ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
ПОСТАНОВА
Іменем України
22.01.2009 року Справа № 14/214
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs5709471) )
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Парамонової Т.Ф.
суддів : Баннової Т.М.
Семендяєвої І.В.
секретар судового засідання Антонова І.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Золотухіна М.О., дов. № 07/08 від 05.11.08,
від відповідача: ОСОБА_2., дов. № 4868 від 16.12.08
розглянувши
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-СХІД ДМ", с. Бараниківка
на рішення
господарського суду Луганської області
від 16.12.2008
у справі № 14/214 (суддя Лісовицький Є.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-СХІД ДМ", с. Бараниківка
до відповідача Фізичної особи-підприємця
ОСОБА_1, м. Луганськ
про стягнення 25 000 грн. 00 коп.
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-СХІД ДМ" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 25 000 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 16.12.2008 у справі №14/214 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-СХІД ДМ" звернулось до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу позивача -без задоволення.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ч.2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач цінним листом з описом вкладення 12.06.08 направив позивачу договір про надання послуг б/н, який пропонував укласти 14.08.08 та повідомити про укладання договору до 18.08.08 включно шляхом направлення підписаного договору про надання послуг б/н від 14.08.08 зі сторони позивача. Цим же листом відповідач направив звіт про перелік дій, що необхідно здійснити ініціюючому кредиторові для подання заяви про банкрутство та під час провадження справи про банкрутство на електронному носії (дискета 3,5), який був складений відповідно до умов договору б/н від 14.08.08.
Згідно із п. 3. Договору, вартість послуг по цьому договору визначається в сумі 25000 грн. Оплата у розмірі 100% вартості послуг за цим договором здійснюється на поточний рахунок виконавця не пізніше 5-ти банківських днів з моменту укладання цього договору.
Судом встановлено, що позивач не повернув підписаний договір, але сума в розмірі 25000 грн. була перерахована на рахунок відповідача згідно із платіжним дорученням № 112 від 15.08.08 з зазначенням призначення платежу -"оплата за послуги згідно договору б/н від 14.08.08".
Вважаючи, що кошти перераховані помилково, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у сумі 25000 грн. 00 коп.
Суд зазначив, що в платіжному дорученні № 112 від 15.08.08 чітко вказана підстава перерахування коштів, а саме: плата за послуги, відповідно до договору б/н від 14.08.08. Сплачуючи спірну суму в розмірі 25000 грн., позивач вчинив дію, що свідчить про прийняття ним пропозиції укласти спірний договір, а отже договір про надання послуг б/н від 14.08.08 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-СХІД ДМ" є укладеним.
Суд першої інстанції вказав, що позивачем здійснено виконання покладених на нього зобов'язань згідно вищевказаного договору і ці кошти перераховані відповідачу не помилково.
Суд першої інстанції зазначив, що посилання позивача в позовній заяві на Указ Президента України від 16.03.95 № 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" (227/95) та ст. 1212 Цивільного кодексу України є безпідставним.
За таких обставин суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив повністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-СХІД ДМ" вважає, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процессуального права.
Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-СХІД ДМ" не вступало із відповідачем у правовідносини і відповідно не мало перед нею жодних зобов'язань.
Скаржник зазначає, що надана відповідачем копія договору про надання послуг від 14.08.08 з боку товариства не підписана, а також поштове відправлення у вигляді листа з оголошеною цінністю, вкладенням до якого є лист від 10.06.08, договір від 14.08.08 та дискета 3,5 А ним не отримано, а надана до суду копія опису вкладення до цінного листа не є доказом у справі без наявності касового чеку про його відправлення. Крім того, відповідно до п. 38 Правил надання послуг поштового зв'язку (1155-2002-п) технічні носії інформації підлягають відправленню в бандеролях з оголошеною цінністю.
Також позивач вважає, що вищевказаний лист не відповідає формі пропозиції укласти договір (оферти).
Позивач зазначає, що відповідач, не чекаючи підтвердження згоди товариства вступити з ним в будь-які господарсько-правові відносини, виконав певну роботу, створив об'єкт цивільних прав -інформація у вигляді звіту, матеріалізована та зафіксована на технічному носії (дискеті). Цей об'єкт цивільних правовідносин був створений відповідачем за межами будь-яких цивільно-правових відносин з позивачем, а виконання відповідачем розробки та виготовлення інформації у вигляді звіту з перенесенням її на технічний носій до прийняття пропозиції укласти договір не має жодних юридичних підстав.
Скаржник вказує, що документи, які б фіксували існування переддоговірних відносин між позивачем та відповідачем -переписка, протокол про наміри тощо, в матеріалах справи відсутні, а також відповідач не надав позивачу акт прийому-передачі виконаних робіт або протокол про неможливість вирішення питань замовника правовими засобами, які є свідченням закінчення обов'язків сторін за ним.
Позивач вважає, що суд першої інстанції мав витребувати у відповідача докази складання такого акту.
Скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутнє будь-яке обґрунтування відповідачем часового проміжку між відправленням листа з проектом договору та дискетою (12.06.08), та датою договору (14.08.08). Якщо це пов'язано із строком виконання певної послідовності дій, спрямованих на розробку та виготовлення інформації, що є предметом договору, кожен з етапів робіт, з вказівкою на тривалість та вартість кожного з етапів, повинен бути відображений у калькуляції витрат вартості робіт.
