Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Лобань О.І. (доповідач по справі),

суддів:

Ткаченка Б.О.

Федорчук Р. В

судді-доповідача Лобань О.І.

за участю представників :

від позивача: ОСОБА_1 -фізична особа;

від відповідача: Демиденко В.Ф. -представник;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 06.11.2008 року

у справі № 16/351-13/128 (суддя Босий В.П.)

за позовомОСОБА_1

до закритого акціонерного товариства "Дніпровська хвиля"

про захист корпоративних прав,-

Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.11.2008 року у справі № 16/351-13/128 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "Дніпровська хвиля про захист корпоративних прав.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з вимогами, що викладені позивачем в апеляційній скарзі, оскільки вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 06.11.2008 року є законним, об'єктивним і таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просить залишити це рішення без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні надав свої пояснення та підтримав вимоги, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав свої пояснення й підтримав відзив на апеляційну скаргу та просив рішення господарського суду Полтавської області від 06.11.2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Київським міжобласним апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач -ОСОБА_1 з 1987 року по 2000 рік був членом колективного сільськогосподарського риболовецького промислового підприємства "Дніпровська хвиля".

14.04.2000 року колективне сільськогосподарське риболовецьке промислове підприємство "Дніпровська хвиля"реорганізовано у закрите акціонерне товариство "Дніпровська хвиля"та 24.04.2000 року зареєстровано статут товариства.

У відповідності до розділу 2 статуту ЗАТ "Дніпровська хвиля"засновниками товариства є члени колективного сільськогосподарського риболовецько-промислового підприємства "Дніпровська хвиля"станом на 14.04.2000 року згідно додатку № 1.

Відповідно до зазначеного вище додатку № 1 на момент створення ЗАТ "Дніпровська хвиля"та реєстрації статуту товариства ОСОБА_1 був членом товариства та мав пай, який складає 2996,52 грн. Як зазначає позивач, не бажаючи бути учасником товариства він у встановленому законом порядку вийшов з його складу.

Між тим, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 працював у КСРПП "Дніпровська хвиля", яке було реформовано у ЗАТ "Дніпровська хвиля", і йому належав майновий пай в розмірі 2996,52 грн., що також, встановлено Кременчуцьким районним судом під час розгляду справи № 2-97/2002р. за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ "Дніпровська хвиля"про відшкодування матеріальних і моральних збитків.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Кременчуцького районного суду від 12.07.2002 року у справі № 2-97/2002р., яке набрало законної сили та залишено без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 19.11.2002 року, з ЗАТ "Дніпровська хвиля"стягнуто на користь ОСОБА_1 майновий пай в сумі 2996,52 грн. (а.с. 8, т. 1).

Згідно статті 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

У своїх доводах на обґрунтування позову позивач посилається на те, що рішення правління ЗАТ "Дніпровська хвиля", оформлене протоколом № 2 від 28.02.2001 року засідання правління ЗАТ "Дніпровська хвиля"про преміювання головних спеціалістів і начальників дільниць шляхом розподілу між ними акцій резервного фонду в кількості 2219 шт. наступним чином: ОСОБА_2 - 1000 шт.; ОСОБА_3- 273 шт.; ОСОБА_4 - 173 шт.;ОСОБА_5 - 173 шт.; ОСОБА_6 - 100 шт.; ОСОБА_7- 100 шт.; ОСОБА_8 - 100 шт.; ОСОБА_9 - 100 шт.; ОСОБА_10 - 100 шт.; ОСОБА_11 - 100 шт., було прийнято відповідачем з перевищенням повноважень, наданих правлінню ЗАТ "Дніпровська хвиля"законом та статутними документами, а особи, між якими був розподілений резервний фонд, не мали права на одержання майна з резервного фонду.

За переконанням колегії суддів апеляційного господарського суду, при винесенні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним рішення правління ЗАТ "Дніпровська хвиля"від 28.02.2001 року, оформленого протоколом № 2 засідання правління ЗАТ "Дніпровська хвиля"про преміювання головних спеціалістів і начальників дільниць шляхом розподілу між ними акцій резервного фонду в кількості 2219 шт.

