СУДОВА ПАЛАТА З ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                            20.12.2001
 
 
                             (Витяг)
 
     У липні 2000 р. К. О. та К. Н. звернулися в суд із позовом до
П.  О. і П. Т. про стягнення боргу в сумі 5 тис. 435 грн. 12 липня
2000 р.  з метою забезпечення позову  ухвалою  судді  Шполянського
районного  суду  Черкаської  області  П.  О.  було  заборонено  до
вирішення спору судом відчужувати (продавати, дарувати, передавати
за довіреністю) належний йому автомобіль "Рено" N 20-10 МА.
 
     Рішенням Шполянського  районного  суду Черкаської області від
16 жовтня 2000 р. позов було задоволено.
 
     3 жовтня 2000 р. до вирішення спору суд постановив ухвалу про
скасування  забезпечення  позову  і зобов'язав реєстраційні органи
зареєструвати зазначений автомобіль на нового власника Т.
 
     У касаційній скарзі позивачі просили скасувати ухвалу суду як
таку,  що  постановлена  з  порушенням  норм процесуального права.
Судова палата з цивільних справ Верховного Суду  України  визнала,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Відповідно до ст. 155 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
         у разі, коли умови, які
були підставою для забезпечення позову,  відпали,  суд за  власною
ініціативою чи за заявою заінтересованих осіб,  що беруть участь у
справі,  розглядає в судовому  засіданні  питання  про  скасування
забезпечення позову.
 
     Усупереч цим положенням закону та ст. 233 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
         суд
постановив зазначену ухвалу до постановлення у справі рішення, без
обговорення  питання про скасування забезпечення позову в судовому
засіданні,  за відсутності про це заяви сторін та  без  виходу  до
нарадчої   кімнати.   За   таких  обставин  ухвала  суду  підлягає
скасуванню.
 
     Керуючись ст.  334 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
        , судова палата з цивільних
справ  Верховного  Суду України ухвалу Шполянського районного суду
скасувала,  а питання про скасування забезпечення позову  передала
на розгляд суду першої інстанції.
 
 "Рішення Верховного Суду України", 2002 р.