Не погоджуючись з винесеним рішенням, Київська міська рада звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у позові ТОВ "Будпромальянс" повністю відмовити, оскільки вважає, що воно було винесене по неповно з’ясованим обставинам з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 р. було порушено апеляційне провадження у справі № 32/298, розгляд справи був призначений на 20.11.2008 р.

20.11.2008 р. представник відповідача у судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим розгляд даної справи був відкладений на 04.12.2008 р.

04.12.2008 р. в розгляді даної справи було оголошено перерву до 17.12.2008 р., а 17.12.2008 р. – до 22.01.2009 р.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Будпромальянс" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про визнання недійсними п. п. 4.3. – 4.4. договору оренди земельної ділянки від 22.10.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем’яненко Т. М, внесеного до реєстру під № 2937, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 09.11.2007 р. за № 78-6-00480 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі по тексту – договір оренди земельної ділянки від 22.10.2007 р.) з моменту його підписання.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що зміст оскаржуваних пунктів договору оренди земельної ділянки від 22.10.2007 р. суперечить вимогам п. 1 ст. 203 Цивільного Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства, що є підставою для визнання його недійсним в вище названих пунктах. Позивач посилається на положення ст. 15 Закону України "Про плату за землю", зазначаючи, що землекористувачі сплачують земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Позивач посилається на ст. ст. 2, 13, 17 Закону України "Про плату за землю", згідно яких використання землі в Україні є платним. Плата за землю складається у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває в державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки, що підлягає державній реєстрації.

Позивач стверджує, що він набув право оренди лише з моменту здійснення державної реєстрації Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що було зроблено запис від 09.11.2007 р. за № 78-6-00480 у книзі записів державної реєстрації договорів. Згідно з Актом приймання передачі від 09.11.2007 р. об’єкт оренди було передано у користування орендарю також після державної реєстрації договору.

Також позивач зазначає, що час, з якого може нараховуватись орендна плата, розпочинається з моменту набрання чинності договором оренди, тобто з 09.11.2007 р., а з оскаржуваних пунктів договору оренди земельної ділянки від 22.10.2007 р. вбачається обов’язок орендаря сплачувати орендну плату до моменту набуття права користування, фактичної передачі об’єкту оренди, та юридичного оформлення цього, ще й у безпідставно завищеному розмірі, посилаючись при цьому на положення ст. 21 Закону України "Про оренду землі", якою встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній та комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" (2535-12) , та перевищувати 10 % їх нормативно грошової оцінки.

Місцевий господарський суд помилково задовольнив позовні вимоги ТОВ "Будпромальянс". При цьому, колегією береться до уваги наступне.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є об’єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 9, з урахуванням пункту 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України (2768-14) , передбачено, що надання земельних ділянок у користування на території міста Києва віднесено до компетенції Київської міської ради.

Статтею 124 Земельного Кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 Земельного Кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Рішенням Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 70/731 (ra0070023-07) "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Будпромальянс" земельних ділянок для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на вул. Гамарника, 64 та для благоустрою скверу на вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва" було передано ТОВ "Будпромальянс" земельні ділянки на вул. Гамарника, 64 у Оболонському районі м. Києва для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку та на вул. Селянській у Оболонському районі м. Києва для благоустрою скверу, в тому числі: площею 4,00 га – в довгострокову оренду на 10 років, зокрема, площею 3,07 га – за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 11.10.1966 № 1466 "Про відвод земельної ділянки організації п/с 34 для будівництва піонерського табору"; площею 0,59 га – за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 15.10.1979 № 1355/15 "Про відведення додаткової земельної ділянки Київському виробничому об’єднанню "Октава" під розміщення піонерського табору з будівництвом спального корпусу та клубу-їдальні; площею 0,34 га – за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування; площею 0,39 га – у короткострокову оренду на 5 років за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

На підставі вказаного вище рішення Київради був укладений договір оренди земельної ділянки між Київрадою та ТОВ "Будпромальянс", який був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 09.11.2007 р. за № 78-6-00480.

Договір оренди земельної ділянки може бути укладений лише за взаємним волевиявленням сторін (ст. 16 Закону України "Про оренду землі"). Згідно ч. 4 ст. 202 Цивільного Кодексу України двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін.

Як вже зазначалося вище, у своїй позовній заяві позивач просить визнати недійсними п. 4.3. та п. 4.4. договору оренди земельної ділянки, зі змісту яких вбачається, що "У випадку, якщо цей Договір не підписаний Орендарем в установленому законодавством порядку протягом п’яти місяців з моменту набуття чинності рішенням Київської міської ради, зазначеного у п. 1.1. цього Договору, розмір орендної плати (зазначений у п. 4.2. Договору) на період, аналогічний терміну прострочення терміну укладання договору оренди землі, встановлюється у п’ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків на місяць від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки. Після закінчення терміна за який сплачується орендна плата у п’ятикратному розмірі, орендна плата розраховується відповідно до п. 4.2. Договору".

Статтею 627 Цивільного Кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Згідно ч. 3 статті 203 Цивільного Кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського Кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 2 ст. 180 Господарського Кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 638 Цивільного Кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського Кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Частина 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначає істотні умови договору оренди за законом, які сторони обов’язково мають узгодити в договорі оренди. Недосягнення сторонами у договорі оренди згоди щодо усіх вказаних у ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотних умов є підставою вважати даний договір неукладеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського Кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, підписаний сторонами договір оренди земельної ділянки містить всі необхідні для такого типу договорів істотні умови, а сторонами були виконані всі необхідні дії для підписання вище вказаного договору.

Укладаючи договір, позивач не заперечував проти оскаржуваних пунктів.

Місцевим господарським судом помилково не було взято до уваги те, що в договорі оренди земельної ділянки у розділі 11 "Зміна умов Договору та припинення і поновлення Договору" передбачено, що всі зміни та/або доповнення до Договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням Орендодавця на зміни та/або доповнення до цього Договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку. А у розділі 12 договору передбачено, що усі спори, що пов’язані із виконанням умов цього Договору, вирішуються судами України при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов Договору.

Однак, позивач не скористався своїм правом на врегулювання спору, пов’язаного із визнанням пункту 4.3. договору оренди земельної ділянки недійсним.

Умови договору оренди земельної ділянки відповідають вимогам чинного законодавства, були визначені на розсуд сторін і погоджені ними у відповідності з рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 р. № 457/1867 (ra0457023-04) "Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві".

Докази того, що позивач звертався до відповідача з пропозицією про зміну умов договору оренди земельної ділянки, матеріали даної справи не містять.

Враховуючи вище викладене, колегія прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга Київської міської ради є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 03.09.2008 р. у справі № 32/298 підлягає скасуванню. У позові ТОВ "Будпромальянс" слід повністю відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення господарського суду м. Києва від 03.09.2008 р. у справі № 32/298 – задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 03.09.2008 р. у справі № 32/298 – скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромальянс" повністю відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромальянс" (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2; р/р 26007001742001 в АТ "Індекс Банк", МФО 300614, код ЄДРПОУ 32957379) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 22883141) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу. Видати наказ.