СУДОВА ПАЛАТА З ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
 від 01.11.2001
 
 
 
 
                                                           (Витяг)
 
     У червні  2001  р.  Г.  звернулася  в суд зі скаргою,  в якій
просила  визнати  бездіяльність  службових   та   посадових   осіб
акціонерного  товариства  відкритого  типу  "Радехівський цукровий
завод" (далі - АТВТ) та Фонду державного  майна  України  (далі  -
Фонд)  такою,  що  порушує  її  право  на  пільговий  викуп акцій,
передбачений Державною  програмою  приватизації  на 2000-2002 роки
(далі - Державна програма приватизації),  затвердженою Законом від
18 травня 2000 р. ( 1723-14 ) (1723-14)
        
     У скарзі Г.  зазначала, що протягом 1996-1998 рр. відбувалася
приватизація  АТВТ  на пільгових умовах.  Скориставшись цим,  вона
викупила частину акцій за  приватизаційні  майнові  сертифікати  і
стала акціонером АТВТ. На даний час непроданими залишились акції у
кількості  6  млн.  984  тис.  526  штук,  що  становить  10,02  %
статутного  фонду.  Цей  пакет  акцій  було  передано в управління
Львівській обласній державній адміністрації.
     Згідно з  Державною  програмою  приватизації ( 1723-14 ) (1723-14)
         Фонд
пропонував  до  продажу  непродані  акції  АТВТ  на  організаційно
оформлених  ринках  цінних паперів у встановленому порядку.  Однак
під час аукціонів на  Українській  міжбанківській  валютній  біржі
акції  не були продані через відсутність попиту.  В такому випадку
згідно з п.  57 Державної програми приватизації Фонд  повинен  був
запропонувати  акціонерам,  які раніше придбали акції на пільгових
умовах,  викупити непродані акції за ціною на  рівні  половини  їх
номінальної  вартості.  Однак  Фонд  вимоги  п.  57  не  виконує і
продовжує пропонувати зазначені акції на відкритих аукціонах.
     Г. звернулася до  АТВТ  з  проханням  включити  її  у  списки
акціонерів,   які   мають   право   на   додатковий   викуп  акцій
підприємства, що не були продані на аукціонах, відповідно до п. 57
Державної програми приватизації ( 1723-14 ) (1723-14)
        ,  проте посадові особи
товариства їй у цьому відмовили,  а Фонд видав наказ від 21 травня
2001 р.  N 852 про наступний продаж пакета  акцій  АТВТ  на  філії
"Київський аукціонний центр "ДАК "НМАЦ".
     Посилаючись на    зазначене,    заявниця   просила:   визнати
бездіяльність службових та посадових осіб АТВТ і Фонду  такою,  що
порушує її права,  передбачені  Державною  програмою  приватизації
( 1723-14 ) (1723-14)
        , наказ Фонду від 21 травня 2001 р. N 852 - незаконним;
зобов'язати АТВТ  і  Фонд  виконати  п.  57  зазначеної  Програми,
запропонувавши  акціонерам,  які  придбали акції АТВТ на пільгових
умовах,  викупити його акції,  що не були реалізовані в 2000 р. на
біржі  та  аукціонах,  за  ціною  на рівні половини їх номінальної
вартості,  а АТВТ - включити її в  списки  акціонерів,  які  мають
право на такий викуп.
     Рішенням Радехівського  районного  суду від 13 червня 2001 р.
скаргу Г. задоволено. Бездіяльність АТВТ і Фонду визнано такою, що
порушує  права  заявниці щодо реалізації п.  57 Державної програми
приватизації ( 1723-14  ) (1723-14)
        ,  та  неправомірним  наказ Фонду від 21
травня  2001  р.  N  852.  Про  продаж  на  відкритому   грошовому
регіональному аукціоні через "ДАК "НМАЦ" пакета акцій АТВТ.
     Фонд зобов'язано вилучити з переліків АТВТ пакети акцій,  які
підлягають  продажу  на  організаційно  оформлених  ринках  цінних
паперів,  та  зняти  з  торгів пакет його акцій АТВТ у кількості 6
млн.  984 тис. 526 штук (10,02 % статутного фонду), внести зміни в
план розміщення акцій АТВТ, передбачивши продаж зазначеного пакета
відповідно до  п.  57 Державної програми приватизації ( 1723-14 ) (1723-14)
        .
АТВТ зобов'язано організувати проведення викупу  непроданих  акцій
його   акціонерами   відповідно   до   п.  57  Державної  програми
приватизації та включити Г.  у списки акціонерів,  які мають право
на такий викуп.
     Ухвалою судової  палати  з  цивільних справ Апеляційного суду
Львівської області від 13 серпня  2001  р.  рішення  Радехівського
районного суду від 13 червня 2001 р.  скасовано, а скаргу залишено
без розгляду.
     У касаційній скарзі заявниця просить ухвалу судової палати  в
цивільних  справах  Апеляційного  суду  Львівської  області від 13
серпня 2001 р.  скасувати,  а рішення Радехівського районного суду
від  13 червня того ж року залишити без зміни,  посилаючись на те,
що апеляційним  судом  неправильно  застосовано  ст.   248-6   ЦПК
( 1502-06 ) (1502-06)
        ,  оскільки відсутній спір про право.  Касаційна скарга
підлягає задоволенню з таких підстав.
     Постановляючи ухвалу,  суд  апеляційної  інстанції виходив із
того,  що в даному випадку є спір про право, а тому скарга повинна
бути залишена без розгляду.  Проте з таким висновком погодитись не
можна.
     При розгляді справ за правилами гл. 31-А ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
         суди
мають виходити з  того,  що  вирішуються  питання  не  про  захист
суб'єктивних прав,  які виникли з цивільних, трудових, сімейних та
інших правовідносин шляхом  їх  установлення  й  визнання,  а  про
поновлення  прав  чи  свобод  громадян,  закріплених  Конституцією
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  законами та  іншими  нормативно-правовими
актами  і  порушених суб'єктами оскарження під час здійснення ними
управлінських функцій.
     Оскільки відсутній спір про право, в апеляційної інстанції не
було підстав для  скасування  рішення  суду  першої  інстанції  та
залишення скарги без розгляду.
     Немає й інших підстав для скасування цього рішення.
     Так, п.  57  Державної  програми  приватизації  ( 1723-14  ) (1723-14)
        
