СУДОВА ПАЛАТА З ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
 від 14.11.2001
 
 
 
 
                                                           (Витяг)
 
 
     12 березня 2001 р. М. Н. звернулася в суд із позовом до М. М.
про витребування майна з чужого незаконного  володіння.  Позивачка
зазначала, що з 16 жовтня 1993 р. по 18 січня 2001 р. перебувала з
М.М. у зареєстрованому  шлюбі.  У  цей  період  вона  одержала  за
договором   дарування  холодильник  "Норд-214/6",  пральну  машину
"Донбас" і газову плиту "Норд".  Крім того, її особистими речами є
шкіряна жіноча куртка вартістю 3 тис. грн., норкова шапка - 3 тис.
грн.  та золоті сережки - 150 грн. Оскільки відповідач не повертає
їй це майно, позивачка просила задовольнити її вимоги.
     Рішенням Любарського районного суду Житомирської області  від
5 квітня 2001 р. позов було задоволено частково: зобов'язано М. М.
повернути М. Н.   холодильник  "Норд-214/6"  вартістю  750   грн.,
пральну машину  "Донбас"  - 250 грн.  та газову плиту "Норд" - 300
грн., в іншій частині позову відмовлено.
     Ухвалою судової  колегії  в  цивільних  справах Житомирського
обласного суду від 30 травня 2001 р.  рішення районного суду  було
скасовано,  а провадження у справі закрито з підстав, передбачених
п. 3 ст. 227 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
        .
     У касаційній  скарзі М.Н.  просила скасувати ухвалу обласного
суду, а рішення районного суду залишити без зміни. Судова палата з
цивільних  справ  Верховного  Суду  України  дійшла  висновку,  що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
     Постановлюючи ухвалу  про скасування рішення районного суду і
закриваючи провадження у справі,  судова  колегія  обласного  суду
виходила з  положень  п.  3  ст.  227  ЦПК  ( 1502-06 ) (1502-06)
        ,  тобто з
наявності рішення суду,  яке постановлене щодо тих же сторін,  про
той же предмет і з тих же підстав і набрало законної сили.
     Проте такі висновки обласного суду не  є  обгрунтованими.  Як
видно з матеріалів справи,  Любарський районний суд 14 грудня 2000
р.  вирішив питання про поділ майна подружжя  та  констатував,  що
холодильник,   пральна   машина,  газова  плита,  належність  яких
позивачці підтверджено договором дарування, а також шкіряна жіноча
куртка,  норкова  шапка,  золоті  сережки  є її особистим майном і
поділу не підлягають.  При цьому питання про витребування майна із
чужого незаконного володіння суд не вирішував.
     Таким чином,  спір щодо того ж предмета із тих же підстав між
тими   самими   сторонами   судом  не  вирішувався  і  рішення  не
постановлювалось,  а  отже,   підстав   для   скасування   рішення
Любарського  районного  суду  від  5  квітня 2001 р.  у справі про
витребування майна з чужого незаконного володіння і для закриття в
ній  провадження судова колегія в цивільних справах обласного суду
не мала.
     Враховуючи те,  що  при розгляді справи касаційною інстанцією
було допущено  неправильне  застосування  п.   3   ст.   227   ЦПК
( 1502-06 ) (1502-06)
        , та керуючись ст. 342 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
        , судова палата з
цивільних справ Верховного Суду України ухвалу судової  колегії  в
цивільних   справах  Житомирського  обласного  суду  скасувала,  а
рішення Любарського районного суду залишила в силі.
 
 "Вісник Верховного Суду України", N 3, травень-червень, 2002 р.