Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Корсакової Г.В.,

суддів: Гаврилюка О.М.,

Мельника С.М.

При секретарі судового засідання Олійник О.Л.

за участю представників:

від прокуратури: не з'явились

від позивача: Ахметов М.У. -за довіреністю

від відповідача: Козирь Т.О. -за довіреністю

від третіх осіб: не з'явились

від позивача за зустрічним позовом: Козирь Т.О. -за довіреністю

від відповідача за зустрічним позовом: Ахметов М.У. -за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Полтавської міської ради на рішення господарського суду Полтавської області від 28.08.2008р.

по справі № 16/399 (суддя -Тимощенко О.М.)

за позовом Прокурора міста Полтави в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Полтавської міської ради

до Відкритого акціонерного товариства "Полтаваголовпостач", м. Полтава

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Київська районна у м. Полтаві рада, м. Полтава

2. Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради, м. Полтава

3. Державна податкова інспекція у м. Полтаві, м. Полтава

про стягнення грошових коштів у сумі 66 470,94 грн.,

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтаваголовпостач", м. Полтава

до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, м. Полтава

про визнання частково недійсним договору оренди

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.08.2008р. по справі № 16/399 в задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Полтавської міської ради до Відкритого акціонерного товариства "Полтаваголовпостач" про стягнення 66 470,94 грн. заборгованості відмовлено повністю, зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства "Полтаваголовпостач" задоволено, визнано недійсним п. 4.1. договору оренди від 01.11.2006р. в частині нарахування орендної плати з 10.03.2006р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Виконавчий комітет Полтавської міської ради звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 28.08.2008р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора м. Полтави щодо стягнення з ВАТ "Полтаваголовпостач" 66 470,94 грн., в задоволенні зустрічного позову -відмовити.

На підставі апеляційної скарги Виконавчого комітету Полтавської міської ради на рішення господарського суду Полтавської області від 28.08.2008р., згідно ст. 98 ГПК України, Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 26.09.2008р. порушено апеляційне провадження.

Відкритим акціонерним товариством "Полтаваголовпостач" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач за первісним позовом просить апеляційну скаргу Виконавчого комітету Полтавської міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 28.08.2008р. -без змін.

На підставі розпорядження заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.10.2008 року змінено склад судової колегії: головуючий по справі суддя -Корсакова Г.В., судді -Мельник С.М., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.10.2008р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві.

Державною податковою інспекцією у м. Полтаві на виконання вимог апеляційного господарського суду надані додаткові документи та письмові пояснення № 13149/9/10-124 від 01.12.2008 р.

Прокурор та представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Судова колегія вважає, що неявка прокурора та представників третіх осіб не перешкоджає апеляційному перегляду рішення господарського суду Полтавської області від 28.08.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить з наступних обставин.

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 104 від 10.03.2006 року "Про оформлення права користування земельними ділянками" (п. 2 п.п. б рішення) Відкритому акціонерному товариству "Полтаваголовпостач" було надано в оренду строком на 5 років земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Полтава, вул. Половки, 76 загальною площею 1,0504 га, для експлуатації та обслуговування адмінбудівлі та складських будівель. Пунктом 17 Рішення № 104 від 10.03.2006 року було визначено, що плата за користування землею нараховується та стягується з дня прийняття цього рішення. (а.с. 10 том І).

1 листопада 2006 року, на підставі вказаного рішення, між виконавчим комітетом Полтавської міської ради (орендодавець) та ВАТ "Полтаваголовпостач" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,0504 га, для експлуатації та обслуговування адмінбудівлі та складських будівель, яка знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Половки, 76. Вказаний договір зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавської міської ради в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 84-П від 05.02.2007р. (а.с. 11-12 том І).

Згідно з пунктом 3.1. Договору його укладено на термін з 10 березня 2006 року по 10 березня 2011 року.

Відповідно до п. 4.1. Договору орендна плата за користування земельною ділянкою становить -70427,28 грн. на рік. Нарахування орендної плати за землю починається з 10 березня 2006 року.

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі щомісяця у розмірі 1/12 частини річної суми орендної плати, визначеної у п. 4.1. Договору, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду шляхом перерахування грошових коштів до місцевого бюджету Київського району м. Полтави (п. 4.3. Договору).

В листопаді 2007 року Прокурор міста Полтави в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Полтавської міської ради звернувся до місцевого господарського суду з позовом до ВАТ "Полтаваголовпостач" про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди землі від 01.11.2006р. за період з березня 2006р. по січень 2007 року в сумі 66 470,94 грн., в т.ч. 62934,33 грн. -основної заборгованості та 3536,61 грн. -пені, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем, в порушення положень Закону України "Про оренду землі" (161-14) та ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України щодо обов'язкового та належного виконання договірних зобов'язань, не внесено орендні платежі за землю за вказаний період, як це передбачено п. 4.1., 4.3 Договору оренди.

ВАТ "Полтаваголовпостач" звернулось з зустрічним позовом до виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання частково недійсним Договору оренди землі від 01.11.2006р., а саме - п.4.1 договору оренди в частині нарахування орендної плати з 10.03.2006р.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що оскаржуваний пункт договору суперечить положенням ст. 15 Закону України "Про плату за землю"та ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України, згідно яких землекористувачі сплачують орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права користування земельною ділянкою, що виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.

Заявою від 27.05.2008р. № 75/08 Прокурор міста Полтави відмовився від позову в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Полтавської міської ради про стягнення з ВАТ "Полтаваголовпостач" 66 470,94 грн. заборгованості (а.с.98 т.1).

Відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.