Як вказує скаржник, той факт, що в договорі відсутні банківські реквізити позивача, говорить про те, що позивач не вступав з відповідачем у правовідносини, адже в ньому вказані лише дані, які можна відкрито отримати з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України, а інформація, яка стосується рахунку товариства, відсутня, бо її можливо отримати тільки у самого товариства.
До того ж позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-СХІД ДМ" зареєстровано 30.01.07 і з моменту створення жодного разу не перебувало в стадії банкрутства і не перебуває на сьогоднішній день. Крім того, позивач не виступає учасником провадження про банкрутство жодного іншого підприємства, в тому числі ініціюючим кредитором.
Судова колегія, розглянувши доводи апеляційної скарги, не приймає їх з огляду на наступне.
Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються матеріалами справи, а саме: договором відповідача про надання послуг від 14.08.2008 та платіжним дорученням позивача від 15.08.2008, в якому є посилання на договір від 14.08.2008, та сума перерахування повністю відповідає умовам договору від 14.08.2008.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано послався на ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, оскільки позивач, одержавши проект договору від відповідача, вчинив дії, які свідчать про прийняття пропозиції.
За таких обставин (збіг дати договору, одержувача та суми) посилання позивача на те, що сума перерахована помилково, не є документально та логічно обґрунтованою. Крім того, про надіслання договору свідчить опис вкладення до цінного листа, засвідчений штампом відділення зв'язку.
Посилання заявника апеляційної скарги на відсутність чеку за таких обставин не є прийнятним.
Інші доводи апеляційної скарги є взаємовиключаючими стосовно доводу про неодержання договору.
Втім, суд апеляційної інстанції вважає необхідним наголосити, що ці доводи заявника апеляційної скарги також не можуть бути прийняті до уваги.
Довід стосовно необхідності відправлення технічних носіїв інформації в бандеролях з оголошеною цінністю ніяк не впливає на суть рішення.
Посилання на те, що лист відповідача від 10.06.2008 не відповідає формі пропозиції укладання договору також не є суттєвим за тієї умови, що текст договору було направлено разом з цим листом.
Посилання на те, що відповідачем робота виконана до укладання договору також не впливає на суть справи, оскільки згідно умов договору (п.3) перерахування коштів є в залежності не від виконання робіт, а від укладання договору.
У разі відхилення позивачем пропозиції укласти договір негативні наслідки виконання робіт без договору покладалися б на виконавця.
Не є суттєвим і посилання на відсутність переписки між сторонами та на відсутність акту прийому-передачі, протоколу тощо, які є свідченнями, як вказує позивач, закінчення обов'язків між сторонами. Перерахування коштів, як було вже зазначено вище, за умовами договору не є в залежності як від підписання акту прийому-передачі, так і від закінчення обов'язків між сторонами.
Не може бути прийнято до уваги і посилання на проміжок часу між відправленням проекту договору та датою договору, оскільки ця обставина також не впливає і не може впливати на суть справи.
Етапи робіт, їх вартість, складання калькуляції також не передбачені умовами договору.
Необґрунтоване посилання і на відсутність реквізитів позивача в договорі, оскільки його проект було виготовлено відповідачем, а позивачем здійснено перерахування коштів.
Неприйнятним є і посилання позивача на те, що інформація стосовно дій, що необхідно здійснити ініціюючому кредитору у справі про банкрутство, йому непотрібна.
Не можуть бути прийняті і доводи позивача про те, що судом першої інстанції не досліджувалися обставини надіслання та одержання договору, оскільки в матеріалах справи будь-які клопотання позивача про витребування додаткових документів відсутні.
Лист Луганського поштамту від 29.12.2008 на запит позивача від 22.12.2008 також не є належним доказом у справі, оскільки, по-перше, він не досліджувався у суді першої інстанції, а, по-друге, не містить остаточного висновку стосовно відправлення та одержання цінного листа з посиланням на відсутність касового чеку або реєстраційної квитанції.
Крім того, слід зауважити, що згідно п. 142 Постанови КМУ від 17 серпня 2002 р. № 1155 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" (1155-2002-п) користувач має право подати заяву до будь-якого об'єкта поштового зв'язку про розшук відправленого ним або на його адресу поштового відправлення (поштового переказу). Пунктом 143 зазначеної постанови передбачено, що претензії користувача щодо недоставки, несвоєчасної доставки, пошкодження чи втрати поштового відправлення або невиплати грошей за поштовим переказом подаються протягом шести місяців з дня прийняття оператором поштового зв'язку поштового відправлення (поштового переказу). У п. 150 даної постанови зазначено, що оператор поштового зв'язку не несе матеріальної відповідальності у разі, коли заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об'єкта поштового зв'язку після шести місяців з дня прийняття його для пересилання.
Як вбачається з матеріалів справи позивач 22.12.2008 звернувся до Поштамту-центру поштового зв'язку № 1 щодо підтвердження факту відправлення цінного листа 12.06.2008, тобто після шести місяців з дня можливого прийняття поштового відправлення для пересилання.
З огляду на викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-СХІД ДМ" задоволенню не підлягає, суд першої інстанції з'ясував всі обставини справи і, приймаючи рішення, не допустив порушення норм матеріального та процесуального права. Рішення господарського суду Луганської області слід залишити без змін.
Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 99, 101, ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-СХІД ДМ" на рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2008 у справі №14/214 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2008 у справі № 14/214 залишити без змін.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Т.Ф. Парамонова
Т.М. Баннова
І.В. Семендяєва