господарському суду м. Києва.