Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Павловського П.П.,

суддів Чус О.В. (доповідач), Швеця В.В.

при секретарі: Марунич Н.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Каплунова Ж.В. представник, довіреність №4346 від 22.04.08;

від відповідача: Сакал П.А. головний спеціаліст, довіреність №53 від 22.09.08;

від третьої особи-2: Сочнєв В.О. фізична особа;

від третьої особи-1: представник у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2008р. по справі № 25/252-08

за позовом АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків

до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

третя особа-1, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: Остапюк Ю.В., м. Дніпропетровськ

третя особа-2, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: Сочнєв В.О. м. Верховцево

про визнання зобов’язань по договору купівлі-продажу припиненими.

У вересні 2008 року Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" звернувся в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, Остапюк Ю.В., м. Дніпропетровськ, Сочнєва В.О. м. Верховцево про визнання зобов’язань по договору купівлі-продажу припиненими.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.08року (суддя - Чередко А.Є.) - позовні вимоги задоволені частково.

При винесені оскаржуваного рішення, господарський суд виходив з того що довів відсутність будь–яких правових підстав для виникнення обов’язків у позивача перед відповідачем за договором купівлі–продажу об’єкта приватизації від 11.10.04р.

Також господарський суд в частині позовних вимог щодо визнання незаконними вимоги відповідача до позивача про покладення обов’язків на позивача як власника приміщення 62а, м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, 8, визначених договором купівлі–продажу об’єкта приватизації від 11.10.04р., припинив провадження, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, Фонд державного майна України м. Дніпропетровськ звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає що місцевим судом при винесені оскаржуваного рішення в частині задоволення позовних вимог, суттєво порушено норми матеріального та процесуального права у зв’язку з чим просить рішення господарського суду від 09.10.08р. в частині визнання припиненим зобов’язання по договору купівлі –продажу від 11.10.04р. скасувати, та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині. В іншій частині рішення залишити без змін.

У відзивах на апеляційну скаргу Сочнєв В.О. та Остапюк Ю.В. зазначають що зобов’язання за договором купівлі-продажу від 11.10.04р. за № 6324 Сочнєв В.О. виконав належним чином, у зв’язку з чим просять суд залишити рішення господарського суду від 09.10.08р. без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

Представник позивача надав заперечення на апеляційну скаргу та просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.08р. залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції –не підлягає скасуванню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи 23.11.04р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та Остапюк Ю.В. було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення 62а за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, 8, зареєстровано приватним нотаріусом за № 5439.

Зазначений договір від 23.11.04р. зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за номером 300298, відповідно до витягу з Державного реєстру право чинів від 23.11.04р.

Відповідно до умов договору Остапюк Ю.В. передав а Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" прийняв на підставі акту приймання –передачі від 23.11.04р. не житлове приміщення 62а за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, 8 в справному технічному стані, яке відповідає всім санітарним, протипожежним та іншим правилам по утриманню не житлових приміщень.

Господарським судом встановлено, що на момент передачі за актом приймання–передачі від 23.11.04р. на користь позивача приміщення належало Остапюк Ю.В. на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12.11.04р. що був укладений з Сочнєвим В.О. та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Анісімовим В.Е. в реєстрі за № 4045.

Сочнєв В.О., в свою чергу, набув право власності на приміщення 62а, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, 8, що знаходилося на балансі Дніпропетровської дистанції залізничних перевезень Державного підприємства "Придніпровська залізниця"на підставі договору купівлі-продажу укладеного 11.10.2004р. з Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Дніпропетровській області, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є.. в реєстрі за № 6324.

За перевірками від 14.09.05р. та 08.06.07р. виконання умов договору купівлі-продажу від 11.10.04р. № 6324, проведеними Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ встановлено факт відчуження об’єкта малої приватизації Сочнєвим В.О. на користь Остапюк Ю.В.(згідно договору купівлі –продажу від 12.11.04р.) та відчуження зазначеного об’єкта Остапюк Ю.В. на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" (згідно договору купівлі-продажу від 23.11.04р.)

У зв’язку з чим відповідач звернувся до Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" з вимогами про покладення на нього зобов'язань, передбачених п. 5 договору купівлі-продажу об'єкта приватизації від 11.10.2004р. № 6324, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Дніпропетровській області та Сочневим В.О.

Відповідно до п. 5 зазначеного договору на покупця - Сочнєва В.О. було покладено певні зобов'язання, а саме: в установлений Договором термін сплатити у повному обсязі вартість об'єкта приватизації; в установлений законодавством термін прийняти об'єкт приватизації; виконувати всі технічні, санітарні, протипожежні та інші правила по утриманню об'єкта приватизації; використовувати об'єкт приватизації за початковим призначенням; не здійснювати відчуження об'єкта до повної сплати його вартості; у разі зміни власника об'єкта приватизації, покласти всі невиконані зобов'язання за даним Договором на нового власника; у разі подальшого відчуження приватизованого об'єкта новий власник у двотижневий термін з дня переходу до нього права власності на цей об'єкт зобов'язаний подати до державного органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності; на вимогу державного органу приватизації надати необхідні документи, які підтверджують виконання умов Договору; Договір підлягає реєстрації відповідною місцевою радою у місячний термін; право користування, купівлі або довгострокової оренди земельної ділянки під об'єктом приватизації оформляється новим власником самостійно у відповідних органах місцевих рад згідно до порядку, встановленому чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи Сочнєв В.О. при отриманні об’єкту за договором купівлі–продажу від 11.10.04р. № 6324 виконав покладені на нього обов’язки належним чином.