Позивач за первісним позовом в суді першої інстанції підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, дослідивши додаткові документи, надані на виконання вимог апеляційного господарського суду, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 28.08.2008р. підлягає скасуванню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі"оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 5 Закону України "Про оренду землі"встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 13 названого Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.2,3 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 18 Закону України "Про оренду землі"встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи 1 листопада 2006 року, на підставі п.2 рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради № 104 від 10.03.2006 року "Про оформлення права користування земельними ділянками", між виконавчим комітетом Полтавської міської ради (орендодавець) та ВАТ "Полтаваголовпостач" (орендар) був укладений строком на 5 років договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,0504 га, для експлуатації та обслуговування адмінбудівлі та складських будівель, яка знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Половки, 76. Вказаний договір зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавської міської ради в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 84-П від 05.02.2007р.

Відповідно до п. 4.1. Договору орендна плата за користування земельною ділянкою становить -70427,28 грн. на рік. Нарахування орендної плати за землю починається з 10 березня 2006 року.

Вважаючи викладену в п.1.4 договору оренди умову щодо нарахування орендної плати з 10.03.2006 року такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, ВАТ "Полтаваголовпостач"у поданому зустрічному позові просить визнати її недійсною.

Судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення зустрічного позову та виходить з наступного.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Приписи ч. 3 ст. 6 ЦК України передбачають, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи укладаючи договір оренди землі від 01.11.2006р. сторони вільно та на свій розсуд прийняли даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови і підписали договір без будь-яких зауважень чи протоколу розбіжностей.

При цьому, норма ч. 3 ст. 631 ЦК України дозволяє сторонам встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, тобто поширити дію його умов на фактичні правовідносини, що виникли до моменту їх юридичного оформлення.

Як встановлено під час судового розгляду справи, на дату прийняття рішення виконкомом Полтавської міської ради № 104 від 10.03.2006 року "Про оформлення права користування земельними ділянками" та на момент укладення договору оренди землі ВАТ "Полтаваголовпостач" вже користувалось земельною ділянкою, яка визначена в договорі від 01.11.2006 року, що позивачем за первісним позовом не заперечувалось та зазначено в п. 6.1. договору оренди землі від 01.11.2006 року згідно з яким земельна ділянка в межах, визначених кадастровим планом, на час підписання рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради № 104 від 10.03.2006 року знаходилась і на цей час знаходиться в користуванні орендаря. Тобто, правовідносини з користування земельною ділянкою існували до моменту укладення договору її оренди, поширення умов цього договору щодо обов'язку внесення орендної плати з 10.03.2006р. - дня прийняття рішення виконкомом, що зазначено в п. 17 рішення № 104 від 10.03.2006р., не протирічить чинному законодавству.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає відсутніми підстави для висновку, що положення п. 4.1. Договору оренди землі від 01.11.2006р. є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо посилань ВАТ "Полтаваголовпостач" на приписи ст. 15, 18 Закону України "Про плату за землю"та ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України, як на підставу для визнання недійсним п. 4.1. Договору, судова колегія зазначає, що зазначені норми не містять заборони нарахування орендної плати за укладеним договором оренди землі комунальної власності до дня його укладення та імперативних положень про недійсність договору оренди землі.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду в частині задоволення зустрічного позову підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в його задоволенні.

Разом з цим, відсутні підстави для задоволення і первісного позову з огляду на таке.

Відповідно до статті 21 Закону "Про оренду землі"орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю" (2535-12) ).

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю"встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про плату за землю"об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 14 названого Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Підставою для нарахування земельного податку, як визначено статтею 13 Закону України "Про плату за землю", є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

При цьому, власники землі та землекористувачі, згідно зі ст. 15 названого Закону, сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Як вже вказувалось вище на дату прийняття рішення виконкомом Полтавської міської ради № 104 від 10.03.2006 року "Про оформлення права користування земельними ділянками" та на момент укладення договору оренди землі ВАТ "Полтаваголовпостач" вже користувалось земельною ділянкою, яка визначена в договорі від 01.11.2006 року.

З наданих ДПІ у м. Полтаві суду апеляційної інстанції копій податкових декларацій ВАТ "Полтаваголовпостач"та письмових пояснень вбачається, що в 2006 році ВАТ "Полтаваголовпостач"було платником земельного податку за земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Полтава, вул. Половка, 76. За березень-грудень 2006 року підприємством нараховано та сплачено земельного податку в сумі 20214,00 грн. У січні 2007 року згідно розрахунку, поданого підприємством на 2007 рік, нараховано та сплачено податку в сумі 2022,00 грн.

Таким чином, оскільки законодавством передбачено, що плата за землю справляється у вигляді або земельного податку або орендної плати, які за своєю суттю є платою за землю, та враховуючи законодавчо встановлену неможливість сплачувати одночасно з однієї і тієї ж земельної ділянки земельний податок та орендну плату, судова колегія вважає вимоги позивача за первісним позовом необґрунтованими, оскільки останній не довів, що у період з березня 2006року по січень 2007 року відповідач не сплачував плату за землю.

Нарахування орендної плати за землю та її сплату ВАТ "Полтаваголовпостач" розпочало з лютого 2007 року, тобто з моменту державної реєстрації договору оренди землі від 01.11.2006 року.

З огляду на вищевикладене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності судова колегія не вбачає підстав для задоволення первісних позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 66 470,94 грн. та в цій частині залишає рішення місцевого господарського суду без змін.

Враховуючи зазначене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 28.08.2008р. підлягає частковому скасуванню в зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції приймає постанову, якою в задоволенні первісного та зустрічного позову відмовляє.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 106 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Полтавської міської ради на рішення господарського суду Полтавської області від 28.08.2008р. у справі № 16/399 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 28.08.2008р. у справі № 16/399 скасувати частково.

3. Прийняти постанову, резолютивну частину якої викласти в наступній редакції:

"В задоволенні первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити".

4. Матеріали справи № 16/399 повернути господарському суду Полтавської області.