Так, матеріали справи підтверджують, що під час реорганізації підприємства "Дніпровська хвиля"з колективного сільськогосподарського риболовецького в акціонерне товариство при розпаюванні майна підприємства 20 % майна перейшло до резервного фонду акціонерного товариства, що вбачається, зокрема, з протоколу зборів членів КСРПП "Дніпровська хвиля"№ 1 від 25.02.2000 року (а.с. 22-25, т. 2).

Згідно із нормами ст. 14 Закону України "Про господарські товариства"№ 1576-ХІІ від 19.09.1991 року у товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути менше 5 відсотків суми чистого прибутку.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний резервний фонд не є тотожним передбаченому ст. 14 Закону України "Про господарські товариства", формування якого регламентується статутом, а створення відбувається за рахунок чистого прибутку діяльності товариства.

Зокрема, протоколом загальних зборів засновників № 2 від 14.04.2000 року були затверджені установчий договір про створення закритого акціонерного товариства "Дніпровська хвиля", Положення про розподіл власності між членами ЗАТ "Дніпровська хвиля"та статут товариства, яким були закріплені положення щодо резервного фонду.

Згідно п.6 розділу 5, п. 11 розділу 6 першого статуту ЗАТ "Дніпровська хвиля", зареєстрованого 24.04.2000 року, резервний фонд використовується для преміювання членів товариства, а прийняття рішень щодо цього віднесено до компетенції правління.

Нормами статті 47 Закону України "Про господарські товариства"регламентовано, що виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Підсумовуючи аналіз наведених вище норм та враховуючи, що рішення правління було затверджене вищим органом товариства - загальними зборами, що підтверджується протоколом № 1 від 02 березня 2001 року, тому доводи і твердження позивача про перевищення правлінням своїх повноважень при прийнятті рішення не відповідає дійсності та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку що рішення правління ЗАТ "Дніпровська хвиля"від 28.02.2001 року прийняте у відповідності до установчих документів і не суперечить вимогам чинного законодавства.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до суду мають право звертатися особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано докази та належним чином не доведено правомірність вимог позовної заяви, зокрема, позивач не довів, яким чином рішення правління ЗАТ "Дніпровська хвиля"від 28.02.2001 року порушує його права чи інтереси.

В обґрунтування позовних вимог у своїх доводах позивач посилається на те, що у колективному сільськогосподарському риболовецькому промисловому підприємстві "Дніпровська хвиля"та у створеному закритому акціонерному товаристві "Дніпровська хвиля"є частка праці позивача, оскільки він був засновником та працював на підприємстві до реорганізації.

Проте, як зазначив сам позивач, не бажаючи бути учасником товариства він подав заяву та у встановленому законом порядку добровільно вийшов з його складу. Отже, у склад новоствореного товариства позивач не був включений та, відповідно, акцій на нього не розподілено.

Крім того, щодо належного позивачу паю в розмірі 2996,52 грн., то матеріалами справи підтверджується, що рішенням Кременчуцького районного суду від 12.07.2002 року у справі № 2-97/2002р., яке набрало законної сили із ЗАТ "Дніпровська хвиля"стягнуто на користь ОСОБА_1 вказаний пай в розмірі 2996,52 грн.

Окрім зазначеного, рішення правління ЗАТ "Дніпровська хвиля"від 28.02.2001 року було затверджене вищим органом товариства - загальними зборами, що підтверджується протоколом № 1 від 02 березня 2001 року та прийняте у відповідності до установчих документів і не суперечить вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 06.11.2008 року, прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є законним та обґрунтованим.

Таким чином, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 06.11.2008 року у справі № 16/351-13/128 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Полтавської області від 06.11.2008 року у справі № 16/351-13/128 залишити без змін.

3.Матеріали справи № 16/351-13/128 повернути до господарського суду Полтавської області.

Дата відправки 03.02.09