передбачено,  що державні органи  приватизації  протягом  2000  р.
пропонують   до   продажу  непродані  акції  певних  об'єктів  для
забезпечення продажу  100%   акцій   шляхом   їх   пропозиції   на
організаційно  оформлених  ринках  цінних  паперів у встановленому
порядку.  У випадку,  якщо ці пакети не будуть продані,  державний
орган приватизації пропонує їх для викупу акціонерам, які придбали
акції відповідних АТВТ на пільгових  умовах,  за  ціною  на  рівні
половини номінальної вартості акцій.  У разі відмови від придбання
зазначених акцій державний орган приватизації вносить на  загальні
збори   акціонерів  питання  про  зменшення  статутного  фонду  та
анулювання таких акцій відповідно до статей 32,  39 Закону від  19
вересня 1991 р.  "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
        . Тому з
доводами  посадових  осіб  Фонду  про  те,  що  судом  неправильно
витлумачено положення зазначеного пункту, погодитись не можна.
     За таких  обставин  суд  дійшов  правильного   висновку,   що
бездіяльністю  посадових осіб АТВТ і Фонду порушено право заявниці
на придбання акцій АТВТ на умовах,  передбачених п.  57  Державної
програми приватизації ( 1723-14 ) (1723-14)
        .
     Оскільки судом апеляційної інстанції неправильно  застосовані
норми   процесуального  права,  погодитись  із  постановленим  ним
судовим рішенням не можна.
     Тому, керуючись  ст.  334  ЦПК  ( 1503-06 ) (1503-06)
        ,  судова палата з
цивільних  справ  Верховного  Суду  України  касаційну  скаргу  Г.
задовольнила, ухвалу судової палати з цивільних справ Апеляційного
суду  Львівської  області  скасувала,  а   рішення   Радехівського
районного суду залишила в силі.
 
 "Вісник Верховного Суду України", N 3, травень-червень, 2002 р.