Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лавренюк О.Т.

суддів:Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання:Кубік О.В.

за участю представників сторін:

від позивача:не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

від відповідача 1:Граніна І.В., дов. № 03-66/вих/д від 15.09.2008 р.

від відповідача 2:не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

від третьої особи:не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради

на рішеннягосподарського суду Одеської області від 28.11.2008 р.

по справі№ 22/141-08-3378

за позовомФО-П ОСОБА_1

до1. Виконавчого комітету Одеської міської ради

2. Приморської районної адміністрації Одеської міської ради

3-тя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Головне управління Державного казначейства України в Одеській області

простягнення 12 932,44 грн.

Позивач звернувся з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення 12932,44 грн. солідарно.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 19.04.2006 р. між ним та Приморською районною адміністрацією ОМР було укладено Договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 47,70 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 67, однак з моменту підписання договору він не мав можливості користуватися орендованим приміщенням з вини Приморської райадміністрації, яка неналежним чином уклала договір оренди.

З моменту укладення Договору позивач сплачував орендну плату, сплатив за страхування об'єкта оренди, тобто безпідставно сплатив грошові кошти у розмірі 12932,44 грн. Орендна плата сплачувалась на рахунок казначейства, який був відкритий в інтересах виконавчого комітету Одеської міської ради.

Ухвалою суду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача притягнуто Головне управління Державного казначейства України в Одеській області.

Рішенням господарського суду Одеської області 28.11.2008 р. по справі № 22/141-08-3378 (суддя Торчинська Л.О.) позов задоволено, з відповідачів на користь позивача стягнуто солідарно 12 932,44 грн.

Рішення суду обґрунтовано тим, що позивач безпідставно сплатив вказані кошти і тому вони підлягають стягненню в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, в задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема скаржник вказує на порушення Закону України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) , статей 96, 541, 614 Цивільного кодексу України та на невідповідність висновків суду обставинам справи.

В судовому засіданні представник відповідача - Виконкому Одеської міської ради, підтримав доводи апеляційної скарги та просить рішення суду скасувати, в задоволені позову відмовити.

Позивач, представник Приморської райадміністрації ОМР, представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки судову колегію не повідомили.

З огляду на належне повідомлення сторін про час слухання справи, на можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, третьої особи та позивача, судова колегія прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності позивача, представника Приморської райадміністрацї та третьої особи.

Вислухавши представника відповідача -Виконавчого комітету Одеської міської ради, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи і відповідність ним висновків суду першої інстанції, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, судова колегія вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

13.04.2000 р. між Приморською районною адміністрацією виконкому Одеської міської ради та МПП "Бавар" було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 6/081/50 загальною площею 42,70 кв.м. напівпідвального поверху по вул. Пушкінській, 67, м. Одеси. Строк дії Договору встановлено до 02.04.2006 р.

10.04.2006 р. МПП "Бавар", у зв'язку з закінченням строку дії Договору, звернувся до голови Приморської райадміністрації з проханням продовжити договір оренди, при цьому МПП "Бавар" продовжувало користуватися орендованим приміщенням, тобто приміщення знаходилось у володінні та користуванні МПП "Бавар".

19.04.2006 р. між Приморською районною адміністрацією та ФО-П ОСОБА_1 було укладено договір оренди на вищевказане приміщення. Даний договір узгоджено з представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.02.2007 р. по справі № 30/277-06-8278 договір оренди, укладений між Приморською районною адміністрацією та ФО-П ОСОБА_1 визнано недійсним з посиланням на те, що на момент укладення вказаного Договору Приморська райадміністрація не мала законних підстав для розпорядження спірним приміщенням шляхом встановлення договірних орендних відносин з іншою особою і підписання договору від 19.04.2006 року.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що стороною Договору оренди, укладеного 19.04.2006 р. є Приморська райадміністрація ОМР, якій на квітень 2006 року належали повноваження орендодавця, та ФО-П ОСОБА_1.

Уклавши договір оренди, ФО-П ОСОБА_1. на розрахунковий рахунок КП ДЕЗ "Арнаутське" (рішенням ОМР від 05.04.2007 р. за № 1165-У реорганізовано, присвоєно назву КП "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський", який є правонаступником ДЕЗ "Арнаутське") сплачував орендну плату за договором оренди № 866/А/2 (а.с. 31-36) та перерахував на розрахунковий рахунок КП ДЕЗ "Арнаутське" 11785,60 грн. орендної плати. Орендну плату за травень 2006 року позивач в розмірі 1158,56 грн. сплатив на розрахунковий рахунок Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (а.с. 71).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що Виконавчий комітет Одеської міської ради не є стороною Договору оренди і не може бути належним відповідачем по справі, оскільки не укладав та не узгоджував вищевказаний Договір оренди та не одержував будь-яких коштів від позивача в рахунок орендної плати за договором оренди, укладеним між Приморської райадміністрацією та ФО-П ОСОБА_1

Сторонами договору оренди є Приморська районна адміністрація, яка є самостійною юридичною особою, та ФО-П ОСОБА_1.

Посилання позивача на сплату орендної плати на розрахунковий рахунок, відкритий в інтересах Виконавчого комітету Одеської міської ради, безпідставне, спростовується матеріалами справи - квитанціями про сплату орендної плати на рахунок КП ДЕЗ "Арнаутське" та Приморської райадміністрації Одеської міської ради.

За таких обставин судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції про стягнення боргу з Виконавчого комітету Одеської міської ради не відповідає встановленим обставинам справи і вважає, що вимоги позивача щодо стягнення боргу з Виконавчого комітету Одеської міської ради задоволенню не підлягають.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Аналізуючи рішення суду першої інстанції щодо задоволення позову в повному обсязі стягнення 12 932,44 грн., судова колегія вважає, що це не відповідає обставинам справи, оскільки, як встановлено матеріалами справи, орендну плату по Договору № 866/А/2 позивач сплачував на користь КП ДЕЗ "Арнаутське", яке не є відповідачем по справі.

Відповідно до квитанції № 010 від 19.05.2006 р. ОСОБА_1. на рахунок Приморської районної адміністрації ОМР здійснив оплату орендної плати в розмірі 1158,56 грн. згідно з договором оренди № 866/А/2 і ця сума підлягає стягненню з Приморської райадміністрації на користь позивача на підставі наступного:

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. Договір оренди № 866/А/2 від 19.05.2006 р., укладений між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради та ФО-П ОСОБА_1 визнано недійсним. На виконання цього недійсного правочину позивач перерахував на розрахунковий рахунок Приморської районної адміністрації 1158,56 грн., які підлягають стягненню з Приморської райадміністрації ОМР на користь позивача. Доказів перерахування інших грошових коштів, сплачених за договором оренди на розрахунковий рахунок КП ДЕЗ "Арнаутське" та за страхування майна Приморській районній адміністрації Одеської міської ради суду не надано і тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду зміні, з викладенням резолютивної частини рішення в наступній редакції: Позов задовольнити частково. Стягнути з Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на користь ФО-П ОСОБА_1 1158,56 грн., витрати по сплаті держмита в розмірі 102,00 грн., витрати на ІТЗ судового процесу - 118,00 грн., в іншій частині позову відмовити.

Керуючись cm.cm. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів -

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 28.11.2008 р. по справі № 22/141-08-3378 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов ФО-П ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 1158,56 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн., витрати на ІТЗ судового процесу - 118,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Надмірно сплачене державне мито у розмірі 27 грн. 30 коп. повернути позивачу.

Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з вказівкою реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.