Покупець отримав за актом приймання–передачі від 12.10.04р. об’єкт приватизації, згідно з яким сторони не мають один до одного претензії щодо зазначеного об’єкта.

Договір купівлі-продажу від 11.10.2004р. був зареєстрований виконавчим комітетом Кіровської районної у місті Дніпропетровськ ради на підставі рішення № 66 від 28.01.2005р. про реєстрацію Договору купівлі-продажу не житлового приміщення 62а по вул. Вокзальній, 8, що зафіксовано в п.3.6. Актів поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу Регіонального відділення Фонду державного майна України від 30.05.2005р., 14.09.2005р., 08.06.2007р.

Право власності на нежитлове приміщення 02.11.04 року зареєстровано за Сочнєвим В.О.. у Комунальному підприємстві "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", що підтверджується Інформаційною довідкою КП "ДМБТІ"від 08.06.2007р. № 6034.

Як вже було зазначено на момент передачі за актом приймання–передачі від 23.11.04р. предмету договору на користь позивача приміщення належало Остапюк Ю.В. на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12.11.04р. що був укладений з Сочнєвим В.О. та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Анісімовим В.Е. в реєстрі за № 4045.

При укладені договору купівлі–продажу від 23.11.04р., посвідченого приватним нотаріусом Колодій Л.М. в реєстрі за № 5439 було виконано вимоги, зазначені в ст. ст. 209, 626, 629, 638- 640, 655, 657 Цивільного кодексу.

Згідно п. 8 договору від 23.11.04р. продавець гарантує що відчужуване майно не знаходиться в оренді (наймі) або в заставі у третіх осіб, а також під арештом, вільне від боргів, судове провадження щодо приміщення не порушено, треті особи не мають прав на дане майно, як внесок у статутний фонд інших юридичних осіб приміщення не внесено, і не обтяжено іншими зобов’язаннями та обмеженнями у межах України та за її межами.

На момент укладання договору купівлі–продажу від 23.11.04р. позивачу не було відомо про зобов’язання, які зазначені в договорі купівлі–продажу об’єкта приватизації від 11.10.04р., укладеним між відповідачем та Сочнєвим В.О., у зв’язку з чим відсутні будь–які правові підстави для покладення вищевказаних зобов’язань на позивача, як власника приміщення.

Щодо виконання п. п 5.6 зазначеного договору, то при відчуженні приміщення 62а, власником приміщення –Сочнєвим В.О. не було покладено обов'язки на нового власника, що підтверджується умовами договору купівлі-продажу від 12.11.2004р., таким чином Остапюк Ю.В. не повинен був покладати зобов'язання по договору купівлі-продажу на нового власника, тобто на позивача.

Ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального Кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Як зазначено в матеріалах справи, рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 10.04.2006р. за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області до Сочнєва В.О. та Остапюк Ю.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу у задоволенні позову відмовлено, судом встановлено, що Остапюк Ю.В. є добросовісними покупцем, оскільки виконав належним чином умови, передбачені договором купівлі-продажу, укладеним з Сочневим В.О.

Крім того, в матеріалах справи міститься рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.08.2008 року за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області до Сочнєва В.О., Остапюк Ю.В., Акціонерного комерційного інноваційного банку"УкрСиббанк" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 11.10.2004 року, 12.11.2004 року, розірвання договору купівлі-продажу та за зустрічним позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку"УкрСиббанк" до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області, Сочнєва В.О., Остапик Ю.В. про визнання права власності на нежитлові приміщення. Відповідно до вказаного рішення суду, у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області відмовлено, зустрічні позовні вимоги задоволені. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.12.2008 року апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області відхилена, рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.08.2008 року залишено без змін (т.2, а. с. –40-41).

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те що зобов’язання зберігають свою дію для осіб, які придбають об’єкт у разі його подальшого відчуження протягом дії цих зобов’язань, а державний орган приватизації зобов’язаний вимагати від нового власника виконання зобов’язання, визначених договором купівлі–продажу об’єкта приватизації і застосувати до нього, у разі невиконання, санкції згідно із законом, в даному випадку є безпідставним, оскільки як вже було зазначено, Сочнєв В.О. при отриманні об’єкту за договором купівлі–продажу від 11.10.04р. № 6324 виконав покладені на нього обов’язки в повному обсязі і належним чином, у зв’язку з чим обов’язки, які могли бути покладені на нового власника об'єкту приватизації відсутні, у зв’язку з чим своїми вимогами відповідач порушує права та законні інтереси позивача, який добросовісно набув право власності на приміщення 62 а м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, 8.

Згідно норм ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Договір купівлі–продажу від 23.11.04р., укладений відповідно до вимог чинного законодавства України та в судовому порядку визнаний недійсним чи розірваний не був.

З наведеного вбачається, що позивач правомірно та на законних підставах відповідно до ст.. 328 Цивільного Кодексу України (435-15) набув право власності на зазначене приміщення.

Статтею 20 ГК України та ст. 16 ЦК України передбачено, що права та законні інтереси можуть захищатись шляхом визнання права.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 392 ЦК України встановлено - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема припинення правовідношення (ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Спираючись на вищевикладене, колегія суддів погоджується з рішенням господарського суду, а саме щодо задоволення позовних вимог в частині визнання припиненими зобов’язань за оскарженим договором від 11.10.04р.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені матеріали справи, правильно встановлені фактичні обставини, їм дана належна правова оцінка, а доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують .

На підставі наведеного і керуючись 101, 105, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд, -

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2008р.–залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2008р. по справі № 25/252-08- залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена у місячний строк в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.